Постанова № 53160150, 29.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 876/9101/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представника позивача Понедільника І.А.,

представника відповідача Федорчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» (далі - Позивач, ТОВ «Воленерджі») звернулось до суду з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форми «Р») від 14 травня 2015 року № 0001101500, посилаючись на те, що податковий орган дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем підпункту 213.1.9 пункту 213.1 ст. 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 ст. 214, підпункту 215.3.10 пункту 215.3 ст. 215, пункту 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 4559 грн.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 11.08.2015 року в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з даним судовим рішенням, його оскаржив в апеляційному порядку Позивач, який в скарзі зазначив, що судом порушені норми матеріального права, висновки суду суперечать встановленим обставинам справи. Операції з відпуску підакцизного пального через мережу АЗС іншому суб'єкту господарювання не є об'єктом оподаткування акцизним податком, оскільки в даному випадку пальне придбавається не кінцевим споживачем для комерційного використання. Форма розрахунків при цьому не має значення. Тому висновки податкового органу про заниження позивачем акцизного податку помилкові. Позивач просить постанову від 11.08.2015 року скасувати та винести нову постанову про задоволення позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який просить задовольнити апеляційну скаргу та представника Відповідача, який просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст..ст. 20, 75, 76 ПК України ДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з акцизного податку за січень 2015 року ТОВ «Воленерджі», за результатами якої складено акт № 192/15-39465036 від 24.03.2015 року.

Не погоджуючись з висновками, вказаними в Акті перевірки, 30.03.2015 року ТОВ «Воленерджі» подало заперечення на Акт перевірки № 72, за результатами розгляду яких ДПІ прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Воленерджі».

За результатами проведеної в період з 10.04.2015 року по 21.04.2015 року документальної позапланової перевірки з питань, що становлять предмет заперечення згідно актів камеральних перевірок № 974/22.1/39465036 від 24 березня 2015 року, № 192/15/39465036 від 24 березня 2015 року, № 205/22.5/39465036 від 24 березня 2015 року, № 37/22.5/39465036 від 24 березня 2015 року, № 173/15.02/39465036 від 24 березня 2015 року, № 68/15/39465036 від 24 березня 2015 року за період з 1січня 2015 року по 31 січня 2015 року складено акт від 28 квітня 2015 року за № 1628/22.1/37204376.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем ст..ст. 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 ст. 215, ст.. 216, пункту 198.6 ст. 198, пункту 201.1 ст. 201 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», внаслідок чого ТОВ «Воленерджі» занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року в сумі 58391 грн.

За наслідками перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року за № 0001101500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 6912 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 4608 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2304 грн.

За наслідками оскарження в адміністративному порядку дане рішення залишено без змін.

В ході камеральної та документальної перевірки Позивача перевіряючими не досліджувалась ціль придбання нафтопродуктів - для комерційного чи не комерційного використання та не вивчалися первинні бухгалтерські документи та регістри, на підставі яких сформовано показники колонки 4 Додатку 6 Декларації акцизного податку за січень 2015 року ТОВ «Воленерджі».

Статтею 75 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Тобто податкова звітність перевіряється на дотримання норм глави 2 «Податкова звітність» ПК України та вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову та митну політику, щодо форми, порядку заповнення та подання податкової звітності.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів є предметом документальної перевірки, яка проводиться на підставі звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Отже, в ході камеральної перевірки контролюючий орган не міг використати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладення зазначених угод не відображаються у податковій звітності. Тому висновки такої перевірки щодо неправомірності відображення ТОВ «Воленерджі» кількісних показників в Додатку 6 до декларації акцизного податку ґрунтуються на припущеннях.

В свою чергу, в ході проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Воленерджі» ДПІ взято до уваги лише акти камеральних перевірок, додатки 6 декларації акцизного податку за січень 2015 року та періодичні звіти РРО.

Жодного первинного бухгалтерського документа, окрім періодичних звітів РРО, регістра бухгалтерського обліку, на підставі яких сформовано показники декларації акцизного податку за січень 2015 року, всупереч підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України, під час перевірки не використано та не надано їм правову оцінку.

Даною документальною перевіркою, як і в ході камеральної перевірки, також не досліджувалось ціль придбання нафтопродуктів - для комерційного чи не комерційного використання, оскільки такі дані не відображаються в періодичних звітах РРО.

З урахуванням вимог підпункту 14.1.212 пункту 14.1 ст. 14, підпункту 213.1.9 пункту 213.1 ст. 213, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 ст. 215 ПК України обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 року № 130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлі-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних з цим послуг.

Згідно наявних в матеріалах справи витягу з ЄДР та витягу з статуту видами діяльності ТОВ «Воленерджі» є, зокрема, роздрібна торгівля пальним та оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Порядком заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, передбачено, що в Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» окремою графою 4 виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

ТОВ «Воленерджі» відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку заповнило додаток 6 до декларації, вказавши в графі 3 загальну вартість (з податком на додану вартість) реалізованих та відвантажених підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі незалежно від форми розрахунків, а у графі 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих та відвантажених підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання.

До показників колонки 4 (вартість реалізованого товару для комерційного використання) Додатку 6 Декларації акцизного податку за січень 2015 року ТОВ «Воленерджі» включено вартість реалізованих нафтопродуктів в адресу ТОВ «ВТФ «Авіас» відповідно до договору поставки від 15.01.2015 року № П 15-91.

Умовами даного договору передбачено, що відвантаження нафтопродуктів здійснюється по довірчих документах через мережу АЗС, ТОВ «ВТФ «Авіас» надається оптова знижка, розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Волнерджі» після підписання актів прийому-передачі товару.

Виконання зобов'язань за договором поставки від 15.01.2015 року № П15-91 в січні 2015 року підтверджується відповідними актами приймання-передачі товару від 31.01.2015 року та податковими накладними від 31.01.2015 року №№ 31022 та 31023.

ТОВ «ВТФ «Авіас» є платником акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та відповідно до інформації з ЄДР ТОВ «ВТФ «Авіас» за видами діяльності здійснює, зокрема, роздрібну торгівлю пальним та оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Це також підтверджено наявними в матеріалах справи листом ТОВ «ВТФ «Авіас» від 17.07.2015 року № 459, згідно якого паливно-мастильні матеріали, придбані за договором поставки від 15.01.2015 року № П15-91, в подальшому реалізовуються споживачам, а вартість нафтопродуктів, отриманих від ТОВ «Воленерджі», включено до декларацій акцизного податку за січень 2015 року, на яку нарахований та сплачений акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, копіями декларацій акцизного податку ТОВ «ВТФ «Авіас» за січень 2015 року та додатків 6 до декларацій акцизного податку за січень 2015 року.

У зв'язку з цим нарахування контролюючим органом акцизного податку на вартість реалізованих нафтопродуктів в адресу ТОВ «ВТФ «Авіас» згідно умов договору поставки від 15.01.21015 року № П15-91 є протиправним, оскільки призводить до подвійного оподаткування однієї бази оподаткування одним і тим же податком, що суперечить ст..ст. 13, 23 ПК України.

Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що реалізація Позивачем ТОВ «ВТФ «Авіас» пального за договором від 15.01.2015 року № П15-91 в січні 2015 року є роздрібною торгівлею підакцизними товарами, оскільки відпуск ПММ відбувався через реєстратор розрахункових операцій (РРО).

Проте сама по собі така реєстрація відпуску пального не свідчить про здійснення розрахункової операції.

РРО, окрім реєстрації розрахункових операцій,проводить також реєстрацію кількості придбаних товарів, що передбачено ст..2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Даною правовою нормою також встановлено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Матеріалами справи підтверджено, що відвантаження нафтопродуктів в адресу ТОВ «ВТФ «Авіас» здійснювалося саме по довірчих документах, а не по платіжних засобах, що в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунковими операціями.

Пунктом 216.9 ст. 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Таким чином, при відвантаженні нафтопродуктів в адресу ТОВ «ВТФ «Авіас» по довірчих документах, згідно пункту 216.9 ст. 216 ПК України, податкові зобов'язання щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у ТОВ «Воленерджі» не виникають.

В даному випадку суд першої інстанції не врахував, що визначальним критерієм розмежування оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами є кінцева мета використання придбаного покупцем товару, а саме - використання його в господарській діяльності (у зв'язку з чим учасниками операції у рамках оптового продажу можуть бути лише суб'єкти господарювання) або особисте, некомерційне використання покупцем.

При цьому продавець самостійно встановлює цілі, для яких він реалізовує товари, а чинне законодавство не покладає на такого продавця обов'язок здійснювати контроль за подальшим використанням покупцем придбаних товарів (для підприємницької діяльності або для особистого, сімейного, домашнього використання).

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду зазначає, що висновки податкового органу про те, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів виключно кінцевому споживачу, безпідставні, оскільки вони взагалі виключають можливість реалізації через мережу АЗС нафтопродуктів покупцям не для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, що суперечить поняттю «реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» і закріплених в ньому кваліфікуючих ознак даного визначення, відмінності комерційної діяльності від некомерційної, та самій декларації акцизного податку, форма якої затверджена Міністерством фінансів України, так як Додатком 6 до цієї декларації передбачено можливість здійснення реалізації товарів для комерційного використання у роздрібній торгівельній мережі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про законність оскарженого Позивачем податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року у справі № 803/1768/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.05.2015 року № 0001101500.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст рішення виготовлено 30.10.2015