Постанова № 53111457, 21.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 жовтня 2015 р. № 820/10254/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 07.04.2015 року №51-1704.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення форми "Ф" №51-1704 від 07.04.2015 року, яким безпідставно нараховано транспортний податок у сумі 25000,00 грн. на транспортний засіб, який знаходиться у власності позивача, а саме: "Nissan Muramo", 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна 3498 куб.см., державний номер АХ8595AA, придбаний позивачем 29.12.2013 року. Згідно з нормами Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовуються до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см. Базовий податковий період дорівнює календарному року. Однак, ДПІ нараховано податок за 2015 рік, тобто за період, який не завершився, позбавляючи позивача змоги самостійно нарахувати та сплатити податкове зобов'язання. Таким чином, за судженням позивача, податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам Податкового кодексу України та чинному Законодавству України, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач (а.с.25) зазначив, що податкове повідомлення рішення від 07.04.2015 року №51-1704 прийнято податковим органом на підставі ст.267 Податкового кодексу України та згідно даних органів внутрішніх справ. Відповідач стверджує, що автомобіль позивача відноситься до об'єкта оподаткування та враховуючи, що автомобіль зареєстровано у 2013 році, то позивач повинен сплатити транспортний податок за легковий автомобіль, який використовується до 5 років і має об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб.см.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_3 перебуває легковий автомобіль "Nissan Muramo", 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна 3498 куб.см., державний номер АХ8595AA, придбаний позивачем 29.12.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації серії САТ 698418, копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с.13-14).

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №51-1704 від 07.04.2015 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. (а.с. 10).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Так, судом встановлено, що автомобіль "Nissan Muramo", 2013 року випуску зареєстрований 29.12.2013 року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 року, і окружний адміністративний суд в силу ст. 244-2 КАС України не має правових підстав для залишення при розвязанні спору поза увагою правових позицій, викладених у згаданому рішенні ВСУ.

Суд також відзначає, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, введено в новій редакції статтю 267 Податкового України, яким передбачено сплату транспортного податку з 01 січня 2015 року, та й сплата податку буде обліковуватися з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Разом з тим, податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення № 51-1704 винесено 07 квітня 2015 року, тобто задовго до кінця базового періоду звітності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що контролюючим органом неправомірно нараховано транспортний податок ОСОБА_3 у квітні 2015р.

Крім того, позивач придбав автомобіль у 2013 році та ним сплачено усі податки та збори, які необхідно було сплатити у відповідності до діючого законодавства на момент придбання транспортного засобу.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Вказана позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99.

Таким чином, слід дійти висновку, що контролюючим органом неправомірно застосовано норми Податкового кодексу України для нарахування транспортного податку щодо ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення рішення форми "Ф" №51-1704 від 07.40.2015 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 07.04.2015 року №51-1704.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 26 жовтня 2015 року.

Суддя Панченко О.В.