Рішення № 53146882, 03.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.15р. Справа № 904/9097/15

За позовом комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 40 990,44 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. №98/28-06 від 20.08.2015 року

від відповідача - ОСОБА_2, представник, дов. №01-187 від 25.12.2014 року

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ" про стягнення 40 990,44 грн.

Позовні вимоги, вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати рахунку № 56985 від 30.06.2015 року, виставленого позивачем відповідачу за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2015 року порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 03.11.2015 р.

03.11.2015 року представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позову у повному обсязі, в зв'язку з тим, що 21.09.2015 року заборгованість у розмірі 40 899,70 грн. за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями була сплачена відповідачем, в підтвердження чого відповідачем було надано копію платіжного доручення №1599 від 21.09.2015 року на суму 40 899,70 грн. (а.с.31)

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти відсутності основної заборгованості у відповідача перед КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради.

03.11.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між комунальним підприємством "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради (позивач - водоканал) та публічним акціонерним товариством "ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ" (відповідач-абонент) було укладено договір №0905 від 03.07.2014 року на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого водоканал зобов'язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язується оплачувати послуги в порядку та на умовах визначених договором та діючим законодавством. (а.с.22-26)

Оплата здійснюється абонентом відповідно до тарифів, діючих на отримання послуг, затверджених органом, уповноваженим на це законом України (п. 4.1. договору).

Абонент зобовязаний здійснювати очищення стічних вод на власних локальних очисних спорудах до рівня, при якому дозволяється скидати в каналізацію водоканала (п. 7.2.6. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками, в частині надання послуг діє до 31.12.2018р., а в частині їх оплати до повного виконання (п. 9.1. договору).

Відповідно до пункту 7.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19 лютого 2002 року (далі-правила), підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються водоканалом.

Згідно пункту 7.5 Правил, водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства. Цю роботу організовує адміністрація водоканалу, яка розробляє інструктивні матеріали щодо контролю за стічними водами підприємств, які затверджує керівник водоканалу. Адміністрація водоканалу повинна передбачити виділення відповідних трудових та матеріальних ресурсів, обладнання, транспортних засобів, виходячи з потреби контролю обсягів та якості стічних вод кожного підприємства не менше одного разу на три місяці.

Пунктом 7.8 Правил передбачено, що з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники водоканалу, так і представник підприємства-абонента.

26.05.2015 року позивачем за участю відповідача було проведено обстеження стану мережі каналізації публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ" та здійснено відбір разових проб стічних вод з каналізаційних мережах відповідача, про що був складений ОСОБА_2 відбору проб стічних вод №б/н від 26.05.2015 року (а.с. 8).

Відповідно до пункту 7.6 Правил, для визначення вмісту забруднень у стічних водах підприємств використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації.

На підставі п. 7.6 Правил було проведено аналіз, за результатами якого, в разових пробах було виявлено перевищення допустимих концентрацій по показникам: азот амонійний, БСК5, сухий залишок, хлориди, ортофосфати, залізо та нафтопродукти, що оформлені протоколом вимірювань показників складу та властивостей стічних вод. (а.с. 9)

При виявленні перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених Правилами приймання та договором водоканал у 15-денний строк після закінчення аналізу направляє підприємству лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах та протокол вимірювання показників складу та властивостей стічних вод. Після формування рахунку за послуги водопостачання та водовідведення за місяць, у якому були відібрані проби, направляє підприємству листом попередженням розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин з подальшим стягненням у наступному місяці плати за скид понаднормативних забруднень (п. 7.17. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська ).

Підприємство зобовязано оплатити наданий водоканалом сформований рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання (п. 7.18. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська).

У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем було здійснено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями на суму 40899 грн. 70 коп. (а.с. 10) та виставлено відповідачу рахунок № 56985 від 30.06.2015 року. (а.с.11)

Супровідним листом за №9419/916 від 30.07.2015 року, позивач направив на адресу відповідача рахунок №56985 від 30.06.2015 року, а також акти звіряння за скид понаднормових забруднень, які були отримані відповідачем 11.08.2015 року, про що свідчить наявні в матеріалах справи опис вкладення та поштове повідомлення. (а.с.13)

Також, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату рахунок №56985 від 30.06.2015 року. (а.с.14)

Позивач звертаючись до господарського суду з позовом, посилався на той факт, що виставлений позивачем рахунок № 56985 від 30.06.2015 року відповідачем не було оплачено, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 40899 грн. 70 коп., що і є предметом даного спору.

На підставі ст. 625 ЦК України, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 90,74 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з п.п. 2.1 та 2.4 Правил Приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, водоканали мають право пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, а Підприємства зобов'язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з п.2.1.Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення №1599 від 21.09.2015р. (а.с.31), відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 40 899 грн. 70 коп.

Таким чином, станом на час звернення позивача до господарського суду заборгованість відповідача за виставленим позивачем рахунком №56985 від 30.06.2015 року, що є предметом позовних вимог позивача, була повністю погашена відповідачем до порушення провадження у справі.

Згідно з п.4.4. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що позов подано до суду 15.10.2015р., а відповідачем до матеріалів справи надано докази повної оплати суми основної заборгованості станом на 21.09.2015р., тобто до порушення провадження у справі, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 40899 грн. 70 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 90 грн. 74 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.

Заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 40899,70 грн. не є збитками, а є заборгованістю з оплати послуг з приймання стічних вод, яка розрахована за підвищеним тарифом, у зв'язку з виявленням факту скидання відповідачем стічних вод з перевищенням ДВП забруднення, а відтак нарахування 3% річних є обґрунтованим. Дана позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України по справі №5005/3266/2011 від 01.10.2014 року.

Виходячи з того, що факт скиду відповідачем стічних вод з понаднормовим забрудненням встановлено судом та не заперечується і самим відповідачем, а оплата за вказане порушення було проведено відповідачем з порушенням встановленого законодавством строку, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 90,74 грн. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 147, код ЄДРПОУ 00218615) на користь комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21 А, код ЄДРПОУ 03341305) суму 3% річних у розмірі 90 грн. 74 коп. та суму судового збору у розмірі 2 грн. 70 коп.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.11.2015р.

Суддя ОСОБА_3