Рішення № 53181054, 05.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9446/15 Справа № 187/767/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Говоруха В. О. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Калиновського А.Б., Свистунової О.В.,

за участі секретаря - Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Золотий колос» на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Золотий колос» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ПП «Золотий колос» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, позивач посилався на те, що з квітня 2003 року відповідач була прийнята на роботу ПП «Золотий колос» продавцем в магазин «Продтовари № 6», що знаходиться за адресою: с.Хутірське, Петриківського району Дніпропетровської області, вул. Чапаєва, 28. З нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, та зобов'язаний у випадку незабезпечення такої схоронності відшкодувати завдану шкоду. 17 березня 2012 року в приміщенні магазину «Продтовари № 6» за вищевказаною адресою було проведено планову інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів у касі, про що складено відповідний акт. За результатом проведеної інвентаризації в касі підприємства виявлено недостачу грошових коштів у розмірі 3 950 грн. та порчу товару на суму 6 000 грн. Також за поясненнями продавця ОСОБА_3 вона не прийняла від відповідача порченого та простроченого товару на загальну суму 13 846 грн. Свою провину відповідач ОСОБА_2 визнала в повному обсязі та написала пояснення, зобов'язавшись відшкодувати всю недостачу на протязі шести місяців, тобто до 23 вересня 2012 року. Протее, у добровільному порядку ОСОБА_2 такого обов'язку не виконала, шкоду не відшкодувала. Крім матеріальної шкоди ПП «Золотий колос» було завдано і моральної шкоди, яка проявилася у душевних переживаннях на фоні виявленої недостачі. В результаті душевних страждань у директора ПП «Золотий колос» різко погіршився стан здоров'я на фоні постійних та триваючих хвилювань, піднявся тиск, погіршився настрій та збільшилась нервова напруженість та навантаження на серцево-судинну систему організму. В результаті вона вимушена купувати собі седативні препарати за порадами лікаря, обмежена у своїх повсякденних справах, немає можливості виконувати свої зобов'язання перед постачальниками, що несе в собі додаткові труднощі та складнощі, тому просили суд стягнути з відповідача на їх користь матеріальні збитки у розмірі 22 796 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 грн., та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2 000 грн.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПП «Золотий колос» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Золотий колос» просить рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року, скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи з 01 квітня 2003 року відповідач ОСОБА_2 була прийнята на роботу реалізатором товарів з повною матеріальною відповідальністю в магазин № 6 с.Хутірське, вул. Чапаєва №85 ПП «Золотий колос» (а.с.26, 80, 81).

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (а.с.28).

17 березня 2012 року в приміщенні мазанину «Продтовари №6» було проведено планову перевірку інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів у касі, та перевірено наявні документи бухгалтерського обліку про що було складено відповідний акт (а.с.10-21, 22, 23).

В результаті проведеної перевірки в касі підприємства виявлено недостачу грошових коштів на суму 3950 грн. та порчу товару на суму 6000 грн.

Відповідно до розписки від 23 березня 2012 року відповідач ОСОБА_2 визнала виявлені недостачу грошових коштів на суму 3950 грн. та порчу товару на суму 6000 грн. і зобов'язалася відшкодувати збитки на протязі пів року (а.с.24).

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 3 від 24 березня 2012 ОСОБА_2 звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін (а.с.82).

06 лютого 2015 року директор ПП «Золотий колос» звернувся до Петриківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою про ознаки скоєння ОСОБА_2 правопорушення, в якій просили провести ретельне розслідування наведених фактів правопорушень і передати відповідні матеріали в судові органи для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності та стягнення матеріальних збитків (а.с.28).

Згідно листа-повідомлення Петриківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області №3952 від 20 травня 2015 року директора ПП «Золотий колос» було повідомлено про те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що спір між ПП «Золотий колос» та ОСОБА_2 відноситься до цивільно-правових та розглядається в суді в порядку приватного звинувачення (а.с.30).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПП «Золотий колос» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено факт завдання ОСОБА_2 матеріальної шкоди ПП «Золотий колос», внаслідок порушення покладених на неї трудових обов'язків за обставин, на яких наполягає позивач, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Статтею 134 КЗпП України визначений перелік випадків повної матеріальної відповідальності.

Зматеріалів справи вбачається з 01 квітня 2003 року відповідач ОСОБА_2 була прийнята на роботу реалізатором товарів з повною матеріальною відповідальністю в магазин № 6 с.Хутірське, вул. Чапаєва №85 ПП «Золотий колос» (а.с.26, 80, 81).

Між ПП «Золотий колос» та відповідачем було укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (а.с.28).

17 березня 2012 року в приміщенні мазанину «Продтовари №6» за вищевказаною адресою було проведено планову перевірку інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів у касі, та перевірено наявні документи бухгалтерського обліку про що було складено відповідний акт від 18 березня 2012 року (а.с.10-21, 22, 23).

В результаті проведеної перевірки в касі було виявлено недостачу грошових коштів та порчу товару на суму 3950 грн. та порчу товару на суму 6000 грн.

Крім того, до матеріалів справи було надано ксерокопії розрахунків вартості товарів, найменування товарів, однак, ні дати складання таких розрахунків, ні ким вони складені та в якому з магазинів, в цих розрахунках взагалі не зазначено (а.с. 69-74).

Відповідно до розписки від 23 березня 2012 року відповідач ОСОБА_2 визнала виявлені недостачу в сумі 3950 грн. та порчу в сумі 6000 грн. і зобов'язалася відшкодувати збитки на протязі пів року (а.с.24).

Наказом № 3 від 24 березня 2012 ОСОБА_2 було звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін (а.с.82).

Згідно ч.3 ст.233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Відповідно до статті 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП, суд може поновити ці строки. Поважними визнаються причини, які не залежали від працівника і завадили йому звернутися в установлені строки із заявою про захист своїх прав.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснюється, що встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

В абз.1, 2 п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз'яснено, що судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст.233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.

Як вбачається з матеріалів справи недостачу грошових коштів в магазині та порчу товарів було виявлено 17 березня 2012 року, про що вказував позивач в своїй позовній заяві, та що вказано в наданому позивачем акті від 18 березня 2012 року (а.с.2-4, 23).

Згідно штемпелю вхідної кореспонденції, суду з позовною заявою позивач ПП «Золотий колос» звернувся до суду 15 червня 2015 року, тобто з пропуском річного строку, визначеного ст.233 КЗпП України, для звернення до суду зі вказаними позовними вимогами.

Із заявою про поновлення строку позовної давності позивач до суду не звертався.

Отже, у задоволенні позовних вимог ПП «Золотий колос» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди повинно бути відмолено в повному обсязі, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду зі вказаними позовними вимогами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП «Золотий колос».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Золотий колос» задовольнити частково.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Золотий колос» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Золотий колос» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді