Ухвала суду № 53160152, 19.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року Справа № 876/8868/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.05.2014 року № 00011617.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області № 0001161700 від 27.05.2014 року (форма Р).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Збаразька об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Тернопільській області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що Збаразькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013 р. , дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. Акт № 146/17/НОМЕР_2 від 16.05.2014 р. на підставі, якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0001161700 від 27.05.2014 р. про сплату до бюджету податку на додану вартість 571899 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 285949,5 грн.

За період з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2842235,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013 р. встановлено його завищення всього в сумі 571899,00 грн., у тому числі за грудень 2013 р. в сумі 571899,00 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р. встановлено завищення задекларованих суб'єктом підприємництва показників у рядку (10.1-17) Декларації всього у сумі 571899,00 грн., у тому числі за грудень 2013 р. в сумі 571899,00 грн.

Між ТзОВ «Євро-Азія-Україна», як постачальник, та СПД ФО ОСОБА_1, як покупець, був укладений договір № 116-12/2013 від 10.12.2013 р., за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити у встановлені терміни Покупцеві сою, що відповідає вимогам ДСТУ 4964:2008 (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього обумовлену грошову суму. На виконання умов даного договору ТзОВ «Євро-Азія-Україна» видано податкові накладні, товаро - транспортні накладні підписані директором ТзОВ «Євро-Азія-Україна», (але точного визначення особи яка саме підписувала ТТН не зазначено і не встановлено).

При проведенні зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Азія-Україна», щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ОСОБА_1 за період грудень 2013 р. (Акт №155 /26-52-22-05/38637698 від 27.03.2014р.(надіслано запит від 01.09.2014р. № 10007/7/19-00-10-01-09/768 в ДПІ у Деснянському районі про надання належним чином завіреної копії акту)) Звірку проведено ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та встановлено, підприємство зареєстровано платником ПДВ 01.06.2013 р. Податкова звітність по ПДВ за червень, липень, серпень 2013 р. подані з нульовими показниками. Починаючи з вересня 2013 р. по даний час ТОВ «Євро-Азія-Україна» звітність до ДПІ не надає.

ФОП ОСОБА_1 подано додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року, в якому до складу податкового кредиту включено податкові накладні, за якими здійснюються придбання товару у ТОВ «Євро-Азія-Україна», на загальну суму ПДВ 571899,47 грн. Відповідно до підсистеми «Перегляд результатів співставлення» аналітичної системи «Автоматизована система співставлення» Системи «Податковий блок» за грудень 2013 року ТОВ «Євро-Азія-Україна» було сформовано податкові зобов'язання.

Операції ТОВ «Євро-Азія-Україна» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Євро-Азія-Україна» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Євро-Азія-Україна» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «Євро-Азія-Україна», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ«Євро-Азія-Україна» та контрагентами - покупцями є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704. первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Також відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового Кодексу, зі змінами та доповненнями: «У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності».

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки документально не підтверджено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Враховуючи вищевикладене, правочини нібито укладені між ТОВ «Євро-Азія-Україна» та підприємствами покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи із наступного.

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно - матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Жодних первинних документів бухгалтерського обліку щодо фінансово - господарської діяльності ТОВ «Євро-Азія-Україна » до перевірки не надано.

Згідно п. 188.1 ст.188 Податкового Кодексу, із змінами та доповненнями: «база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів...»

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Євро-Азія-Україна» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами - постачальниками в розумінні вищенаведеного Податкового Кодексу.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів послуг ТОВ «Євро-Азія-Україна» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю і не наданням для перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Євро-Азія-Україна» не здійснювало фінансово- господарську діяльність, тим самим не сформувало податковий кредит для покупців .

Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період грудень 2013 року, в розумінні ст.22 та ст.185 Податкового Кодексу.

ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включено податкові накладні: ПН № 1 від 17.12.2013р., отримана від ТОВ «Євро-Азія-Україна» - соя - на загальну суму 1719998,4 грн., в т.ч. ПДВ 286666,40 грн.; ПН № 2 від 18.12.2013р., отримана від ТОВ «Євро-Азія-Україна» - соя - на загальну суму 1711398,36 грн., в т.ч. ПДВ 285233,06 грн.;

Також, ФОП ОСОБА_1 не було надано будь-якої інформації що посвідчувала якість товару і джерело його походження. Представлені позивачем первинні документи складені з метою маскування безтоварних операцій, що оформлялися з метою мінімізації податкових зобов'язань, а тому є такими, що не мають юридичної сили.

На підставі вказаних «Податкових накладних» СГД-ФО ОСОБА_1 відображає податок на додану вартість в сумі 571899,47 грн. у складі податкового кредиту з ПДВ у деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2013 р.

Згідно платіжних документів (банківських виписок) здійснено в грудні 2013 р. оплату за с/г продукцію на суму 2910000,00грн. ТОВ «Євро-Азія-Україна» по безготівковому розрахунку.

Для проведення вказаної перевірки приватним підприємцем ОСОБА_1 надані товаро - транспортні накладні, які підтверджують надходження в зазначеній нижче кількості. Пункт навантаження смт. Війтівці, Волочиський район Хмельницької області, пункт розвантаження с. Качанівка Тернопільської області. Однак апелянт зазначає, що відповідно до наявних баз даних ТОВ «Євро-Азія-Україна» не зареєстрована платником окремих податків на території Хмельницької області.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України, крім інших обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум. Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу. Згідно п.201.2 ПК України форма і порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Згідно п.201.4 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Відповідно до п. 201.6 ПК України податкова накладна є податковим документом одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Перевіркою встановлено порушення п 14.1.181 п.14.1 ст.14, п 198.3 п 198.6 ст. - п.201.1 п 201.6 п 201.10 ст.201 Податкового кодексу України викладених у п. 2.4.2 акту перевірки, ФОП ОСОБА_2 занижено податок на додану вартість на суму 571899,00 грн. у грудні 2013 р.

Відповідно до п 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанню товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковим.;-- накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи н: підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі наведеного просить скасувати постанову суд першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа підприємець та як платник податку на додану вартість. Збаразькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року про результати якої складено відповідний акт №146/17/НОМЕР_2 від 16.05.2014 року. В даному Акті зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2013 року по 31.12.2013 року встановлено його завищення всього в сумі 571899,00 грн., у тому числі за грудень 2013 року в сумі 571899,00 грн. ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включено податкові накладні: №1 від 17.12.2013 року, отримана від ТОВ «Євро-Азія-Україна» соя на загальну суму 1719998,40 грн., в т.ч. ПДВ 286666,40 грн.; №2 від 18.12.2013 року, отримана від ТОВ «Євро-Азі-Україна» соя на загальну суму 1711398,36 грн., в т.ч. ПДВ 285233,06 грн.

На підставі вказаних податкових накладних СГД-ФО ОСОБА_1 відобразив податок на додану вартість в сумі 571899,47 грн. у складі податкового кредиту з ПДВ у деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2013 року. Також, для проведення вказаної перевірки приватним підприємцем ОСОБА_1 надано товарно-транспортні накладні: №461-464 від 17.12.2013р., №465-468 від 18.12.2013р., №470-473 від 19.12.2013р., №476-479 від 22.12.2013р., №481-484 від 23.12.2013р., №487-490 від 26.12.2013р., №491-494 від 27.12.2013р., №495-498 від 30.12.2013р., які підтверджують надходження товару в зазначеній в них кількості.

Для здійснення господарської операції між продавцем ТОВ «Євро-Азія-Україна» та покупцем ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір поставки №116-12/2013 від 10.12.2013 року.

В Акті перевірки зазначено, що ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів в м. Києві було проведено зустрічну звірку товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Азія-Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ОСОБА_1 за період грудень 2013 року ( Акт №155/26-52-22-05/38637698 від 27.03.2014 р.), якою встановлено, що за період грудень 2013 р. ТОВ «Євро-Азія-Україна» звітність по податку на додану вартість не подано, податкова звітність за червень, липень, серпень 2013р. подана з нульовими показниками, починаючи з вересня 2013 р. по даний час ТОВ «Євро-Азія-Україна» звітність по ПДВ не подає.

Також в Акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

З отриманої інформації вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Євро-Азія-Україна» здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Євро-Азія-Україна», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Євро-Азія-Україна» та контрагентами-покупцями є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. ТОВ «Євро-Азія-Україна» створене та здійснювало фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, створюючи незаконний податковий кредит своїм контрагентам та створюючи умови для недоотримання коштів Державним бюджетом.

Також судом з'ясовано, що відповідно до Акту перевірки за результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок, окрім іншого, про порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 пп.14.1.181. п.14.1. ст.14, п.п.198.3., 198.6. ст.198, п.п.201.1., 201.6., 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, викладених у п.2.4.2. акту перевірки, СГД-ФО ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість на суму 571899,00 грн. у грудні 2013 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Збаразькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області винесено податкове повідомлення рішення № 0001161700 від 27.05.2014 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 857848,50 грн., з них 571899,00грн. основний платіж та 285949,50 грн. штрафні санкції.

17 січня 2014 року ФОП ОСОБА_1, відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, подав до Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів в Тернопільській області, разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2013 року, Додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість «Заяву про відмову постачальника (ТОВ «Євро-Азія-Україна») надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». До вказаної заяви ОСОБА_1 долучив копії відповідних розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів та, що підтверджують факт отримання таких товарів, а саме: накладні, податкові накладні, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, договір поставки, копії банківських виписок та товарно-транспортні накладні.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п. 200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підп. 14.1.156. та 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3., ч.1. п.198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктами 201.4. та 201.8 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1.-2., 11. п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що Податковим Кодексом України передбачено єдину підставу для оформлення податкового кредиту, наявність у платника податку покупця належним чином формування податкової накладної, за умови її відповідності вимогам чинного законодавства та виписки особою, що має на це право. Суд вірно вважав, що всі первинні документи, які підтверджували факт здійснення господарських операцій (купівлі-продажу сої) між ФОП ОСОБА_1та ТОВ «Євро-Азія- Україна» відповідали нормам чинного законодавства.

Вірним є висновок суду, що за наслідками виконаного договору між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Євро-Азія-Україна», позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а висновки відповідача щодо фіктивності вищезазначених господарських операцій є безпідставними, тому ОСОБА_1 підставно сформовано податковий кредит відповідно до взаєморозрахунків з ТОВ «Євро-Азія-Україна».

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року по справі № 819/1311/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

В.Я. Макарик

Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2015 року