Вирок № 53146231, 04.11.2015, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9004/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Донченко Ю.В.

при секретарі Пришляк З.В.

з участю прокурора Пацюркевича О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження ( № 12015140090003385) про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовозобов'язаного на обліку в Личаківсько - Шевченківсько - Залізничному ОРВК м. Львова, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, востаннє

- 29.12.1998 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 140 КК України - переданий під нагляд батьків;

- 20.12.2001 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України до 1 року іспитового строку;

- 27.10.2009 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн.;

- 26.02.2010року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ст. 15, ст. 185 ч.2, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 10.02.2012року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України

у с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 03.10.2015 року близько 17.00 год., перебуваючи за кермом автомобіля «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Краківській у м. Львові на узбіччі дороги підібрав потерпілого ОСОБА_3, якого мав підвезти на Залізничний вокзал м. Львова. Проїжджаючи по вул. Єрошенка, 30 у м. Львові, обвинувачений ОСОБА_4, побачивши в потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти та мобільний телефон, які знаходились в сумочці потерпілого, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, який раптово виник, вирішив їх відкрито викрасти. Після цього, ОСОБА_2 зупинив автомобіль на узбіччі дороги по вул. Єрошенка, 30 у м. Львові та застосувавши фізичну силу, яка не була небезпечною для життя та здоров'я в момент заподіяння, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_3 чоловічу сумочку вартістю 150 гривень, в якій знаходився мобільний телефон марки «Нокіа» вартістю 150 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 10 гривень, на рахунку якого були гроші в сумі 1 000 гривень, а також гаманець вартістю 300 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 1500 гривень та документи, а саме: паспорт громадянина України, закордонний паспорт та посвідчення водія на прізвище ОСОБА_3, після чого виштовхнув потерпілого із автомобіля та залишив місце скоєння кримінального правопорушення, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 3110 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він дійсно 03.10.2015 року близько 17.00 год. керуючи автомобілем «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Краківській у м. Львові на узбіччі дороги підібрав потерпілого ОСОБА_3, якого мав підвезти на Залізничний вокзал м. Львова. Побачивши в потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти та мобільний телефон, у нього виник умисел на викрадення даного майна у потерпілого. Тому він зупинив автомобіль на узбіччі дороги по вул. Єрошенка, 30 у м. Львові та застосувавши фізичну силу, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_3 чоловічу сумочку, в якій знаходився мобільний телефон марки «Нокіа», а також гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 1500 гривень та документи - паспорт громадянина України, закордонний паспорт та посвідчення водія на прізвище ОСОБА_3, після чого виштовхнув потерпілого із автомобіля та залишив місце скоєння кримінального правопорушення. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати, також просить врахувати те, що він заподіяну шкоду відшкодував потерпілому.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого. Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12015140090003385.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю та об'єктивно доведена.

Суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, за кваліфікуючою ознакою грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, оскільки своїми умисними діями обвинувачений вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, повторно.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винуватого, який раніше судимий, його характеристику з місця проживання, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, щире каяття є обставиною, яка пом'якшує покарання, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.

Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, який має на утриманні малолітню дитину, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України.

Речові докази по справі - паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_3, закордонний паспорт виданий на прізвище ОСОБА_3, посвідчення водія, гаманець чорного кольору, сумку чорного кольору, пластикову картку "Приватбанк", які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 слід повернути потерпілому ОСОБА_3 ( а. с. 46-47).

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на кримінально - виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

Іспитовий строк ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку - 04.11.2015 року.

Речові докази по справі - паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_3, закордонний паспорт виданий на прізвище ОСОБА_3, посвідчення водія, гаманець чорного кольору, сумку чорного кольору, пластикову картку "Приватбанк", які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - повернути потерпілому ОСОБА_3

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - особисте зобов"язання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя Ю. В. Донченко