Постанова № 53200075, 01.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2015 року 12:34 № 826/6512/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Кротюка О.В., Літвінової А.В., за участю секретаря судових засідань Іконнікової О.Ю., за участю позивача - ОСОБА_2, представників відповідачів: Уса Д.М., Кривоноса О.М., Бережного С.Г., третьої особи - ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2до третя особа:Голови Служби безпеки України, Міністра юстиції України ОСОБА_6провизнання протиправним та скасування рішення,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Голови Служби безпеки України, Міністра юстиції України, третя особа: ОСОБА_6, у якому просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Голови Служби безпеки України щодо несвоєчасного розгляду та ненадання відповіді по суті на адвокатський запит ОСОБА_2 від 16.03.2015, не направлення на адресу ОСОБА_2 витребовуваних документів (або завірених встановленим порядком копій);

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністра юстиції України щодо несвоєчасного розгляду та ненадання відповіді по суті на адвокатський запит ОСОБА_2 від 16.03.2015, не направлення на адресу витребовуваних документів (або завірених встановленим порядком копій);

- зобов'язати Голову Служби безпеки України направити до Міністерства юстиції України відповідний лист разом із необхідними додатками щодо вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості про полковника ОСОБА_6., як щодо особи, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості про полковника ОСОБА_6., як щодо особи, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення;

- зобов'язати Голову Служби безпеки України розглянути та вирішити по суті питання щодо подальшого проходження військової служби, призначення на штатну посаду полковника ОСОБА_6. (на посаду рівну посаді заступника начальника управління СБУ у Луганській обл., або нижчу посаду, але не більше ніж на одну ступінь від попередньої), визначення полковнику ОСОБА_6 посадових і функціональних обов'язків по посаді, виплати йому у повному обсязі грошового забезпечення за весь час перебування у розпорядженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.11.2014 отримав відомості з Єдиного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» про те, що полковника ОСОБА_6., який проходив військову службу у Службі безпеки України (далі - СБУ) на посаді заступника начальника управління СБУ у Луганській області, згідно з наказом СБУ звільнено відповідно до підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та заборонено займати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація) протягом 10 років. З метою з'ясування інформації відносно органу, посадової особи, якими прийнято рішення, та реєстраційного номеру документу, що були підставами для внесення відповідних відомостей до реєстрів, що свідчить про наявність такого запису відносно ОСОБА_6., процесуальних, службових документів, наказів (розпоряджень) та рішень відповідних посадових осіб, що стали підставами притягнення позивача до відповідальності за корупційні діяння та для внесення стосовно нього таких відомостей до реєстру, 16.03.2015 звернувся із відповідним адвокатським запитом на ім'я особисто Голови СБУ та Міністра юстиції України. Зазначає, що, на його думку, відповідь на вказані запити було надано не уповноваженими на це посадовими особами, із грубими порушеннями строків та порядку розгляду адвокатського запиту, встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без надання відповіді на поставлені у запитах питання, вирішення їх по суті та без додавання до відповіді копій витребовуваних документів. Вказує, що залишення СБУ та Міністерством юстиції України даних адвокатських запитів без належного розгляду та реагування зумовило його звернення до суду в інтересах ОСОБА_6.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та дав пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду. Просив позов задовольнити.

Представник Голови СБУ у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що зазначені позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки: адвокатський запит від 16.03.2015 надійшов 20.03.2015, а відповідь на нього була надана 26.03.2015, тобто у межах строку розгляду адвокатського запиту; начальник Головної інспекції СБУ Р.Ручко, який надав відповідь на запит позивача від 16.03.2015, є особою, уповноваженою на підписання таких документів; на вказаний запит було надано вичерпну відповідь, невдоволеність отриманими відповідями на порушені у запиті питання є виключно суб'єктивним ставленням позивача.

Представник Міністра юстиції України у судовому засіданні наполягав на безпідставності позову та зазначив, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, а оскільки ордера надано позивачем не було, відповідач мав всі правові підстави розглядати його запит від 16.03.2015 як звернення громадянина, тому, як наслідок, на підставі викладеного, Міністерство юстиції розглянуло запит ОСОБА_2 у порядку і строки, встановлені чинним законодавством.

ОСОБА_6, який є третьою особою по справі, позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2015 позивач звернувся із відповідним адвокатським запитом на ім'я Голови СБУ та Міністра юстиції України, у якому просив: Голову СБУ - скасувати наказ Голови СБУ від 23.10.2014 №10/12-ОС (по особовому складу), згідно якого прийнято рішення щодо звільнення полковника ОСОБА_6. з посади заступника начальника управління СБУ у Луганській області та зарахування у розпорядження начальника цього ж управління; Голову СБУ - поновити полковника ОСОБА_6. на посаді заступника начальника управління СБУ у Луганській області або призначити його на іншу посаду, яка є рівною начальника управління СБУ у Луганській області та надати йому можливість брати участь у антитерористичній операції, що проводиться на сході України; Голову СБУ - видати відповідні накази та розпорядження (по особовому складу та по стройовій частині) з метою виплати полковнику ОСОБА_6 різниці невиплаченого йому у повному обсязі грошового забезпечення за період з 23.10.2014 по день фактичного поновлення полковника ОСОБА_6. на посаді заступника начальника управління СБУ у Луганській обл; Голову СБУ та Міністра юстиції України повідомити відомості (інформацію) та направити на його адресу копії документів, що стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (відомості відносно ОСОБА_6 внесені на підставі рішення Служби безпеки України від 27.10.2014 як до особи, що вчинила корупційне правопорушення) із зазначенням органу, посадової особи, яким прийнято рішення та реєстраційного номеру документу, що були підставами для внесення відповідних відомостей до реєстру; Голову Служби безпеки України та Міністра юстиції України повідомити відомості (інформацію) та направити на його адресу копії документів, що стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомостей відносно полковника ОСОБА_6 із зазначенням органу, посадової особи, яким прийнято рішення та реєстраційного номеру документу, що були підставами для внесення відповідних відомостей до реєстру; Голову Служби безпеки України та Міністра юстиції України - вилучити відомості (інформацію), які стосуються полковника ОСОБА_6, що внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, на підставі рішення Служби безпеки України від 27.10.2014; Голову Служби безпеки України та Міністра юстиції України - вилучити відомості (інформацію), які стосуються полковника ОСОБА_6, що внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Крім того, керуючись положеннями статей 19, 55, 56, 124 Конституції України, Законами України «Про службу безпеки України», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 16-22, 24 «Про звернення громадян», ч. 7 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», Положеннями про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, просив: особисто розглянути даний адвокатський запит по суті та вжити заходів, передбачених Законом України "Про очищення влади" та повноваженнями Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють коло вищевказаних питань щодо скасування наказу Служби безпеки України про усунення полковника ОСОБА_6. з посади (зарахування у розпорядження), поновлення його на військовій службі та на посаді заступника начальника управління СБУ у Луганській обл; у разі відмови у задоволенні цілком обґрунтованих і законних вимог цього адвокатського запиту просив повідомити дані щодо посадових осіб, винних у прийнятті неправомірних рішень та у незаконному зарахуванні полковника ОСОБА_6 у розпорядження начальника управління СБУ у Луганській області, для звернення до державних судочинних і правоохоронних органів, відповідних посадових осіб з відповідними заявами, позовами та скаргами щодо поновлення прав і законних інтересів ОСОБА_6, притягнення винних у цьому осіб до відповідальності.

26.03.2015 Головною інспекцією СБУ ОСОБА_2 було надано відповідь № 3/3-К-195/115, у якій зазначено, що 16.10.2014 набрав чинності Закон України "Про очищення влади", який містить норми прямої дії, що підлягають безумовному виконанню. Вказано, що ОСОБА_6. з 25.02.2010 по 02.02.2013 проходив військову службу на посаді заступника начальника УСБУ в Луганській області. На виконання пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону полковника ОСОБА_6. звільнено з посади та зараховано у розпорядження відповідного начальника. Наявність у останнього статусу учасника бойових дій не враховувалось, оскільки він звільнений з посади на підставі критерію, визначеного пунктом 8 частини 1 статті З зазначеного вище Закону.

Разом з тим, у даному листі повідомлено, що звільнення ОСОБА_6. з посади не обмежує його прав, як військовослужбовця СБУ, оскільки його зараховано у розпорядження відповідного начальника зі збереженням грошового забезпечення за раніше займаною посадою, а також за ним зберігаються всі соціальні права та гарантії, передбачені законодавством України для військовослужбовців СБУ. Тому, з урахуванням зазначених порушень чинного законодавства під час звільнення ОСОБА_6. з посади та зарахування у розпорядження відповідного начальника не встановлено.

Міністерством юстиції України ОСОБА_2 на його адвокатський запит від 16.03.2015 листом від 19.04.2015 № 8916-0-33-15/11.0.2. повідомлено, що Закон України «Про очищення влади», який є спеціальним, прийнято для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні, та, слід мати на увазі, що його дія поширюється без обмежень на всіх осіб, які обіймають посади, зазначені у статті 2 Закону. Проте, позивач зазначив, що даний лист на час звернення до суду з позовом не отримав, дізнався про нього в судовому засіданні.

Крім того, вказано, що у разі, якщо особа вважає, що рішення про її звільнення з державної служби прийнято з порушенням законодавства, вона має право оскаржити його в порядку адміністративного судочинства на підставі пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства.

Позивач вважає дані відповіді формальними, оскільки частина порушених ним у адвокатському запиті питань не були розглянуті по суті, а до листа не було долучено жодного з витребовуваних документів.

ОСОБА_2 також вказав, що його адвокатський запит було адресовано особисто Голові СБУ України та Міністру юстиції України, але всупереч, на його думку, вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідь була надана за підписом начальника Головної інспекції СБУ Р. Ручко, у відповіді відсутнє навіть посилання на те, що розгляд запиту та надання відповіді доручено начальнику Головної інспекції саме Головою СБУ, якому безпосередньо було адресовано звернення. Від Міністерства юстиції України відповідь надійшла за підписом заступника Міністра - керівника апарату Міністерства юстиції України ОСОБА_10

Зазначене, на думку позивача, свідчить про порушення з боку СБУ та Міністерства юстиції України положень ч. ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що передбачає право кожної особи мати доступ до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Разом із тим, в обгрунтування своїх вимог позивачем вказувалось, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, а відсутність відповіді, на адвокатський запит порушує передбачене право на інформацію полковника ОСОБА_6.

ОСОБА_2 вказує, що відповідь СБУ не відповідає положенням ч. ч. 1, 4 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки розпорядниками інформації згідно Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання, а відтак ненадання інформації розпорядником даної інформації, яка стосується полковника ОСОБА_6. є неправомірними діями та бездіяльністю, що порушує норми вище зазначеного Закону, а також ст. 19 Конституції України, де передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 за №39/5 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.01.2012 за №28/20341, а саме: пункту 1.4. даного Положення, держателем Єдиного державного реєстру осіб є Міністерство юстиції України, яке відповідно до приписів пункту 1.1. вказаного Положення визначає порядок формування та ведення даного Реєстру, які вчинили корупційні правопорушення, а також надання відомостей з нього.

Згідно до положень пункту 1.8. зазначеного Положення, Реєстраторами даного Реєстру є Держатель через Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя, який вносить або вилучає відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення, а також Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які вносять або вилучають відомості про особу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення.

Згідно п. 1.9 цього ж Положення, Реєстратори вносять або вилучають в установленому порядку відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення, надають інформаційні довідки щодо наявності відомостей про осіб у Реєстрі та виконують інші функції, передбачені цим Положенням.

Згідно із приписами пункту 2.2. даного Положення підставами для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили та завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.

В даному випадку, щодо полковника ОСОБА_6. відсутнє рішення суду, яке набрало чинності, або інший процесуальний (службовий) документ про притягнення його до відповідальності в порядку, передбаченому Законом України «Про очищення влади» та відповідно до законодавства, що регулює питання відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, а відтак будь-які підстави для внесення до Реєстру відомостей відносно полковника ОСОБА_6. у Міністерства юстиції України та СБУ відсутні. Такими неправомірними діями Міністерство юстиції України в особі Міністра юстиції України та Голова СБУ порушують в першу чергу презумпцію невинуватості особи (тобто позивача), встановлену статтею 62 Конституції України.

У адвокатському запиті також зазначалось, що оскільки полковнику ОСОБА_6 не було повідомлено про внесення його даних до Реєстру в порядку пунктів 1.11 та 2.6. даного Положення, то Реєстратором як єдиним держателем даної інформації було порушено вимоги п.п. 1.11, 2.1, 2.2, 2.3,2.9, 3.1, 3.3, 4.2. даного Положення та ним не було вчинено жодного корупційного правопорушення, то, позивач вважає, що 16.03.2015 персональні дані та відомості відносно полковника ОСОБА_6, як щодо особи, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення були занесені до вищезгаданого реєстру незаконно.

Ненаданням відповіді на адвокатський запит та витребовуваних документів, а також не виключенням з даних Реєстрів відносно ОСОБА_6. на підставі вказаних фактів в адвокатському запиті, Міністр юстиції України порушив порядок надання інформації щодо внесення персональних даних до вказаних реєстрів та неправомірно, не вчинив жодних дій для виключення персональних даних полковника ОСОБА_6. з даних реєстрів, порушивши, крім вище вказаних норм, вимоги пунктів 2.7, 2.8, 2.9, 3.10-3.12, 3.14 та 4.2. даного Положення.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 32 Конституції України передбачає право кожного громадянина знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Згідно ст. 43 Основного Закону Держави, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Інформацією про фізичну особу (персональні дані) відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про інформацію» є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач до адвокатського запиту долучив копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3672 від 26.03.2009, проте копія ордеру долучена не була.

Суд зазначає, що запит ОСОБА_2 на ім'я Голови СБУ ідентифіковано як адвокатський запит та відповідь на нього надано вчасно, недолучення до адвокатського запиту копії ордеру не стало підставою для розгляду запиту позивача від 16.03.2015 як звернення громадянина.

Доводи позивача про те, що відповідь на адвокатський запит надана із порушенням встановленого строку та порядку розгляду запиту, судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 вказаного вище Закону, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Згідно з п. 82 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, відмітка про надходження документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа. У разі застосування автоматизованої системи реєстрації зазначена інформація наноситься за допомогою штрих-коду.

Відповідно до пункту 208 зазначеної Інструкції № 1242 днем виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і дорученнях вищих посадових осіб, та виконання запитів, звернень, а також кореспонденції Верховної Ради України вважається день реєстрації в установі вихідних документів про виконання завдань.

Як свідчить штрих-код Управління режиму, документального забезпечення і контролю (УРДЗК) СБУ, адвокатський запит надійшов на адресу СБУ 20.03.2015, тому саме з цієї дати слід відраховувати встановлені законодавством п'ять робочих днів для надання відповіді.

Отже, враховуючи день надходження адвокатського запиту 20.03.2015, суд приходить до висновку, що надання відповіді відбулося у строки визначені чинним законодавством, а саме 26.03.2015.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про Службу безпеки України" до складу Центрального управління СБУ входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи згідно з організаційною структурою Служби безпеки України.

Згідно з Розділом 1 Організаційної структури Служби безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 27.12.2005 № 1860 "Питання Служби безпеки України" Головна інспекція є функціональним підрозділом Центрального управління СБУ.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про Службу безпеки України" керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Центральним управлінням здійснює Голова СБУ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адвокатський запит ОСОБА_2 від 16.03.215, направлений на ім'я Голови СБУ, ідентифікований як адвокатський запит вірно, відповідь на нього надано вчасно, проте, досліджуючи матеріали справи, суд вважає, що безпідставно було не розглянуто запит позивача по суті та необґрунтовано не було надано відповіді по суті запитуваних питань, а також не направлено на його адресу запитуваних відомостей та/або документів, з огляду на що, суд вважає зазначені дії протиправними.

Щодо розгляду адвокатського запиту позивача від 16.03.2015, направленого на ім'я Міністра юстиції України, відповідь на який надано 19.04.2015, за підписом заступника Міністра - керівника апарату ОСОБА_10, суд зазначає слідуюче.

Як встановлено в судовому засіданні, вказаний запит був зареєстрований 20.03.2015 вх. № 8916-0-33-15.

До адвокатського запиту позивачем було долучено: копію договору про надання ОСОБА_2 правової допомоги ОСОБА_6, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката ОСОБА_2, витяг з реєстру адвокатів Київської МДККА та інші документи.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що Міністерством юстиції України поданий запит було розглянуто як звернення громадянина, а не адвокатський запит, з огляду на те, що позивачем не було додано до запиту ордера.

Суд вважає зазначене необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Крім того, статтею 26 Закону встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання

безоплатної правової допомоги.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Аналіз положень вказаної статті дає підстави суду дійти висновку, що використання ордера (його видача) адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є його правом, а не обов'язком, тому в силу положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документом, що посвідчує право адвоката на надання правової допомоги, окрім ордеру, є договір про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Таким чином, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.

Оскільки адвокатом ОСОБА_2 було долучено до адвокатського запиту, серед іншого, договір про надання правової допомоги, суд вважає безпідставними посилання Міністерства юстиції України на відсутність ордера, як на підставу для нерозгляду даного запиту відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Враховуючи те, що відповідь на даний адвокатський запит було надано з порушенням встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність" п'ятиденного строку розгляду, а також не було надано доказів відправлення відповіді на запит, станом на час розгляду справи, суд вважає, що позов в частині визнання протиправними дій Міністра юстиції України щодо несвоєчасного розгляду та ненадання відповіді по суті на адвокатський запит ОСОБА_2 від 16.03.2015 та не направлення на його адресу запитуваних відомостей та/або документів підлягає задоволенню.

Разом з тим, у судовому засіданні представник відповідача вказав, що витребовувані адвокатом документи надати неможливо, оскільки вони надійшли до Департаменту кадрової роботи та державної служби під грифом «Для службового користування».

Відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, які містять відомості, що становлять службову інформацію у Міністерстві юстиції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2011 № 1536/5, документи під грифом «Для службового користування» копіюванню не підлягають.

На зазначене, суд вказує, що дана обставина у відповіді на адвокатський запит позивачу повідомлена не була, тому суд вважає, що дане питання Міністерством юстиції розглянуто не було.

Вимоги ОСОБА_2 до Голови СБУ та Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню, так як вимоги, викладені ОСОБА_2 в адвокатському запиті, не підлягають до виконання, оскільки не є обов'язковими до виконання в силу положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суд також зазначає, що адвокатський запит не може бути інструментом (підставою), який спонукає суб'єкта владних повноважень вчинити будь-які дії, які визначені адвокатським запитом, оскільки згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 11, 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Голови Служби безпеки України щодо ненадання відповіді по суті на адвокатський запит ОСОБА_2 від 16.03.2015 та не направлення на його адресу запитуваних відомостей та/або документів.

Визнати протиправними дії Міністра юстиції України щодо несвоєчасного розгляду та ненадання відповіді по суті на адвокатський запит ОСОБА_2 від 16.03.2015 та не направлення на його адресу запитуваних відомостей та/або документів.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Судді: О.В. Кротюк

А.В. Літвінова

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 05.10.2015