Постанова № 53155591, 30.10.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року справа № 823/2554/15

15 год. 07 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач), в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі-відповідач) податковий борг на загальну суму 17205 грн. 15 коп. 27.10.2015 представником позивача подано клопотання, відповідно до якого зменшено розмір позовних вимог, та заявлено до стягнення 9036 грн. 79 коп. податкового боргу з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, не виконує податкові зобовязання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) у сумі 9036 грн. 79 коп., що виник відповідно до:

-податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2015 у сумі 2007 грн.;

-податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2015 у сумі 172 грн.;

-податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2015 у сумі 1819 грн.;

-податкової декларації з податку на додану вартість від 22.06.2015 у сумі 1320 грн.;

-податкової декларації з податку на додану вартість від 20.07.2015 у сумі 1946 грн.;

-нарахованої, проте не сплаченої пені у сумі 1772 грн. 79 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила стягнути з відповідача податковий борг у сумі 9036 грн. 79 коп.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що ФОП ОСОБА_3 сплатив 7091 грн. 63 коп. податку на додану вартість, а тому заборгованість відповідача з ПДВ становить 172 грн. 37 коп.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково з огляду на таке.

ОСОБА_3 зареєстровано як фізичну особу-підприємця з 04.07.2007 (а.с.29). Відповідач перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом Кодекс №2755). Згідно ст.6 Кодексу №2755 податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Кодексом №2755 визначено обовязок відповідача як платника податків самостійно обчислювати суму податкового зобовязання та зазначати її у податковій декларації, що в обовязковому порядку подається до територіального податкового органу (ст.16). Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Кодексу №2755 грошове зобовязання, що самостійно визначене платником податків, не оскаржується.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Кодексу №2755 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Пунктом 46.1 ст. 46 Кодексу №2755 встановлено, що податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно п.49.18 ст.49 Кодексу №2755 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що податковий борг з ПДВ, що заявлений до стягнення, виник згідно:

-податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2015 у сумі 2007 грн., строком сплати 30.01.2015;

-податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2015 у сумі 172 грн., строком сплати 02.03.2015;

-податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2015 у сумі 1819 грн., строком сплати 30.03.2015;

-податкової декларації з податку на додану вартість від 22.06.2015 у сумі 1320 грн. строком сплати 30.06.2015;

-податкової декларації з податку на додану вартість від 20.07.2015 у сумі 1946 грн., строком сплати 30.07.2015;

-нарахованої, проте не сплаченої пені у сумі 1772 грн. 79 коп.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно із пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до п. 54.1 ст. 57 Кодексу № 2755 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено вищезгадані суми ПДВ у розмірі 7091 грн. 63 коп. відповідно до:

платіжного доручення від 29.01.2015 №395 із призначенням платежу ПДВ за грудень 2014 року сплачено 2006 грн. 63 коп.;

платіжного доручення від 26.03.2015№438 із призначенням платежу ПДВ за лютий 2015 року сплачено 1819 грн.;

платіжного доручення від 14.07.2015 №4 із призначенням платежу ПДВ за травень 2015 року сплачено 1320 грн.;

платіжного доручення від 24.07.2015 №13 із призначенням платежу ПДВ за червень 2015 року сплачено 1946 грн.

Зазначені суми відображені і в обліковій картці платника податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Кодексу №2755 у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу у порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашається вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 Кодексу №2755).

Судом встановлено, що позивачем направлено податкову вимогу форми «Ф» від 27.10.2011 №6180. Дану вимогу повернуто позивачеві у звязку із закінченням терміну зберігання.

Згідно пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до довідки від 11.08.2015 №23893/23-01-23-0127 відповідач має відкриті рахунки у банках (а.с.4).

Разом з цим, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем надані суду докази часткової сплати вищезгаданих податкових зобовязань з податку на додану вартість (окрім ПДВ за березень 2015 року у сумі 172 грн. та за січень 2015 року у сумі 0 грн. 37 коп.), а саме: платіжні доручення з призначенням платежів по вищезазначеним податковим зобовязанням, копії яких наявні в матеріалах адміністративної справи.

Наявність погашення платником податків вищезазначених податкових зобовязань не заперечується контролюючим органом, однак відповідно до пояснень представника ДПІ у м. Черкасах, сплачені відповідачем кошти по вказаним податковим зобовязанням зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів (за 2011 рік) у відповідності до п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Так, відповідно до положень п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Посилання контролюючим органом на те, що сплачена відповідачем сума податкового зобовязання, яка виникла відповідно до вищезазначених документів (за січень, литий, березень, червень та липень 2015 року) зарахована ДПІ у м. Черкасах в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів - не береться судом до уваги, оскільки будь-яких доказів наявності у ФОП ОСОБА_3 заборгованості минулих періодів (за 2011 рік) суду не надано, а зарахування контролюючим органом платежів відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями в рахунок погашення податкової заборгованості минулих періодів, існування якої платником податків заперечується, призвело до необґрунтованого висновку контролюючого органу про порушення відповідачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахування пені в сумі 1772 грн. 79 коп. та зверненням до суду з вказаним адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_3 податкового боргу у сумі 9036 грн. 79 коп.

У матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у ФОП ОСОБА_3 податкової заборгованості за попередні періоди (за 2011 рік).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами у справі наявності у відповідача податкового боргу в сумі 172 грн. 37 коп., що виник відповідно до податкових декларацій з ПДВ від 20.02.2015 у сумі 172 грн. та від 20.01.2015 на суму 0 грн. 37 коп. (2007 грн. відповідно до декларації від 20.01.2015 - 2006 грн. 63 коп. сплачених за платіжним дорученням від 29.01.2015 №395).

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача у рахунок погашення податкового боргу у сумі 172 грн. 37 коп. з рахунків у банках обслуговуючих відповідача та знаходить позов таким, що належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (18009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) податковий борг в сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 37 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст постанови виготовлений 04 листопада 2015 року.