Рішення № 53192713, 20.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа № 911/3660/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд»,

01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1

до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів»

95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Елеваторна, 14

про стягнення 1916092,64 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 18.05.2015 № 306);

відповідача - не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (далі-відповідач) про стягнення 1916092,64 грн., з яких: 1501640,00 грн. заборгованості, 204223,04 грн. 13,6 % штрафу та 210229,60 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобовязань за договором про відступлення права вимоги від 22.08.2014 № 30-06/14.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим судам та забезпечено розгляд, зокрема, господарських справ господарського суду Автономної Республіки Крим - господарським судом Київської області.

Ухвалою суду від 25.08.2015 порушено провадження у справі №911/3660/15 та призначено її до розгляду.

Ухвалами суду від 15.09.2015 та від 06.10.2015 розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 15.09.2015, 06.10.2015, 20.10.2015 представником позивача надано документи, витребувані судом та підтримано позовні вимоги повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 15.09.2015, 06.10.2015, 20.10.2015 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань повідомлений належним чином. Вимоги ухвал суду від 25.08.2015, від 15.09.2015, від 06.10.2015 не виконав, витребувані документи та відзив на позов суду не надав.

При цьому, судом враховано наступне.

У звязку з надходженням до господарського суду Київської області (вх. № 134/14 від 08.04.2014) повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача, ухвалою суду від 25.08.2015, запропоновано позивачу направити копію ухвали про порушення провадження у справі на адресу відповідача курєрською службою доставки та надати суду докази відправки зазначеної ухвали.

Також, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/2014, судом розміщено інформацію про дату і час судового засідання на сторінці господарського суду Київської області (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» у мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), докази цього також містяться у матеріалах справи.

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/3660/15.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.10.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (далі-покупець) та Сільськогосподарським підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Кіровське» (далі-постачальник) укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року від 03.12.2013 № 1227Ф (далі-Договір 1), відповідно до умов пункту 1.1 якого, постачальник передає покупцю у власність товар, а саме: пшениця мяка, 3 клас, а покупець, у свою чергу, зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість.

Пунктами 3.1, 4.1 Договору 1 визначено, що сума попередньої оплати за цим договором становить 50 % вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить, включаючи ПДВ, 1501640,00 грн. При цьому, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника попередню оплату, у сумі, визначеній у пункті 3.1 Договору 1, протягом пяти робочих днів з дня надходження на його адресу документів, визначених пунктом 2.5 Договору 1. Сума остаточного розрахунку визначається відповідно до пункту 3.4 Договору 1 і перераховується покупцем на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з дня поставки повного обсягу товару на умовах, визначених договором.

Так, на виконання умов Договору 1, позивачем, в рахунок попередньої оплати, перераховано Сільськогосподарському підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Кіровське» 1501640,00 грн., про що свідчить надана до матеріалів справи копія банківської виписки з особистого рахунку позивача від 16.12.2013.

Між позивачем (далі-первісний кредитор) та відповідачем (далі-новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги від 22.08.2014 № 30-06/14 (далі-Договір 2), відповідно до умов пункту 1.1 якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за біржовим договором від 03.12.2013, укладеним між первісним кредитором та Сільськогосподарським підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Кіровське» (далі-боржник).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Умовами пунктів 1.2, 1.3, 1.4 Договору 2 визначено, що новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за основним договором. Первісний кредитор передає новому кредитору платіжний документ, яким була здійснена попередня оплата за Договором 1. Первісний кредитор несе відповідальність перед новим кредитором за достовірність існування боргу за Договором 1.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору 2, згідно з відступленням права вимоги за цим договором, новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію у розмірі 1501460,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Оплата компенсації новим кредитором первісному кредитору у розмірі, передбаченому в пункті 2.1 цього договору, здійснюється протягом 4 календарних днів після дня набрання чинності договором.

Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» звернулось до Сільськогосподарського підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Кіровське» з повідомленням від 22.08.2014 № 1635, про відступлення до нового кредитора права вимагати належного виконання всіх зобовязань за Договором 1.

ОСОБА_1, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання, у встановлений Договором 2 строк, суму компенсації у розмірі 1501640,00 грн. не сплатив.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів оплати компенсації не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобовязань за договором про відступлення права вимоги від 22.08.2014 № 30-06/14.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача з оплати передбаченої умовами договору про відступлення права вимоги від 22.08.2014 № 30-06/14 компенсації, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1501640,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач, на підставі пунктів 4.1, 4.2 Договору 2, заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 210229,60 грн. та 13,6 % штрафу - 204223,04 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розмірів пені та штрафу і зясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними, відповідають обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 210229,60 грн. пені та 204223,04 грн. штрафу підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00951971) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38926880) 1501640 (один мільйон пятсот одна тисяча шістсот сорок) грн. 00 коп. заборгованості, 204223 (двісті чотири тисячі двісті двадцять три) грн. 04 коп. штрафу, 210229 (двісті десять тисяч двісті двадцять девять) грн. 60 коп. пені та 38321 (тридцять вісім тисяч триста двадцять одна) грн. 85 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.10.2015.

Суддя С.О. Саванчук