Рішення № 53192284, 26.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/53/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015 Справа № 908/2520/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі колегії: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді: Азізбекян Т.А., Проскуряков К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2520/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2, м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Східно-Український Альянс, м.Донецьк,

треті особи, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче обєднання Іліташ, м.Донецьк,

2) Приватне акціонерне товариство Бетон Нова, смт. Миронівський, м. Дебальцеве, Донецька область,

про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 3931393,79 грн.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_3 (довіреність № 410/5 від 21.08.2014 р.);

від відповідача не зявився;

від третьої особи-1 ОСОБА_2 (довіреність № 1/19-12-201 від 19.12.2014 р.);

від третьої особи-2 не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 ОСОБА_2 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Східно-Український Альянс, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче обєднання Іліташ та приватне акціонерне товариство Бетон Нова про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №12/01-03-3/0213 від 18.03.2013р., а саме: базу відпочинку Сирена, яка розташована за адресою: Донецька область, с. Мелекіне, вул. Наберіжна, 9 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 3 931 393,79 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 509, 530, 553-554, 611, 627-629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/53/15 та призначено розгляд справи на 26.05.2015р. У звязку з перебуванням судді на лікарняному судове засідання 26.05.2015р. перенесено на 11.06.2015р. Ухвалою від 11.06.2015р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.06.2015р. Ухвалою від 22.06.2015р. відкладено розгляд справи на 30.06.2015р.

Ухвалою від 30.06.2015р. на підставі розпорядження господарського суду Запорізької області від 30.06.2015р. №01-04/257/15 та на підставі ст. 4-6 ГПК України, враховуючи категорію та складність справи, необхідність повного та всебічного встановлення обставин справи, невиконання сторонами вимог суду в повному обсязі та знаходженням відповідача в зоні проведення АТО, збільшенням строків пересилання процесуальних документів, справу №908/2520/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді Азізбекян Т.А., Ніколаєнко Р.А. та призначено розгляд справи на 29.07.2015р.

Ухвалою від 27.07.2015р. на підставі розпорядження господарського суду Запорізької області від 29.07.2015 р. №01-04/317/15 у звязку з відпусткою судді Ніколаєнко Р.А., справу №908/2520/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді Азізбекян Т.А., Кагітіна Л.П. та призначено розгляд справи на 29.07.2015р.

Ухвалою суду від 29.07.2015р. відкладено розгляд на 15.09.2015 р. на підставі клопотання третьої особи-2, а також у звязку з неявкою відповідача, третіх осіб та невиконанням учасниками судового процесу вимог суду в повному обсязі.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 р. №01-04/402/15 у звязку з відпусткою судді Кагітіної Л.П справу №908/2520/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді Азізбекян Т.А., Проскуряков К.В. Ухвалою від 15.09.2015 р. справа прийнята колегією суддів до свого провадження та призначена до розгляду на 15.09.2015 р.

Від третьої особи-1 надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі до моменту набрання законної сили рішеннями в адміністративних справах №К/800/19383/15 та №К/800/19984/15, предметом яких є вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р. За наслідками судового засідання 15.09.2015 р. суд виніс ухвалу про залишення даного клопотання без задоволення, оскільки вирішення цих адміністративних справ не перешкоджає розгляду даної господарської справи по суті. Крім того, зупинення розгляду справи на невизначений строк суперечить принципу розумності строку розгляду справи, встановленого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також суд на підставі ст. 77 ГПК України дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 26.10.2015 р. для витребування у сторін додаткових доказів і направлення повторного запиту Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя щодо віднесення ТОВ Східно-Український Альянс до субєктів малого чи середнього бізнесу, його податкового обліку та звітності, оскільки судом не отримано відповіді на попередній запит. Копію даної ухвали суд ухвалив надіслати на адресу Державної фіскальної служби України для здійснення контролю за виконанням даної ухвали Жовтневою ОДПІ м.Маріуполя.

12.10.2015 р. від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області надійшла відповідь (лист від 07.10.2015 р. вих. № 657/10/05-63-11-01) про те, що ТОВ «Східно-Український альянс» знаходиться на обліку у ДПІ у стані «платник податків за основним місцем обліку» за адресою: вул. Калузька, 10, Калінінський район, м. Донецьк, 83003. Платника податків віднесено до малого бізнесу згідно даних податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (дохід, що враховується при визначенні обєкта оподаткування - 1006,391 тис. грн.) та даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого податку (форма № 1ДФ) за період 1 квартал 2015 р. (штатна чисельність 6 осіб). Дата подання останньої звітності до ДПІ 20.05.2015 р.

В судовому засіданні 26.10.2015р. були присутні представники позивача та третьої особи-1, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив відмовити позивачу в позові, посилаючись на те, що на період проведення АТО звернення стягнення на спірний предмет іпотеки є неможливим, оскільки статтею 9 Закону України від 02.09.2014р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено мораторій щодо реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки. Письмового відзиву третя особа-1 не надала.

Відповідач та третя особа-2 не надали письмових відзивів на позов, своїх представників в судове засідання не направили, причин неявки не повідомили.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач - ТОВ «Східно-Український альянс» знаходиться за адресою: вул.Калузька, 10, Калінінський район, м. Донецьк, 83003, та не є припиненим. Факт знаходження підприємства за даною адресою і факт здіснення ним господарської діяльності також підтвердила ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області у відповіді на запит суду.

ПрАТ «Бетон-Нова» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться за адресою: вул. Совєтська, буд. 42, смт.Миронівський, м.Дебальцеве, Донецька область, 84791 та не є припиненим.

Про час та місце розгляду справи відповідач та третя особа-2 повідомлялись шляхом розміщення до їх уваги на офіційному веб-порталі «Судова влада України» текстів судових ухвал у справі, оскільки відправлення поштової кореспонденції до м. Донецьк та м. Дебальцеве, смт.Миронівський не здійснюється на підставі листів Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 30.03.2015 р. № 04-16-416, від 11.06.2015 р. № 04-16-730, про що у справі містяться відповідні акти. Крім того, третій особі-2 суд надсилав ухвали електронною поштою на відомі суду електронні адреси: buxbeton@mail.ru, sbit@beton-nova.com.ua, що підтверджується витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою. Представник третьої особи-2 (ПрАТ «Бетон Нова») знайомився з матеріалами справи 26.06.2015 р. (т. 2, а.с.40).

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством звязку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством звязку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

З урахуванням викладеного, суд вважає відповідача та третю особу-2 такими, що належними чином повідомлені про розгляд даної справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тобто питання про відкладення розгляду справи вирішується судом з огляду на наявність обставин, які перешкоджають вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд зазначає, що розгляд справи відкладався судом неодноразово і справа розглядається судом тривалий час. До матеріалів справи позивачем надані витребувані документи та розрахунки. Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи і розгляд справи можливий без присутності в судовому засіданні представників відповідача та третьої особи-2.

В судовому засіданні 26.10.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

24.12.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ОСОБА_1 ОСОБА_2 (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 ОСОБА_2) (далі кредитор, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством Бетон-Нова (в подальшому перейменовано в Приватне акціонерне товариство Бетон-Нова (далі позичальник-1, третя особа-2 у справі) укладено кредитний договір Відновлювальна ОСОБА_4 на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів № 010/05/00756 (далі кредитний договір), за умовами якого кредитор зобовязується надати позичальнику-1 кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 200 000,00 грн. (надалі за текстом кредит), а позичальник зобовязується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обовязки, визначені цим договором (т. 1, а.с. 73-83). Згідно з п.1.2 кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту позичальником 02.09.2009 р. (останній день строку користування кредитом). Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 21,0% річних (п. 2.1 кредитного договору).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 010/05/00756/5 від 15.03.2013р. до Кредитного договору передбачено, що кредитор зобовязується надати позичальнику-1 кредит в формі відновлювальної кредитної лінії в розмірі 1 172 233,14 грн., а позичальник-1 зобовязується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обовязки, визначені цим договором.

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником-1 31.10.14. (п. 1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 15.03.2013р.).

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору встановлено, що грошові зобовязання позичальника-1 за цим договором є безумовними та безвідкличними.

Пунктом 6.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 15.03.13. встановлено, що з січня 2013 р. по жовтень 2014 р. включно заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом, нараховані в поточному місяці, сплачуються позичальником-1 щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця наступним чином: з січня 2013р. по травень 2013 р. включно не менш, ніж 50000,00 грн.; з червня 2013 р. по жовтень 2013 р. не менш ніж 90000,00 грн.; з листопада 2013 р. по травень 2014 р. не менш ніж 50000,00 грн.; з червня 2014 р. по вересень 2014 р. не менш ніж 90000,00 грн.; по 31.10.14. решту заборгованості.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши положення кредитного договору Відновлювальна ОСОБА_4 на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів від 24.12.2008 р. № 010/05/00756, колегія суддів дійшла висновку, що за своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обовязково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Глава 50 Цивільного кодексу України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Позивач посилається на те, що ПрАТ «Бетон Нова» допустив порушення умов кредитного договору та не виконав свої зобовязання у передбачений строк. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що позичальником-1 не сплачено суму основного боргу по кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, чим порушено умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства України, в звязку з чим заборгованість ПрАТ «Бетон Нова» перед позивачем складає 489512,31 грн., з яких: 426 546,00 грн. заборгованість по кредиту, 62 966,31 грн. заборгованість по процентам, пеня 84 490,48 грн., розраховані штрафи на загальну суму 36 384,69 грн.

Дана заборгованість була предметом розгляду господарського суду Запорізької області у справі №908/2829/15 за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Бетон Нова про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/05/00756 «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» від 24.12.2008 р., з яких: 426 546,00 грн. заборгованість по кредиту, 62 966,31 грн. заборгованість по процентах, 85 490,48 грн. пені, 36 384,69 грн. штрафів.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.07.2015 р. у справі №908/2829/15 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Бетон Нова на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 426 546,00 грн. заборгованості за кредитом, 62 966,31 грн. заборгованості за процентами, 85 490,48 грн. пені, 36 384,69 грн. штрафів, 12 227,80 грн. судового збору.

Даним рішенням встановлено, що свої зобовязання за кредитним договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, на виконання умов договору надано ПрАТ «Бетон Нова» кредит, що підтверджується меморіальним ордером № 4383 від 24.12.08. на суму 2 200 000,00 грн. В порушення умов договору, заборгованість за кредитом у встановлений договором строк позичальник-1 у повному обсязі не сплатив, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позичальника-1, внаслідок чого, заборгованість Публічного акціонерного товариства Бетон Нова перед Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 ОСОБА_2 за кредитним договором по сумі основного боргу за кредитом склала 426 546,00 грн. Пунктом 15.1 кредитного договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобовязань. За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 426 546,00 грн. заборгованості по кредиту та 62 966,31 грн. заборгованості по процентам. Крім того, суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «Бетон Нова» штрафів на підставі п. 14.9 кредитного договору на загальну суму 36 384,69 грн., а саме: 24 476,61 грн. за невиконання п. 10.15 кредитного договору, 6 005,04 грн. за невиконання п. 10.9 кредитного договору щодо ненадання інформації про рух коштів по всіх поточних рахунках за 2 кв. 2014 р., 3 727,65 грн. за невиконання п. 10.9 кредитного договору щодо ненадання інформації про рух коштів по всіх поточних рахунках за 3 кв. 2014 р., 1 450,26 грн. за невиконання п. 10.9 кредитного договору щодо ненадання інформації про рух коштів по всіх поточних рахунках за 4 кв. 2014 р., 725,13 грн. за невиконання п. 10.9 кредитного договору щодо ненадання бухгалтерського балансу та звіту про фінансові результати. Крім того, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «Бетон-Нова» на користь позивача 85 490,48 грн. пені за порушення строків розрахунків.

Вказане рішення господарського суду не було оскаржено та набрало законної сили.

В силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2015 р. у справі №908/2829/15 прийнято у спорі між тими ж сторонами, набрало законної сили, та є обовязковим для виконання на всій території України згідно з ч. 1 ст. 4-5 ГПК України.

Крім того, наявність заборгованості ПрАТ «Бетон-Нова» перед позивачем, встановленої судом у справі №908/2829/15, підтверджується також і наявними матеріалами у справі № 908/2520/15-г.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На момент розгляду справи № 908/2520/15-г ПрАТ «Бетон Нова» не надало доказів погашення зазначеної заборгованості.

З урахуванням цього, з огляду на встановлені у справі № 908/2829/15 судом факти, слід визнати обґрунтованими доводи позивача про наявність у позичальника-1 ПрАТ «Бетон Нова» заборгованості по тілу кредиту, процентах та штрафних санкціях в загальному розмірі 611 387,48 грн.

26.11.2007р. між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 ОСОБА_2 (далі за текстом кредитор, банк), Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудтранс та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче обєднання Іліташ (далі за текстом Позичальник-2, третя особа-1 у справі) була укладена генеральна кредитна угода №012/05/0526 з відповідними додатками до нього (далі за текстом угода) (т.1, а.с. 13-17).

В межах даної угоди 03.12.2007р. Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче обєднання Іліташ був укладений кредитний договір №012/05/0544 (далі за текстом кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитор, на положеннях та умовах цього договору та генеральної кредитної угоди №012/05/0526 від 26.11.2007 р., відкриває позичальнику-2 невідновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 7 000 000,00 гривень (сім мільйонів гривень 00 копійок) (ліміт кредитування) строком до 23.11.2012 р. зі сплатою 14% відсотків річних. Додатково до встановленої відсоткової ставки за користування кредитними коштами позичальник-2 сплачує кредитору одноразово до надання кредитних коштів комісію в розмірі 0,5% відсотка від встановленого згідно цього договору ліміту кредитування, що складає 35 000,00 гривень. Під терміном "невідновлювальна кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні Позичальником-2 повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику-2 припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії кредитного договору.

На виконання кредитного договору банк перераховував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче обєднання Іліташ грошові кошти в сумі 7 000 000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №5675 від 04.12.2007р., який міститься в матеріалах справи (т. 2, а.с. 77).

15.03.2013 р. між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче обєднання Іліташ було укладено додаткову угоду №5012/05/0544/14 до кредитного договору, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди, що сума кредитної заборгованості/ліміту кредитування за кредитним договором складає 4 549 844,09 гривень, термін його дії подовжується до 31.10.2014 р. (т.1, а.с. 68-72).

Згідно з п.6.1 кредитного договору (в редакції від 15.03.2013р.) позичальник-2 зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. З січня 2013 року по жовтень 2014 року основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) та відсотки за кредитом, нараховані в поточному місяці, погашаються позичальником-2 щомісяця не пізніше останнього робочого дня поточного місяця наступним чином: з січня 2013 року по травень 2013 року включно - не менш, ніж 150 000,00 гривень; з червня 2013 року по жовтень 2013 року - не менш, ніж 400 000,00 гривень: з листопада 2013 року по травень 2014 року - не менш, ніж 150 000,00 гривень; з червня 2014 року по вересень 2014 року - не менш, ніж 400 000,00 гривень; по 31.10.2014 року - решту заборгованості.

15.03.2013р. додатковою угодою №012/05/0526/12 було викладено в новій редакції Генеральну кредитну угоду №012/05/0526 від 26.11.2007р., в рамках якої був укладений ОСОБА_4 договір №012/05/0544 від 03.12.2007р. (т.1, а.с. 35-42).

Пунктом 1.1 угоди передбачено, що кредитор на підставі цієї угоди, зобов'язується надати позичальнику-2 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах цієї угоди і які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника-2 за наданими в межах даної угоди кредитами не повинен перевищувати 4 549 844,09 гривень.

Кредитор надає позичальнику-2 кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п.2.1 угоди).

Відповідно до змісту п.2.2 угоди на підставі додатково укладеного кредитного договору позичальнику-2 може відкриватись невідновлювальна кредитна лінія у національній валюті на наступних умовах: строк надання кредиту - по 31 жовтня 2014 року включно, але в будь-якому випадку в межах терміну дії даної угоди; розмір кредитної лінії - 4 549 844,09грн., але в будь-якому випадку в межах загального ліміту заборгованості, передбаченого п.1.1. цієї угоди; відсоткова ставка (фіксована): 19,0% (дев'ятнадцять відсотків) річних. Відсотки сплачуються щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора, що передбачений окремим кредитним договором, який діє в межах цієї угоди, кожного місяця, виходячи з календарної кількості днів користування позикою.

У додатку № 1 до кредитного кредиту, редакція якого неоднарозово змінювалася сторонами, сторонами погоджено графік сплати кредиту, відповідно до якого встановлено кожну дату місяця, до якої належить сплатити кредит та відсотки та визначено щомісячний розмір суми, належної до сплати.

Згідно із п.2.4 угоди конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитним коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в межах цієї угоди.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши положення кредитного договору №012/05/0544 від 03.12.2007р., колегія суддів дійшла висновку, що за своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обовязково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Глава 50 Цивільного кодексу України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 6.1 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується використати кредит у зазначені цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених договором.

Як вказує позивач, в порушення умов кредитного договору та вимог чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче обєднання Іліташ взяті на себе зобовязання належним чином та у встановлені строки сплати кредиту, а саме до 31.10.2014р. не виконало. Згідно наданих позивачем розрахунків, станом на 19.03.2015 р., заборгованість ТОВ Виробниче обєднання Іліташ перед ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 становить 2 272 632,54 грн. по тілу кредиту та 936 320,01 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 10.2 генеральної угоди в новій редакції передбачено, що за порушення строків повернення кредитів, відсотків та комісій за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в межах даної угоди, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевказані умови кредитного договору, за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків позичальником ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» позивачем розрахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.11.2013 р. по 19.03.2015 р. в загальній сумі 479 573,04 грн.

Також згідно з п. 10.6 генеральної угоди в новій редакції за невиконання або неналежне виконання позичальником обовязків, передбачених пунктами 5.3, 5.7, 5.8, 5.9, 5.10, 5.12, 5.13 угоди, позичальник, на вимогу кредитора, сплачує останньому неустойку в розмірі 0,17% від фактичної заборгованості за кредитними договорами, укладеними в межах цієї угоди, на дату нарахування за кожне порушення обовязку.

За порушення позичальником ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» умов п. п. 6.3, 6.13 кредитного договору, позивач на підставі п. 10.6 Генеральної угоди розрахував штрафи по кожному факту порушень на загальну суму 171 480,72 грн.

Таким чином, загалом за розрахунком позивача, заборгованість ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» за кредитним договором станом на 19.03.2015 р. складає 3 320 006,31 грн.

Дана заборгованість була предметом розгляду господарського суду Запорізької області у справі № 908/2523/15-г за позовом ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до відповідачів: ПАТ «Бетон Нова», ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ», про стягнення солідарно 3 320 006,31 грн. заборгованості за кредитом. Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 р. у справі № 908/2523/15-г позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Бетон Нова» солідарно з ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» 2 272 632,54 грн. заборгованості по кредиту, 396 320,01 грн. заборгованості по відсотках, 3 956,99 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення господарського суду станом на 26.10.2015 р. не оскаржено сторонами та відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України набрало законної сили.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 р. у справі №908/2523/15-г прийнято у спорі між тими ж сторонами, набрало законної сили, а тому в силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України встановлені ним обставини не підлягають доведенню знову при розгляді справи №908/2520/15-г.

Зокрема, даним рішенням встановлено, що ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» не надало суду доказів повного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом. Кінцевий термін оплати кредиту сплив 31.10.2014р. У звязку з цим суд визнав доведеною заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 272 632,54 грн. та відсотками за користування кредитом в розмірі 936 320,01 грн.

Стосовно нарахованої пені та штрафів суд у справі № 908/2523/15-г відзначив наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого входить м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області та м. Донецьк, де розташовуються ПАТ Бетон Нова та ТОВ Виробниче обєднання Іліташ (на час винесення рішення дію Розпорядження зупинено). При цьому, проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО є загальновідомим фактом і не потребує доказування на підставі ст.35 ГПК України.

Статтею 2 Закону „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Періодом проведення антитерористичної операції вважається час з 14 квітня 2014 року до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Листом від 05.11.2014р. №18-112/64483 Національний банк України повідомив банкам про необхідність неухильного дотримання вимог України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд у справі № 908/2523/15-г дійшов висновку, що пеня за прострочення виконання зобовязань з погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в розмірі 3 956,99 грн., яка розрахована за період з 01.11.2013р. по 13.04.2014р., нарахована позивачем вірно та підлягає задоволенню. Пеня в розмірі 475 580,05 грн. за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 14.04.2014р. по 19.03.2015 р. нарахована позивачем відповідачам безпідставно, внаслідок чого в цій частині позовних вимог судом відмовлено.

У стягненні штрафів в загальній сумі 171 480,72 грн. господарський суд у справі №908/2523/15-г відмовив повністю з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Відповідно до п. 10.6 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 15.03.2013р.) за невиконання або не належне виконання позичальником своїх обов'язків, передбачених пунктами 6.3, 6.8, 6.10, 6.11, 6.13, 6.14, 6.15 договору, позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому неустойку у розмірі 0,17 % від фактичної заборгованості за кредитом на дату нарахування за кожне порушення обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як слідує з аналізу вищевказаних норм законодавства, для розрахунку неустойки необхідно встановити факт невиконання зобов'язання, передбаченого відповідними пунктами.

Неустойка розрахована позивачем за невиконання п. 6.3, 6.13.

Відповідно до п. 6.3 кредитного договору позичальник зобов'язався надавати кредитору щоквартально, до 30 числа наступного місяця, бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, та додатково, за запитом кредитора, - і інші матеріали з видачі, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і поверненням, в тому числі інформацію про рух коштів по основному та додатковим поточним рахункам, інші документи про діяльність підприємства. Згідно п. 6.13 (в редакції додаткової угоди №012/05/0544/14 від 15.03.2013 до кредитного договору) позичальник-2 зобов'язується забезпечити надання кредитору поручителем-1 у строк до 01.05.2013 р. договору(-ів) оренди земельної(-их) ділянки(-ок) (завірена(-і) поручителем-1 копія(-ї), на якій(-их) знаходиться предмет застави - база відпочинку Сирена, з місцезнаходженням: Донецька обл., Першотравневий р., с.Мелекіне, вул.Наберіжна, 9, та забезпечити дію договору(-ів) оренди до закінчення терміну дії цього договору. Також позичальник-2 зобов'язується забезпечити у вказаний вище строк укладання поручителем-1 з кредитором договору про внесення змін до іпотечного договору бази відпочинку Сирена на предмет зазначення реквізитів документів, що надають поручителю-1 право користування земельною(-ими) ділянкою(-ами). Крім того, п. 6.3 Кредитного договору передбачено обов'язок щоквартально подавати документи бухгалтерсько-фінансової звітності. Всупереч цьому позивачем неустойка розраховано щомісячно.

Проте позивачем у справі № 908/2523/15-г не надано жодного доказу, який би фіксував сам факт порушення (складання акту, листів вимог тощо). Також судом враховано, що частина штрафних санкцій нарахована в період застосування положень Закону „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, в період якого неустойка не нараховується.

Враховуючи викладене, у зв'язку з недоведеністю підстав для нарахування штрафних санкцій в розмірі 171 480,72 грн., господарським судом у справі № 908/2523/15-г відмовлено в позовних вимогах в цій частині.

З огляду на встановлені у справі № 908/2523/15-г судом факти, слід визнати обґрунтованими доводи позивача про наявність у позичальника-2 ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 272 632,54 грн., заборгованості з процентів в розмірі 396 320,01 грн. та пені в розмірі 3 956,99 грн. На момент розгляду справи №908/2520/15-г ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» не надало доказів погашення основної заборгованості по тілу кредиту, процентах та пені в зазначеному розмірі.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

18.03.2013 р. між ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східно-Український альянс» (іпотекодавець, відповідач у справі) був укладений договір іпотеки № 12/01-03-3/0213, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №965 (далі договір іпотеки).

Відповідно до 1.1 договору іпотеки іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку базу відпочинку «Сирена», загальною площею 7 257,1 кв.м., реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, 9, яка розміщена на земельній ділянці площею 1,3626 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:0566, цільове призначення рекреаційного призначення.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Український альянс» на предмет іпотеки підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серія та номер САЕ №733947, яке видане 18.12.2012 р. Виконавчим комітетом Мелекінської сільської ради і зареєстроване Реєстраційною службою Першотравневого районного управління юстиції Донецької області 06.03.2013 р. за реєстраційним номером обєкта нерухомого майна 20715914239, про що реєстраційною службою Першотравневого районного управління Донецької області видано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 1181879 від 13.03.2013 р.

Згідно з п. 2.1 договору іпотеки іпотека забезпечує повне виконання наступних грошових зобовязань:

1) Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» (позичальник-1) за виконання зобовязань позичальника перед кредитором, що випливають з умов кредитного договору, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, пені, штрафів та інших платежів, у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, повязаних з належним та неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, які випливають з умов кредитного договору «Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» № 010/05/00756 (нова редакція) від 24.12.2007 р., який укладений між позичальником та кредитором, зі змінами та доповненнями до нього, що внесені та можуть бути внесені у майбутньому), за умовами якого позичальник зобовязаний 31 жовтня 2014 року повернути кредит у розмірі 1 172 233,14 грн. зі сплатою за користування кредитними коштами 19,0% річних, при цьому строки, розміри, порядок та інші умови погашення позичальником-1 кредиту, сплати процентів, комісій, неустойок та інших платежів визначаються цим кредитним договором.

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Іліташ» (позичальник-2), які виникають та/або виникнуть у майбутньому з Генеральної кредитної угоди № 012/05/0526 (нова редакція) від 26.11.2007 р. зі змінами та доповненнями до неї, укладеної між іпотекодержателем та позичальником-2 ,а також змін до неї, якщо такі укладені або будуть укладені та будуть невідємною частиною вищезазначеної угоди, та кредитного договору №012/05/0544 від 03.12.2007 р., укладеного в її межах, а також змін до нього, якщо такі укладені або будуть укладені та будуть їх невідємною частиною. Відповідно до цього кредитного договору позичальник-2 отримав від іпотекодержателя кредит у розмірі 4 549 844,09 грн. строком до 31.10.2014 р. зі сплатою за користування кредитними коштами 19% річних, при цьому строки, розміри, порядок та інші умови погашення позичальником-2 кредиту, сплати процентів, комісій, неустойок та інших платежів визначаються цим кредитним договором.

Згідно положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до умов, що звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про іпотеку, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про іпотеку, у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно частини 3 статті 33 Закону України Про іпотеку, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку, у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення не предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договору. Представник позивача пояснив у судовому засіданні, що у звязку з проведенням антитерористичної операції на території місцезнаходження відповідача відправлення кореспонденції на адресу відповідача є неможливим, оскільки згідно повідомлення УДППЗ Укрпошта поштовий звязок з м. Донецьк відсутній. Іншого засобу звязку з ТОВ «Східно-Український Альянс» у позивача немає. Натомість дана обставина не є за законом перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку. Крім того, п. 9.2. договору іпотеки узгодили, що іпотекодержатель може застосувати інші способи звернення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя без попереднього повідомлення іпотекодавця.

У відповідності до вимог статті 39 Закону України Про іпотеку встановлена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд встановлює спосіб реалізації предмета іпотеки, зокрема, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно з п.п. 9.1.1 п. 9.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або порушення позичальником строків виконання будь-яких зобовязань, що забезпечені іпотекою згідно зі статтею 2 договору.

Пунктом 2.2 договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки всі свої забезпечені іпотекою вимоги, зокрема, щодо: сплати неустойки, пеней та штрафів відповідно до кредитного договору, сплати процентів та комісій за кредитом відповідно до умов кредитного договору, повернення суми кредиту відповідно до умов кредитного договору.

У п. 2.3 договору іпотеки погоджено, що розмір вимог, що забезпечуються іпотекою за договором, визначається як сума невиконаних зобовязань позичальника за кредитним договором та розмір інших вимог іпотекодержателя, визначених пунктами 2.1, 2.2 договору, але не більше вартості предмета іпотеки, що визначена на момент звернення стягнення.

За згодою сторін договору іпотеки вартість обєкту нерухомості, що є предметом іпотеки, на момент укладення договору становить 11 413 400,00 грн. (п.1.1 договору іпотеки).

Оскільки, як встановлено судом, станом на день вирішення спору по суті, заборгованість за кредитними договорами, які забезпечені іпотекою, позичальниками (треті особи у справі) не погашена, позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах суми боргу, яка визнана судом обґрунтованою, а саме: по заборгованості ПрАТ «Бетон Нова» - на суму 611 387,48 грн., по заборгованості ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ» - на суму 2 672 909,54 грн., всього на суму 3 284 297,02 грн. В задоволенні решти позовних вимог за рахунок заставленого майна (зокрема, у стягненні пені на суму 475 616,05 грн. та штрафів в загальній сумі 171 480,72 грн. по заборгованості ТОВ «Виробниче обєднання «Іліташ») суд відмовляє, оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 05.10.2015 р. у справі №908/2523/15-г ці вимоги визнані безпідставними.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 5 , ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції передбачено, що протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - субєктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі обєкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

Судом встановлено, що відповідач віднесений до юридичних осіб малого бізнесу. Так, на запит суду ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області надана відповідь (лист від 07.10.2015 р. вих. № 657/10/05-63-11-01) про те, що ТОВ «Східно-Український альянс» знаходиться на обліку у ДПІ у стані «платник податків за основним місцем обліку» за адресою: вул. Калузька, 10, Калінінський район, м. Донецьк, 83003. Платника податків віднесено до малого бізнесу згідно даних податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (дохід, що враховується при визначенні обєкта оподаткування - 1006,391 тис. грн.) та даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого податку (форма № 1ДФ) за період 1 квартал 2015 р. (штатна чисельність 6 осіб). Остання звітність подана платником до ДПІ 20.05.2015 р.

Отже, оскільки відповідач відноситься до субєктів, на яких поширюється дія ст. 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, виконання судового рішення в частині проведення прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки в процедурі виконавчого провадження слід здійснювати відповідно до вимог статті 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Доводи третьої особи-1 про те, що у позові слід відмовити, бо норма статті 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановлює мораторій на звернення стягнення на предмет іпотеки, суд визнав необґрунтованими, оскільки за змістом ст. 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції зупиняється дія норм Закону України «Про іпотеку» (ст. ст. 37, 38, 40, 41, 43-47), які стосуються реалізації права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього, його продажу, тобто позасудових шляхів набуття права власності на предмет іпотеки, а також на стадії виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (виселення мешканців, реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах). Тобто дана норма не обмежує компетенцію суду щодо розгляду судових справ та не усуває правових підстав для винесення судових рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу положень ч 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, позивач не може бути позбавлений судового захисту його права, яке є порушеним, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Натомість виконання судового рішення в частині проведення прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки в процедурі виконавчого провадження здійснюється відповідно до вимог статті 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, якими зупинено дію статей 41, 43-47 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 61 051,23 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 3 284 297,02 грн. (три мільйони двісті вісімдесят чотири тисячі двісті девяносто сім грн. 02 коп.) звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 12/01-03-3/0213, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №965, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Східно-Український альянс» (вул.Калузька, 10, Калінінський район, м. Донецьк, 83003, код ЄДРПОУ 30701933) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер САЕ №733947, видане 18.12.2012 р. Виконавчим комітетом Мелекінської сільської ради і зареєстроване Реєстраційною службою Першотравневого районного управління юстиції Донецької області 06.03.2013 р. за реєстраційним номером обєкта нерухомого майна 20715914239, про що реєстраційною службою Першотравневого районного управління Донецької області видано витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 1181879 від 13.03.2013 р., а саме: ОСОБА_1 відпочинку «Сирена» загальною площею 7 257,1 кв.м., реєстраційний номер 20715914239, за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Мелекіне, вул. Набережна, буд. 9, яка розміщена на земельній ділянці площею 1,3626 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:0566, цільове призначення рекреаційного призначення, та земельній ділянці площею 3,7468 га, кадастровий номер 1423984400:07:000:1317, цільове призначення рекреаційного призначення, шляхом проведення прилюдних торгів з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши, що початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання судового рішення в частині проведення прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки в процедурі виконавчого провадження здійснюється відповідно до вимог статті 9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Східно-Український Альянс (вул. Калузька, 10, м. Донецьк, 83003, ідентифікаційний код 30701933) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01000, ідентифікаційний код 14305909) 61 051,23 грн. (шістдесят одна тисяча пятдесят одна грн. 23 коп.) витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Головуючий суддя Т.В.Мойсеєнко

Судді Т.А.Азізбекян

ОСОБА_6

Рішення оформлено та підписано 04.11.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.