12.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/860/15
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,
за участю
секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,
та
представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідача - не прибув,
від третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі Позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області (далі Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі Третя особа), в якому Позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в частині невиплати щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за липень 2015 року, з урахуванням індексації;
- зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за липень 2015 року, з урахуванням індексації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Указом Президента України від 27.06.2013 № 352/2013 Позивача призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на пять років. 17.07.2013 наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області № 50-ОС Позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді.
На момент призначення Позивача на посаду судді діяли положення частини 5 статті 129 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», які передбачали, що суддям у складі суддівської винагороди виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи до 5 років.
12.02.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28.03.2015. Цим законом встановлено, що суддям у складі суддівської винагороди виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, але лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років.
31 липня 2015 року Відповідач сплатив позивачу суддівську винагороду за липень 2015 року, з урахуванням індексації. Пізніше йому було вручені розрахункові відомості щодо розміру суддівської винагороди за липень 2015 року.
Із вищевказаних відомостей про розмір суддівської винагороди за липень 2015 року та із суми отриманої суддівської винагороди за липень 2015 року Позивач дізнався, що при виплаті суддівської винагороди Відповідачем не було нараховано та сплачено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, яку він отримував раніше, у звязку з чим Позивач вважає, що такою бездіяльністю Відповідач порушив його право на належне матеріальне забезпечення судді.
Вважає, що нові умови виплати щомісячної доплати за вислугу років, як складової частини суддівської винагороди, застосовуються до відносин з оплати праці тих суддів, які отримали право на суддівську винагороду після 28 березня 2015 року, тобто після набуття чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд». Оскільки, Позивач отримав право на суддівську винагороду до настання цієї дати, то на думку Позивача, йому має виплачуватися щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
У судове засідання позивач не прибув, в позовній заяві серед іншого просив розглядати справу без його участі (а.с. 7).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду письмові заперечення проти позову (а.с. 35-38), в яких посилається, що з набранням чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» судді, стаж роботи яких складає менше трьох років, з 28.03.2015 не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років. Для інформування суддів ДСА України було направлено лист - розяснення головам апеляційних, апеляційних спеціалізованих, місцевих спеціалізованих судів та начальникам територіальних управлінь державної судової адміністрації щодо суддівської винагороди. Таким чином, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області діяло в межах своїх повноважень та чинного законодавства та не порушувало прав позивача.
Також представник відповідача послався на те, що Позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, оскільки суддів місцевих судів ще у квітні 2015 року були повідомлені щодо нової градації щомісячної доплати за вислугу років, коли отримали лист ДСА України з ТУ ДСА України в Луганській області від 26.03.2015 № 11-5615/15 щодо умов оплати праці суддів.
На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомив.
Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Указом Президента України від 27.10.2013 № 352/2013 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на пять років (а.с. 69-71).
Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.07.2013 №50-ОС Позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді, встановлено доплату за вислугу років на підставі наявного стажу роботи у розмірі 15 відсотків посадового окладу, стаж на посаді державного службовця 0 років 0 місяців 0 днів (а.с. 9). Вказані обставини зафіксовані в трудовій книжці Позивача (а.с. 72-74).
Наказ Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.07.2013 № 50-ОС не скасований, будь-які зміни не вносились, відповідно зазначений наказ є чинним.
Згідно із даними, зазначеними в розрахунковому листі за липень 2015 року розмір суддівської винагороди Позивача склав 36139,72 грн., у тому числі оклад суддям 12180,00 грн., індексація прибутку 912,28 грн., відпускні 10867,44 грн., додатковий оклад на оздоровлення 12180,00 грн. (а.с. 10).
Таким чином, інформацією зазначеною в розрахунковому листі підтверджується відсутність виплати Позивачу в липні 2015 року доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28.03.2015 набув чинності Закон України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі Закон № 192-VIII), яким Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.
Розмір суддівської винагороди, її складові, а також визначення стажу роботи судді, у тому числі посади, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, врегульовані статтями 133 і 135 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453).
Частиною 1 статті 133 Закону № 2453 визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (частина 3 статті 133 Закону № 2453).
Згідно з абзацом першим частини 5 статті 133 Закону № 2453, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
На час призначення позивача на посаду судді діяла редакція Закону № 2453, яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина 5 статті 129).
Отже спірним питанням у даній справі є питання обмеження прав позивача в отриманні з дня набрання чинності Закону № 192-VIII, доплати за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу, яку він отримував до набрання чинності вказаним Законом.
Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України та статті 53 Закону № 2453 обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є, зокрема, відсутність права обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень соціального забезпечення.
Враховуючи зазначене, частиною 5 статті 129 Закону № 2453 (в редакції, яка діяла на час призначення Позивача на посаду судді) було, зокрема, встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків за наявності стажу роботи до 5 років.
Законом № 192-VIII, встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років. Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону не містять положень стосовно збереження за суддями, які на момент набрання ним чинності мали стаж роботи на посаді судді менше 3 років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і Законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства. Отже судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом № 192-VIII складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втрачають, та мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді до 3-х років.
Таким чином, Відповідач за відсутності наказу Рубіжанського міського суду Луганської області про скасування доплати Позивачу за вислугу років у розмірі 15% від посадового окладу, у липні 2015 року не здійснив нарахування та виплату Позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу, встановленому наказом Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.07.2013 № 50-ОС, який не скасовано та не змінено.
Посилання Відповідача на пропуск Позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими, оскільки про відсутність виплати надбавки за вислугу років у розмірі 15% в липні 2015 року Позивачу стало відомо тільки після отримання розрахункового листа.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Клопотання Позивача про допущення постанови до негайного виконання задоволенню не підлягає, оскільки у суду відсутні підстави для допущення постанови до негайного виконання.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки Позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в частині невиплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленку Денису Сергійовичу щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за липень 2015 року, з урахуванням індексації.
Зобовязати Територіальне управління Державної судового адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленку Денису Сергійовичу щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за липень 2015 року, з урахуванням індексації.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 03 листопада 2015 року.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 53151322, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 29.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/860/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: