Ухвала суду № 53161612, 21.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/25862/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014

у справі № 804/13061/13-а

за позовом приватного підприємства "АТЛ" (далі - Підприємство), ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до Інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2013 № 0001932220, згідно з яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 107451 грн. за основним платежем та на 24849,75 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при встановленні обов'язку позивача зареєструватися платником ПДВ Інспекцією було помилково враховано операції, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з тих підстав, що оспорюване податкове повідомлення-рішення не порушує їхніх прав.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог по реєстрації суб'єктів як платників ПДВ та правильності формування податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.04.2010 по 01.05.2013, оформлену актом від 07.06.2013 № 2274/НОМЕР_1.

Перевіркою виявлено, що у квітні 2011 року обсяг оподатковуваних операцій Підприємства під час провадження ним господарської діяльності з роздрібної торгівлі фармацевтичними засобами у спеціалізованих магазинах досяг 311 717,20 грн., що зумовлює обов'язок позивача зареєструватися платником ПДВ з травня 2011 року.

Визначивши на підставі поданих платником звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій загальний обсяг продажу Підприємства за період з 11.05.2011 по 30.04.2013, Інспекція збільшила позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ на 107451 грн. за основним платежем та на 24849,75 грн. за штрафними санкціями згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

В силу вимог пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (далі - ПК) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно зі статтею 193 ПК ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 17 відсотків; б) 0 відсотків.

За правилами пункту 194.1 статті 194 ПК операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Поруч з цим, у статті 196 ПК наведено перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, а стаття 197 ПК містить перелік операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ.

Аналізовані законодавчі положення дають підстави для висновку, що законодавець розрізняє оподатковувані операції (тобто ті, що оподатковуються за відповідною ставкою) та операції, що звільнені від обкладення ПДВ. Оскільки пункт 181.1 статті 181 ПК пов'язує обов'язковість реєстрації платником ПДВ саме з обсягом оподатковуваних операцій, то, як вірно зазначили суди, операції, які звільнені від оподаткування ПДВ, не впливають на виникнення такого обов'язку.

У справі, що переглядається, суди встановили, що у перевіреному періоді позивач здійснював роздрібну торгівлю лікарськими препаратами та медичними засобами, які належать до операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 ПК (у редакції, що діяла у періоді, охопленому перевіркою).

Доказів одержання позивачем виручки від продажу інших товарів, які не підпадають під наведену податкову пільгу, Інспекцією не представлено.

З урахуванням викладеного суди цілком об'єктивно зазначили про недоведеність Інспекцією існування обставин, з якими чинне податкове законодавство пов'язує обов'язковість реєстрації платником ПДВ, та правомірно задовольнили позов.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судового акта, не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 у справі № 804/13061/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько