Рішення № 53147462, 26.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/73/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015 Справа № 908/3509/15

Господарський суд Запорізької області: у складі колегії: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді: Азізбекян Т.А., Проскуряков К.В.,

розглянувши матеріали справи № 908/3509/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон", м. Запоріжжя,

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя,

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Старий Яричів, Львівська область,

про стягнення 115185,00 грн.

за участю представників:

від позивача - Кучеренко О.П., довіреність б/н від 02.03.2015р., Краско Ю.М. (довіреність б/н від 15.01.2015 р.);

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - ОСОБА_5, довіреність б/н від 30.06.2015р.

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" з позовом (вих..№132 від 28.05.2015р.) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поставки №128/14 від 09.09.2014р. у розмірі 115185,00 грн., з яких стягнення з ФОП ОСОБА_2 114185,00 грн., а також стягнення з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 солідарно 1000,00 грн. за договором поруки від 09.09.2014р..

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання договору поставки від 09.09.2014 р. № 128/14 позивач поставив відповідачу-2 товар на загальну суму 115 185,00 грн. згідно видаткових накладних № 117819 від 21.11.2014 р. на суму 76 185,00 грн. з терміном оплати до 06.12.2014 р. та № 116875 від 19.11.2014 р. на суму 39 000,00 грн. з терміном оплати до 04.12.2014 р. Оскільки відповідач-2 не оплатив поставлений товар, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача-2 заборгованості в розмірі 114185,00 грн., а решту суми боргу - 1000,00 грн. позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, оскільки на цю суму з відповідачем-1 був укладений договір поруки від 09.09.2014 р., згідно якого відповідач-1 відповідає перед позивачем солідарно з відповідачем-2.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 530, 553, 554, 612, 692 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/73/15 та призначено розгляд справи на 02.07.2015р.

Ухвалою від 02.07.2015р. відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову та відкладено розгляд справи на 21.07.2015р. у зв'язку з неявкою представника відповідача-1 та невиконанням вимог ухвали суду в повному обсязі.

Ухвалою від 21.07.2015р. відкладено розгляд справи на 04.08.2015 р. у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача-2 про витребування доказів, а також у зв'язку з неявкою представника відповідача-1 та необхідністю витребування у ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області інформації щодо відображення позивачем у податковій звітності господарських взаємовідносин з відповідачем-2 у спірному періоді.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 04.08.2015р. № 01-04/324/15 на підставі ст. 4-6 ГПК України, враховуючи категорію та складність справи, необхідність повного та всебічного встановлення обставин справи, невиконання сторонами вимог суду в повному обсязі, справу №908/3509/15 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Мойсеєнко Т.В., судді - Азізбекян Т.А., Кагітіна Л.П. Ухвалою від 04.08.2015 р. справа прийнята до провадження даною колегією суддів та призначена до розгляду на 15.09.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 р. №01-04/401/15 у зв'язку з відпусткою судді Кагітіної Л.П справу №908/3509/15 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Мойсеєнко Т.В., судді -Азізбекян Т.А., Проскуряков К.В. Ухвалою від 15.09.2015 р. справа прийнята даною колегією суддів до свого провадження та призначена до розгляду на 15.09.2015 р.

Ухвалою від 15.09.2015 р. розгляд справи відкладено на 26.10.2015 р. з метою витребування у сторін додаткових доказів.

В судовому засіданні 26.10.2015р. були присутні представники позивача та відповідача-2, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, наполягають на тому, що поставка товару відповідачу-2 здійснювалась на підставі договору поставки №128/14 від 09.09.2014р. і за цим договором постачання відбулось лише за двома спірними накладними, які відповідачем-2 не оплачені. Ніяких інших поставок товару відповідачу-2 позивачем не здійснювалось.

Представник відповідача-2 заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, заборгованість не визнає, зауважує, що позивачем здійснювались також інші поставки товару, на підтвердження чого пред'явив для огляду колегії суддів оригінали накладних на поставку іншого товару, а також оригінали актів звірки, складених Львівським складом позивача, в яких відображені факти цих поставок та спірних поставок, а також оплати відповідача-2 за товар протягом спірного періоду. Також представник відповідача-2 пояснив, що будь-яких правовідносин з поручителем (відповідачем-1) він не мав, порука надавалась без його відома та згоди.

Відповідач-1 свого представника в судове засідання не направив, причин неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач-1 повідомлявся ухвалами суду, які надсилались на його юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1, 69083). Відповідач-1 не є припиненим, що підтверджується витягом з цього реєстру станом на 01.07.2015 р. Надіслана відповідачу-1 кореспонденція повернулась до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто питання про відкладення розгляду справи вирішується судом з огляду на наявність обставин, які перешкоджають вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи і розгляд справи можливий без присутності в судовому засіданні представника відповідача-1.

В судовому засіданні 26.10.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

09.09.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Кліон» (продавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 128/14, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця рибу, рибну продукцію і морепродукти (далі - товар), а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортименти, кількість, ціна за одиницю й загальна вартість товару узгоджуються сторонами при оформленні усних заявок та вказуються в накладних. Підписані обома сторонами накладні підтверджують узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору по відношенню до поставок відповідних партій товарів на виконання заявок по ним.

Умови оплати визначені в п. 3.1 договору з відтермінуванням платежу на 14 календарних днів.

Відповідно до п. 2.3 договору, якщо доставка здійснюється силами продавця, то товар доставляється на фактичну адресу покупця, зазначену в розділі 8 даного договору.

У п. 7.1 договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня поточного року, тобто 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в період дії договору поставки №128/14 позивач поставив відповідачу товар (оселедець, оселедець філе, пангасіус філе) на загальну суму 115 185,00 грн. з ПДВ згідно видаткових накладних:

№ 116875 від 19.11.2014 р. на суму 39000,00 грн. з ПДВ;

№ 117819 від 21.11.2014 р. на суму 76 185,00 грн. з ПДВ.

Товар отриманий особисто відповідачем ФОП ОСОБА_2 без зауважень.

Спору щодо здійснення цих поставок на підставі договору поставки № 128/14 від 09.09.2014р. між сторонами немає.

Також 09.09.2014 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-1) та ТОВ «Кліон» (кредитор, позивач) укладено договір поруки б/н, відповідно до якого поручитель поручився перед кредитом за виконання обов'язку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (боржник) за договором поставки № 128/14 від 09.09.2014 р.

За умовами пунктів 1.2, 3.1 даного договору поруки, у разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. В період дії основного договору поручитель відповідає за своєчасну оплату боржником заборгованості за поставлені товари по основному договору. Виконання зобов'язання за основним договором забезпечується порукою частково - у сумі 1000,00 грн. Відповідальність поручителя обмежується вказаною сумою.

Згідно з п. 6.1 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки.

Позивач вказує, що за отриману продукцію покупець не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 114185,00 грн. з відповідача-2, а решту суми боргу - 1000,00 грн. позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, оскільки на цю суму з відповідачем-1 був укладений договір поруки.

Спірні правовідносини позивача та відповідача-2 врегульовані договором поставки.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 3.1 договору оплата товару здійснюється з відтермінуванням платежу на 14 календарних днів. Тобто товар за накладною № 116875 від 19.11.2014 р. в сумі 39 000,00 грн. мав бути оплачений до 03.12.2014 р., а за накладною № 117819 від 21.11.2014 р. в сумі 76 185,00 грн. - до 05.12.2014 р. Факт отримання товару на суму 115 185,00 грн. саме за договором №128/14 від 19.09.2014р. по накладним № 116875 від 19.11.2014 р. та № 117819 від 21.11.2014 р. представник відповідача-2 в судовому засіданні підтвердив.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 3.1 договору поставки відповідач не оплатив поставлений товар на загальну суму 115 185,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 115 185,00 грн.

Відповідач з наявністю боргу не погоджується, посилаючись на те, що спірні поставки відповідачем-2 оплачені повністю. На підтвердження своїх доводів відповідач-2 посилається на акт звірки взаємних розрахунків сторін, складений Львівським складом позивача (за місцем поставки), в якому відображені суми оплат відповідача-2 за період з 01.10.2014 р. по 26.12.2014р. в загальному розмірі 1 635 350,12 грн.

Із зазначеного акту звірки вбачається, що він складений за договором № 128/14П від 09.09.2014 р. В цьому акті відображена сума дебетового сальдо відповідача-2 станом на 01.10.2014 р. в розмірі 511 426,70 грн., факти поставок за період з 01.10.2014 р. по 26.12.2014 р. на суму 1 352 027,61 грн. та суми оплат за цей період в загальному розмірі 1 635 350,12 грн. Акт звірки містить штамп ТОВ «Кліон» та підпис ОСОБА_6

Також відповідачем-2 наданий суду акт звірки за період з 01.01.2015 р. по 13.03.2015 р. без підписів, який, як пояснив представник відповідача-2, був надісланий позивачем відповідачу-2 для проведення звірки на виконання вимог суду. Згідно даного акту звірки заборгованість відповідача станом на 13.03.2015 р. складає 76 104,31 грн. В цьому акті відображені оплати відповідача-2 за вказаний період в загальній сумі 187 001,00 грн.

Відповідач-2 вважає, що позивач неправомірно зарахував оплати у спірному періоді в рахунок суми дебетового сальдо, яке не підтверджено відповідними доказами, а з урахуванням внесених відповідачем-2 у 2014-2015 роках коштів заборгованості з оплати спірного товару немає.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються в безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Факт оплати відповідно до вимог чинного законодавства має підтверджуватися прибутковим ордером, платіжною квитанцією, платіжними повідомленням або іншими первинними документами, які підтверджують факт оплати.

Зокрема, відповідно до п. 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, касові операцій здійснені підприємствами (підприємцями) на території України при розрахунках у готівковій формі оформлюються прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2014 р., під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера (додаток 1); платіжного доручення (додаток 2); платіжної вимоги-доручення (додаток 3); платіжної вимоги (додаток 4); розрахункового чека (додатки 5 та 6); акредитива (додаток 7); інкасового доручення (розпорядження) (додаток 24).

Представник відповідача-2 в судовому засіданні пояснив, що грошові кошти за отриманий товар передавались ним готівкою менеджеру, який супроводжував поставки, однак будь-яких підтверджуючих документів про оплату не складалось. У зв'язку з цим, відповідач-2 не може надати будь-яких документальних доказів оплати товару і посилається лише на факт визнання позивачем цих оплат в акті звірки. Тобто доводи відповідача-2 про оплату отриманої продукції не підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що акт звірки не є первинним документом, який фіксує факти здійснення господарської операції та оплати, а може оцінюватися судом як додатковий доказ у сукупності з належними та допустимими доказами.

Акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Позивач надав до матеріалів справи письмові пояснення від 11.09.2015 р. та нотаріально засвідчену заяву менеджера (управителя) в оптовій торгівлі складу ТОВ «Кліон», в яких він зазначив, що не складав та не підписував акт звіряння за період з 01.10.2014 р. по 06.01.2015 р. Вказані в акті поставки не здійснювались складом ТОВ «Кліон» у м. Львів, а цей акт звіряння підписаний невідомою особою. Зауважив, що він як менеджер не має повноважень на підписання бухгалтерської документації та актів звірки. Вказує, що відповідачу-2 було поставлено товар за двома спірними накладними, інших поставок товару не було. ФОП ОСОБА_2 не оплатив отриманий товар на суму 115 185,00 грн.

Також позивачем надані письмові пояснення від 11.09.2015 р. та нотаріально засвідчену заяву бухгалтера складу ТОВ «Кліон» у м. Львів ОСОБА_7 стосовно того, що на користь відлповідача-2 було здійснено лише дві спірні поставки на суму 115 185,00 грн., які ним не оплачені, і за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Кліон» обліковується заборгованість ФОП ОСОБА_2 у розмірі 115 185,00 грн.

Таким чином, позивач не визнає факт складання наданих відповідачем-2 актів звірки та не визнає факти зазначених у них оплат.

Крім того, до матеріалів справи сторонами не надано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_6, яким нібито підписано акт звірки від імені ТОВ «Кліон».

У ч. ч. 1-3 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідачем-2 не доведено, що надані ним акти звірки складені уповноваженими особами позивача, а тому вони не можуть підтверджувати визнання фактів оплати за поставлену продукцію з боку юридичної особи ТОВ «Кліон».

Стосовно інших поставок, зазначених у актах звірки, позивач заявив про їх невизнання. Зазначає, що між сторонами були здійснені тільки дві спірні поставки. Інші видаткові накладні, на які посилається відповідач-2 та які надані ним до справи, позивачем не визнаються з посиланням на те, що вони складені невідомими особами, які не уповноважувались на це позивачем, та відповідачем-2 ці накладні не підписані.

Також суд зазначає, що відповідачем-2 не підписані і акти звірки, на які він посилається.

З метою з'ясування фактичних господарських взаємовідносин ТОВ «Кліон» з контрагентом ФОП ОСОБА_2 суд направив відповідний запит до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про надання інформації про відображення господарських операцій в податковому обліку ТОВ «Кліон». У листі від 03.08.2015 р. б/н Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя повідомила, що за даними податкової звітності ТОВ «Кліон» неможливо відокремити здійснення господарських операцій ТОВ «Кліон» в розрізі сум та періодів з ФОП «Король» у податковій звітності за період з 01.10.2014 р. по 13.03.2015 р., у разі, якщо контрагент не є платником податку на додану вартість. У зв'язку з цим неможливо підтвердити чи спростувати факт відображення господарських операцій ТОВ «Кліон» з ФОП «ОСОБА_2 у податковій звітності з ПДВ за період з 01.10.2014 р. по 13.03.2015 р. (т.1, а.с. 61).

В реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за цей період окремо не відображена інформація про господарські операції з ФОП ОСОБА_2

Таким чином, з наявних у справі доказів підтверджується факт здійснення позивачем двох спірних поставок відповідачу-2 на підставі видаткових накладних. Належних та допустимих доказів оплати спірних поставок в супереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач-2 не надав.

Враховуючи викладене, суд визнав обґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача-2 заборгованості за поставлений товар в сумі 115 185,00 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-2 зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача-2 заборгованості в розмірі 114185,00 грн., а решту суми боргу - 1000,00 грн. позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, оскільки на цю суму з відповідачем-1 був укладений договір поруки від 09.09.2014 р., згідно якого відповідач-1 відповідає перед позивачем солідарно з відповідачем-2 в межах суми 1000,00 грн.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи невиконання поручителем (відповідачем-1) зобов'язань зі сплати боргу за договором поставки в межах суми його відповідальності (1000,00 грн.), суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про солідарне стягнення з поручителя та боржника суми боргу в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до роз'яснення, викладеного в п. 4.1 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача. <...> Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені судом повністю щодо кожного з відповідачів, однак відповідачі відповідають солідарно лише в частині суми 1000,00 грн., суд відповідно до 49 ГПК України розподілив судові витрати між відповідачами пропорційно до задоволених вимог щодо кожного з відповідачів. Так, до відповідача-1 заявлено вимоги на суму 1000,00 грн., до відповідача-2 - на суму 115 185,00 грн. За розгляд позовних вимог сплачено судовий збір 1827,00 грн. Звідси пропорційно до задоволених позовних вимог щодо кожного з відповідачів судовий збір складає: 1000,00 грн./115 185,00 грн. х 1827,00 грн. = 15,86 грн. (судовий збір з відповідача-1), решта судового збору в сумі 1811,14 грн. покладається на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 Львівська область, 80463, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" (вул. Сквроцова, 236, м.Запоріжжя, 69106, код ЄДРПОУ 33134908) основний борг в розмірі 114 185,00 грн. (сто чотирнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 811,14 грн. (одна тисяча вісімсот одинадцять грн. 14 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 Львівська область, 80463, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" (вул. Сквроцова, 236, м.Запоріжжя, 69106, код ЄДРПОУ 33134908) основний борг в розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" (вул. Сквроцова, 236, м.Запоріжжя, 69106, код ЄДРПОУ 33134908) витати зі сплати судового збору в сумі 15,86 грн. (п'ятнадцять грн. 86 коп.).

Видати наказ.

Головуючий суддя Т.В.Мойсеєнко

Судді Т.А.Азізбекян

К.В.Проскуряков

Рішення оформлено та підписано 02.11.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.