Постанова № 53201853, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 667/5228/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Іванцова Н.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1, управління Пенсійного фонду України в Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 16 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною відмову у проведенні перерахунку розміру пенсії, зобов'язання провести перерахунок розміру пенсії державного службовця,-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2014 року, ОСОБА_1 звернувшись до Комсомольського районного суду м. Херсона з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, просила суд визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в м. Херсоні, оформлене протоколом № 38 від 29.05.2014 р. про відмову в проведені перерахунку пенсії державного службовця; зобов'язати УПФУ в м. Херсоні здійснити перерахунок пенсії з урахуванням «інших виплат», зазначений в довідці ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 15 травня 2014 року № 112/21-03-05, починаючи з 01 грудня 2010 року та з урахуванням ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» - 87% від заробітку (доходу); визнати протиправними дії УПФУ у м. Херсоні щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням 35% надбавки за вислугу років; зобов'язати УПФУ в м. Херсоні здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 35% надбавки за вислугу років зазначеній в довідці ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 15 травня 2014 року № 107/21-03-05, починаючи з 01 грудня 2010 року.

Постановою від 16 січня 2015 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Комсомольський районний суд м. Херсона частково задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1; визнав протиправними дії УПФУ в м. Херсоні по відмові позивачу у перерахунку пенсії із врахуванням «інших виплат»; зобов'язав УПФУ в м. Херсоні здійснити перерахунок пенсії позивачу по довідці № 112/21-03-05, яка видана ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, з урахуванням інших виплат, починаючи х 01 грудня 2010 року, з урахуванням ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (норма, яка діяла на час призначення пенсії) 87% від заробітку (доходу); відшкодував позивачу судові витрати по оплату судового збору в розмірі 73,08 грн. В задоволені інших вимог суд відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки вона отримувала надбавку за вислугу років в розмірі 30% не за ст. 33 Закону України «Про державну службу, а відповідно до Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженого Постановою КМУ № 1013 від 12 вересня 1997 року, що також підтверджено і матеріалами справи. Також ОСОБА_1 посилається на правову позицію Вищого адміністративного суду України висловлену з аналогічних правовідносинах в ухвалах цього суду від 25 червня 2014 року по справам № К/800/46199/13, № К/800/22868/13.

Не погодилась ОСОБА_1 і з висновками суду першої інстанції щодо відшкодування судових витрат тільки по сплаті судового збору, оскільки витрати на отримання правової допомоги також є судовими витратами, які мають бути відшкодовані, про що зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11.08.2014 р. по справі № К/800/61339/13.

Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона також, не погоджуючись з постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, не вірно встановив юридичну сутність і характер спірних правовідносин, що призвело по порушення норм матеріального та процесуального права.

Порушенням норм матеріального права апелянт вважає те, що суд першої інстанції допустив порушення приписів ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», оскільки матеріальна допомога та індексація носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати, а сам факт утримання із сум матеріальної допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для її включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчислення розмірі пенсії державного службовця.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 33, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на час призначення пенсії), ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на постанову Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року по справі 21-430а11, ст. 244-2 КАС України, дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача у проведені перерахунку пенсії позивачу з урахуванням всіх складових заробітної плати з якої був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому, вирішуючи питання з якого часу має бути проведений перерахунок пенсії позивача, суд першої інстанції послався на приписи ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою врегульоване питання проведення перерахунку пенсійних виплат у разі виникнення права на перерахунок, та на час звернення позивача і заявою про проведення перерахунку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача при розрахунку розміру пенсії врахувати надбавку за вислугу років в розмірі 35%, суд першої інстанції послався на припис 5 ст. 33 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої надбавка за вислугу років встановлюється державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 20 років, в той час як стаж державної служби позивача менше 20 років - 17 років 01 місяць 07 днів.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 може бути задоволена частково, а у задоволенні апеляційної скарги УПФУ в м. Херсоні має бути відмовлено.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в м. Херсоні, з 01 грудня 2010 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 87 % від заробітку (а.с. 6, 8, 20), яка обчислена із заробітку до складу якого пенсійний орган не включив індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а надбавка за вислугу років обчислена пенсійним органом не в розмірі 35%, а в розмірі 25% від посадового окладу та надбавки за ранг, що також не заперечується пенсійним органом.

Відповідно до довідки ДПІ у м. Херсоні № 343/05-0 від 09.12.2010 року ОСОБА_1 на час виходу на пенсію отримувала надбавку за вислугу років в розмірі 35% відповідно до Постанови КМУ № 1013 від 12 вересня 1997 року (а.с. 14), що також відображено у довідці ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 15 травня 2014 року № 107/21-03-05 (а.с. 18).

Апеляційний суд встановив, що надбавка за вислугу років в розмірі 35% встановлена ОСОБА_1 відповідно Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженого Постановою КМУ № 1013 від 12 вересня 1997 року, а не відповідно до ст. 33 закону України «Про державну службу», як помилкового зазначив пенсійний орган та з чим помилкового погодився суд першої інстанції.

Також відповідно до довідки ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 15 травня 2014 року № 112/21-03-05 (а.с. 9) виданої за формою, затвердженою Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 5-1 від 14.02.2011 р., про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а саме про складові заробітної плати позивача за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією, за період грудня 2008 року по грудень 2010 року, позивачу виплачені як «інші виплати» індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Також в цій довідці зазначено про те, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

21 травня 2014 ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в м. Херсоні із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії державного службовця з дати її призначення з урахуванням протиправно неврахованих до заробітку з якого обчислюється пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 35%, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань (а.с. 19).

Протоколом засідання комісії з розгляду питань, що пов'язані з призначенням та виплатою пенсії УПФУ в м. Херсоні № 38 від 29 травня 2015 року (а.с. 8) позивачу відмовлено у проведені перерахунку пенсії, про що її повідомлено листом від 05 червня 2014 року № 90/3-1 (а.с. 20).

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови пенсійного органу в проведенні перерахунку розмірі у пенсії, яка оформлена протоколом № 38 від 29 травня 2015 року (а.с. 8) та листом від 05 червня 2014 року № 90/3-1 (а.с. 20).

Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-4753/09/2670» внесені зміни до п.п. 1.2 п. 1 постанови Правління Пенсійного Фонду України № 19-11 від 30.10.2008 р. «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», та окрім іншого, затверджено нову форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з додатковою колонкою «Інші виплати».

За змістом ч. 1, ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, на час призначення позивачу пенсії - грудень 2010 року) пенсія державним службовцям, призначається у відсотковому розмірі (у позивача 87%) від сум їх заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що оплата за заміщення посади, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку і суми індексації заробітної плати входили, до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення прав позивача та наявності правових підстав для їх відновлення.

Проте апеляційний суд зазначає, що порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов'язання УПФУ в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок розміру пенсії позивача в розмірі 87 відсотків від заробітної плати, врахувавши при обчисленні заробітної плати «інші виплати» (індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), та надбавку за вислугу років в розмірі 35%, які зазначені в довідках ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 15 травня 2014 року № 112/21-03-05 та № 107/21-03-05

Вирішуючи питання з якого часу пенсійний орган має провести перерахунок розміру пенсії, апеляційний суд зазначає, про те, що звернення позивача до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії, не пов'язано з вимогами ні ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», ні з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки воно стосується усунення порушень прав позивача, які відбулись при призначені пенсії, та в подальшому не були усунуті пенсійним органом на прохання позивача.

При цьому апеляційний суд зазначає, що як при відкритті провадження по справі, тік і при ухвалені оскарженої постанови, не зважаючи на письмові заперечення пенсійного органу, суд першої інстанції не перевірив питання дотримання позивачем строків звернення до суду та наявності поважних причин пропуску цього строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи припис ст. 57, ст. 68 Конституції України, апеляційний суд зазначає, що позивач про порушення своїх прав повинна була дізнатись при призначенні пенсії, а тому порушені права позивача мають бути відновлені з 20 грудня 2013 року (в межах шестимісячного строку звернення до суду), а позовні вимоги заявлені за період з 01 грудня 2010 року по 19 грудня 2013 року мають бути залишені без розгляду, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, внаслідок відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, для відмови у задоволенні апеляційної скарги пенсійного органу, скасування оскарженої постанови та ухвалення, нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат апеляційний суд зазначає, що понесені позивачем судові витрати 73,08 грн. - сплата судового збору за подання позову до суду І інстанції (а.с. 1), 1200 грн. - оплата юридичних послуг (а.с. 1, 10, 11, 12, 13), 36,54 грн. - сплата судового збору за подання апеляційної скарги (а.с. 70), мають бути відшкодовані ОСОБА_1 пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 700 грн., шляхом стягнення коштів з відповідача УПФІУ в м. Херсоні за рахунок бюджетних асигнувань УПФУ в м. Херсоні.

Керуючись ст. ст. 19, 46, 55 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 94, 99, п. 9 ч. 1 ст. 155, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207, 211, 212, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 16 січня 2015 року скасувати, ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні у проведені перерахунку розміру пенсії, оформлену протоколом № 38 від 29 травня 2015 року та листом від 05 червня 2014 року № 90/3-1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (ідентифікаційний код юридичної особи: 37960171, місцезнаходження: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Комкова, будинок 76-А) провести, починаючи з 20 грудня 2013 року, перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії державного службовця, в розмірі 87 відсотків від заробітної плати, врахувавши при обчисленні заробітної плати «інші виплати» (індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), та надбавку за вислугу років в розмірі 35%, які зазначені в довідках ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 15 травня 2014 року № 107/21-03-05, № 112/21-03-05.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (ідентифікаційний код юридичної особи: 37960171, місцезнаходження: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Комкова, будинок 76-А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування судових витрат 700 грн. (сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В. Вербицька

суддя О.О.Кравець