ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2015 р. Справа № 921/343/15-г/1
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів Гриців В.М. Юрченко Я.О.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "ХОРОСТКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД"
на рішення господарського суду Тернопільської області від 15.06.15
у справі № 921/343/15-г/1
за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ
до відповідача ТзОВ "ХОРОСТКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД", м. Хоростків, Тернопільська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ "МЕХАНІ К", с. Юрківці, Чернівецька область
про звернення стягнення на предмет застави.
за участю представників:
від позивача - Луцик М.Б. - представник;
від відповідача та третьої особи - не з'явилися;
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/343/15-г/1 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Гриців В.М. введено суддю Данко Л.С. з підстав, викладених у розпорядженні.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.15 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 10.09.15.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.15 замість суддів Давид Л.Л. та Данко Л.С. до складу судової колегії введено суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О. з підстав, викладених у розпорядженні.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.15 розгляд справи відкладено на 24.09.15.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.15 відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб Raiffeisen Bank International AG та John Deer International GmbH Rheinweg з підстав, викладених в ухвалі суду та відкладено розгляд справи на 15.10.15.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.15 розгляд справи за клопотанням відповідача відкладено на 29.10.15.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.06.15 у справі № 921/343/15-г/1 (суддя Чопко Ю.О.) позов задоволено, звернуто стягнення на заставлене майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод" та передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль", а саме: мембранні філтри преси, тип PKF 140 NG, в кількості 2 (дві) одиниці, інвентарні/серійні номери 5-17501/11 та 5-17502/11 в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Механі К", перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 1 818 382 (один мільйон вісімсот вісімнадцять тисяч триста вісімдесят дві) євро і 74 євроценти з яких: - основна заборгованість 1 802 100 євро рівно, заборгованість за відсотками - 16 282 євро і 74 євроценти. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. рівно судового збору.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач належним чином виконав свій обов'язок по договору про надання гарантії щодо оплати бенефіціару передбачених гарантією грошових коштів. Однак, принципал свої зобов'язання щодо здійснення на користь гаранта регресного платежу не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1 818 382,74 євро, а саме: основна заборгованість - 1 802 100 євро, заборгованість за відсотками - 16 282,74 євро.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області скасувати у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
При цьому, скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом безпідставно не залучено до участі у справі третіх осіб Raiffeisen Bank International AG та John Deer International GmbH Rheinweg не врахувавши при цьому тієї обставини, що вказані особи можуть подати нові факти, які безпосередньо необхідні для розгляду справи.
Також, апелянт вказує на те, що договір застави №12/01-03-2/2/14 від 04.02.14 підписаний представником ТОВ «Хоростківський цукровий завод» Накельський Ю.Б., який, як зазначає скаржник, не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності, оскільки положеннями Статуту, чинного на момент укладення договору, укладення договорів на суму, що перевищує 10 000 доларів США можливе лише за умови одержання попередньої згоди Зборів Учасників товариства. Апелянт вказує на те, що ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» знав про наявні обмеження, але незважаючи на це вчинив оспорюваний правочин.
24 вересня 2015 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача в якій він просить рішення господарського Тернопільської області залиши без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав законності та обґрунтованості рішення місцевого господарського суду та безпідтавності доводів апеляційної скарги.
28 та 29 жовтня до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення третіх осіб, ідентичного змісту, в яких позивач зазначає про необґрунтованість залучення зазначених заявником осіб.
Відповідач та третя особа участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили.
Кореспонденція надіслана Львівським апеляційним господарським судом на адресу третьої особи, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, повертається до суду апеляційної інстанції з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає". Щодо цього колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.64 ГПК України належною адресою, є адреса повідомлена суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, таким чином процесуальні документи надіслані судом апеляційної інстанції є такими, що надіслані за належною адресою.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Беручи до уваги те, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду рішення в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.
У судовому засіданні присутній представник позивача навів свої доводи та міркування.
Колегія суддів, заслухавши пояснення присутнього представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 4 лютого 2014 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Механі К" (Принципал) було укладено Договір про надання гарантії №019/01-03/2/1/14 (Т.1, а.с.21-32).
Відповідно до умов Договору Банк випустив контргарантію (надалі - Гарантія), а принципал зобов'язався сплатити комісії та відшкодувати витрати Банку, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором (п.1.1. договору гарантії).
Сума Гарантії становила 2 000 000 євро (п.1.1.1 договору гарантії).
Строк дії Гарантії - з дати видачі до 14 листопада 2014 року включно (п.1.1.2. договору гарантії).
Відповідно до п.2.1. Договору гарантії Банком було надано гарантію платежу №GRІ0111TR14 з метою забезпечення гарантії платежу Райффайзен Банк Аваль Інтернаціональ АГ (Raiffeisen Bank International AG), наданої в сумі 2 000 000 євро терміном дії до 31 жовтня 2014р. включно, для забезпечення виконання зобов"язань Принципала перед бенефіціаром: компанією John Deer International GmbH за контрактом на поставку №JD-MECH-UA-2010 на поставку від 20.09.2010р., із змінами №13К до даного контракту від 25.09.2013р.
Пунктом 7.2 Договору про надання гарантії передбачено, що протягом 2 банківських днів з дня отримання письмового повідомлення Банку про отримання вимоги на оплату гарантії, Принципал зобов'язаний:
- перерахувати Банку грошові кошти в сумі, зазначеній Банком та необхідній для виконання вимог на оплату Гарантії, на Рахунок грошового забезпечення (якщо Грошове забезпечення відсутнє або недостатнє);
- письмово повідомити Банк про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги на оплату документах умовам Гарантії.
Згідно п.7.3. Договору у випадку отримання Банком вимоги на оплату по Гарантії та її відповідності по формальним ознакам умовам Гарантії, Банк протягом 5 (п'яти) банківських днів після дня надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами Гарантії, здійснює виконання своїх зобов'язань за Гарантією шляхом сплати згідно з умовами Гарантії суми, визначеної у вимозі, але в будь-якому разі не більше ніж сума взятих Банком зобов'язань за Гарантією.
Відповідно до п.7.4. Договору сплата кошів за Гарантією здійснюється Банком в першу чергу шляхом списання кошів з Рахунку грошового забезпечення, а у випадку відсутності/недостатності Грошового забезпечення, Банк має право здійснити таку сплату шляхом договірного списання коштів з поточних рахунків Принципала згідно пункту 7.5 Договору або за рахунок власних коштів Банку.
Договором про внесення змін №019/01/-03-2/1/14/1 від 28.03.2014р. до Договору сторони виклали пункт 2.1. "Цільове призначення" в наступній редакції: "надання гарантії здійснюється з метою забезпечення гарантії платежу банку Райффайзен Банк Аваль Інтернаціональ АГ, наданої в сумі 2 000 000 євро терміном до 31 жовтня 2014р. включно, для забезпечення виконання зобов"язань принципала перед Бенефіціаром: компанією John Deer International GmbH за контрактом на поставку №JD-MECH-2-UA-2010 від 27.09.2013р. та контрактом на поставку від 20.09.2010р. №JD-MECH-UA-2010, із змінами №13К до даного контракту від 25.09.2013р. (Т.1, а.с.36-37).
Договором про внесення змін №019/01/-03-2/1/14/1 від 01.10.2014р. до Договору сторони виклали пункт 1.1.1. "Предмет договору" в наступній редакції: сума гарантії становить 2 000 000 євро 00 центів. З моменту отримання підтвердження Бенефіціара про часткову оплату сума гарантії становитиме 1 950 000 євро (Т.1, а.с.38).
На виконання умов договору гарантії 4 березня 2014р. Банком на підставі заявки про відкриття гарантії №1 від 17.02.2014р., поданої Принципалом, через систему SWIFT на Райффайзен Банк Аваль Інтернаціональ АГ було відправлено гарантійний лист про надання гарантії в розмірі 2 000 000 євро по зобов"язаннях ТзОВ "Механі К" перед John Deer International GmbH.
Raiffeisen Bank International AG на підставі контрганатії Банку видав гарантію платежу №G761.396 на користь John Deer International GmbH, за якою, у випадку невиконання Товариством перед John Deer International GmbH зобов"язань щодо оплати вартості товару, Raiffeisen Bank International AG сплатить John Deer International GmbH суму, що не перевищує 2 млн. євро.
31 жовтня 2014 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" отримало від Raiffeisen Bank International AG письмову вимогу на суму 1 950 000 євро на оплату за наданою АТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь Raiffeisen Bank International AG контргарантією №GRІ0111TR14, випущеної АТ "Райффайзен Банк Аваль" за розпорядженням Принципала в забезпечення гарантії платежу Raiffeisen Bank International AG на користь John Deer International GmbH.
Про отримання Банком вимоги від Raiffeisen Bank International AG було письмово повідомлено ТзОВ "Механі К" листом від 03.11.2014р. за №Р7-01-03/3/326 (Т.1, а.с.130).
10 листопада 2014 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" за рахунок власних коштів здійснив сплату на користь Raiffeisen Bank International AG грошових коштів в розмірі 1 840 000 євро. Дана обставина підтверджується платіжною вимогою №1 від 10.11.14, яка подана позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції, поданим документом спростовуються доводи апелянта стосовно відсутності доказів перерахунку позивачем коштів на рахунок Raiffeisen Bank International AG.
Про оплату АТ "Райффайзен Банк Аваль" вимоги в сумі 1 840 000 євро було письмово поінформовано ТзОВ "Механі К" листом від 12.11.2014р. за №140-0-0-00/8/2297 (Т.1, а.с.135-136).
Пунктом 7.4 договору про надання гарантії передбачено, що день здійснення Банком сплати коштів за Гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання кредиту Принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, Принципал вважається таким, що отримав кредитні кошти (Кредит) у валюті та сумі відповідно до розміру сплачених Банком коштів за Гарантією і зобов"язується здійснити повернення Банку не пізніше 5го календарного дня з моменту виконання банком гарантії. Процентна ставка за користування Кредитом встановлюється в розмірі 19 річних.
Згідно з п.1.3. Договору у разі виплати Банком будь-яких сум за Гарантією Банк має право на зворотну вимогу (регрес) до Принципала, а Принципал зобов'язаний відшкодувати Банку всі суми, сплачені Банком за гарантією, а також сплатити комісії та інші витрати, передбачені Договором.
Відповідно до п.4.1. Договору гарантії сторони домовились, що Принципал зобов'язаний відшкодувати Банку сплачені Банком за Гарантією власні грошові кошти, а також витрати Банку (якщо такі будуть мати місце), пов'язані з надання, обслуговування та виконанням Гарантії, та/або викликані сплатою Банком комісій та витрат інших банків/банку-гаранта/банку-контрагента чи інших фінансових установ, що беруть участь у наданні, обслуговуванні та виконанні Гарантії (в тому числі, коли Бенефіціар повинен був сплатити ці комісії та витрати, але відмовився від сплати або не здійснив її і не повідомив про відмову від сплати).
Відповідно до п.4.4. Договору гарантії Принципал зобов'язаний відшкодувати Банку витрати та збитки, вказані в пунктах 4.1-4.3 Договору, не пізніше 5 - ти банківських днів після отримання письмової вимоги Банку (якщо інший строк не зазначений у вимозі), яка має містити розмір та розрахунок відповідних витрат та/або збитків. Якщо валюта відшкодування Банку витрат та збитків є іншою, ніж гривня, відшкодування здійснюється в національній валюті України в сумі, що визначається за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, що встановлений Національним банком України на дату відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, на забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання гарантії між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод" будо укладено Договір застави основних засобів №12/01-03-2/2/14 від 04.02.2014р., реєстраційний номер в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 14191774 (Т.1, а.с.138-145).
Згідно п.2.1. Договору застави застава забезпечує повне виконання грошових зобов'язань Заставодавця/Позичальника та Принципала (Товариство з обмеженою відповідальністю "Механі К"), що виникають та/або виникнуть у майбутньому з умов Договору про надання гарантії №019/01-03/2/1/14 від 04.02.2014р., який укладений між Принципалом та Заставодержателем, із змінами і доповненнями до нього, що укладені або можуть бути укладені у майбутньому, за умовами якого ТзОВ "Механі К" зобов'язується відшкодувати Заставодержателю всі суми, сплачені Заставодержателем John Deer International GmbH за Гарантією, випущеною на суму 2 000 000 євро 00 центів, а також відшкодувати Заставодержателю витрати, пов'язані із наданням та виконанням Гарантії, сплатити Заставодержателю комісію за надання Гарантії в розмірі 3,2% річних від суми Гарантії за кількість календарних днів Гарантії, визначеної договором гарантії або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Договору гарантії, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим Договором, сплатити Заставодержателю комісії в розмірах, передбачених Тарифами Заставодержателя, що діють на дату сплати, в порядку та строки, визначені договором гарантії.
Відповідно до п.1.1. Договору застави Предметом застави є основні засоби/обладнання, яке знаходиться за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м.Хоростків, вул. Заводська, буд 1 та належить Заставодержателю на підставі Контракту №2081203/V від 17.11.2010р. з фірмою Putsch GmbH & Co. KG, митна декларація видана Тернопільською митницею 16.16.2011р., а саме: мембранні фільтри преси, тип PKF 140 NG, в кількості 2 (дві) одиниці, інвентарні/серійні номери 5-17501/11 та 5-17502/11.
Вартість Предмета застави становить 8 297 760,00 грн.
Згідно п.7.1. Договору застави Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпечених заставою зобов'язань, а в разі їх невиконання - звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету застави - у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 Договору застави.
Відповідно до п.7.3. Договору застави, за вибором Заставодержателя, застосовується один з наведених нижче способів звернення стягнення на предмет застави та задоволення вимог Заставодержателя:
- за рішенням суду про звернення стягнення або про набуття у власність Предмета застави;
- один з позасудових способів звернення стягнення на Предмет застави: передача Предмету застави у власність Заставодержателя, продаж Заставодержателем Предмета застави третій особі - покупцю шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені Заставодавця;
- інші способи, передбачені законодавством України на момент звернення стягнення.
Відповідно до п.7.4. Договору застави за фактом невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені заставою згідно із ст.2 Договору застави, та у випадку порушення Заставодавцем умов цього Договору, Заставодержатель надсилає Заставодавцю, а також іншим обтяжувачам, на користь яких зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов'язання в порядку, передбаченому ст.27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (із зазначенням обраного позасудового способу звернення стягнення).
Матеріалами справи підтверджено, принциплом - ТзОВ "Механі К" - порушено вимоги п.7.4. про надання гарантії та належним чином не виконано взяті на себе зобов"язання і не повернуто Банку кредитні кошти, не сплачено проценти за користування кредитними коштами.
ТзОВ "Механі К" порушило умови вищезгаданого договору в частині своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитом, внаслідок чого загальна заборгованість ТзОВ "Механі К" перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за Договором про надання гарантії станом на 01.12.2014р. становить 1 818 382,74 євро, а саме: основна заборгованість - 1 802 100 євро,заборгованість за відсотками - 16 282,74 євро.
У зв'язку з порушення ТзОВ "Механі К" своїх зобов'язань за Договором про надання гарантії Банком було направлено претензію №140-0-0-00/8/2501 від 05.12.14 про погашення заборгованості. Однак, доказів виконання ТзОВ «Механі К» свого зобов'язання за договором та погашення заборгованості, в матеріалах справи не міститься.
Зазначена обставина та наявність договору про забезпечення виконання зобов'язання (застави), ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до відповідача ТзОВ "ХОРОСТКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" про звернення стягнення на предмет застави зазначивши при цьому ТзОВ "МЕХАНІ К" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржик) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та зазначено вище, 4 лютого 2014 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Механі К" (Принципал) було укладено Договір про надання гарантії №019/01-03/2/1/14.
Відповідно до п.2.1. Договору гарнтії Банком було надано гарантію платежу №GRІ0111TR14 з метою забезпечення гарантії платежу Райффайзен Банк Аваль Інтернаціональ АГ (Raiffeisen Bank International AG), наданої в сумі 2 000 000 євро терміном дії до 31 жовтня 2014р. включно, для забезпечення виконання зобов"язань Принципала перед бенефіціаром: компанією John Deer International GmbH за контрактом на поставку №JD-MECH-UA-2010 на поставку від 20.09.2010р., із змінами №13К до даного контракту від 25.09.2013р.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав свій обов'язок по Договору про надання гарантії щодо оплати Бенефіціару передбачених гарантією грошових коштів.
Разом, Принципал свої зобов'язання щодо здійснення на користь Гаранта регресного платежу не здійснив, доказів протилежного в матеріалах справи не міститься, а відповідачем не подано.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права. (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про заставу").
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає, що за рахунок предмета обтяження обтяжував має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає:
1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження;
2) сплату процентів і неустойки;
3) сплату основної суми боргу;
4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження;
5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Згідно ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувала або третіх осіб звернутися до суду.
Як зазначено вище, відповідно до п.2.1. договору застави, застава забезпечує повне виконання грошових зобов'язань Заставодавця/Позичальника та Принципала (Товариство з обмеженою відповідальністю "Механі К"), що виникають та/або виникнуть у майбутньому з умов Договору про надання гарантії №019/01-03/2/1/14 від 04.02.2014р., який укладений між Принципалом та Заставодержателем, із змінами і доповненнями до нього, що укладені або можуть бути укладені у майбутньому, за умовами якого ТзОВ "Механі К" зобов'язується відшкодувати Заставодержателю всі суми, сплачені Заставодержателем John Deer International GmbH за Гарантією, випущеною на суму 2 000 000 євро 00 центів, а також відшкодувати Заставодержателю витрати, пов'язані із наданням та виконанням Гарантії, сплатити Заставодержателю комісію за надання Гарантії в розмірі 3,2% річних від суми Гарантії за кількість календарних днів Гарантії, визначеної договором гарантії або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Договору гарантії, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим Договором, сплатити Заставодержателю комісії в розмірах, передбачених Тарифами Заставодержателя, що діють на дату сплати, в порядку та строки, визначені договором гарантії.
Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено невиконання Принципалом свого зобов'язання щодо здійснення на користь Гаранта регресного платежу, на виконання договору гарантії №019/01-03/2/1/14 від 04.02.2014р., який забезпечений заставою, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позову шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:
1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;
2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;
3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;
5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;
6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Відповідно до п. 9.12 Постанови Пленуму ВГС України №6 від 23.03.12 «Про судове рішення» у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) - дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".
Разом з цим, як вбачається з резолютивної частини оскарженого рішення місцевого господарського суду, у ній не зазначено способу реалізації заставного майна та його початкової вартості, що є підставою для зміни рішення Господарського суду Львівської області у даній справі в цій частині.
Посилання скаржника, на безпідставність відмови у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, оскільки останні могли подати докази, які мають значення для справи спростовуються судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.
Скаржником не доведено суду обставин, які б підтверджували неможливість подання доказів, які, на його думку, мають значення для справи, самостійно, клопотання про витребування таких доказів судом скаржником не подавалося.
Щодо посилання скаржника на те, що договір застави №12/01-03-2/2/14 від 04.02.14 підписаний представником ТОВ «Хоростківський цукровий завод» Накельський Ю.Б., який, як зазначає скаржник, не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності, оскільки положеннями Статуту, чинного на момент укладення договору, укладення договорів на суму , що перевищує 10 000 доларів США можливе лише за умови одержання попередньої згоди Зборів Учасників товариства, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
В матеріалах справи міститься протокол №21/01/14 від 21.01.14 загальних зборів учасників товариства, з вказаного протоколоу вбачається, що на зборах слухалися питання відповідно до порядку денного, зокрема, щодо надання згоди ТОВ «Хоростківський цукровий завод» виступити майновим поручителем перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Механі К» за договором про надання гарантії платежу на суму 2 000 000 євро строком до 15 листопада 2014 року та передати в заставу основні засоби, а саме : мембранні фільтри - преси, тим PKF140 NG в кількості 2 одиниці, а також уповноважили Накельського Ю.Б. на підписання вищезазначеного договору застави. Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати , що договір застави підписаний особою без достатнього обсягу цивільної дієздатності.
Посилання скаржника на порушення порядку скликання загальних зборів учасників товариства, які відбулися 21.01.14 не беруться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки предметом розгляду даної справи є звернення стягнення на заставлене майно, а не оскарження рішення загальних зборів учасників товариства.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки, обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, не підтверджені належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції не знайшла підстав для її задоволення, разом з цим рішення місцевого господарського суду підлягає зміні у зв'язку з наведеними обставинами.
Судовий збір, зважаючин на відмову у задоволенні апеляційної скарги, належить покласти на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу
України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ "ХОРОСТКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" відмовити.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.06.15 у справі № 921/343/15-г/1 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції : «Звернути стягнення на заставлене майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод", 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м.Хоростків, вул. Заводська, буд 1 (код 35218790) та передане в заставу Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль", 01011, м.Київ, вул. Лєскова, буд. 9 (код 14305909), а саме: мембранні філтри преси, тип PKF 140 NG, в кількості 2 (дві) одиниці, інвентарні/серійні номери 5-17501/11 та 5-17502/11 в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Механі К", 59440, Чернівецька область, Заставнівський район, с. Юрківці, вул. Центральна, буд. 1 "Г" (код 36752056) перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 1 818 382 (один мільйон вісімсот вісімнадцять тисяч триста вісімдесят дві) євро і 74 євроценти з яких: основна заборгованість - 1 802 100 євро рівно, заборгованість за відсотками - 16 282 євро і 74 євроценти шляхом проведення прилюдних торгів. Встановити початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації в розмірі 8 297 760, 00 (вісім мільйонів двісті дев'яносто сім тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок».
3. В решті рішення залишити без змін.
4. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст. 109,110 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.10.15
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Юрченко Я.О.
Судове рішення № 53150459, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 29.10.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 921/343/15-г/1. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: