Ухвала суду № 53166561, 03.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8377/15-к Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 11-кп/780/1260/15 Доповідач у 2 інстанції Загоруйко В. В.Категорія 17 03.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

«03» листопада 2015 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - ЗАГОРУЙКА В.В.,

суддів - ГОВОРУХИ В.І. та АВРАМЕНКА М.Г.,

при секретарі ЖУРАВЕЛЬ К.Б.,

за участю прокурора КОСТЮКА О.А.,

розглянувши в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Бориспольської міжрайонної прокуратури Мойсієнка О.В. на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2015 року по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з ухвалою, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12015110110000150 від 06.07.2015 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Борисполя Київської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, повернуто Бориспільському міжрайонному прокурору Київської області для виконання вимог закону.

Не погоджуючись з даною ухвалою, прокурором подано апеляційну скаргу, в якої він просить її скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також невідповідністю висновків суду 1-ї інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування цього прокурор вказує, що зміст обвинувального акту щодо ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, та до нього долучені передбачені законом додатки.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, апеляційний суд, обговоривши доводи скарги, та вивчивши матеріали кримінального провадження, знаходить ухвалу законною та обґрунтованою, виходячи з наведених в ній підстав.

Крім того, колегія суддів вимушена звернути увагу прокурора на інші явні порушення, яки допустив прокурор, затверджуючи даний обвинувальний акт.

Так, звинувачуючи ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, тобто заздалегідь не обіцяного отримання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, слідчим та прокурором вказано, що дане правопорушення відбулося «в період часу з 12 год. 44 хв. по 14.год. 28 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено», та, одночасно «приблизно о 13 год. 00 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено». При цьому події, за яки ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності, сталися під час бажання останнього «опанувати навички керуванням спецтранспортом», яким являється, на думку органу досудового слідства, «повітряне судно типу «Boeing 747-400 Freighter» рейсу № 973, сполученням «Баку-Київ». Яким чином даний факт стосується кримінального провадження, впливає на юридичну кваліфікацію скоєного - прокурором та слідчим не вказано.

Органом досудового слідства не встановлена вартість телефонів, яки отримав ОСОБА_5, та їх подальша доля, що також перешкоджає суду розглянути дану справу по суті, оскільки вартість отриманого обвинуваченим майна значно впливає на рішення суду щодо ступеню відповідальності особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Автори обвинувального акту стверджують, що ОСОБА_5 достовірно знав про те, що два мобільні телефони, яки він отримав від ОСОБА_6, здобуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України. При цьому не враховано, що для кваліфікації злочину, передбаченого ст. 198 КК України, не має значення, чи знала особа, внаслідок яких саме злочинних дій було одержано майно, достатньо лише усвідомлення, що майно одержане злочинним шляхом, однак, саме джерело обізнаності у цьому в обвинувальному акті не наведені. До того ж, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 на даний час ще не розглянуте, а тому вироком не встановлена злочинність його дій.

За таких обставин, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку, що обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, та обґрунтовано повернув його прокурору.

Таким чином, не знаходячи підстав для задоволення апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 407, 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Київської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Бориспольської міжрайонної прокуратури Мойсієнка О.В. залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2015 року по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_3, - без змін.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ