Рішення № 53192709, 30.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2015 р. Справа № 911/2488/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж»

до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»

про стягнення 4 916 538,16 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 02/287/2 від 02.07.2015);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 2-ЮВ від 12.01.2015).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» (далі позивач) звернулось з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (далі відповідач) про стягнення 4 916 538,16 грн, з яких: 2 997 112,74 грн боргу за виконані роботи та поставлені матеріали згідно договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014, 673 816,63 грн пені, 1 203 238,65 грн інфляційних втрат та 42 370,14 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2015 порушено провадження у справі № 911/2488/15, розгляд справи призначено на 10.07.2015.

08.07.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 2517/39/3-308 (2) від 03.07.2015 (вх. № 16015/15 від 08.07.2015), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 10.07.2015 оголошено перерву до 15.07.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2015 року призначено судову експертизу у справі № 911/2488/15, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

08.10.2015 до господарського суду Київської області повернулися матеріали справи № 911/2488/15 з висновком експерта за результатами проведення експертизи № 12907/15-45 від 07.10.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2015 поновлено провадження у справі № 911/2488/15, розгляд справи призначено на 30.10.2015.

У судовому засіданні 30.10.2015 представники сторін повідомили суд про сплату відповідачем позивачу 2 997 112,74 грн боргу за виконані роботи та поставлені матеріали згідно договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014, у звязку з чим позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення 673 816,63 грн пені, 1 203 238,65 грн інфляційних втрат та 42 370,14 грн 3 % річних, представник відповідача заперечив проти задоволення вказаних позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» (Підрядник) та Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» (Замовник) укладено договір підряду № 27/11-2014, згідно якого підрядник зобовязався за завданням замовника на свій ризик виконати і здати замовникові у встановлений договором строк роботи по обєкту: «ДСП ЧАЕС. Модернізація системи хімводоочищення виробничо-опалювальної котельні і реконструкція обладнання хімводоочищення і складу хімічних реагентів хімічного цеху. Коригування» , а замовник передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію.

Згідно п. 3.1. договору за належним чином виконану роботу згідно з договором замовник повинен сплатити підряднику договірну ціну в сумі 7 580 043,31 грн з ПДВ. Крім того, до вартості договору включено вартість обладнання поставки замовника 690 067,08 грн з ПДВ. Всього з обладнанням поставки замовника ціна договору складає 8 270 110,39 грн з ПДВ. Договірна ціна є твердою.

Розрахунки з підрядником за виконані будівельно-монтажні роботи здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника після підписання сторонами акту виконаних робіт (форма КБ-2в) та форми КБ-3. За постачання обладнання замовник здійснює платежі на підставі акту здавання-приймання та видаткової накладної у 4-х примірниках. Підрядник зобовязується до актів додавати документи, які містять дані про якість товару (сертифікат якості, паспорт і т.д.). Укладаючи договір, підрядник усвідомлює, що здійснення замовником оплати за виконані підрядником роботи залежить від надходження бюджетних коштів на реєстраційний рахунок замовника, виділених під оплату бюджетного зобовязання, взятого за договором. Замовник повинен здійснити оплату підряднику протягом 20 банківських днів з дня надходження бюджетних коштів на його реєстраційний рахунок. Оплата може проводитись частинами (п.п. 4.3., 4.3.1., 4.3.2., 4.3.3. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що строки виконання робіт: початок виконання робіт протягом 5 днів з дати укладання договору. Закінчення виконання робіт: грудень 2015.

Відповідно до п. 13.1. договору договір набирає чинності з дати підписання сторонами та його скріплення печатками і діє до 25.12.2015, а по фінансовим та гарантійним зобовязанням до повного виконання.

11.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» (Підрядник) та Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» (Замовник) укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 27/11-2014, за умовами якої сторони погодили, що фінансування в 2014 році складає 2 997 112,74 грн.

Суд встановив, що на виконання договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на загальну суму 1 143 648,60 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 01 (а.с. 32), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору.

Крім того, позивачем на виконання договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 поставлено відповідачу матеріали на суму 1 853 464,14 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000122 від 17.12.2014 (а.с. 28-29), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору.

Всього позивачем надано роботи та поставлено матеріали на загальну суму 2 997 112,74 грн (1 143 648,60 грн + 1 853 464,14 грн).

17.03.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією № 02/76 від 17.03.2015 (а.с. 33-35), згідно якої позивач просив відповідача погасити заборгованість за договором підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014.

Відповіддю на претензію № 1615/39-179 (2) від 24.04.2015 (а.с. 36) відповідач повідомив позивача, що розрахунки з ТОВ «Буденергомонтаж» будуть проведені відразу після надходження бюджетних коштів, виділених під оплату бюджетного зобовязання.

Як вбачається з довідки зустрічної звірки № 15-31/38 від 29.05.2015 (а.с. 38-47), проведеної Броварською обєднаною державною фінансовою інспекцією за відповідачем рахується дебіторська заборгованість за виконані роботи по договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 в сумі 2 997 112,74 грн.

Крім того, судом встановлено, що після порушення провадження у справі (15.06.2015) відповідач сплатив позивачу 2 997 112,74 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 08.10.2015 (а.с. 262-263), внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за виконані роботи та поставлені матеріали згідно договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 відсутній.

Висновком експерта КНДІСЕ за результатами проведення судово-економічної експертизи № 12907/15-45 від 07.10.2015 (а.с. 203-214) встановлено, що залишок грошових коштів по КЕКВ-3210 на реєстраційному рахунку Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», відкритому в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Славутич Київської області, станом на 17.12.2014 19.12.2014 становив 5 459 543,30 грн, станом на 26.12.2014 31.12.2014 включно 327 334,09 грн.

Предметом позову є вимоги про стягнення 2 997 112,74 грн боргу за виконані роботи та поставлені матеріали згідно договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014, 673 816,63 грн пені, 1 203 238,65 грн інфляційних втрат та 42 370,14 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли підрядні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на загальну суму 1 143 648,60 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 01 (а.с. 32), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору; позивачем на виконання договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 поставлено відповідачу матеріали на суму 1 853 464,14 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000122 від 17.12.2014 (а.с. 28-29), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору; всього позивачем надано роботи та поставлено матеріали на загальну суму 2 997 112,74 грн (1 143 648,60 грн + 1 853 464,14 грн); після порушення провадження у справі (15.06.2015) відповідач сплатив позивачу 2 997 112,74 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 08.10.2015 (а.с. 262-263), внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за виконані роботи та поставлені матеріали згідно договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 відсутній.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що після порушення провадження у справі (15.06.2015) відповідач сплатив позивачу 2 997 112,74 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 08.10.2015 (а.с. 262-263), суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 997 112,74 грн боргу за виконані роботи та поставлені матеріали згідно договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014, позивачем за період з 19.12.2015 по 08.06.2015 нараховано загалом 673 816,63 грн пені.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В свою чергу пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати. Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовані Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (далі Закон)).

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін) або встановлено спеціальним законодавчим актом.

Суд встановив, що договором підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 не передбачено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобовязання з оплати виконаних підрядником робіт, а щодо правовідносин підряду товару відсутній спеціальний законодавчий акт, який встановлює відповідальність у звязку з неналежним виконанням замовником своїх зобовязань з оплати виконаних підрядником робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 673 816,63 грн пені.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014, позивачем за період з 19.12.2014 по 08.06.2015 нараховано 1 203 238,65 грн інфляційних втрат та 42 370,14 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 8), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 19.12.2014 по 08.06.2015 на суму боргу 2 997 112,74 грн становить 1 201 842,21 грн інфляційних втрат та 42 370,14 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 1 203 238,65 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 201 842,21 грн, а вимога про стягнення 42 370,14 грн 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1 201 842,21 грн інфляційних втрат та 42 370,14 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача щодо відсутності коштів станом на 17-19.12.2014 та станом на 26-31.12.2014 включно, для погашення заборгованості перед позивачем за договором підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014, суд оцінює критично, оскільки згідно висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судово-економічної експертизи № 12907/15-45 від 07.10.2015 (а.с. 203-214) залишок грошових коштів по КЕКВ-3210 на реєстраційному рахунку Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», відкритому в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Славутич Київської області, станом на 17.12.2014 19.12.2014 становив 5 459 543,30 грн, а відтак відповідач мав змогу погасити борг перед позивачем.

Твердження відповідача про те, що на кошти наявні на рахунку відповідача у розмірі 5 459 543,30 грн станом на 17.12.2014 вже були раніше зареєстровані фінансові зобовязання, що виключало можливість здійснення відповідачем оплати за договором з позивачем неспроможні, оскільки відповідач самостійно визначає на погашення яких фінансових зобовязань будуть спрямовані кошти.

Суд встановив, що позивачем за проведення судової експертизи сплачено 14 784 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору та за проведення судової експертизи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» про стягнення 2 997 112 (двох мільйонів девятиста девяносто семи тисяч ста дванадцяти гривень) 74 коп. боргу за виконані роботи та поставлені матеріали згідно договору підряду № 27/11-2014 від 18.11.2014 припинити.

2. Решту позову задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, буд. 7/1; ідентифікаційний код 14310862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, буд. 7/1; ідентифікаційний код 31966754) 1 201 842 (один мільйон двісті одну тисячу вісімсот сорок дві гривні) 21 коп. інфляційних втрат, 42 370 (сорок дві тисячі триста сімдесят гривень) 14 коп. 3 % річних, 12 756 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят шість гривень) 23 коп. витрат за проведення судової експертизи та 63 043 (шістдесят три тисячі сорок три гривні) 55 коп. судового збору.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.11.2015

Суддя П.В.Горбасенко