Ухвала суду № 53194077, 03.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Троц В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічука Олега Івановича на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про визнання дій відповідача з відмови у поверненні коштів недійсним правочином та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

у лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «АКБ «Київ», в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просив визнати дії останнього недійсним правочином та стягнути на його користь заборгованість за договором банківського вкладу в розмірі 361, 58 доларів США та відсотки в розмірі 5, 47 доларів США.

В обґрунтування позову зазначав, що 01.08.2014 року з відповідачем було укладено договір банківського вкладу, за умовами якого він надав банку грошові кошти у розмірі 356, 11 доларів США, зі сплатою 7, 25 % річних строком розміщення 92 дні. В день закінчення строку дії договору, він звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів, направив на адресу останнього заяву про повернення цих коштів, проте банк відмовив у видачі коштів, у зв`язку з їх відсутністю.

Справа № 761/3425/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/14341/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Саадулаєв А.І.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «АКБ «Київ» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором банківського вкладу у розмірі 361, 58 доларів США, що еквівалентно 8 500, 74 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічук О.І. на ліквідацію ПАТ «АКБ «Київ» подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що позивачем не надано будь-яких доказів його звернення до банку з питання повернення вкладу. Вважає, що з листа № 08.2.1/2679 від 27.11.2014 року не вбачається, що він стосується повернення грошових коштів за договором банківського вкладу. Після закінчення строку дії договору, суму банківського вкладу з нарахованими відсотками, банком було перераховано на поточний рахунок позивача, що підтверджується випискою по особовому рахунку вкладника № НОМЕР_1 за період з 01.11.2014 року по 26.11.2014 року. Крім того, з 25.02.2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці, а відтак були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, як кредитора, оскільки між банком та позивачем склалися зобов'язальні правовідносини, що мають майново-грошовий характер. Судом не застосовано ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не враховано, що 19.06.2015 року АБ «Укргазбанк» набув усіх прав та обов'язків ПАТ «АКБ Київ» за договором банківського вкладу, а тому останній є неналежним відповідачем по справі.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку,причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «АКБ «Київ» укладено договір банківського вкладу № 168674 «Прибутковий плюс», за умовами якого позивач вніс кошти на депозит банку у розмірі 356, 11 доларів США, зі сплатою 7, 25 % річних строком розміщення 92 дні.

Листом № 08.2.1/2679 від 27.11.2014 року позивачу було відмовлено у поверненні коштів, у зв`язку з недостатністю коштів у банку.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору банківського вкладу щодо повернення вкладу та нарахованих відсотків. Відмовляючи в частині позову про визнання дії відповідача недійсним правочином, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у поверненні коштів не є недійсним правочином у розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Суд першої інстанції правильно встановив, що на вимогу вкладника ні вклад, ні проценти повернуті не були. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не звертався до банку з вимогою про повернення вкладу спростовуються листом банка № 08.2.1/2679 від 27.11.2014 року, з якого вбачається, що відповідь про те, що банк не має змоги виконати свої зобов`язання через відсутність коштів надавалася саме на заяву позивача про повернення коштів від 27.11.2014 року. Доказів про те, що заява позивача стосувалася повернення коштів за іншим вкладом апелянтом не надано.

Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або у дослідженні яких неправомірно було відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що 19.06.2015 року здійснено передачу активів та зобов`язань ПАТ «АКБ «Київ» на користь АБ «Укргазбанк», а також рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.06.2015 року № 122 про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Київ» та призначення уповноваженого Фонду, оскільки на час ухвалення рішення (30.03.2015 року) даних обставин не існувало.

Так, як обставини щодо призначення уповноваженого Фонду на ліквідацію ПАТ «АКБ «Київ» виникли після ухвалення рішення, доводи апелянта про те, що судом не застосовано до спірних правовідносин положення ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до п. 3.4 договору банківського вкладу банк зобов`язався після закінчення строку, на який був залучений депозит, повернути вкладнику суму депозиту та нараховані проценти згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.1 цього договору банк повертає вкладнику суму депозиту та нараховані проценти після закінчення строку, на який був залучений депозит шляхом зарахування на поточний/поточний картковий рахунок вкладника, відкритий в ПАТ «АКБ «Київ» в день повернення депозиту.

Умовами договору не передбачено, що після зарахування депозиту та нарахованих процентів вкладник не має права на отримання цих сум. За умовами договору після переведення сум з депозитного рахунку на поточний припиняється обслуговування депозитного рахунку, проте вклад та проценти, які були нараховані повертаються з поточного рахунку на першу вимогу вкладника.

Відповідно до змісту ст. ст. 526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 року № 6-140 цс 13.

Оскільки відповідач, перевівши вклад та проценти на поточний рахунок, не надав можливості вкладнику зняти ці кошти чи перерахувати їх на рахунок іншого банку тощо суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що зобов`язання за договором банком не виконані у повному обсязі.

Доводи апелянта про те, що переведення коштів на поточний рахунок свідчить про виконання банком зобов`язань за договором суперечать положенням договору, ст. ст. 1058, 1060 ЦК України та правовій позиції Верховного Суду України.

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, вірно встановив обставини справи на основі об'єктивної оцінки доказів, наданих сторонами та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кічука Олега Івановича на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді