Ухвала суду № 53101525, 29.10.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1891/13-ц

Провадження №6/463/127/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника заявника ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду від 10.12.2013р. по справі №2/463/1317/13 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири,

в с т а н о в и в:

рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2013р. задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири. Вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки квартири №LVHAGK00000012 від 27.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №13259 квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат та кухні, загальною площею 104,6 кв.м., номер обєкту 21071693, яка належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку, встановивши початкову ціну для реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, кошти отримані від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ Приватбанк за кредитним договором №LVHAGK00000012 від 27.12.2007 року, яка становить 83434,91 долари США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на день розгляду справи, еквівалентно 666895 грн. 24 коп., та яка складається з заборгованості за кредитом 64681,22 долар США (що еквівалентно 516996 грн. 99 коп.), заборгованості за відсотками 9141,92 долар США (що еквівалентно 73071 грн. 37 коп.), заборгованості з комісії 2100,00 доларів США (що еквівалентно 16785 грн. 30 коп.), заборгованості з пені 3508,85 доларів США (що еквівалентно 28046 грн. 24 коп.), штрафу (фіксована частина) 31,33 долар США (що еквівалентно 250 грн. 42 коп.), штрафу (відсоток від суми заборгованості) 3971,59 долар США (що еквівалентно 31744 грн. 92 коп.).

Виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, які зареєстровані і проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 із зняттям з реєстрації у вказаній квартирі через відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.

Стягнути з ОСОБА_4 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, рахунок №64993919400001) 3272 грн. 65 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, рахунок №64993919400001) 53 грн. 65 коп. судового збору.

20.10.2015р. ОСОБА_4 подала до суду заяву про відстрочку виконання вищевказаного рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки квартири №LVHAGK00000012 від 27.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №13259 квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат та кухні, загальною площею 104,6 кв.м., номер обєкту 21071693, яка належить на праві власності ОСОБА_4. Заяву мотивує тим, що на даний час діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до ч.1 ст.1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Оскільки майно, що є предметом іпотеки передано в забезпечення виконання заявником кредитного договору про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, однак таке використовується заявником як постійне місце проживання, іншого нерухомого майна у власності заявника немає, тому просить виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відстрочити до втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В судовому засіданні представник заявника заяву про відстрочку виконання рішення суду підтримав, дав пояснення аналогічні, викладені у заяві та просить таку задовольнити.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив. Вважає, що оскільки рішення суду постановлено 10.12.2013 року, а Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» прийнято 3 червня 2014 року, дія останнього не поширюється на правовідносини, що виникли до його прийняття. В задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи №2/463/1317/13 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири, суд встановив наступне.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2013р. вирішено, зокрема, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки квартири №LVHAGK00000012 від 27.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №13259 квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат та кухні, загальною площею 104,6 кв.м., номер обєкту 21071693, яка належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку, встановивши початкову ціну для реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, кошти отримані від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ КБ Приватбанк за кредитним договором №LVHAGK00000012 від 27.12.2007 року, яка становить 83434,91 долари США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на день розгляду справи, еквівалентно 666895 грн. 24 коп., та яка складається з заборгованості за кредитом 64681,22 долар США (що еквівалентно 516996 грн. 99 коп.), заборгованості за відсотками 9141,92 долар США (що еквівалентно 73071 грн. 37 коп.), заборгованості з комісії 2100,00 доларів США (що еквівалентно 16785 грн. 30 коп.), заборгованості з пені 3508,85 доларів США (що еквівалентно 28046 грн. 24 коп.), штрафу (фіксована частина) 31,33 долар США (що еквівалентно 250 грн. 42 коп.), штрафу (відсоток від суми заборгованості) 3971,59 долар США (що еквівалентно 31744 грн. 92 коп.).

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Як вбачається з копій кредитного договору (а.ц.с.12-14) та договору іпотеки квартири (а.ц.с.16-18), квартира АДРЕСА_1, на яку рішенням суду звернено стягнення є предметом іпотеки та виступає забезпеченням зобов'язань заявника за споживчим кредитом, наданим їй в іноземній валюті. Загальна площа квартири не перевищує 140 кв. метрів. Така використовується заявником як місце її постійного проживання, що підтверджується копією довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки №1929 від 13.03.2015 року (а.с.34). Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.30-33) іншого нерухомого майна у власності ОСОБА_4 немає.

Таким чином, на правовідносини між сторонами поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому не може відбуватись звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки згідно з п.4 вказаного Закону протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то не може бути мотивом для відмови в позові, однак є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява про відстрочку виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2013р. підлягає до задоволення.

При цьому, судом не беруться до уваги заперечення представника позивача з тих підстав, що дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюється на правовідносини, що виникли до його прийняття, зокрема, і на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2013 року, виконання якого просить відстрочити заявник, оскільки згідно з ч.1, 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, кім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України щодо зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів дано в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99.

Відповідно до цих роз'яснень, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Враховуючи наведене, дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-УІІ має зворотню дію в часі і поширюється також на вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2013 року.

Керуючись ст.373 ЦПК України, -

ухвалив:

заяву ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2013р. по справі №2/463/1317/13 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири задовольнити.

Виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2013р. по справі №2/463/1317/13 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири в частині звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки квартири №LVHAGK00000012 від 27.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №13259 квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат та кухні, загальною площею 104,6 кв.м., номер обєкту 21071693, яка належить на праві власності ОСОБА_4, відстрочити до втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом пяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Р.Я. Головатий