Ухвала суду № 53160140, 28.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р. Справа № 876/786214

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

суддів: Бруновської Н.В., Каралюса В.М.

за участю секретаря: Бєлкіної Н.І.

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області в особі головного державного інспектора відділу контролю забудови територій № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Андрія Максима про визнання протиправним та скасування припису,-

встановив:

У березні 2012 року позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області в особі головного державного інспектора відділу контролю забудови територій № 1 інспекції ДАБК Львівської області Андрія Максима, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис № 4-ф від 22.09.2011р., виданий ОСОБА_2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до оскаржуваного припису позивач допустила відхилення від затвердженої проектної документації при виконанні підготовчих робіт з реконструкції офісних приміщень на АДРЕСА_1. Таке порушення, на думку відповідача, полягає у тому, що ОСОБА_2 для проведення реконструкції належного їй будинку, обгородила більшу площу території будівельного майданчика, ніж передбачено проектом. Такі висновки, на переконання позивача, є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та спростовуються судовими рішеннями, які набрали законної сили по інших справах.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 4-ф від 22.09.2011р., виданий ОСОБА_2, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

В судовому засіданні суд апеляційної інстанції в порядку ст. 55 КАС України допустив заміну відповідача - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області - його правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області.

В судових засіданнях представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_2 належать на праві власності нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.09.2008 року №20274449.

Ухвалою Львівської міської ради від 03.12.2009 р. №3137 ОСОБА_2 надано на умовах оренди в користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1022 га терміном на 10 років.

31.12.2009 р. між Львівською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1022 м. кв. по АДРЕСА_1.

На підставі договору від 02.01.2011 р., ТзОВ «Архікон» розроблено робочий проект «Реконструкція офісних приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови», на який Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області дано позитивний експертний звіт від 01.11.2011 року №14-02727-11.

02.06.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано декларацію про початок виконання підготовчих робіт, а 08.11.2011 року зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт по реконструкції офісних приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням.

Як вбачається з акта № 759-л перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.09.2012 р. та оскаржуваного припису № 4-ф від 22.09.2011 року, що виданий ОСОБА_2 головним державним інспектором відділу контролю забудови територій №1 інспекції ДАБК Львівській області Андрієм Максимом, судом встановлено, що за результатами перевірки виконання підготовчих робіт з реконструкції офісної будівлі на АДРЕСА_1 відповідач дійшов висновку про порушення гр. ОСОБА_2 вимог законодавства.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме - допущено відхилення від затвердженої проектної документації при виконанні підготовчих робіт з реконструкції офісних приміщень на АДРЕСА_1 (огороджено більшу площу території, ніж передбачено проектом).

Відповідно до п. 2.3 - «Техніко економічні показники по ділянці» пояснювальної записки робочого проекту «Реконструкція офісних приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови», площа ділянки в об'ємах будівельних робіт становить 2660 м.кв., до складу якої входить орендована відповідачем земельна ділянка площею 1022,0 кв.м., площа замощення, що підлягає відновленню, - 405,5 кв.м, влаштування покриття заїзду автомобіля для під'їзду до будівлі - 74,7 кв.м., площа озеленення, яка підлягає відновленню - 1157,8 кв.м.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивач здійснила тимчасове встановлення огорожі в об'ємах будівельних робіт, що передбачені проектом.

Обставини правомірності встановлення такої огорожі були предметом дослідження в інших судових справах. Зокрема, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2013 року № 1304/2-2780/11 у задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 про демонтаж тимчасової огорожі відмовлено.

Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 мала право здійснювати підготовчі роботи з реконструкції офісних приміщень по АДРЕСА_1, в тому числі й роботи по влаштуванню огородження будівельного майданчика у відповідності до проектної документації на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Вказане рішення набрало законної сили.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 лютого 2014 року у справі № 461/11788/13 відмовлено у задоволенні позову прокурора Галицького району м. Львова, поданого в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 1238 гривень 38 копійок, завданої самовільним використанням земельної ділянки площею 0,1228 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та про зобов'язання повернути вказану земельну ділянку.

Суд дійшов висновку про правомірність здійснення ОСОБА_2 робіт з реконструкції офісних приміщень на АДРЕСА_1 та відповідно правомірності зайняття земельної ділянки, шляхом влаштування обгородження будівельного майданчика в обсягах робіт площею 2660,0 кв.м., яка після завершення будівельних робіт підлягає відновленню та звільненню. Наведене свідчить про відсутність з боку позивача факту самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки використання земельної ділянки в обсягах робіт 2660,0 м.кв. передбачено робочим проектом та затверджено експертним звітом.

Вказане рішення набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, аналіз зібраних у матеріалах справи доказів та наведених норм законодавства свідчить про те, що оскаржений до суду першої інстанції припис винесений відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття та без достатніх на це підстав, а тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування зазначеного припису.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як підсумок наведеному, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними й необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а, відтак, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року в справі №2а-2320/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Бруновська Н.В.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали складений 02.11.2015 року.