Ухвала суду № 53138872, 28.10.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

1-кс\638\2855\15

638\18003\15-к

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2015 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі головуючого слідчого судді Штих Т.В. при секретарі Кондратюк І.В. за участі прокурора Артеменко О.С. , слідчого Корнієнко А.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши клопотання сторони кримінального провадження № 42014220320000014 від 14.11.2014, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365,ч.2 ст. 146 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ 3 відділу Управління контррозвідки Головного управління СБУ в м. Київ та Київській області, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 14, кв. 112, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 69 «а»

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся прокурор військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_3 з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2.

В обґрунтування свого клопотання він посилається на те, що Військовою прокуратурою Харківського гарнізону проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42014220320000014 від 14.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 146 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що капітан ОСОБА_4 проходить службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ 3 відділу Управління контррозвідки Головного управління СБУ в м. Київ та Київській області. У період з 12.09.2014 р. по 20.11.2014 року капітан ОСОБА_2 виконував службові завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей при Антитерористичному Центрі при Службі безпеки України (м. Краматорськ, Донецької області).

Відповідно до покладених на капітана ОСОБА_2 обовязків, він повинен був надавати практичну допомогу начальнику відділу у реалізації повноважень з координації діяльності підрозділу щодо здобування інформації з питань забезпечення державної безпеки, спільно з іншими співробітниками відділу здійснювати окремі контррозвідувальні та оперативно-розшукові заходи, перевірку первинної інформації, проведення профілактичних заходів, реалізації окремих оперативних заходів та виконувати інші обовязки.

14 листопада 2014 року близько 16.00 год. до Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (м. Краматорськ, Донецької області) у телефонному режимі від начальника Ізюмського МРВ УСБУ в Харківській області полковника ОСОБА_5 надійшла інформація про те, що на блокпосту, розташованому на 631 км. траси Київ Харків Довжанський біля м. Ізюм, співробітниками МВС України, за можливою інформацією у причетності до терористичної діяльності, був зупинений громадянин ОСОБА_6, якого в подальшому було супроводжено до Ізюмський МВ ГУ МВС України в Харківській області.

Надалі, старшим оперативної групи Антитерористичного Центру при Службі безпеки України полковником ОСОБА_7 було прийнято рішення щодо опитування ОСОБА_6, після чого, для перевірки отриманих даних до м. Ізюм за наказом полковника ОСОБА_7 виїхала оперативна група у складі капітана ОСОБА_2 та підполковника ОСОБА_8

Прибувши о 17 год. 54 хв. до Ізюмського МВ ГУ МВС України в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгієвський, 4, капітан ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з підполковником ОСОБА_8, перевищуючи владу та службові повноваження, шляхом застосування фізичного та психологічного насильства, без достатніх правових підстав, проти волі громадянина ОСОБА_6 вивезли його з Ізюмського МВ ГУ МВС України в Харківській області до окремого приміщення Ізюмського МРВ УСБУ в Харківській області за адресою Харківська область, м. Ізюм, вул. Тельмана, 3, де капітан ОСОБА_2 та підполковник ОСОБА_8 з метою отримання інформації про можливу причетність до терористичної діяльності, застосували до громадянина ОСОБА_6 фізичне насильство у вигляді нанесення численних ударів руками і ногами по голові, тулубу та кінцівкам ОСОБА_6, а також здавлені шиї потерпілого.

Не отримавши від ОСОБА_6 інформації щодо причетності до терористичної діяльності, 14 листопада 2014 року о 20 год. 50 хв. капітан ОСОБА_2 та підполковник ОСОБА_8 відвезли ОСОБА_6 до приміщення Ізюмського МВ ГУ МВС України, де від отриманих тілесних ушкоджень цього ж дня останній помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3700-Дм/14 від 19.02.2015 р., громадянину ОСОБА_6, вищевказаними діями капітана ОСОБА_2 та підполковника ОСОБА_8, були спричинені тілесні ушкодження голови у вигляді закритої черепно-мозкової травми (крововиливів на обличчі в лобній частині, лівій пароорбітальній області, лівій виличній області, спинці носа, області підборіддя), садни на фоні крововиливів на обличчі (в лобній області та області підборіддя), садни на фоні крововиливів голови (в лобній області, лівій скроневій області, тімяних областях, потиличній області), крововилив в лівий скроневий мяз, крововиливи під мякі мозкові оболонки та ткані головного мозку (в лобних областях та правої тімяної області); шиї у вигляді закритої тупої травми шиї (крововилив на передній поверхні шиї справа, крововилив в підшкірну жирову клітковину шиї по передній поверхні шиї справа в проекції крововиливу, крововилив в тканину правої частки щитовидної залози, неповний перелом правого рожка щитовидного хряща); тулубу у вигляді закритої тупої травми грудної клітини (крововиливів на грудній клітині на передній поверхні грудної клітини справа і з ліва, лівої бокової поверхні, задньої поверхні грудної клітини зліва), саден на фоні крововиливів, крововиливу в підшкірну жирову клітковину грудної клітини, переломи ребер зліва 5-8 ребер по середній ключичній лінії, 9 ребра по задній пахвовій лінії; пошкодження пристеночної вісцеральної плеври, а також тканин нижньої долі лівої легені в проекції переломів ребер) з розвитком двостороннього пневмоторакса (скупчення вільного повітря в плевральних порожнинах) та лівостороннього гемотораксу (скупчення вільної крові в лівій плевральній порожнині); крововиливи на лівій боковій поверхні животу, області попереку, проекції гребенів повздовжніх кісток з крововиливами в підшкірну жирову клітковину та мязи; верхніх кінцівок у вигляді множинних крововиливів на верхніх кінцівках і саден на їх фоні; нижніх кінцівок у вигляді множинних крововиливів на нижніх кінцівках і саден на їх фоні, які у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив незаконне позбавлення волі за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України, а також перевищення влади та службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 365 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 42014220320000014 від 14 листопада 2015 року неодноразово викликались до військової прокуратури Харківського гарнізону з метою проведення слідчих дій за їх участю співробітники антитерористичного центру при Службі безпеки України підполковник ОСОБА_8 та капітан ОСОБА_2

Зокрема з метою виклику вказаних осіб направлявся лист на адресу Голови Служби безпеки України ОСОБА_9 та на адресу першого заступника Голови Служби безпеки України керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України ОСОБА_10 за підписом заступника головного військового прокурора начальника слідчого управління ОСОБА_11 Вих. № 10/1/3-26509-14 від 26.11.2014 р. Зазначений лист залишився не реалізованим.

Окрім того з метою виклику ОСОБА_2 до військової прокуратури Харківського гарнізону направлялось доручення (Вих. № 24-1771 вих.15 від 13.03.2015 р.) про проведення слідчих дій в порядку ст. 40 КПК України на імя начальника управління внутрішньої безпеки України

Згідно відповіді на доручення повістку було вручено капітану ОСОБА_12 однак останній до військової прокуратури Харківського гарнізону к визначеному часу не прибув, про причини неявки не повідомив.

Також на адресу начальника Управління внутрішньої безпеки України з метою виклику ОСОБА_2 було направлено доручення (Вих. № 24-5646 вих.15 від 10.07.2015 р.) з метою забезпечення явки останнього до військової прокуратури Харківського гарнізону на 10.00 год. 21.07.2015 р. З відповіді начальника Управління внутрішньої безпеки України вбачається, що на виконання доручення повістку було направлено керівництву відділу у якому проходить службу ОСОБА_2

Капітан ОСОБА_2 після прибуття до військової прокуратури Харківського гарнізону 21.07.2015 року о 09 год. 50 хв. під час повідомлення йому про підозру у вчинені злочинів передбачених ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 146 КК України відмовився підписувати будь які процесуальні документи. З метою вручення йому повідомлення про підозру у присутності понятих були прийняті заходи для запрошення понятих, однак ОСОБА_2 не дочекавшись прибуття понятих о 10 год. 16 хв. вийшов з приміщення прокуратури, та не повернувся.

Після прибуття понятих з метою продовження проведення процесуальної дії вручення повідомлення про підозру було зателефоновано ОСОБА_2 на його мобільний телефон № 093-842-97-83 та запрошено підійти до службового кабінету. Однак останній повідомив, що він відлучився від адміністративної будівлі військової прокуратури Харківського гарнізону у місто з метою пошуку адвоката. В подальшому неодноразово в телефонному режимі ОСОБА_2 повідомлялось про необхідність прибуття до військової прокуратури Харківського гарнізону, однак останній так і не зявився за викликом слідчого. Останній раз йому було зателефоновано о 13 год. 29 хв. та він вже більше не відповідав на телефонні дзвінки.

У звязку з викладеним повідомлення про підозру ОСОБА_2 було направлено поштою на адреси його реєстрації та фактичного проживання. 21.07.2015 року ОСОБА_2 так і не зявився до військової прокуратури Харківського гарнізону

Слідчим за погодженням із прокурором, направлено клопотання до слідчого судді про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

22 липня 2015 року оголошено розшук ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та обрати відносно ОСОБА_2 утримання під вартою в умовах гауптвахти. Слідчий просив задовольнити клопотання. Захисник та підозрюваний просили відмовити в задоволенні клопотання.

Суд вивчивши матеріали клопотання та долучені до нього докази, вважає дане клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 відповідає суспільному інтересу.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обовязків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_2 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Все вищезазначене дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 при застосуванні більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, знищувати, сховати будь які речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати свідків по кримінальному провадженню.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних завязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_2 не має свого житла на території м. Харкова або Харківської області, санкція статті за інкриміноване йому діяння передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років, утриманців у підозрюваного немає, офіційно не одружений, перебуваючи на волі, та, будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, ОСОБА_2 може перешкодити кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив про те, що він отримував виклик до прокуратури , тобто достовірно розумів про необхідність явки до прокуратури, проте вчиняв ряд дій спрямованих на неявку до прокуратури, а тому слідчий суддя приходить до висновку про неповажність неявки до органу досудового слідства та про доцільність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку.

За ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Оскільки ОСОБА_2 обирається запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним визначити розмір застави у межах 80 мінімальних заробітних плат.

На підставі викладено та керуючись ст. ст. 176 178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону майора юстиції А.В. ОСОБА_13, погоджене із прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону лейтинантом юстиції ОСОБА_14 по кримінальному провадженню № 42014220320000014 від 14 листопада 2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Обрати стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку з 20 години 30 хвилин 28 жовтня 2015 року.

Застосувати обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 у строком не більше шістдесяти днів до 27 грудня 2015 року до 20 год. 30 хв.

Розмір застави визначити у межах 80 мінімальних заробітних плат в сумі 97440,00 грн. (девяносто сім тисяч чотириста сорок грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк одержувач ГУ ДКСУ в Харківській області, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати старшому слідчому військової прокуратури Харківського гарнізону майора юстиції А.В. ОСОБА_13, на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі гауптвахти Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа гауптвахти Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т. В.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: