Рішення № 53176315, 27.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7725/15

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів -Гончаренко В.М., Калараша А.А.,

З участю секретаря - Абалдової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради з участю третьої особи ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім*єю та визнання права власності в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 06.03.2015р.,-

в с т а н о в и л а:

28.11.2014 р. Коломієць І.В. звернулась з позовом до Одеської міськради про встановлення факту проживання однією сім*єю та визнання права власності в порядку спадкування. В обгрунтування своїх вимог посилалась на те,що з весни 2005р. по ІНФОРМАЦІЯ_4. проживала однією сім*єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4,який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 якому належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 Позивач стверджувала,що вони вели спільне господарство, мали загальний сімейний бюджет, піклувались один про одного, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вона опікувалась ОСОБА_4, займалась його лікуванням та похованням, матеріально забезпечувала, надавала допомогу, що дає їй право на визнання за нею права власності на вищевказану квартиру.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з*явились . Заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 06.03.2015р. позов задоволений. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2,суд виходив з того,що позивач проживала тривалий час зі ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловік та жінка, опікувалась ним, лікувала, доглядала, поховала, оплачувала комунальні послуги, у зв`язку з чим має право на спадкування його майна.

З таким висновком погодитись неможна,виходячи з наступного.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_4. помер ОСОБА_5, про що Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції в Книзі реєстрації смертей зроблений актовий запис за №3012, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 виданим повторно в квітні 2013 р.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належну йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.10.2007 р. квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В листі Верховного Суду України від 01.10.2012р. про практику розгляду судами справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення звернуто увагу на те,що доказами по справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу є документи та докази того, що між заявником та іншою особою (померлим) мали місце фактичні шлюбні стосунки (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого так і нерухомого чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Позивач ОСОБА_2 не надала жодного письмового доказу проживання з ОСОБА_4 однією сім*єю протягом п*яти років до його смерті,а свідчення двох свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,одна з яких перебуває в родинних стосунках з позивчем,а друга є її подругою,не можуть вважатись переконливими доказами в підтвердження факту проживання ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім*єю як чоловіка та жінки.

Крім того,із спадкової справи,копія якої знаходиться в матеріалах цивільної справи,вбачається,що ОСОБА_2 не зверталась до нотаріуса з питання прийняття нею спадщини,а відповідно,не отримувала відмову нотаріуса.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 вищезазначеної постанови місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами статті 29, частини другої статті 1221 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до роз'яснень, які надані у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2014 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у випадках, коли спадкоємці постійно проживали разом зі спадкодавцем, проте зареєстровані за іншою адресою, судам слід враховувати, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Крім того, згідно вказаного листа, заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи.

Пунктом 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацією його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного коопертативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на час смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно довідки ЖКС « Вузівський» ОСОБА_4 проживав в АДРЕСА_3 Застережень про те,що з ним на момент смерті проживала ОСОБА_2 довідка не містить ( а.с.71).

З відповіді начальника Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 08.04.2013р. вбачається,що в ході перевірки заяви ОСОБА_9 було встановлено,що ОСОБА_4 мешкав в АДРЕСА_2,ніколи не вів сумісне господарство з жінками ( а.с.183).

Апелянт стверджує,що за ОСОБА_4 догляд здійснював Одеський благодійний фонд «Хесед Шаарей Цион» ( м.Одеси.вул.Ніжінська,7799) Відповідно до ч. 3 ст. 10 і ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, матеріали справи свідчать про відсутність доказів того,що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали однією сім*єю протягом п*яти років до часу смерті ОСОБА_4 і позивач свої позовні вимоги не довела.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово,кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

За ст.1261 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця,його баба та дід як з боку батька,так і з боку матері.

За ст.1264 ЦК України особи,які проживали із спадкодавцем однією сім*єю не менш як п*ять років до часу відкриття спадщини мають право на спадкування у четверту чергу.

Під час розгляду даної справи в провадженні Київського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання її спадкоємцем другої черги як сестри померлого, яка народилась 27.02.1949 р. як

ОСОБА_10 ( а.с.176),однак ОСОБА_3 ( ОСОБА_3.) була притягнута до участі у справі як третя особа,однак не обговорено питання про заміну відповідача за позовом ОСОБА_2

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення з ухваленням нового рішення є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права,а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права,не дотримався вимог процесуального законодавства ,зокрема ч.4 ст.10 ЦПК України про сприяння всебічному і повному з*ясуванню обставин справи,рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2,309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити.

Заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 06.03.2015р.скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Одеської міськради про встановлення факту проживання однією сім*єю та визнання права власності відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: В.М.Гончаренко

А.А.Калараш