Ухвала суду № 53203433, 22.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Київ К/800/50235/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Веденяпіна О.А.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Київській області (яке є правонаступником Державної податкової служби в Київській області)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014

у справі №2а-6919/11/2670

за позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

до Головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» (далі по тексту - позивач, АБ «Банк регіонального розвитку») звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Міндоходів у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2011 № 0000113830/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 07.02.2011 по 08.02.2011 податковим органом було проведено камеральну перевірку позивача по декларації на прибуток за ІІІ квартали 2010 року, за результатами якої складено акт від 08.02.2011 №055/38-30/19338316.

В ході проведення перевірки встановлено, що в декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року в рядку 04.10 неправомірно здійснений перерахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування у складі валових витрат у розмірі 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010, тобто без врахування результатів виїзної документальної перевірки (акт перевірки від 11.08.2010 №17/38-111/19338316) в частині зменшення від'ємного значення оподаткування за 2009 рік на суму 16509425,00 грн. при встановленому порушенні завищення банком сум сформованого страхового резерву, які віднесено до складу валових витрат та відображено в рядку 04.3 декларації з податку на прибуток. Таким чином, в рядку 4.10 декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року завищені витрати на суму 3301885,00 грн. в результаті чого збільшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 1476192,00 грн. і водночас занижена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 456423,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 №0000113830/0 за платежем податок на прибуток на загальну суму 570028,75 грн., з яких за основним платежем на суму 456423,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 114105,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включається суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку передбаченому ст. 12 цього Закону.

Відповідно до пп. 12.1.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, за виключенням позабалансових, крім гарантій, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти (далі по тексту - страховий резерв). Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень, та включається до складу валових витрат.

Згідно пп. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати: для комерційних банків - 20 відсотків (на період до 01.01.2011 - 40 відсотків, на період з 01.01.2011 до 01.01.2012 - 30 відсотків) суми фактичної заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 12.2.1, а саме суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів, на останній робочий день звітного податкового періоду; для небанківських фінансових установ - розміру, що встановлюється відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу, але не більше 10 відсотків суми боргових вимог, а саме сукупних зобов'язань дебіторів такої небанківської фінансової установи на останній робочий день звітного податкового періоду. До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають під час здійснення операцій, що не включаються до основної діяльності фінансових установ. Під терміном «основна діяльність» слід розуміти операції, визначені відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.

У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 12.2.1 і 12.2.2, зменшився (крім випадків його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника, у встановленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора та зменшення нормативу формування резерву згідно із законодавством), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до валових витрат, спрямовується на збільшення валового доходу банку за результатами такого звітного періоду (пп. 12.2.3 п. 12.2 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Судами встановлено, що відповідно до декларацій з податку на прибуток банку АБ «Банк регіонального розвитку» до складу валових доходів та валових витрат за 2009 рік включено наступні суми щодо формування страхового резерву: валові доходи (код рядка 01.2 - «надлишкова сума страхового резерву»): І квартал 2009 року - 636426,00 грн.; І півріччя 2009 року - 16057842,00 грн.; 9 місяців 2009 року - 16057842,00 грн.; 2009 рік - 16057842,00 грн.; валові витрати (код рядка 04.3 - «сума збільшення страхового резерву»: І квартал 2009 року - 7702427,00 грн..; І півріччя 2009 року - 43619514,00 грн.; 9 місяців 2009 року - 44563535,00 грн.; 2009 рік - 48600005 грн.; різниця (рядок 04.3 - рядок 01.2): І квартал 2009 року - 7066001,00 грн.; І півріччя 2009 року - 27561672.00 грн.; 9 місяців 2009 року - 28505693,00 грн.; 2009 рік - 32542163,00 грн.

Дані декларацій щодо формування страхового резерву (збільшення резерву - валові витрати, зменшення резерву - валові доходи) підтверджуються регістрами бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовими відомостями по балансовому рахунку 7702 «Відрахування в резерви під заборгованість за наданими кредитами клієнтам» (обороти по дебету рахунку - збільшення резерву, обороти по кредиту - зменшення резерву). Також зазначені дані декларацій відповідають «Розшифровкам сум страхових резервів, які відображені у Деклараціях з податку на прибуток у розрізі бухгалтерських документів».

Відповідно до даних додатку №10 до акту перевірки («Формування страхового резерву АВ «Банк регіонального розвитку» за період з 01.04.2008 по 31.03.2010 (в т.ч. Львівська філія АБ «Банк регіонального розвитку») та «Розрахунку суми сформованого страхового резерву для відображення в Декларації з податку на прибуток АБ «Банк регіонального розвитку» за 2009 рік», суми нарахування (збільшення) страхового резерву по звітних податкових періодах 2009 року складали: страховий резерв станом на 01.01.2009 - І квартал 2009 року - 10287628,00 грн.; І півріччя 2009 року - 10287628,00 грн.; 9 місяців 2009 року - 10287628,00 грн.; 2009 рік - 10287628,00 грн. Станом на кінець періоду: І квартал 2009 року - 18137914,00 грн.; І півріччя 2009 року - 39172168,00 грн.; 9 місяців 2009 року - 40620063,00 грн.; 2009 рік - 42378208 грн., збільшення резерву за період - І квартал 2009 року - 7850286,00 грн.; І півріччя 2009 року - 28884540,00 грн.; 9 місяців 2009 року - 30332435,00 грн.; 2009 рік - 32090580,00 грн.

З огляду на викладене, суми збільшення страхового резерву по звітних періодах, які підлягають включенню до складу валових витрат у відповідних періодах, відповідають сумам щодо формування страхового резерву, відображеним у деклараціях з податку на прибуток банку за відповідні періоди як валові витрати та валові доходи. Різниця пояснюється тим, що в деклараціях АБ «Банк регіонального розвитку» не враховані суми збільшення (зменшення) страхового резерву по Львівській філії АБ «Банк регіонального розвитку» та враховані суми резервів під знецінення цінних паперів.

Суми сформованого страхового резерву АБ «Банк регіонального розвитку» були враховані у складі валових доходів та валових витрат за 2009 рік. У складі валових доходів - в сумі 16057842,00 грн. у складі валових витрат - в сумі 48600005,00 грн. Врахування сум надлишково-сформованого страхового резерву в складі валових доходів збільшило об'єкт оподаткування і, відповідно зменшило на ці суми від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2009 рік.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що суми сформованого страхового резерву за 2009 рік позивачем відображено в податковій звітності відповідно до норм чинного законодавства.

Вказане підтверджується також Висновком експертів №11665/11666/12-45 від 29.03.2013 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи за адміністративною справою №2а-6919/11/2670.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)О.А. Веденяпін (підпис)М.О. Федоров