Вирок № 53121164, 30.10.2015, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/375/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду кримінальне провадження № 12015060260000493 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, ІПН:НОМЕР_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не інваліда, не депутата, військовозобов'язаного, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

з участю сторін

кримінального провадження:

прокурора Харкевича С.М.

захисника Зарицького А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, перебуваючи на військовому обліку Олевського районного військового комісаріату Житомирської області, являючись військовозобов'язаним і маючи військову спеціальність «стрілець», не маючи відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, у зв'язку з оголошенням часткової мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 11.08.2015 року пройшовши медичний огляд при Житомирському обласному військовому комісаріаті - визнаний головою медичної комісії придатним до військової служби, та 11.08.2015 року, об 15.00 годині отримавши під особистий підпис від працівників Олевського районного військового комісаріату Житомирської області повістку, згідно до якої він мав прибути на 08 годину 00 хвилин 13.08.2015 року до збірного пункту Олевського районного військового комісаріату Житомирської області, розташованого за адресою: м.Олевськ, вул.Пушкіна, 7 «а» Житомирської області, для відправки до навчального центру Збройних сил України. Однак в порушення ст.65 Констиуції України, Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію», та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у військовий комісаріат у визначений законом час не прибув без поважних причин, та про причини не прибуття до Олевського районного військового комісаріату Житомирської області не повідомив, чим ухилявся від призову за мобілізацією.

Допитаний у судовому засіданні з участю захисника - адвоката Зарицького А.І., обвинувачений ОСОБА_1, після роз'яснення йому судом суті обвинувачення свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.336 КК України визнав повністю. Та надав суду показання, підтвердивши те, що він дійсно перебуває на військовому обліку в Олевському районному військовому комісаріаті Житомирської області, як військовозобов'язаний, і має військово-облікову спеціальність - «Стрілець». Він не має права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією. Йому дійсно було повідомлено у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин. 11.08.2015 року, він пройшовши медичний огляд при Житомирському обласному військовому комісаріаті був визнаний здоровим і придатним до військової служби. 11.08.2015 року, об 15.00 годині він отримав під особистий підпис у журналі повістку від працівників Олевського РВК згідно до якої був зобов'язаний прибути на 08 годину 00 хвилин 13.08.2015 року до збірного пункту Олевського районного військового комісаріату Житомирської області, розташованого за адресою: м.Олевськ, вул.Пушкіна, 7 «а» Житомирської області, для відправки до навчального центру Збройних сил України, однак не прибув, оскільки вважає себе непридатним до військової служби, так як кілька років поспіль хворіє на гіпертонічну хворобу. На призовній комісії про наявність хвороби він нічого неговорив лікарям вважаючи, що останні знають про його захворювання із його амбулаторної книжки. Однак його визнано здоровим та придатним до військової служби. Він був наляканий цим, але вважав, що його незаберуть до війська, у зв'язку із чим і неприбув до Олевського РВК у встановлений день і час без поважних причин, чим ухилявся від призову за мобілізацією. У вчиненому щиро кається. Просить суд звільнити його від відбування покарання з випробуванням, вважає, що зможе виправитися без ізоляції від суспільства, пройти відповідне лікування та бути призваним до Збройних сил України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1, повністю визнав свою провину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правільне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1

Таким чином, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ст.336 КК України, оскільки він своїми умисними діями ухиливсь від призову за мобілізацією.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Так відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує також і те, що він є раніше несудимим, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, його вік, по місцю проживання характеризується позитивно, не працюючий, є військовозобов'язаним, дійсно хворіє на гіпертонічну хворобу І-го ступеню, що стверджується висновком лікаря терапевта ОСОБА_3, від 09.09.2015 року, однак не має відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, у зв'язку з оголошенням часткової мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, є громадянином України, на якого згідно до ст.65 Конституції України покладено священний обов'язок - захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, і з врахуванням вказаних вище декількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння у розкритті вчиненого ним кримінального правопорушення та визнання вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, оскільки ОСОБА_1, надав показання в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, показання його були логічними, послідовними і незміненими, а також разом із конкретними обставинами справи: - умисного ухилення ОСОБА_1, як захисника Вітчизни від призову за мобілізацією, проходження навчання у навчальному центрі Збройних сил України, тобто його небажання виконати свій обов'язок, як чоловіка захистити свою Вітчизну, свій дім, свою сім'ю, близьких від ворога, суровий для Вітчизни (проведення АТО) та Збройних сил України час, суд вважає необхідним обрання до обвинуваченого ОСОБА_1, покарання, пов'язаного із позбавленням волі в межах санкції статті за якою він притягується до кримінальної відповідальності. Однак, з врахуванням особи винного, обставини за яких він ухиляється від призову за мобілізацією, наявності хвороби зазначеної вище, та того, що ОСОБА_1, як особа не являє собою підвищено суспільно небезпечною особою, думку прокурора щодо застосування покарання та звільнення ОСОБА_1, з випробуванням, суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1, ст.75 КК України і на підставі викладеного звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього передбачені ч.1 п.п.2,3,4 ст.76 КК України обов'язки.

Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є необхідною і цілком достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, як самим ОСОБА_1, так і іншими особами.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не обиралися.

На підставі наведеного та, керуючись ст.65 Констиуції України, Указом Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію»», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 314-318, 349, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст.50, 51, 63, 65-67, 75, 76, 336 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, і призначити йому покарання за ст.336 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням йому одного року іспитового строку, поклавши на засудженого, передбачені ст.76 КК України обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Матеріали кримінального провадження № 12015060260000493 - залишити при обвинувальному акті, з подальшим їх зберіганні при кримінальному провадженні № 287/375/15-к.

До вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1, обрати запобіжний захід - особисте зобов'язання з'являтися за кожною вимогою до суду.

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду, негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати у суді.

Суддя: В.В. Волощук