Ухвала суду № 53201222, 04.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року справа №805/2167/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Казначеєва Е.Г.

Жаботинської С.В.

За участю:

секретаря судового засідання: Корадо А.А.

представників:

позивача - Літвиненко О.В., (на підставі довіреності)

відповідача - Пожидаєвої О.О., Шипілової Г.О., (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі № 805/2167/15-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної Фіскальної Служби у Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (далі - позивач, ТОВ «КЗЕМ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС) про визнання дій протиправними та скасування акту опису майна, в якому просили визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області щодо складання акту опису майна у податкову заставу від 24 березня 2015 року №101/05-15-25-012; скасувати вказаний акт опису майна у податкову заставу; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області щодо реєстрації податкової застави на підставі акту опису майна від 24 березня 2015 року № 101/05-15-25-012; та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області подати до відповідного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про скасування запису про обтяження № 9425176, який зроблено державним реєстратором на підставі акта опису майна від 24 березня 2015 року № 101/05-15-25-012 (арк. справи 4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області відмовлено повністю (арк. справи 67-68).

Не погодившись із даним рішенням 22 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» звернулось із апеляційною скаргою до Донецького апеляційного адміністративного суду, в обґрунтування доводів якої зазначило, що судом першої інстанції не повно з'ясовані всі обставини справи, та неправильно застосовані норми Податкового кодексу України щодо складання акту опису майна, а саме судом не прийнято до уваги, що при складанні акту опису майна відповідачем порушена процедура визначена нормами Податкового кодексу України, впротеріч якої вказаний акт був складений відповідачем без присутності представників ТОВ «КЗЕМ», при цьому у даному акті відсутній підпис представника платника податків, а також підписи двох понятих, яких контролюючий орган повинен був залучити при складанні акту в разі не допуску податкового керуючого та відмови платника податків від підпису. Крім того апелянт вказав, що балансова вартість зазначеного в акті майна перевищує суму податкового боргу. З урахуванням викладеного просив суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року по справі № 805/2167/15-а та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. (арк. справи 72-74).

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, з урахуванням чого просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити апеляційну скаргу.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказавши на те, що податковою інспекцією у відповідності до вимог статті 89 Податкового кодексу України, а також по процедурі, визначеній «Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів» був складений акт опису майна, який надіслано позивачеві рекомендованим листом з повідомлення про вручення, але даний акт був повернутий на адресу відправника, із зазначенням за закінченням терміну зберігання. З урахуванням викладеного, у зв'язку з дотриманням податковою інспекцією вимог чинного законодавства, що підтверджується наданими суду письмовими доказами, просили суд відмовити у задоволені апеляційної скарги у повному обсязі, заливши в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, а також підтверджується матеріалами адміністративної справи, 09 квітня 2014 року відповідачем прийнята та виставлена позивачеві податкова вимога форми «Ю» № 473-25, згідно з якою сума не сплачених ТОВ «КЗЕМ» узгоджених зобов'язань складає 157 906,42 грн. яка отримана особисто уповноваженою особою позивача, а саме: заступником головного бухгалтера ОСОБА_6, про що на корінці податкової вимоги міститься її підпис (арк. справи 32).

У матеріалах адміністративної справи відсутні докази оскарження зазначеної вимоги, таким чином станом на час розгляду даної справи наведена вимога є чинною.

Крім того в судовому засіданні представники сторін підтвердили той факт, що як на час складання акту опису майна, так і на даний час відсутні судові рішення щодо скасування наведеної вище вимоги.

10 квітня 2014 року першим заступником начальника ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення № 62/05-15-25-12 про опис майна у податкову заставу, яке також отримано уповноважено особою відповідача, а саме: заступником головного бухгалтера ОСОБА_7 у день його прийняття, а саме 10 квітня 2014 року, про що міститься її підпис наприкінці даного рішення (арк. справи 33).

З урахуванням викладеного, на підставі зазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, податковим керуючим 24 березня 2015 року складено акт № 101/05-15-25-012 опису майна ТОВ «КЗЕМ» у податкову заставу, а саме: цілого майнового комплексу, який належить позивачеві та знаходиться за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10В, реєстраційний номер 3334118.

Вказаний акт опису майна 02 квітня 2015 року був надісланий контролюючим органом на адресу ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» рекомендованим листом з повідомленням, однак, був повернутий на адресу відправника, що підтверджується відміткою «про повернення» на копії вказаного конверту, яка наявна в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 39).

Колегія суддів зазначає, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції стали висновки про те, що станом на день прийняття рішення про опис майна у податкову заставу позивач мав несплачений податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями термін сплати яких вже настав, з урахуванням чого рішення відповідача про опис майна у податкову заставу та як наслідок складання акту опису майна прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають (арк. справи 67-68).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, порядку та строки, визначені податним законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, то згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось апелянтом у судовому засіданні, станом на день прийняття рішення про опис майна у податкову заставу по даний час, за позивачем обліковується заборгованість за узгодженими грошовими зобов'язаннями, термін сплати яких вже настав, при цьому, доказів незгоди, що проявляються в оскарженні податкової вимоги, в якій відповідачем зазначалась сума несплачених позивачем узгоджених податкових зобов'язань - позивачем не надано. Тобто спірним питанням на даному етапі апеляційного розгляду є правомірність складання Державною податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області акту опису майна від 24 березня 2015 року, у межах, визначених податковим законодавством України, та як наслідок зобов'язання відповідача подати до відповідного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про скасування запису про обтяження № 9425176, який зроблено державним реєстратором на підставі акта опису майна від 24 березня 2015 року № 101/05-15-25-012.

З приводу правомірності складання Державною податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області акту опису майна від 24 березня 2015 року колегія суддів зазначає наступне.

Загальна процедура виникнення податкової застави, та як наслідок порядок винесення органами доходів і зборів рішення про опис майна у податкову заставу та складання акту опису, що в свою чергу є основним механізмом застосування податкової застави органами доходів і зборів регулюється статтями 88-90, 92 та 93 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженим 10 жовтня 2013 року Наказом Міністерством доходів і зборів від 10 жовтня 2013 року за № 572 (далі - Порядок № 572).

Згідно пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпунктів 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; та у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику.

Згідно з пунктом 1.12 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу ІІ Кодексу.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 зазначеного Порядку, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

З наведених вище норм податкового законодавства вбачається, що основною процедурою органу доходів і зборів для опису майна у податкову заставу є по-перше, це: надіслання органом державної податкової служби та отримання платником податків, у відповідності до статті 59 Податкового Кодексу податкової вимоги, яка відповідно до пункту 1.11 Порядку повинна містити повідомлення платника про виникнення права податкової застави; по-друге, це: прийняття керівником органу доходів і зборів рішення про опис майна у податкову заставу, яке надається платнику податків, що має податковий борг. По-третє, це: у відповідності до вищенаведених норм податковим керуючим повинен бути складений акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, який в свою чергу повинен бути оформлений за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, та зареєстрований у журналі реєстрації актів опису майна.

При цьому, будь-якої іншої процедури, яка регулює загальний порядок повідомлення платника податків про планований опис майна, або про обов'язкову присутність платника податків під час складання податковим керуючим акту опису майна законодавчо не врегульовано ані законодавством, ані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, як і прогалина, щодо надання платником податків документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу.

Отже у даному випадку колегія суддів виходить із дотримання вимог діючого законодавства як станом на час розгляду даної справи, так і станом на час складання акту опису майна, що регулює процедуру опису майна платника податків у податкову заставу.

Як зазначалось судом вище, відповідачем на виконання вищевикладених норм податкового законодавства на адресу позивача була направлена податкова вимога, яка отримана заступником головного бухгалтера ТОВ «КЗЕМ» особисто та містила повідомлення платника про виникнення права податкової застави у разі несплати узгодженої суми заборгованості, але у зв'язку з несплатою наведеної заборгованості керівником органу доходів і зборів було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, яке надіслано на адресу позивача, та отримано вищезгаданою особою позивача, що підтверджується її підписом наприкінці рішення про опис майна у податкову заставу, з урахуванням чого складений акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, оформлений за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 572, та зареєстрований у журналі реєстрації актів опису майна.

При цьому посилання апелянта на те, що ним не отримано акт опису майна, також не знайшло своє реальне документальне відображення, оскільки контролюючим органом згаданий акт направлявся на адресу ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування», визначену у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а саме: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10В рекомендованим листом з повідомленням, однак, був повернутий на адресу відправника, що підтверджується відміткою «про повернення» на копії вказаного конверту, яка наявна в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 39).

До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку не отримання платником податку акту опису майна, який направлявся ДПІ у м. Краматорську та повернувся на адресу податкового органу з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» не тягне за собою відповідних наслідків відповідальності для контролюючого органу та не є порушенням у розумінні податкового законодавства.

Щодо посилання апелянта на те, що відповідачем під час складання акту опису майна порушена процедура визначена нормами Податкового кодексу України, впротеріч якої вказаний акт був складений відповідачем без присутності представників ТОВ «КЗЕМ», при цьому у даному акті відсутній підпис представника платника податків, а також підписи двох понятих, яких контролюючий орган повинен був залучити при складанні акту суд зазначає, що зазначені апелянтом доводи спростовуються тим, що:

1. по-перше, як вказувалось судом вище у законодавстві відсутня процедура, яка регулює загальний порядок повідомлення платника податків про планований опис майна, або про обов'язкову присутність платника податків під час складання податковим керуючим акту опису майна;

2. по-друге: вимоги, які містяться в абзаці 5 пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу, а також абзаці 1 пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України на думку суду повинні розповсюджуватись у випадку, коли платник податків присутній під час складання акту опису майна та особисто відмовляється від його підписання (з урахуванням чого такий опис повинний бути підкріплений присутністю не менш, як двох понятих), або не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника у податкову заставу (з урахуванням чого податковим керуючим складається акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу).

Також суд не може погодитись з посиланням апелянта на те, що податковим керуючим у акті опису майна від 24 березня 2015 року № 101/05-15-25-012 не вказана загальна сума оцінки майна, яке підлягає опису, та балансова вартість зазначеного в акті майна перевищує суму податкового боргу, що на думку апелянта є підставою для скасування такого акту, з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

З дослідження судом апеляційної інстанції акту опису майна від 24 березня 2015 року № 101/05-15-25-012 вбачається, що в даному акті дійсно податковим керуючим не вказана загальна сума оцінки майна, яке підлягає опису, але зазначене спростовується тим, що податковим керуючим не проігноровано даний пункт акту опису, а навпаки, акцентовано увагу на те, що «вартість буде визначена після проведення експертної оцінки», що є додержанням абзацу 3 пункту 89.2 статті 89 ПК України, згідно з яким встановлено, якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Крім того, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на пункт 2.10 Порядку № 572, згідно з яким встановлено, що якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі. Опис майна може бути проведено за даними органів, які згідно з чинним законодавством здійснюють реєстрацію майна.

З урахуванням викладеного суд вважає, що вищенаведені посилання апелянта про порушення відповідачем загальної процедури здійснення опису майна у податкову заставу, складання акту опису майна без присутності представників платника, та не вказання податковим керуючим загальної вартості опису майна у податкову заставу, - не є достатніми підставами для скасування такого акту опису майна від 24 березня 2015 року № 101/05-15-25-012, оскільки не є документально підтвердженим, з урахуванням чого суд погоджується з висновком суду першої інстанції що рішення відповідача про опис майна у податкову заставу та як наслідок складання акту опису майна прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вимоги апелянта щодо зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області подати до відповідного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про скасування запису про обтяження № 9425176, який зроблено державним реєстратором на підставі акта опису майна від 24 березня 2015 року № 101/05-15-25-012 є необґрунтованими та також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимог щодо правомірності складання спірного акту опису майна від 24 березня 2015 року № 101/05-15-25-012.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки станом на день прийняття рішення про опис майна у податкову заставу позивач мав несплачений податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями термін сплати яких вже настав, з урахуванням чого рішення відповідача про опис майна у податкову заставу та як наслідок складання акту опису майна прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а процедура, яка на думку апелянта порушена відповідачем - не знайшла своє документальне підтвердження, тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі № 805/2167/15-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі № 805/2167/15-а, - залишити без змін.

Повний текст виготовлено 04 листопада 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді Е.Г.Казначеєв

С.В. Жаботинська