Рішення № 53099239, 03.11.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Слов'янськ Єд. унік. № 243/10356/15-ц

Провадження № 2/243/5419/2015

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання Копійко Г.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області 22.10.2015 року звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання в розмірі ? частини заробітку щомісячно, до досягнення нею 23-річного віку на період навчання, вказавши, що відповідач є її батьком, який з нею не проживає, створив іншу сім'ю. З 01.09.2011 року позивач навчалася в Слов'янському хіміко-механічному технікумі по 30.06.2015 року та по рішенню суду батько виплачував її аліменти. З 01.09.2015 року позивач продовжує навчання та навчається в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» на заочній формі навчання на контрактній основі і має виплачувати на рік за навчання 3280 грн. Позивач потребує матеріальної допомоги своїх батьків. Мати добровільно надає матеріальну допомогу, оплатила перше півріччя за навчання, на проїзд в м. Харків на установчу сесію, на оплату житла за час проживання в період сесії, надає допомогу на її лікування. Батько працює в СО ПАТ Слов'янська ТЕС, отримує стабільну заробітну плату в розмірі 4729,72 грн., інших утриманців не має, але добровільно надавати матеріальну допомогу не бажає, що змусило її звернутися до суду. Відповідач має можливість виплачувати аліменти в розмірі ? частини своїх доходів на період навчання позивача до досягнення нею 23-річного віку.

Позивач ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності через навчання у м. Харків, позов просила задовольнити.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, прохала їх задовольнити, додатково вказавши, що позивач є дочкою відповідача, вона не одружена, стипендію не отримує, ніде не працює, потребує матеріальної допомоги та лікування, а відповідач також отримує пенсію військовослужбовця та інших утриманців не має. На даний час рішення суду з приводу розгляду аналогічного позову між тими самими сторонами немає.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, прохав у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позивач є його рідною дочкою, з якою вони припинили спілкування з 2011 року, коли у нього стався інсульт та з матір'ю позивача шлюб був розірваний. У нього утриманців немає. Окрім позивача, у нього ще є повнолітній син, який проживає окремо. Відповідач дійсно є військовим пенсіонером, пенсія складає близько 1206 грн., також отримує заробітну плату на СлавТЕС, але нараховують 4729 грн., на банкоматі ж він отримує меншу суму через відрахування. Він до липня 2015 року сплачував аліменти на утримання позивача за рішенням суду, але з нього зайво були утримані за тим рішенням аліменти у липні та серпні 2015 року, про що він звертався до суду з позовом про припинення сплати аліментів. Справа за позовом про стягнення аліментів на користь позивача на період навчання в інституті не розглядалася та рішення суду з цього приводу немає. В апеляційному порядку він лише оскаржив рішення суду з приводу його позову про припинення сплати аліментів. Дочка працює в магазині та не потребує додаткової допомоги. З нього у липні та серпні 2015 року зайво утримані аліменти і вважає, що цих коштів досить для її навчання. Йому ж самому потрібні гроші на лікування. В майбутньому він не проти надання дочці допомоги близько 150-200 грн. на місяць.

Заслухавши представника позивача, відповідача, вивчивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд на підставі ст.ст.10,11,60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є студентом 2 курсу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» заочної форми навчання за кошти фізичних осіб, зарахована на 2 курс згідно наказу № 1598СТ від 13.08.2015 року, захист диплома бакалавр 2018 рік ( а. с. 6, 14).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 - її батьком є відповідач ОСОБА_2 ( а. с. 5).

Згідно наданих суду квитанцій - ОСОБА_3 сплачено за 3 семестр навчання згідно договору № 4043 - 1640 грн. ( а. с. 7).

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати її до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання.

Відповідно до Постанови Пленуму ВС України №3 від 15.05.2006р., при вирішенні спору про стягнення аліментів на дитину судам необхідно враховувати, що укладення нею шлюбу не припиняє передбаченого законом обов'язку утримувати її, а обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів : досягнення дочкою віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 15.08.2015 року зарахована на 2 курс вищого навчального закладу та продовжує навчання до 2018 року, навчання за кошти фізичних осіб, вартість одного семестру навчання складає 1640 грн., на рік 3280 грн. Позивач потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, несе витрати на оплату навчання, проїзди до міста Харків, де також у неї виникають потреби в оплаті житла, харчуванні. Позивач не одружена, стипендію у навчальному закладі не отримує, суду сторонами не надано доказів щодо наявності у неї власних доходів.

Відповідно до ст. 70 ч. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-Х1У (із змінами та доповненнями) максимальний загальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, не повинен перевищувати 70 відсотків заробітної плати цієї особи.

Відповідно до ст. 188 СК України за рішенням суду батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Судом враховується стан здоров'я позивача, яка страждає на хронічний холецистит, конкремент жовчного міхура, що підтверджено протоколом УЗД від 16.10.2015 року (а. с. 8), власних доходів не має, а відповідач ОСОБА_3 є військовим пенсіонером, отримує пенсію військовослужбовця, інших утриманців не має, працює на Слов'янський ТЕС охоронцем, йому нараховується на місяць зарплата 4729,72 грн., у серпні 2015 року було перераховано на банкомат після утримань 3126,38 грн., що визнано сторонами в судовому засіданні (на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, доказуванню не підлягають), також враховується вік та стан здоров'я платника аліментів, який також потребує лікування.

При цьому судом перед початком розгляду справи згідно приписів ч. 2 ст. 27 ЦПК України сторонам був роз'яснений обов'язок надання доказів по справі для підтвердження своїх вимог або заперечень, але відповідачем суду не було надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень, клопотань до суду для витребування доказів від сторін до суду також не надходило.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що він не має можливості сплачувати позивачу аліменти на навчання та остання працює, має самостійний дохід, бо доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. Тобто, у разі зміни матеріального або сімейного стану, стану здоров'я сторони по справі, ця сторона має можливість звернутися до суду із позовом про збільшення/зменшення розміру аліментів або звільнення від їх сплати з наданням належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивача, її батьком є відповідач ОСОБА_2 ( а. с. 5), який в порушення ст. 199 СК України не виконує свої обов'язки по утриманню дитини до закінчення навчання. Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від цього зобов'язання, кошти на утримання позивача повинні були стягнуті в судовому порядку в розмірі ? частини усіх видів заробітку до досягнення позивачем 23-річного віку, але виплата аліментів припиняється в разі припинення навчання. При цьому суд враховує сімейний стан, стан здоров'я та матеріальне становище позивача, яка є студентом заочного відділення на платній основі, стипендію не отримує, не одружена, власних доходів не має, потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, платника аліментів, який є військовим пенсіонером, інших утриманців не має, отримує заробітну плату та пенсію військовослужбовця, може надавати матеріальну допомогу дочці. З урахуванням вищенаведених обставин у сукупності суд вважає, що розмір аліментів повинен складати ? частку доходів відповідача. Аліменти мають бути стягнуті з дня звернення до суду, тобто з 22.10.2015 року і до досягнення позивачем 23-річного віку (12.07.2018 року), але право на утримання припиняється в разі припинення навчання.

Керуючись ст. 180-183, 184, 192, 198-201, 243, 249 СК України, ст. ст. 9, 10, 60, 118, 130, ч. 4 ст. 169, 174, 208, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, - задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на її утримання в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2, щомісячно, починаючи стягнення з 22.10.2015 року, до закінчення навчання ОСОБА_3 або до досягнення нею двадцятитрирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач - Слов'янське УК/Слов'янськ/22030001, код класифікації доходів бюджету - 22030001, судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.)

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складене та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв