Ухвала суду № 53192212, 05.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/136/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Запоріжжя

05.11.2015 Справа № 908/5048/15

За позовом Фермерського господарства „Яровіт” (вул. 30 років Перемоги, буд. 9, с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, 71673)

До Головного управління Держземагентства у Запорізькій області (вул. Парамонова, буд. 15, м. Запоріжжя, 69059)

Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідачів: Василівська районна державна адміністрація (вул. Чекістів, буд. 4, м. Василівка Запорізької області, 71600).

Про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005р. за № 040526600007), викладеного у листі – повідомленні від 17.07.2015 року № 27-8-0.4-810/25-15,

визнання укладеною додаткової угоди між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та фермерським господарством «Яровіт» про поновлення договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005 року за № 040526600007) в наведеній позивачем редакції

Суддя Місюра Л.С.

Без виклику сторін

Розглянувши матеріали справи за позовом Фермерського господарства „Яровіт” с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області м. Запоріжжя та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідачів: Василівська районна державна адміністрація м. Василівка Запорізької області, про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005р. за № 040526600007), викладеного у листі – повідомленні від 17.07.2015 року № 27-8-0.4-810/25-15, та визнання укладеною додаткової угоди між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та фермерським господарством «Яровіт» про поновлення договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005 року за № 040526600007) в наведеній позивачем редакції, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив визнати недійсним рішення другого відповідача про заперечення у поновленні договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005р. за № 040526600007), викладеного у листі – повідомленні від 17.07.2015 року № 27-8-0.4-810/25-15, а також визнати укладеною додаткову угоду між другим відповідачем та позивачем.

Ухвалою від 17.09.2015р. господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі лише в частині заявлення вимоги про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про заперечення у поновленні договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005р. за № 040526600007), викладеного у листі – повідомленні від 17.07.2015 року № 27-8-0.4-810/25-15.

В частині заявлення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди між другим відповідачем та позивачем до договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005р. за № 040526600007), суд відмовив в прийнятті позовної заяви до розгляду, на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки заява про визнання додаткової угоди укладеною не підлягає розгляду в господарських судах України.

На погоджуючись із ухвалою суду від 17.09.2015 року, позивач оскаржив її в частині відмови у прийнятті позовних вимог, до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2015 року провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.09.2015 року було скасовано в частині відмови у прийнятті позовної заяви щодо вимоги про визнання укладеною додаткової угоди між ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя, та ФГ „Яровіт” с. Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, до договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005 року за № 040526600007), і в цій частині справа передана на розгляд господарського суду Запорізької області.

Оскільки матеріали справи 908/5048/15 повернуті до господарського суду Запорізької області, то обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунуті, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі, прийняти до розгляду у справі № 908/5048/15 вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та фермерським господарством „Яровіт” про поновлення договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005р. за № 040526600007) в наведеній в тексті позовної заяви позивачем редакції, та призначити засідання суду.

При цьому, під час зупинення провадження у справі від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. б/н від 05.10.2015 року, в якому він зазначає про те, що в задоволенні вказаного позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав та обставин. По-перше, Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (надалі – перший відповідач) поділяє правову позицію, яка була сформована під час розгляду чисельних судових справ, в частині, що положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору. Зокрема, з точки зору першого відповідача, вищезазначена правова позиція, в першу чергу, базується на наступних фундаментальних засадах цивільного законодавства: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (стаття 203 ЦК України); правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 ЦК України); власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України); власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України). По-друге, статтею 122 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України) визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Отже, нормами вказаної статті передбачено, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності належить до виключних повноважень органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. На думку першого відповідача, у разі задоволення позовних вимог в частині визнання укладеною додаткової угоди між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ФГ «Яровіт» про поновлення договору оренди землі від 23.05.2005р., суд першої інстанції візьме на себе невластиві йому функції суб'єкта владних повноважень та порушить норми матеріального права, а саме: ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України. По-третє, змістом пункту 2 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлюється, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Аналогічна норма встановлена і статтею 93 Земельного кодексу України, якою, серед іншого передбачено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються законом. Тобто, зі змісту вищенаведених нормативно-правових актів випливає, що спеціальним законом, який регулює відносини щодо найму (оренди) землі, є Закон України «Про оренду землі». При цьому порядок поновлення договору оренди землі визначений статтею 33 цього Закону. За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити, серед іншого, факт належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору. Пунктом 31 договору оренди землі від 23.05.2005 року, укладеного між Василівською районною державною адміністрацією та селянським - фермерським господарством «Яровіт» (позивачем у справі), передбачені наступні умови використання земельної ділянки: приступати до використання земельної ділянки орендар має право після державної реєстрації договору оренди; орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог, встановлених статтею 22 цього закону, та виконувати обов'язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України, тощо. Обов'язки землекористувачів визначені статтею 96 Земельного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч. 1 згаданої статті землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. 18.06.2015 року позивач заявою від 18.06.2015р. повідомив про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому, вказаний письмовий доказ наявний в матеріалах справи, не містить жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, тобто, орендар у своєму зверненні навіть не зазначив (не задекларував) про належне виконання обов'язків за умовами договору. Також, жодних доказів з цього приводу орендар не надав орендодавцю. Відсутні ці докази і в матеріалах судової справи № 908/5048/15. Отже, позивач ані під час звернення до першого відповідача, ані під час триваючого розгляду даної судової справи, не довів та не обґрунтував свої позовні вимоги в частині наявності в нього переважного права на поновлення договору оренди, у зв'язку з належним виконанням ним своїх обов'язків за умовами договору. Зокрема, орендар не довів, не надав докази та навіть не повідомив про те, що він належно виконує свої обов'язки за умовами договору щодо: а) забезпечення використання землі за цільовим призначенням; б) додержання вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасної сплати орендної плати; г) не порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищення родючості ґрунтів та зберігання інших корисних властивостей землі; д) своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримання правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігання геодезичних знаків, протиерозійних споруд, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Неналежне виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору за приписами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позбавляє позивача переважного права на поновлення договору оренди землі від 23.05.2005р. Все вищевикладене свідчить та підтверджується матеріалами справи, що під час розгляду заяви позивача від 18.06.2015р. та подання позову до господарського суду, вказаним господарством не було доведено обставину належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору. Дана обставина, на думку першого відповідача, має ключове значення для справи, оскільки нормативно доводить наявність або відсутність переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не виконав свій процесуальний обов'язок в частині доведення обставини належного виконання ним своїх обов'язків за умовами договору, а відтак, не довів своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Беручи до уваги вищенаведені обставини та підстави, керуючись ст. 84 ГПК України, перший відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ФГ «Яровіт» повністю.

Також, від першого відповідача надійшли письмові пояснення на позов вих. б/н від 05.10.2015 року, в яких зазначено слідуюче: Головне управління Держземагентства вважає, що позивач не належно виконував свої обов'язки за умовами договору в частині додержання вимог законодавства про охорону довкілля. Так, пунктом 31 договору оренди землі від 23.05.2005р., укладеного між Василівською районною державною адміністрацією та селянським - фермерським господарством «Яровіт» (позивачем), серед іншого, передбачені наступні умови використання земельної ділянки: «Орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог, встановлених статтею 22 цього закону, та виконувати обов'язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України». Обов'язки землекористувачів визначені статтею 96 Земельного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч. 1 згаданої статті землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля. Статтею 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначені Закону України «Про охорону земель» (далі по тексту - Закон). Вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності встановлені статтею 35 згаданого закону. Так, вказаною статтею, серед іншого, передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів. Відповідно до ст. 37 Закону з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення. Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Єдину процедуру виготовлення, видачі та застосування агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки встановлено Порядком ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки (надалі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11.10.2011р. № 536. Пунктом 3.5. Порядку встановлено, що наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством. Згідно п. 1.5. Порядку агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 років і є обов'язковою для всіх землевласників та землекористувачів. Аналогічна норма передбачена і ст. 54 Закону. Так, за приписами згаданої статті агрохмімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 років. Також, перший відповідач вказує, що ідентичні вимоги діяли і на момент укладення договору оренди землі від 23.05.2005р. Зокрема, п. 6 Положення про агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 30.11.1993 року № 321, передбачалося, що агрохімічне обстеження ґрунтів проводиться через 5 років і є обов'язковим для всіх землевласників. Згідно п. 9 Положення Показники в паспорті поновлюються через кожні 5 років. Висновки про зміну показників подаються до органів державної виконавчої влади для відповідного реагування. Пунктом 10 Положення встановлював, що наявність паспорта є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, наданні їх у користування, визначенні розміру земельного податку, встановленого статтями 17, 19 і 36 Земельного кодексу України. Беручи до уваги вищенаведені обставини та підстави, перший відповідач вважає, що внаслідок не виготовлення агрохімічного паспорта поля позивачем, як землекористувачем, порушено вимоги ст. 35 Закону «Про охорону земель» в частині недотримання стандартів, нормативів при здійсненні агрохімічних заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів, а відтак, неналежно виконано свої обов'язки за умовами договору в частині додержання вимог законодавства про охорону довкілля.

Від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. б/н від 05.10.2015 року, в якому він вважає, що в задоволенні вказаного позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав та обставин. По-перше, другий відповідач поділяє правову позицію, яка була сформована під час розгляду чисельних судових справ, в частині, що положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору. Зокрема, з точки зору управління, вищезазначена правова позиція в першу чергу базується на наступних фундаментальних засадах цивільного законодавства: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (стаття 203 ЦК України); правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 ЦК України); власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України); власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України). По-друге, статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Отже, нормами вказаної статті передбачено, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності належить до виключних повноважень органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. На думку другого відповідача, у разі задоволення позовних вимог в частині визнання укладеною додаткової угоди між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ФГ «Яровіт» про поновлення договору оренди землі від 23.05.2005р., суд першої інстанції візьме на себе невластиві йому функції суб'єкта владних повноважень та порушить норми матеріального права, а саме ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України. По-третє, змістом пункту 2 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлюється, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Аналогічна норма встановлена і статтею 93 Земельного кодексу України, якою, серед іншого передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Тобто, зі змісту вищенаведених нормативно-правових актів випливає, що спеціальним законом, який регулює відносини щодо найму (оренди) землі, є Закон України «Про оренду землі». При цьому, порядок поновлення договору оренди землі визначений статтею 33 цього Закону. За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити, серед іншого, факт належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору. Пунктом 31 договору оренди землі від 23.05.2005р., укладеного між Василівською районною державною адміністрацією та селянським - фермерським господарством «Яровіт» (далі по тексту - ФГ «Яровіт»), передбачені наступні умови використання земельної ділянки: приступати до використання земельної ділянки орендар має право після державної реєстрації договору оренди; орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержуватись вимог, встановлених статтею 22 цього закону, та виконувати обов'язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України, тощо. Обов'язки землекористувачів визначені статтею 96 Земельного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч. 1 згаданої статті землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. 18.06.2015 року ФГ «Фаворіт» заявою від 18.06.2015р. повідомило про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому вказаний письмовий доказ, наявний в матеріалах справи, не містить жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, тобто, орендар у своєму зверненні навіть не зазначив (не задекларував) про належне виконання обов'язків за умовами договору. Також, жодних доказів з цього приводу орендар не надав орендодавцю. Відсутні ці докази і в матеріалах судової справи № 908/5048/15. Отже, позивач ані під час звернення до другого відповідача, ані під час триваючого розгляду даної судової справи, не довів та не обґрунтував свої позовні вимоги в частині наявності в нього переважного права на поновлення договору оренди, у зв'язку з належним виконанням ним своїх обов'язків за умовами договору. Зокрема, орендар не довів, не надав докази та навіть не повідомив про те, що він належно виконує свої обов'язки за умовами договору щодо: а) забезпечення використання землі за цільовим призначенням; б) додержання вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасної сплати орендної плати; г) не порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищення родючості ґрунтів та зберігання інших корисних властивостей землі; д) своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримання правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігання геодезичних знаків, протиерозійних споруд, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Неналежне виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору за приписами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позбавляє позивача переважного права на поновлення договору оренди землі від 23.05.2005р. Все вищевикладене свідчить та підтверджується матеріалами справи, що під час розгляду заяви позивача від 18.06.2015р. та подання позову до господарського суду, вказаним господарством не було доведено обставину належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору. Дана обставина, на думку другого відповідача, має ключове значення для справи, оскільки нормативно доводить наявність або відсутність переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не виконав свій процесуальний обов'язок в частині доведення обставини належного виконання ним своїх обов'язків за умовами договору, а відтак, не довів своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Беручи до уваги вищенаведені обставини та підстави, керуючись ст. 84 ГПК України, другий відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову позивача повністю.

Крім того, від другого відповідача надійшло клопотання вих. б/н від 05.10.2015 року про витребування у позивача доказів. В обґрунтування вимог клопотання другий відповідач зазначає наступне: на виконанні в Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області перебувала ухвала господарського суду Запорізької області від 17.09.2015 про витребування доказів по справі №908/5048/15. Зазначеною ухвалою, серед іншого, витребувано у Головного управління документальне підтвердження неналежного виконання позивачем (ФГ «Яровіт») умов договору оренди землі від 23.05.2005 року, зареєстрованого Василівським районним відділом запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 19.07.2005 року за № 040526600007. Головне управління Держгеокадастру (другий відповідач) наразі не в змозі самостійно надати вищевказані докази з причини їх відсутності у відповідачів. Разом з цим, другий відповідач звертає увагу суду на те, що вказані докази повинні знаходитись саме у позивача, оскільки за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди відбувається у разі належного виконання ним своїх обов'язків за умовами договору. Зазначені докази можуть підтвердити наявність або відсутність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі. Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону. Беручи до уваги вищенаведені обставини та підстави, керуючись ст. 38 ГПК України, другий відповідач просить суд витребувати у позивача докази, якими підтверджується належне виконання обов'язків за умовами договору від 23.05.2005 року, а саме щодо: а) забезпечення використання землі за цільовим призначенням; б) додержання вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасної сплати орендної плати; г) не порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищення родючості ґрунтів та зберігання інших корисних властивостей землі; д) своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримання правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігання геодезичних знаків, протиерозійних споруд, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Також, другий відповідач просить уповноважити на одержання таких доказів Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Клопотання другого відповідача приймається судом, оскільки заявлено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Враховуючи вищевикладене, з метою всебічного дослідження обставин справи, суд вважає за можливе клопотання другого відповідача задовольнити та витребувати у позивача, а також у третьої особи вказані в клопотанні докази.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 38, п. 4 ст. 65, ст. ст. 79, 86, Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

1. Поновити провадження у справі № 908/5048/15 з 17.11.2015 року.

2. Прийняти до розгляду вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та фермерським господарством „Яровіт” про поновлення договору оренди землі від 23.05.2005 року (зареєстрованого 19.07.2005р. за № 040526600007) в наведеній в тексті позовної заяви позивачем редакції, та розглядати їх в рамках справи № 908/5048/15.

3. Засідання суду призначити на _17. 11.2015 р. о 14 год. 10 хв.__

Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21 / вул. Шаумяна, 4, корпус № 2 кабінет № 208.

3. Позивачу у строк до 13.11.2015р. виконати вимоги та надати документи, витребувані попередньою ухвалою суду від 17.09.2015 року, а також надати: докази дати направлення (вручення) другому відповідачу проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 23.05.2005 року;

докази, якими підтверджується належне виконання вами обов'язків за умовами договору від 23.05.2005 року, а саме щодо: а) забезпечення використання землі за цільовим призначенням; б) додержання вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасної сплати орендної плати; г) не порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищення родючості ґрунтів та зберігання інших корисних властивостей землі; д) своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримання правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігання геодезичних знаків, протиерозійних споруд, мережі зрошувальних і осушувальних систем; всі платіжні документи, на підтвердження оплати орендної плати за весь період дії договору; письмово вказати, чи підтримуєте ви позовні вимоги або ні з урахуванням обставин справи на сьогоднішній день, пояснення та всі документи на підтвердження ваших доводів – надати суду; всі матеріали листування з відповідачами щодо суті спору; позовну заяву та письмові пояснення на позов надати суду в електронному варіанті (на диску, флешці) за наявності можливості; належним чином витребувані документи надати до матеріалів справи, оригінали – в судове засідання, суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника позивача.

4. Першому відповідачу у строк до 13.11.2015р. виконати вимоги та надати документи, витребувані ухвалою від 17.09.2015 року, а також надати суду: всі матеріали листування з позивачем щодо суті спору; письмові пояснення на позов надати суду в електронному варіанті (на диску, флешці) за наявності можливості; належним чином витребувані документи надати до матеріалів справи, оригінали – в судове засідання, суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника першого відповідача.

5. Другому відповідачу у строк до 13.11.2015р. виконати вимоги та надати документи, витребувані попередньою ухвалою від 17.09.2015 року, а також надати суду: докази, якими підтверджується належне (неналежне) виконання позивачем обов'язків за умовами договору від 23.05.2005 року, а саме щодо: а) забезпечення використання землі за цільовим призначенням; б) додержання вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасної сплати орендної плати; г) не порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищення родючості ґрунтів та зберігання інших корисних властивостей землі; д) своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримання правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігання геодезичних знаків, протиерозійних споруд, мережі зрошувальних і осушувальних систем; письмові пояснення на позов надати суду в електронному варіанті (на диску, флешці) за наявності можливості; належним чином витребувані документи надати до матеріалів справи, оригінали – в судове засідання, суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника другого відповідача.

6. Третю особу (Держадміністрації) у строк до 13.11.2015р. необхідно виконати вимоги та надати наступні документи, витребувані попередньою ухвалою від 17.09.2015 року, а тьакож надати суду: доручення на представника; документи, які засвідчують ваш правовий статус (положення, свідоцтво про держреєстрацію, довідку з ЄДР та інш.); письмові пояснення на позов з посиланням на конкретні норми чинного законодавства, надати суду всі документи на підтвердження ваших доводів; всі документи та рішення судових інстанцій, які мають відношення до даного спору; договір оренди землі від 23.05.2005 року, за реєстр. номером № 040526600007 від 19.07.2005р. (оригінал – суду для огляду, читаєму копію – до матеріалів справи) у повному обсязі, з усіма додатками /у т.ч. вказаними в п. 43 договору/, доповненнями та додатковими угодами і докази виконання вказаного договору сторонами (надати суду оригінал акту прийому - передачі земельної ділянки по договору із зазначення дати їх підписання, план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проект відведення земельної ділянки (за наявності), розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, всі первинні документи на підтвердження сплати орендної плати за договором (відповідні платіжні документи із зазначенням дати, суми та призначення платежу), а також інші документи на підтвердження виконання сторонами умов договору; докази дати проведення нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору; документально підтвердити неналежне виконання позивачем умов договору, у т.ч. докази несвоєчасної сплати позивачем орендної плати, з порушенням строку сплати, передбаченого п. 11 договору; докази дати сплати позивачем орендної плати за весь період дії договору (відповідні платіжні документи із зазначенням дати, суми та призначення платежу); докази прийняття другим відповідачем або вами рішення про поновлення договору оренди землі (абз. 4 п. 2.17 постанови пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011р.); рішення другого відповідача або ваше про відмову в поновленні договору оренді землі позивачу; письмові пояснення на позов надати суду в електронному варіанті (на диску або дискеті), за наявності можливості; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів - у справу, оригінали надати в судове засідання – суду для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.

Суддя Л.С. Місюра

Витяг зі ст. 83 ГПК України: Суд має право стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що ухиляється від вчинення дій, покладених судом на сторону штраф у розмірі до 1 700 грн.