Рішення № 53105690, 21.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/ 13397 /2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Пятничук І.В.

Доповідач - Поливач Л.Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.

при секретарі Бугай О.О.

за участю осіб: позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лантьєвої Віри Валентинівни, треті особа: ОСОБА_8, Головне управління юстиції у Київській області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом;

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лантьєвої Віри Валентинівни

на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 01 вересня 2015 року

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовами до ОСОБА_4, Приватного нотаріуса КМНО Лазарєвої Л.І., Приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Лантьєвої В.В. (які було об'єднано судом в одне провадження) та просив суд визначити йому додатковий строк у один місяць з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини в порядку представлення за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_9, просив суд про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що він є рідним племінником ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Його мати, ОСОБА_10, була рідною сестрою ОСОБА_9, але померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р., а тому він після смерті дядька є спадкоємцем другої черги за законом, за правом представлення. Своїм правом на спадщину він мав намір скористатись протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини, тобто до 20 липня 2015 р. Проте зробити цього не зміг через поважні причини, а саме у зв'язку з раптовим погіршенням здоров'я на початку червня 2014 р. Погіршення здоров'я він пов'язує виключно з драматичним збігом обставин, коли менш ніж за два тижня після смерті ОСОБА_9, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 р. також помер син останнього - ОСОБА_11, тобто його двоюрідний брат та кум, зяким у нього були дуже добрі стосунки. Таким чином, оскільки після смерті ОСОБА_11 він - позивач був одним із самих близьких родичів померлого саме він - позивач займався питаннями поховання та поминок, в березні та квітні 2015 р. перевозив речі, виїжджав як свідок до Харкова, де встановлювався в судовому порядку факт родинних відносин між померлим ОСОБА_9 та ОСОБА_12 (матір'ю ОСОБА_4 та його рідною тіткою) про те, що вони є рідними братом та сестрою. З ОСОБА_12 вони погодились прийняти спадщину, а тому він очікував на рішення суду з приводу встановлення факту її родинних зв'язків із спадкодавцем. На початку червня 2014 р. він подав заяву про прийняття спадщини до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області за померлим ОСОБА_11 і в цей же день в нього суттєво піднявся тиск та стався гіпертонічний криз, що змусило його повернутись до місця свого проживання у с. Ріжки, Таращанського районуКиївської області, де він звернувся по медичну допомогу. Протягом всього літа в нього постійно підвищувався тиск, він переніс кілька гіпертонічних кризів та мікроінсульт, лікувався стаціонарно, також загострились і супутні хвороби, зокрема радикуліт. В подальшому кілька разів він планував поїздку в Київ для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті дядька, але йому через переживання становилось знову зле, знову підвищувався тиск, і він відміняв поїздку.

Таким чином, позивач вважає обставини своє раптової та тривалої хвороби, яка виникла в нього майже за півтора місяця до закінчення строку на прийняття спадщини після смерті дядька поважною причиною такого пропуску, тому що він не міг її заздалегідь передбачити чи попередити, а важкість та небезпека хвороби вплинули на його здатність виїжджати за межі свого села у Таращанському районі. Також вказував, що ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 р. і не встиг прийняття спадщину за своїм померлим батьком, а тому в порядку вимог ст. 1276 ЦК України право на прийняття належної йому частки спадщини перейшло до його спадкоємців. Особами, які звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_11 є він та його рідна тітка ОСОБА_12, а також ОСОБА_8 Проте ОСОБА_12 отримала свідоцтво про право на спадщину на частину майна, що належало ОСОБА_9, без врахування прав інших спадкоємців, а у свою чергу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_12 свідоцтво про право на спадщину на це майно отримала її спадкоємець - ОСОБА_4, а тому вважає, що зазначені у позові свідоцтва про право на спадщину мають бути визнанні недійсними. Посилаючись на ст.ст. 1220, 1222, 1258, 1262, 1266, 1276, 1301 ЦК України просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримував заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, а також вказував, що з метою допомоги тітці ОСОБА_12 він та його сестра, яка не бажає вчиняти дій щодо прийняття спадщини після померлого дядька, їздили в м. Харків підтверджувати факт родинних відносин ОСОБА_12, та померлого ОСОБА_9 Після смерті дядька і брата він приїздив в будинок дядька в АДРЕСА_1, доглядав за будинком, залишав кошти сусідці для догляду за собакою, яка залишилась після смерті дядька без догляду, а в подальшому приїхав і забрав собаку разом з будкою до себе додому. З літа 2014 р. його хвороби загострились, стан здоров»я не дозволяв йому залишатись без догляду та медичної допомоги і тому він не мав змоги приїздити в будинок дядька, про дані обставини було відомо його рідній тітці ОСОБА_12, вона його запевняла, щоб він лікувався, тому що вона потім дасть згоду на допуск його разом з нею для прийняття спадщини, однак після смерті тітки її донька прийняла все спадкове майно одноособово і тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача підтримував заявлені позивачем вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник проти позову заперечували та просили в задоволенні позову відмовити вказуючи на те, що не вважають зазначені позивачем підстави пропуску строку для прийняття спадщини поважними, оскільки позивач після смерті ОСОБА_9 неодноразово приїздив в с.Петрівське забирав речі, інструменти, приїздив м.Харків, їздив подавати заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_11, однак не вчинив жодних дій щодо подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_9 Крім того вказували, що заява про прийняття спадщини подана позивачем не відповідає вимогам встановленим чинним законодавством для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії відповідно до ст.1276 ЦК України.

Відповідачі приватний нотаріус КМНО Лазарева Л.І. та приватний нотаріус ХМНО Харківської області Лантьєва В.В. до суду не з'являлись, проте надіслали свої письмової пояснення, в яких позов не визнавали та роз'яснили мотиви своїх дій, просили розглядати справу за їх відсутності.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 01.09.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк у один місяць з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини в порядку представлення за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_9. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане 28.07.2014 р. приватним нотаріусом КМНО Лазаревою Л.І., ОСОБА_12, за померлим ОСОБА_9 на майно за адресою: АДРЕСА_2. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане 28.07.2014 р. приватним нотаріусом КМНО Лазаревою Л.І., ОСОБА_12, за померлим ОСОБА_9 на майно у вигляді земельної ділянки, загальною площею 0,1500 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_1. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане 20.05.2015 р. приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Лантьєвою В.В., ОСОБА_4, за померлою ОСОБА_12 на майно за адресою: АДРЕСА_2 Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане 18.05.2015 р. приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ЛантьєвоюВ.В., ОСОБА_4, за померлою ОСОБА_12 на майно у вигляді :

- вкладу у сумі 25 487,16 грн., з відповідними відсотками, в тому числі з відповідними відсотками на рахунку «Бонус плюс», що знаходиться на депозитному рахунку НОМЕР_2, відкритому у Вишнівському Відділенні Київського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», згідно умов Договору SAMDN01000738224089 від 03.10.2013 р., укладеного на ім'я померлого ОСОБА_9,

- вкладу у сумі 13 568,58 доларів США з відповідними відсотками на рахунку «Бонус плюс», що знаходиться на депозитному рахунку НОМЕР_3, відкритому у Вишнівському Відділенні «ЦОН» Київського ГРУ з відповідними відсотками, згідно умов Договору SAMDN80000737675355 від 16.09.2013 р., укладеного на ім'я померлого ОСОБА_9,

- вкладу у сумі 915,27 грн. з відповідними відсотками та нарахуваннями на рахунку НОМЕР_4 у ТВБВ № 10026/0844 ГУ по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», вкладу у сумі 2 178,25 грн. з відповідними відсотками та нарахуваннями на рахунку НОМЕР_5 у ТВБВ № 10026/0844 ГУ по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», вкладу у сумі 6 055,92 грн. з відповідними відсотками та нарахуваннями на рахунку НОМЕР_6 у ТВБВ № 10026/0846 ГУ по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк».

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 та приватний нотаріус ХМНО Харківської області Лантьєва В.В. подали апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах ОСОБА_4 та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лантьєва В.В. просять скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Посилаються на незаконність ухваленого судом рішення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_4, посилається на те, що суд безпідставно визначив ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, оскільки відсутні для цього поважні причини.

Суд спотворює покази свідка ОСОБА_14, яка показала, що ОСОБА_11 після смерті батька постійно не проживав в будинку батька, а періодично приїжджав туди. ОСОБА_14 говорила, що він не допомогав в будівництві будинку, а був будівником в складі бригади, яку наймав ОСОБА_9. Також ОСОБА_14 сказала що ніхто з племінників йому не допомагав. Після смерті ОСОБА_9 позивач займався вивозом майна з будинку, а його сестра ОСОБА_14 вивезла автомобіль ОСОБА_9, про що ОСОБА_12 не була повідомлена, хоча вона на той період прийняла спадок покійного брата.

Заява від ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_9 до нотаріуса КМНО Лазарєвої Л.І. у встановлені законом строки не подавалась. Ним була подана заява про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_9 від 15 січня 2015 року, але строки для прийняття спадщини були пропущені. 06.06.2014 р. ОСОБА_2 була подана заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11, в цій заяві ані слова немає про прийняття спадщини із застосуванням спадкової трансмісії, ані слова не має про смерть батька - ОСОБА_9. Це свідчить про відсутність наміру у ОСОБА_2 на отримання спадщини в порядку спадкової трансмісії.

Про необ'єктивність та упередженість суду свідчить і той факт, що 07.07.2015 року в судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про накладення арешту на квартиру та заборону видачі правовстановлюючих документів на спадщину, але суд відклав розгляд цього питання на наступне засідання на 31.08.2015 року. А потім в матеріалах справи з'явилась довідка про те, що у зв'язку з неявкою сторін у відкрите судове засідання 08.07.2015 року звукозапис не проводився, хоча про це засідання не було повідомлено відповідача та його представника.

В апеляційній скарзі апелянт приватний нотаріус ХМНО Харківської області ЛантьєваВ.В. зазначає, що суд безпідставно визначив позивачеві додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки позивач не надав суду ані жодного доказу об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для спадкоємця на вчинення цих дій впродовж шестимісячного строку.

Також, суд ухвалюючи рішення не врахував, що спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін.

Крім того, апелянт вважає безпідставним залучення до участі у справі в якості відповідача нотаріуса, оскільки це цивільно-процесуальним законодавством не передбачено.

В суді апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 підтримали подані апеляційні скарги в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в них. Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційних скарг, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення. Приватний нотаріус КМНО Лазарєва Л.І., приватний нотаріус ХМНО Харківської області Лантьєва В.В., треті особа: ОСОБА_8, представник Головного управління юстиції у Київській області в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від приватного нотаріуса КМНО Лазарєвої Л.І., приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Лантьєвої В.В. та Головного управління юстиції у Київській області надійшли листи з проханням про розгляд справи за їх відсутності у зв'язку з великою завантаженістю. За таких обставин, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності зазначених осіб та їх представників.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позовні вимоги знайшли своє підтвердження у зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказах, а отже є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до належних та допустимих доказів у вигляді матеріалів спадкових справ № 16/2014, № 83/2014, № 47/2014, копій документів щодо народження сторін, експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз від 05.01.2015 p., рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.04.2014 р. у справі № 645/2226/14-ц про встановлення факту родинних відносин, рішення Таращанського районного суду Київської області від 10.02.2015 р. у справі №379/228/15-ц про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції вірно встановив, що померлий ОСОБА_9 є рідним дядьком позивача. Померлий ОСОБА_11 є двоюрідним братом позивача (він є сином померлого ОСОБА_9.) Зазначені обставини визнаються та не заперечуються відповідачем ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_9.

ОСОБА_9 мав рідну сестру ОСОБА_12 (матір ОСОБА_4.), яка мешкала на час його смерті у м. Харкові, та мав ще одну рідну сестру ОСОБА_10 (матір ОСОБА_2.), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Також померлий ОСОБА_9 мав сина ОСОБА_11, який був спадкоємцем першої черги після смерті свого батька.

ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 р.

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 р.

Таким чином, позивач ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_10, племінником померлого ОСОБА_9 та померлої ОСОБА_12, двоюрідним братом померлого ОСОБА_11 та відповідачки ОСОБА_4, яка є дочкою померлої ОСОБА_12.

Таким чином, позивач ОСОБА_2, в силу вимог ст.ст. 1262, 1266 ЦК України є спадкоємцем ОСОБА_9 та відноситься до другої черги спадкоємців за законом за правом представлення своєї матері ОСОБА_10, яка була сестрою ОСОБА_9.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

Статтею1269 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Стаття 1270 ЦК України визначає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1272 ЦК України передбачені наслідки пропуску строку для прийняття спадщини, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 p. є часом відкриття спадщини померлого ОСОБА_9, останнім днем для подачі заяви про прийняття спадщину у цьому випадку є 20 липня 2014 р.

Спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_9 був його син ОСОБА_11, який не прийняв спадщину, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Спадкова справа за померлим ОСОБА_9 біла відкрита приватним нотаріусом КМНО Лазарєвою Л.І., а за померлим ОСОБА_11 спадкова справа була відкрита у Києво-Святошинській районній державній нотаріальній конторі Київської області, тобто в провадженні різних за територіальним розташуванням органах нотаріату.

06 червня 2014 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини за померлим двоюрідним братом ОСОБА_11 до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області, яка була зареєстрована за № 730. Як пояснював суду ОСОБА_2, він розумів, що ОСОБА_11 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька - ОСОБА_9 ОСОБА_11 не встиг прийняти спадщину після смерті батька, оскільки сам помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. За таких обставин, він (позивач) своєчасно подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_15, оскільки до нього перейшло право ОСОБА_11 на спадщину після смерті ОСОБА_9

Прибути до приватного нотаріуса КМНО Лазарєвої Л.І. для подачі заяви про прийняття спадщини за померлим дядьком ОСОБА_9 він не зміг внаслідок раптового підвищення артеріального тиску, яке сталось, на його думку, внаслідок стресу, тому позивач був змушений звернутись по лікарську допомогу та повернутись додому у Таращанський район.

Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17

Підтверджуються вони і наданими суду медичними довідками, відповідно до яких вбачається, що позивач знаходиться на «Д» обліку та протягом 2014 р. отримував неодноразово медичну допомогу з приводу стенокардії, гіпертонічної хвороби II ступеня, атеросклеротичного кардіосклерозу, гіпертонічного кризу, перебував на лікуванні з 08.07.2014 р. по 22.07.2014 р„ з 14.08.2014 р. по 28.08.2014 р„ з 20.10.2014 р. по 18.11.2014 р. крім того в вказаний період з березня 2014 р. по листопад 2014 р. також неодноразово звертався за наданням медичної допомоги.

З показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_11 одразу після смерті свого батька переїхав мешкати до його будинку, де і помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, через 11 днів після смерті свого батька.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_11 чітко визначив свій намір прийняти спадщину померлого батька, але раптово невдовзі помер і не встиг прийняти спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Тобто, право ОСОБА_11 на прийняття спадщини після смерті батька перейшло до позивача в порядку спадкової трансмісії (і в порядку представлення, після смерті матері позивача, у відповідності до вимог ч.4 ст.1266 ЦК України) та до його тітки ОСОБА_12

Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 ОСОБА_2 подав до нотаріальної контори у визначений законом шестимісячний строк (як після смерті ОСОБА_9 так і після смерті ОСОБА_11.) - 06.06.2014 року.

Таким чином, подавши своєчасно заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11, позивач фактично отримав право (яке належало ОСОБА_11.) на спадщину після смерті дядька - ОСОБА_9

За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, провизнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом.

Колегія суддів погодилась з рішенням суду в частині визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, оскільки йдеться про право ОСОБА_2 на спадкування за правом представлення у відповідності до вимог ч.4 ст.1266 ЦК України (після смерті його матері ОСОБА_10.) та про перехід права ОСОБА_11 на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 до ОСОБА_2 в порядку спадкової трансмісії, у відповідності до вимог ст.1276 ЦК України. Спадкові справи померлих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 заведені різними нотаріусами, спадщину фактично отримала та оформила ОСОБА_12, після смерті якої спадщину прийняла та оформила ОСОБА_18 Відповідно, у нотаріусів будуть існувати певні труднощі у внесенні змін до свідоцтв про право на спадщину.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО Лазарєвої Л.І., приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Лантьєвої В.В. виходячи з наступного.

У справах про спадкування нотаріуси не є відповідачами і не повинні залучатися до участі у справі (про що йдеться в п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову, пред'явленого до неналежних відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги ОСОБА_4 та приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Лантьєвої В.В. підлягають частковому задоволенню. Суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО Лазарєвої Л.І., приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Лантьєвої В.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом та ухвалює, в цій частині, нове рішення яким відмовляє ОСОБА_2 в задоволенні позову в цій частині.

Рішення суду першої інстанції в іншій частині, колегія суддів залишає без змін.

Висновки колегії суддів відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лантьєвої Віри Валентинівни задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 01 вересня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лантьєвої ВіриВалентинівни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в цій частині позовних вимог.

В іншій частині рішення Святошинського районного суду м.Києва від 01 вересня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: