Ухвала суду № 53203434, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/43931/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

при секретарі Лопушенко О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Зайцева О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року,

у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора відділу відносин з представниками СНД, Азії, Африки та Близького сходу Управління двосторонніх відносин Департаменту міжнародних зв'язків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва Державної митної служби України про звільнення ОСОБА_4. від 21 листопада 2013 року № 152-к. Поновлено ОСОБА_4. на посаді головного державного інспектора відділу відносин з представниками СНД, Азії, Африки та Близького сходу Управління двосторонніх відносин Департаменту міжнародних зв'язків. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України відхилено, а постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2014 року залишено без змін.

У березні 2015 року ОСОБА_4 надіслав до Вищого адміністративного суду України заяву, в якій просить надати роз'яснення:

- чи є поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підставою для оплати за весь час вимушеного прогулу;

- чому суди досліджували наказ від 21 листопада 2013 року № 152-к, який до розрахунку немає ніякого відношення. Відповідачем не надано ніяких доказів, платіжних документів, що розрахунок проведений вчасно, з його ж сторони надано оригінал виписки з банку «Аваль», в якій вказано дату і час нарахування коштів. Однак, цей факт судами не розглядався та не досліджувався;

- що є підставою для відшкодування моральної шкоди, якщо суди трьох інстанцій не беруть до уваги незаконне звільнення працівника з порушенням його прав і законодавчих корн України, 10 місяців безробіття - психоемоційний стан.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 19 своєї постанови від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", за правилами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Проаналізувавши, з урахуванням поставлених питань, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року, колегія суддів приходить до висновку, що вона роз'яснення не потребує, оскільки є зрозумілою і не вимагає додаткового тлумачення, не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного. Формулювання, вжиті судом для викладення своєї позиції, не допускають неоднозначного трактування змісту судового рішення.

За таких обставин, в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 170, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

В.В. Малинін

О.Ф. Ситников