Ухвала суду № 53138630, 04.11.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 409/2736/15-ц

Провадження № 22ц/782/649/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року, листопада місяця, 4-го дня судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого судді Яреська А.В., суддів- Карташова О.Ю., Борисова Є.А., за участю секретаря: Ткаченко Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Приватного підприємства «Локомотив-Сервіс», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Локомотив-Сервіс» про стягнення боргу,

встановила:

У серпні 2015 року позивач звернувся з вищевказаним позовом до відповідачів та просив стягнути заборгованість за кредитним договором. Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 вересня 2015 року ПАТ «БМ Банк» було відмовлено у відкритті провадження по справі згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

З такою ухвалою не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою на неї. В скарзі ПАТ «БМ Банк» просив ухвалу скасувати, оскільки вона постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права - та просив винести нову ухвалу, якою відкрити провадження за їх позовними вимогами.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як сторони є юридичними особами.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони суперечать нормам процесуального права. Згідно ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Частиною другої статті 118 ЦПК України є визначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

В пункті 15 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що позовні вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2012 року вказано, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15,16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. … Суди мають керуватись тим, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства) предметний критерій, по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Колегія суддів з урахуванням положень ч. 2 ст. 214, ст. 360-7 ЦПК України, враховує правову позицію Верховного Суду України за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка викладена у постанові від 01 липня 2015 року за № 6-745цс15, у якій було роз'яснено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, і що суд у таких випадках повинен відкрити провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції та відмовити у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції не звернув уваги на наступні обставини.

Як вбачається із позовної заяви, Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» звернулось із позовом ПП «Локомотив- Сервіс», ОСОБА_2 та ТОВ « Торговий дім « Локомотив-Сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором . В обгрунтування свого позову банк зазначив, що 30.08.2013 року між ПАТ «БМ Банк» та ПП «Локомотив-Сервіс» був укладений кредитний договір №051/30/300813 відновлюваної мультівалютної кредитної лінії, зі змінами внесеними додатковими договорами №2 від 07.02.2014, №3 від 26.08.2013 року до договору №051/30/300813 відповідно до якого ПП «Локомотив-Сервіс» отримало кредит в сумі 8900000 грн.00 коп. в гривнях, доларах США та Євро зі сплатою з 30.08.2013 року - 20% річних в гривні, 10,5% річних в доларах США, 11% річних в Євро; з 07.02.2014 року 20% річних в гривні, 10,5% річних в доларах США, 11% в Євро; з 26.08.2013 року - 25% річних в гривні, 10,5% річних в доларах США, 11% в Євро за транш в розмірі 143000,00 доларах США- 12, 0 % річних; з 03.06.2014 року - 25 % річних в гривні, 11,5 % річних в доларах США, 11,5 річних в Євро на ведення поточної діяльності з терміном остаточного повернення кредиту- 29.08.2016 року. В якості забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань ПП «Локомотив- Сервіс» за зазначеним кредитним договором було укладено договори поруки між ПАТ «БМ Банк», ТОВ «Торговий Дім «Локомотив-Сервіс», ОСОБА_2 та ПП « Локомотив-Сервіс» №051/30/300813-8 від 30.08.2013 року зі змінами та доповненнями, згідно за умовами яких ОСОБА_2 та ТОВ « Торговий дім «Локомотив-Сервіс» поручились перед позивачем солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання ПП «Локомотив-Сервіс» зобов'язань за кредитним договором, тобто мова йде про правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, у яких позивач Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», як юридична особа, звернувся до суду з позовом до ПП « Локомотив-Сервіс», ОСОБА_2, ТОВ «Торговий дім « Локомотив-сервіс», при цьому об'єднавши в одне провадження вимоги як до юридичних осіб, так і до фізичної особи.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, суд відкриває провадження у справі у частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції (між юридичною особою та фізичною особою), і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства (між юридичними особами). Таким чином, у суду першої інстанції не було вагомих підстав для відмови у відкритті провадження у справі щодо вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 Проте, вимога апелянта про винесення саме апеляційним судом ухвали про відкриття провадження у справі за їх позовом суперечить вимогам процесуального законодавства з точки зору компетенції апеляційного суду, до повноважень якого не віднесено розгляд таких позовів у якості суду першої інстанції. Ухвала ж про відкриття провадження повинна бути винесена саме тим судом, що буде розглядати позовні вимоги по суті.

Отже, колегія суддів приходить до висновків про те, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції порушив порядок, який встановлений для його вирішення, а тому згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, ухвалу суду слід скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 вересня 2015 року скасувати, цивільну справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у встановленому законом порядку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає рухові по справі.

Головуючий Судді: