Ухвала суду № 53201752, 29.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Львів Справа № 876/9928/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

за участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 807/1386/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області до міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області (далі - управління) 13 липня 2015 року звернулося до суду з адміністративним позовом до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області (далі - міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області), в якому просило скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 09 вересня 2013 року ВП № 39563239.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року вказану позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем без поважних причин строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на помилковість висновку суду першої інстанції про пропуск ним строку звернення до адміністративного суду. Зазначає, що ним було використано досудовий порядок вирішення спору, а тому в даному випадку строк звернення до адміністративного суду необхідно обчислювати з 03 липня 2015 року, тобто з моменту отримання остаточної відповіді на скаргу.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що оскаржувана позивачем постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 39563239 з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 19 листопада 2012 року № 120, винесена 09 вересня 2013 року. Вказану постанову позивачем отримано 03 жовтня 2013 року.

Не погоджуючись з даною постановою, 14 жовтня 2013 року позивач звернувся до начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області зі скаргою від 11 жовтня 2013 року № 14354, в якій просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 09 вересня 2013 року ВП № 39563239.

16 жовтня 2013 року начальником міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області за результатами проведеної перевірки винесено постанову, якою дії заступника начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області при виконанні виконавчого провадження по виконанню постанови від 19 листопада 2012 року № 120 визнано такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Про результати розгляду скарги від 11 жовтня 2013 року № 14354, поданої відповідачу 14 жовтня 2013 року, позивач не повідомлявся, копія постанови йому не надсилалась.

23 грудня 2014 року представник управління ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови про перевірку виконавчого провадження від 16 жовтня 2013 року.

24 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з запитом про надання інформації № 14135/08, в якому просив повідомити його чи постанова про перевірку виконавчого провадження від 16 жовтня 2013 року є остаточним рішенням про відмову у задоволенні поданої ним скарги.

Листом відповідача від 26 грудня 2014 року № 0754/24134 позивача повідомлено, що подана ним скарга розглянута шляхом винесення начальником міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області постанови про перевірку виконавчого провадження і є остаточним рішенням про відмову у задоволенні даної скарги.

Листом від 12 червня 2015 року № 7483/08 управління просило надати відповідь на запит про надання інформації щодо результатів розгляду його скарги від 11 жовтня 2013 року № 14354.

У відповідь на вказаний запит, відповідачем надано позивачу копію листа від 26 грудня 2014 року № 0754/2413. Вказана копія отримана 03 липня 2015 року.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних підстав, оскільки про існування постанови про закінчення виконавчого провадження від 09 вересня 2013 року ВП № 39563239 він дізнався 03 жовтня 2013 року, тобто в момент отримання копії оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено спеціальні строки звернення до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено, зокрема, учасниками виконавчого провадження, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Доводи позивача про те, що строк звернення до суду має визначатись згідно з частиною 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з попереднім оскарженням ним дій відповідача, обґрунтовано визнані судом першої інстанції безпідставними, оскільки в даній категорії справ застосуванню підлягає виключно спеціальний строк, встановлений частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За наведених обставин та зважаючи на відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, -суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 807/1386/15 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 03 листопада 2015 року.