Постанова № 53191402, 03.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 923/865/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Короткевича О.Є., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі."на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року у справі господарського суду№ 923/865/15 Херсонської областіза заявоюДочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі."доДержавного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство"провизнання банкрутому судовому засіданні взяли участь представники:

Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.": не з'явилися,Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство": Теплова Я.С. (довіреність від 03.09.2015 року),Міністерства аграрної політики та продовольства України:Дорофеєв М.Ю. (довіреність №31-4/14 від 21.07.2015 року).ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.06.2015 року прийнято до розгляду у підготовчому засіданні заяву Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі." (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (далі - боржника) відповідно до статей 10 - 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.07.2015 року (суддя Пінтеліна Т.Г.) порушено справу про банкрутство Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство"; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 986 957, 07 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено боржнику виконання вимог, на які поширюється дія мораторію; заборонено боржнику та органу, уповноваженому управляти майном боржника, приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; введено процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косенка С.Г., якому встановлено оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна за рахунок заявника шляхом авансування ним коштів відповідно до законодавства; зобов'язано розпорядника майна Косенка С.Г. не пізніше 26.08.2015 року подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду їх вимог та докази їх отримання кредиторами, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до суду; до 06.09.2015 року організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, відомості про що надати суду до дня проведення попереднього засідання; призначено у справі попереднє засідання (том 1, а.с. 86 - 90).

Судове рішення мотивоване встановлення обставин наявності у боржника підтвердженої належними доказами безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 986 957, 07 грн., що виникла на підставі рішення суду у господарській справі, та їх незадоволення в ході виконавчого провадження протягом більш як трьох місяців.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу підготовчого судового засідання від 06.07.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ініціюючому кредитору в порушенні провадження у даній справі про банкрутство, обґрунтовуючи тим, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника не можуть вважатися безспірними в розумінні положень частини 3 статті 10 Закону про банкрутство, оскільки на момент звернення до суду зі заявою про порушення щодо боржника справи про банкрутство ініціюючим кредитором не було додержано трьохмісячного строку незадоволення його вимог в порядку виконання органами державної виконавчої служби наказу суду про стягнення грошових коштів з боржника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Аленіна О.Ю., суддів: Богатиря К.В., Величко Т.А.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.07.2015 року скасовано, відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" за заявою Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі." (том 1, а.с. 158 - 165). Апеляційний суд дійшов висновку про недоведення ініціюючим кредитором факту безспірності вимог, на підставі яких було порушено провадження у даній справі про банкрутство, з огляду на встановлення належними доказами обставин перебування на виконанні в органах державної виконавчої служби дублікату наказу суду з 26.05.2015 року, що на момент звернення ініціюючого кредитора 03.06.2015 року до господарського суду зі заявою про порушення справи про банкрутство є менше трьох місяців та не відповідає визначеним частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство умовам для порушення провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 12.08.2015 року, а ухвалу суду першої інстанції від 06.07.2015 року залишити без змін, аргументуючи порушенням апеляційним судом положень статей 9, 10, 15 Закону про банкрутство та невідповідністю його висновків за змістом оскаржуваної постанови фактичним обставинам справи. Скаржник зазначив про неналежну оцінку апеляційним судом доказів, наданих ініціюючим кредитором на підтвердження безспірності його вимог до боржника, зокрема, рішенню господарського суду про стягнення з боржника грошових коштів на загальну суму 1 010 113, 80 грн., яке набрало законності сили 29.06.2006 року, та постанові органу державної виконавчої служби від 13.09.2007 року про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог ініціюючого кредитора та їх незадоволення впродовж більш як семи місяців примусового виконання, та незаконність у зв'язку із цим висновків апеляційного суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника за заявою ініціюючого кредитора.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2015 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 27.10.2015 року о 10 год. 20 хв., який ухвалою від 27.10.2015 року відкладався на 03.11.2015 року о 10 год. 05 хв. у зв'язку з нез'явленням представника скаржника в судове засідання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників боржника - Теплову Я.С. та Міністерства аграрної політики та продовольства України - Дорофеєва М.Ю., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Частиною 2 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор повинен додати до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідну постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Відтак, безспірність грошових вимог кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення та доведенням ініціюючим кредитором обставин порушення виконавчого провадження органами виконавчої служби за такими грошовими вимогами та обставин здійснення виконавчого провадження упродовж трьох місяців, внаслідок чого не вдалось задоволити вимоги ініціюючого кредитора на зазначену суму.

Статтею 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність визначено як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Виходячи з положень статті 16 Закону про банкрутство, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство на предмет обґрунтованості його вимог, їх безспірності та вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, господарський суд приймає рішення (ухвалу) про порушення або відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство. При цьому, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною 3 статті 10 цього Закону.

Отже, встановлення господарським судом у підготовчому засіданні обставин недодержання ініціюючим кредитором трьохмісячного строку незадоволення його вимог в порядку виконання судового рішення про стягнення грошових коштів органом державної виконавчої служби є підставою для відмови в порушенні щодо боржника провадження у справі про банкрутство відповідно до частини 7 статті 16 Закону про банкрутство, оскільки такі грошові вимоги ініціюючого кредитора не можна вважати безспірними в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство, а боржника таким, що має ознаки неплатоспроможності, визначені абзацом 9 частини 1 статті 1 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 33, частиною 1 статті 34 та частинами 2, 3 статті 36 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.06.2015 року Дочірнє підприємство "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі." звернулося до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" з підстав неспроможності останнього виплатити кредиторську заборгованість перед ініціюючим кредитором в розмірі 986 957, 07 грн. (вх. №912) (том 1, а.с. 3 - 13). Суди встановили, що як доказ безспірності грошових вимог до боржника ініціюючий кредитор надав постанову органу державної виконавчої служби від 29.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року про стягнення з боржника на його користь 1 000 000 грн. основного боргу та 10 113, 80 грн. судових витрат (том 1, а.с. 8).

Судом першої інстанції встановлено обставини подання ініціюючим кредитором до господарського суду до моменту проведення підготовчого засідання у справі додаткових документів на підтвердження безспірності заявлених вимог до боржника, зокрема, копії дубліката наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року, копій ухвал господарського суду Херсонської області від 10.09.2013 року та від 22.10.2014 року у справі №2/395-05, копії рішення господарського суду Херсонської області від 10.02.2006 року у справі №2/395-05, копії постанови органу державної виконавчої служби від 13.09.2007 року про відкриття виконавчого провадження №4927087 з виконання наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року та копії постанови органу державної виконавчої служби від 24.04.2008 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ініціюючому кредитору) у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке можна звернути стягнення (том 1, а.с. 42 - 48, 59 - 66).

Також, судом першої інстанції встановлено, що у травні 2012 року ВДВС Голопристанського РУЮ Херсонської області звернувся до місцевого господарського суду у справу №2/395-05 зі заявою про видачу дубліката наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року у зв'язку з його втратою при пересиланні; ухвалою суду від 25.10.2012 року зазначену заяву задоволено, видано органу державної виконавчої служби дублікат наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року, на виконання якого 30.10.2012 року відкрито виконавче провадження постановою ВДВС Голопристанського РУЮ Херсонської області, яку скасовано постановою державного виконавця від 02.07.2013 року.

Місцевим господарським судом встановлено обставини прийняття органом державної виконавчої служби постанови від 02.07.2013 року про відмову у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року з підстав закінчення строку пред'явлення його до виконання; ухвалою суду від 10.09.2013 року відновлено стягувачу пропущений строк для пред'явлення наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року до виконання, однак, в подальшому зазначений наказ було втрачено; ухвалою суду від 22.10.2014 року видано стягувачу дублікат наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року; постановою органу державної виконавчої служби від 29.10.2014 року на виконання зазначеного дубліката наказу відкрито виконавче провадження, а постановою державного виконавця від 25.11.2014 року відмовлено у прийнятті до провадження цього виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з його примусового виконання (том 1, а.с. 8, 43 - 48, 80).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ суду №2/395-05 від 22.08.2007 року в цілому перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби впродовж більш як трьох місяців та не був виконаний боржником станом на момент подання ініціюючим кредитором, як стягувачем, до господарського суду заяви про порушення провадження у даній справі про банкрутство.

Розглядаючи справу у підготовчому засіданні від 06.07.2015 року, місцевий господарський суд встановив обставини надання ініціюючим кредитором належних та достатніх доказів на підтвердження безспірності його кредиторських вимог до боржника в розмірі 986 957, 07 грн., які в повному обсязі зараховано судом до складу грошового зобов'язання, що стало підставою для прийняття ухвали про порушення даної справи про банкрутство відповідно до частини 3 статті 10 Закону про банкрутство. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що чинне законодавство про банкрутство не містить вимог щодо надання ініціюючим кредитором доказів невиконання боржником грошового зобов'язання протягом трьох місяців безпосередньо перед його зверненням до господарського суду зі заявою про порушення щодо боржника справи про банкрутство.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до статті 101 ГПК України, не погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство з огляду на таке.

Апеляційний суд зазначив, що додана ініціюючим кредитором до заяви про порушення даної справи про банкрутство копія постанови від 29.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року не може вважатися належним доказом безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника в розумінні положень частини 3 статті 6 Закону про банкрутство, оскільки її скасовано постановою органу державної виконавчої служби від 25.11.2014 року та відмовлено у зв'язку із цим у відкритті виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого документа (наказу суду) (том 1, а.с. 8, 80).

Також, апеляційний суд відхилив як доказ перебування наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року на виконанні в органах державної виконавчої служби постанову ВДВС Голопристанського РУЮ Херсонської області від 30.10.2012 року про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого документа, встановивши обставини її скасування постановою державного виконавця від 02.07.2013 року.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою органу державної виконавчої служби від 26.05.2015 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року про стягнення з боржника на користь ініціюючого кредитора заборгованості в розмірі 1 010 113, 80 грн., тоді як ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду зі заявою про порушення провадження у даній справі про банкрутство 03.06.2015 року, що свідчить про недодержання тримісячного строку незадоволення його грошових вимог в порядку примусового виконання судового рішення, за наслідком перебігу якого можливе порушення справи про банкрутство, на що місцевий господарський суд, розглядаючи справу у підготовчому засіданні, увагу не звернув.

Також апеляційний суд оцінив як неналежні докази безспірності вимог ініціюючого кредитора - здійснення виконавчого провадження за наказом суду №2/395-05 від 22.08.2007 року згідно копії постанови органу державної виконавчої служби від 13.09.2007 року про відкриття виконавчого провадження №4927087 з виконання наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року та копії постанови органу державної виконавчої служби від 24.04.2008 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ініціюючому кредитору) у зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке можна звернути стягнення, мотивуючи значним пропуском строку з часу здійснення виконавчих дій, що мало наслідком пропуск строку пред'явлення наказу суду до виконання та втрату оригіналу наказу №2/395-05.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що надані ініціюючим кредитором докази безспірності його вимог до боржника на суму 986 957, 07 грн. не підтверджують факту належного проведення виконання судового рішення про грошове стягнення органами державної виконавчої служби упродовж трьох місяців, у зв'язку з чим суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у даній справі про банкрутство за вимогами ініціюючого кредитора, які не мають ознак безспірності в розумінні положень частини 3 статті 10 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується в цілому з висновками суду апеляційної інстанції про недоведення ініціюючим кредитором при зверненні зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство обставин неплатоспроможності боржника, а зокрема, недостатність доказів перебування на виконанні в органах державної виконавчої служби судового рішення, за яким порушується справа про банкрутство, як однієї з обов'язкових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Взявши до уваги встановлені апеляційним судом обставини втрати оригіналу наказу №2/395-05 від 22.08.2007 року, виданого на виконання рішення господарського суду Херсонської області від 10.02.2006 року про стягнення з боржника на користь ініціюючого кредитора грошових коштів на суму 1 010 113, 80 грн., колегія суддів касаційного суду вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що постанова органу державної виконавчої служби від 13.09.2007 року про відкриття виконавчого провадження за відсутності оригіналу зазначеного наказу суду та постанова органу державної виконавчої служби від 24.04.2008 року про повернення виконавчого документа не можуть вважатися достатніми доказами перебування більше трьох місяців вимог ініціюючого кредитора на виконанні в органах державної виконавчої служби.

Доводи ініціюючого кредитора за змістом касаційної скарги про невірну оцінку апеляційним судом обставин справи на предмет наявності правових підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство та доведення безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судом апеляційної інстанції, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

З огляду на зазначене, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року слід залишити без змін, а касаційну скаргу ініціюючого кредитора - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі." залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року у справі №923/865/15 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.Є. Короткевич

С.В. Куровський