Ухвала суду № 53186380, 04.11.2015, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.11.2015 227/4267/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м. Добропілля

Добропільский міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого Притуляка С.А.

при секретарі Коверченковій М.О.

за участю прокурора Лєнкевич І.В.

законного представника особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характерувідносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознакамикримінального правопорушення, передбаченогост.121 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 20.02.2015р. приблизно о 05:00-06:00 годині, перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул..Луганського, 20/22 наніс ОСОБА_4 не менше 12 травмуючих впливів руками у верхню передню частину тіла, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді садна передньої поверхні шиї, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не перебувають, синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. Причиною смерті ОСОБА_4 є тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку.

ОСОБА_3 не приймав участі у судових засіданнях за станом здоровя, згідно висновку судової психіатричної експертизи.

Законний представник ОСОБА_3, його мати ОСОБА_1 пояснила, що про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 їй особисто нічого не відомо, вона не була присутня при цьому. Також вона пояснила, що її син перебував у близьких стосунках із ОСОБА_4, не зважаючи на те, що вона та сестра були проти такого спілкування. ОСОБА_4 перебувала на лікуванні у важкому стані, а ОСОБА_3 її доглядав, він є доброю людиною, яка не може завдати шкоди оточуючим. ОСОБА_4 регулярно вживала алкогольні напої, хворіла на цироз печінки, а ОСОБА_3 вже більше року взагалі не вживає алкоголь, оскільки його було закодовано.

Захисник ОСОБА_5 ОСОБА_6 зазначив, що експерт не відповів на усі питання, поставлені слідчим у відповідній постанові; висновок експерта не відповідає медичним документам в частині відсутності у ОСОБА_4 кістково-травматичних ушкоджень ребер тривалої давності; вказує на те, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок самотинного захворювання, а не травматологічного, через образ життя останньої, а не внаслідок причин, визначених судовим експертом у відповідному висновку; невідповідність висновку експерта в частині відсутності в крові ОСОБА_4 алкоголю, показанням свідків про те, що ОСОБА_4 регулярно вживала алкогольні напої; не зазначення у висновку експерта того, що саме внаслідок дій ОСОБА_3 при наданні медичної допомоги шляхом масажу серця та штучного дихання настала смерть ОСОБА_4 У звязку з викладеними обставинами просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_3 медичних заходів медичного характеру.

Свідок ОСОБА_7, яка знає ОСОБА_3 як співмешканця ОСОБА_4, суду пояснила, що останнім часом з ОСОБА_4 не спілкувалася, їй відомо, що остання вживала алкогольні напої. Задовільно охарактеризувала ОСОБА_3 Щодо обставин смерті та спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень свідкові нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_8, яка є знайомою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суду пояснила, що у лютому 2015 року о 21:30 год., точної дати свідок не памятає, до неї приїхала ОСОБА_4 у стані алкогольного спяніння, після чого вони разом продовжили вживати алкогольні напої. Близько півночі ОСОБА_4 поїхала на таксі додому. Тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не мала. На свого співмешканця вона свідкові не скаржилася, у них були гарні стосунки. Також свідок пояснила, що ОСОБА_4 перебувала на лікуванні, а ОСОБА_3 її доглядав. Щодо обставин смерті та спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень свідкові нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_9, яка є сестрою ОСОБА_3, суду пояснила, що її брат та ОСОБА_4 перебували у близьких стосунках. Вранці 20.02.2015р., точного часу не памятає, свідок приїхала до квартири, в якій мешкали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з метою відвести його до лікаря, двері були відчинені, їх відчинив ОСОБА_3, оскільки знав, що до нього має прийти сестра. У кімнаті вона побачила ОСОБА_4, яка лежала на ліжку та не реагувала на оклики свідка, та викликала швидку допомогу. В цей же час її брат знаходився в ванній кімнаті, був дуже наляканим, на думку свідка, у звязку із тим, що трапилося з ОСОБА_4 В подальшому було викликано міліцію, ОСОБА_3 разом із свідком відвезли до наркологічного кабінету. На тілі ОСОБА_4 свідок не бачила жодних тілесних ушкоджень. Їй відомо, що ОСОБА_4 регулярно вживала алкогольні напої, а її брат вже більше року взагалі не вживає алкоголь. Також свідок пояснила, що ОСОБА_4 перебувала на лікуванні, а ОСОБА_3 її доглядав. Свідок добре охарактеризувала свого брата.

Свідок ОСОБА_10, яка в якості слідчого здійснювала досудове розслідування відносно ОСОБА_3, суду пояснила, що провести слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 та надання відповідного протоколу експерту, не видалося можливим у звязку із призначенням судової-психіатричної експертизи та її результатів.

Свідок ОСОБА_11, який був знайомим ОСОБА_4, суду пояснив, в ранці 19.02.2015р. зустрів ОСОБА_4, вони вжили певну кількість алкоголю і розійшлися. Більше він її не бачив.

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_12 суду підтвердив викладені у висновках судової-медичної експертизи обставини. А також, на запитання захисника та прокурора, уточнив, що у померлої ОСОБА_4 відбирався зразок крові на токсикологічне дослідження, з метою виявлення ознак алкоголю, за результатами якого такі ознаки виявлені не були. Додаткової медичної документації експерту не надавалися, висновок надавався на підставі безпосереднього дослідження трупу, за результатами якого слідів попередніх переламів виявлено не було. Також експерт зазначив, що отримані ОСОБА_4 тілесні ушкодження не могли утворитися при штучному диханні, перелами ребер знаходяться занадто низько, що не характерно також й для травм, які можуть утворитися при відкритому масажі серця.

Крім допиту свідків, судом досліджено у судовому засіданні та проаналізовано наступні докази, надані сторонами кримінального провадження.

Витяг з кримінального провадження №12015050230000269 про внесення, на підставі повідомлення диспетчера швидкої допомоги м.Добропілля про смерть ОСОБА_4, 20.02.2015р. до ЄРДР даних із правовою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України та від 24.02.2015р. із правовою кваліфікацією за ч.2 ст.121 КК України, а також відповідний рапорт чергового ОСОБА_13

Протоколи огляду трупа від 20.02.2015р., з додатками, в якому зафіксовано результати огляду трупа ОСОБА_4, який знаходився у спальній кімнаті квартири за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул..Луганського, 22-37, вказано на відсутність на трупі одягу, наявність синців на шиї та саден бурого кольору, відсутність при дотику пошкоджень кісток носу, ребер, черепу, верхніх та нижніх кінцівок. Виражене трупне задубіння.

Лікарське свідоцтво про смерть №59 від 21.02.2015р., згідно якого ОСОБА_4 померла 20 лютого 2015 року. До смерті призвів травматичний шок, тупа травма грудної клітини з численними переламами ребер з обох сторін.

Висновок №60 від 21.02.2015р. судової медичної експертизи, призначеної постановою слідчого від 20.02.2015р., відповідно до якого при дослідженні трупа були виявлені наступні тілесні ушкодження: 3 садна передньої поверхні шиї, синець передній поверхні грудної клітки справа, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, перелами 3, 4, 6-9 ребер зліва, які утворилися від ударної дії тупих предметів, незадовго до настання смерті. Садна передній поверхні шиї, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не перебувають. Синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння і перебувають в прямому причинному звязку зі смертю. Дані ж тяжкі тілесні ушкодження з'явилися причиною смерті, що ускладнилися розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку. При судово-токсікологічному дослідженні крові, нирки і внутрішніх органів від її трупа спирт етиловий та наркотичні речовини не виявлені. Характер і вираженість трупних явищ вказує на те, що смерть ОСОБА_14 наступила за 24-26 годин до момент дослідженні трупа.

Висновок судової медичної експертизи №3 до висновку експерта №60, призначеної постановою слідчого від 23.02.2015р., відповідно до якого при дослідженні трупа були виявлені наступні тілесні ушкодження: 3 садна передньої поверхні шиї, синець передній поверхні грудної клітки справа, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер по середньо-ключичній лінії справа, перелами 3, 4, 6-9 ребер по передньо-пахвовій лінії зліва, які утворилися від ударної дії тупих предметів, індивідуальні особливості яких у пошкодженнях не відобразилися, можливо у вказаній у постанові строк. Синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. Після їх заподіяння ОСОБА_4 могла здійснювати цілеспрямовані дії, не пов'язані з фізичним навантаженням у плині часу, що обчислюється годинами. Утворення виявлених тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи, як з додачею тілу прискорення, так і без такого, вкрай малоймовірно. Дані ж тяжкі тілесні ушкодження з'явилися причиною смерті, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку. Кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_4 вказує на те, що їй було нанесено не менше 12 впливів травмуючими предметами. Будь-яких кістково-травматичних пошкоджень ребер тривалої давнини при дослідженні трупа ОСОБА_4 не виявлено. При цьому експерт зазначив, що для надання відповідей на решту питань слідчого необхідно проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 та надання протоколу огляду місця події.

Лист-відповідь на запит слідчого №387 від 20.04.2015р. КУЗ «ОСОБА_13 ЛІЛ», згідно якого: ОСОБА_4 в 2003 та 2008 роках на стаціонарному лікуванні в КЛПУ Добропільська ЦРЛ» не знаходилася. З 26.06.2012р. по 06.07.2012р. ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом «гострий панкреатит». З 2013 по 20.02.2015р. на стаціонарному лікуванні не перебувала.

Копію карти виїзду швидкої медичної допомоги №1312 від 20.02.2015р. за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул..Луганського, 22-37 смерті ОСОБА_4, в якій зафіксовано, що труп жінки знайшла сестра співмешканця померлої. По прибуттю бригади швидкої труп повністю голої жінки лежав на дивані. Артеріальний тиск, дихання не визначається. Шкіряні покрови грудей, животу, стегон покриті бордово-фіолетовими плямами. Очі закриті. На передній поверхні шиї маються садна 0,3 см.х10 см., а також на підборідді діаметром 1,5 см.

Протокол опису трупа від 20.02.2015р., складений о 09:58 год., в якому зафіксовано результати огляду трупу лікарем-фельдшером, зокрема, вказано на наявність саден шиї та підборіддя, відсутність на дотику пошкоджень грудної клітини та ребер, інших пошкоджень ніж зазначені пошкодження шиї та підборіддя.

Протокол огляду від 26.02.2015р., в якому зафіксовано результати огляду ОСОБА_3, описано вигляд його речей, вказано на відсутність видимих тілесних ушкоджень.

ОСОБА_15 психіатричної лікарні м.Краматорська №02-05/149 від 25.02.15р., згідно якого ОСОБА_3 з 20.02.2015р. по момент надання відповіді перебуває на лікуванні з діагнозом: органічний емоційно-лабільний розлад особистості внаслідок епілепсії посттравматичного ґенезу з генералізованими судомними пароксизмами періодичністю до 3-4 разів на місяць.

Акт амбулаторно-психітричної експертизи №231, згідно якого ОСОБА_3 страждає органічним розладом особистості внаслідок епілепсії посттравматичного ґенезу, з поліморфними судомними приступами. Відповісти на поставлені перед експертизою питання при проведенні амбулаторної експертизи не видається можливим. Для уточнення психічного стану, фіксації судомних станів та їх аналогів, психотичних розладів і відповіді на поставлені питання, рекомендовано проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Висновок №151 від 02.07.2015р. стаціонарної судової психіатричної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, страждав і на момент проведення експертизи страждає хронічним душевним захворюванням у формі органічного шизофреноподібного розладу. Вказане хронічне захворювання позбавляло ОСОБА_1 можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого діяння. За своїм психічним станом, на момент проведення експертизи, ОСОБА_1 також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом.

Також судом було досліджено низку процесуальних документів, які відображають хід досудового розслідування та не є прямими доказами, які підтверджують або спростовують факт вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпеченого діяння.

Надані ж стороною обвинувачення протоколи допиту потерпілого, свідків, письмові пояснення ОСОБА_3, отримані на стадії досудового розслідування, не можуть бути взяті до уваги як належні та допустимі докази, з огляду на закріплений у ст..23 КПК України принцип безпосередності дослідження доказів та отримання показань учасників кримінального провадження усно.

Крім того, судом також досліджено низку письмових доказів, які характеризують особи ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зокрема, характеристики, довідки лікарів нарколога та психіатра, медичні документи щодо захворювань ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Безпосередньо досліджуючи вказані докази, отримуючи усні показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи усі ці докази у їх сукупності з точки зору їх належності та допустимості, суд виходить з наступного.

Смерть ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи та показань судового експерта, настала за 24-26 годин до моменту огляду трупу 09:00 год. 21.02.2015р., тобто приблизно о 7:00 год. 20.02.2015р., за 2-3 години до виявлення трупу свідком ОСОБА_9 (швидка допомога на виклик свідка приїхала о 09:58 год.). У судовому засіданні судовий експерт пояснив, що даний проміжок часу є орієнтовним і похибка може складати декілька годин у будь-який бік.

Причиною смерті стали: синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва як такі, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння, що ускладнилися розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку, і перебувають в прямому причинному звязку зі смертю.

Надаючи висновок судово-медичний експерт зазначив, що утворення виявлених тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи, як з додачею тілу прискорення, так і без такого, вкрай малоймовірно, а кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_4 вказує на те, що їй було нанесено не менше 12 впливів травмуючими предметами. Будь-яких кістково-травматичних пошкоджень ребер тривалої давнини при дослідженні трупа ОСОБА_4 не виявлено.

Наведені вище обставини дають суду підстави дійти висновку про те, що ОСОБА_4 були умисно заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили її смерть.

В момент смерті ОСОБА_4, остання знаходилася у квартирі за адресою: Донецька область, вул..Луганського, 22-37, що підтверджується протоколами огляду трупу, картою виїзду швидкої допомоги, протоколом опису трупа та сторонами кримінального провадження даний факт не оспорювався.

В цей же час у квартирі за вказаною адресою знаходився також й ОСОБА_3, що підтверджується показаннями його сестри ОСОБА_9, яка зазначила, що вранці 20.02.2015 року прийшла за вказаною адресою, заставши ОСОБА_3 у ванній кімнаті, а труп ОСОБА_4 у спальній кімнаті. Будь-яких даних про перебування в момент смерті ОСОБА_4 у згаданій квартирі інших осіб судом не встановлено. Як не встановлено й жодних даних, які б вказували на можливість отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, які стали причиною її смерті, в іншому місці та інший проміжок часу.

Аналізуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про підтвердження факту завдання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 у вигляді синця передньої поверхні грудної клітки справа, тупої травми грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння, та стали причиною смерті останньої, тобто вчинення ним суспільно-небезпечного діяння за ознаками ч.2 ст.121 КК України.

Щодо посилань захисника на те, що експерт не відповів на усі питання, поставлені слідчим у відповідній постанові, на те, що що висновок експерта не відповідає медичним документам в частині відсутності у ОСОБА_4 кістково-травматичних ушкоджень ребер тривалої давності, на невідповідність висновку експерта в частині відсутності в крові ОСОБА_4 алкоголю, показанням свідків про те, що ОСОБА_4 регулярно вживала алкогольні напої, суд зазначає, що захисник брав участь на стадії досудового розслідування, під час судового розгляду, однак, дані висновки експертизи не оскаржував, клопотань про призначення додаткових, повторних, будь-яких інших експертиз не заявляв.

Крім того, як пояснив слідчий, допитаний в якості свідка, провести слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 не видавалося можливим, через його стан здоровя, а саме не здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Посилання захисника на те, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок самотинного захворювання, а не травматологічного, через образ життя останньої, а не внаслідок причин, визначених судовим експертом у відповідному висновку, базуються на нічим не обґрунтованих його припущеннях, які не можуть бути взяті судом до уваги за наявності висновку судово-медичної експертизи, проведеної фахівцем у цій галузі.

Щодо посилань захисника на невідповідність висновку експерта в частині відсутності в крові ОСОБА_4 алкоголю, показанням свідків про те, що ОСОБА_4 регулярно вживала алкогольні напої, суд зазначає, що з моменту вжиття алкогольних напоїв свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_11 разом із померлою ОСОБА_4, про що дані свідки зазначали у судових засіданнях, минув значний проміжок часу, а тому дані свідки можуть помилятися щодо точної дати, коли вони вживали алкогольні напої. Підстав для критичної оцінки висновку експерта в цій частині не вбачається, до того ж наявність або відсутність алкогольного спяніння померлої ОСОБА_4 не має істотного значення для розгляду даного кримінального провадження, оскільки причиною смерті є саме тілесні ушкодження, що утворилися внаслідок 12 впливів травмуючими предметами, а не отруєння або інші токсикологічні аспекти.

У відповідності до вимог ст.ст.19,94 КК Українидо осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечностіпсихічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їмможе бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

У зв'язку з викладеним, з врахуванням того, що якв період скоєння суспільно небезпечних діянь, так і на даний час ОСОБА_3 не міг і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, згідно висновку стаціонарної судової психіатричної експертизи від 02.07.2015р. потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі суворим наглядом, суд, враховуючі характер та тяжкість вчиненого суспільно небезпечного діяння, яке спричинило смерть потерпілої, вважає що до ОСОБА_3 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. І тому клопотання підлягає задоволенню.

Речові докази, судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. ст.19,93,94 КК України, ст.ст.512,513 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ОСОБА_13 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_10 про застосування до ОСОБА_3, примусових заходів медичного характеру - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає та зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію ухвали негайно після його проголошення вручити захиснику, законному представнику та прокурору.

Інші учасники судового провадження копію ухвали мають право отримати в суді.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя

04.11.15