Ухвала суду № 53098902, 01.11.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18127/15-к

Провадження № 1-кс/234/4716/15

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

01 листопада 2015 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Карпенко О.М.,

при секретарі Аксеніної В.М.,

за участю слідчого Каверіна С.М.

прокурора Дудко Д.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого, слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковника юстиції Каверіна С.М., яке погоджено з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції Дудко Д., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні,

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, уродженця села Висоцьк Рівненської області, українця,-

про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України, за матеріалами досудового розслідування за № 42015051110000031 від 18.09.2015, -

В С Т А Н О В И В :

01.11.2015 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого, слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковника юстиції Каверіна С.М., яке погоджено з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції Дудко Д., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що У провадженні слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015051110000031 від 18.09.2015 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що майор ОСОБА_2, будучи призваним по мобілізації на особливий період, призначений наказом Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 12.02.2015 №67-ос на посаду старшого офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу 1 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України та відповідно до витягу з наказу начальника Донецького прикордонного загону №27-ос від 12.02.2015 його зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення даного загону, і з цього ж дня ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків за посадою.

Окрім цього, упродовж жовтня 2015 року на майора ОСОБА_2 крім виконання безпосередніх обов'язків за займаною посадою, начальником Донецького прикордонного загону покладалось виконання службових завдань на ділянці відповідальності окремої бойової прикордонної комендатури «Волноваха» (надалі - ОБПК), з метою посилення ОБПК та перевірки окремих елементів службової діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Пунктом 4 статті 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладається ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із Законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність».

Положенням про оперативно-розшуковий відділ органу охорони державного кордону, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 02.02.2015 № 118, який погоджений Головою Державної прикордонної служби України, одним із основних завдань оперативно-розшукового відділу є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Відповідно до ст. ст. 5, 7, 12, 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», з метою виконання протокольного доручення Президента України від 15.07.2015 №1-1/497, штабом АТО на території Донецької та Луганської областей з урахуванням положень розділу VI Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України від 12.06.2015 №415ог (далі - Порядок), на підставі наказу керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України від 04.08.2015 №9/ДСК, з 15.07.2015 започатковано діяльність зведених мобільних груп у районі проведення АТО.

Відповідно до повідомлення об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО у період з 14.09.2015 функціональні завдання з керівництва зведеною мобільною групою №1, з місцем дислокації м. Волноваха Донецької області (райони відповідальності: Новотроїцьке-Володимирівка-Кременівка-Ольгінка), виконує старший оперуповноважений на ОВО 2 сектору 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України, майор ОСОБА_5

На мобільну групу, очолену майором ОСОБА_5, відповідно до зазначеного вище Порядку покладено завдання, зокрема по виявленню порушень встановленого порядку переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, у тому числі поза визначеними дорожніми коридорами, а також виявлення та ліквідація каналів незаконних поставок товарів через «лінію розмежування».

Пунктами 1.3., 3.2, Порядку в'їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна здійснюється на контрольних пунктах в'їзду - виїзду (далі - КПВВ); пропуск вантажів та іншого майна здійснюється за наявності спеціального дозволу, виданого Координаційною групою чи Координаційним центром.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 59, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та посадової інструкції, майор ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби, зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Кодексу професійної етики військовослужбовця Державної прикордонної служби України та інших нормативно-правових актів, що регламентують проходження військової служби, не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, передбачених посадою, керуватися тільки законами України, діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу наявного досвіду роботи в Державній прикордонній службі України ОСОБА_2 знав та розумів, що вимогами статей 3 і 22 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII, посадовим та службовим особам правоохоронних органів забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання та надання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді старшого офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, умисно вчинив корупційний злочин, а саме - надав повторно неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за наступних обставин.

Так, в один із днів середини жовтня 2015 року військовослужбовець Донецького прикордонного загону старший офіцер відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу майор ОСОБА_2 розробив злочинну схему незаконного збагачення, а саме сприяння у незаконному переміщенні вантажів на тимчасово окуповану територію України в порушення установленого порядку ввезення таких вантажів шляхом отримання грошової винагороди від водіїв вантажних автомобілів за таке сприяння.

З цією метою ОСОБА_2 звернувся до старшого зведеної мобільної групи військовослужбовця Служби безпеки України майора ОСОБА_5, у службові обов'язки якого входить виявлення та запобігання незаконному переміщенню вантажів на тимчасово окуповану територію України.

Для досягнення своєї злочинної мети, направленої на незаконне збагачення шляхом сприяння за грошову винагороду у незаконному переміщенні товарів на тимчасово окуповану територію України, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_5 з пропозицією щодо не перешкоджання зведеною мобільною групою вказаній протиправній діяльності.

Поряд із цим, ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_5, що для сприяння у здійсненні даної незаконної діяльності, останній, будучи службовою особою -військовослужбовцем Служби безпеки України та старшим зведеної мобільної групи на яку покладаються функції з виявлення порушень встановленого порядку переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, у тому числі поза визначеними дорожніми коридорами

має дати вказівку підлеглим йому працівникам не затримувати автомобілі, у яких, в свою чергу, відсутні спеціальні дозволи для перевезення товарів на територію тимчасово непідконтрольну українській владі.

За невиконання таких обов'язків ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_5 передавати частину отриманих ним грошових коштів від водіїв за незаконне переміщення ними товарів на тимчасово окуповану територію України.

Розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_2, з метою викриття його злочинної діяльності, майор ОСОБА_5 погодився на вказану пропозицію та одразу звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

У подальшому, в один із днів другої половини жовтня 2015 року, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, ОСОБА_2 за допомогою телефону повідомив ОСОБА_5 про факт незаконного сприяння ним (ОСОБА_2) у переміщенні товарів на тимчасово окуповану територію України та запропонував зустрітися для того, щоб віддати ОСОБА_5 частину грошових коштів отриманих за ці протиправні дії.

21 жовтня 2015 року, діючи підконтрольно, ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_2 зустрітись близько 16:00 години поблизу магазину «Домострой» у с. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області. У ході зустрічі в обумовленому місці ОСОБА_2 у службовому автомобілі НОМЕР_1 передав останньому неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 18 000 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_2, пов'язану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

Цього ж дня, ОСОБА_2 близько 17:30 години, діючи повторно, умисно, з вищевказаною метою запропонував ОСОБА_5 зустрітися поблизу цвинтаря, який розташований між населеними пунктами Степне та Березове Волноваського району Донецької області. Під час зустрічі в обумовленому місці у службовому автомобілі ОСОБА_2 марки Volkswagen Amarok в.н.з. НОМЕР_4 передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 24 000 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_2, пов'язану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

23 жовтня 2015 року, діючи умисно, повторно, із вищевказаних спонукань, близько 12:00 години ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_5 зустрітися біля приватного сектору у центрі с. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, та під час особистої зустрічі у службовому автомобілі НОМЕР_2 передав останньому неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 6 000 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_2, пов'язану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

30 жовтня 2015 року, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконну передачу службовій особі - працівнику правоохоронного органу неправомірної вигоди, призначив зустріч ОСОБА_5 на території автозаправної станції «Паралель», що розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Карпова 12, де у службовому автомобілі останнього марки Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_3 передав йому (ОСОБА_5) неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 73 900 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_2, пов'язану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

Всього, за період з 21 по 30 жовтня 2015 року ОСОБА_6 за вищевказаних обставин передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 121 900 грн.

Цього ж дня, майор ОСОБА_2 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та його злочинна діяльність припинена.

31.10.2015 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років з конфіскацією майна або без такої та зі спеціальною конфіскацією.

Вина підозрюваного ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема, заявою та протоколами допиту старшого оперуповноваженого на ОВО 2 сектору 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України майора ОСОБА_5, протоколом затримання, протоколами огляду службового автомобіля ОСОБА_5, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та іншими документами здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_2 після вчинення кримінального правопорушення продовжує обіймати посаду старшого офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу 1 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України, займає службове становище.

ОСОБА_2 будучи старшим офіцером відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу 1 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України має право доступу до службових документів у підрозділі де працює, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу ОСОБА_2, як працівника Державної прикордонної служби України на свідків та інших учасників кримінального провадження шляхом застосування до останніх методів залякування, фізичного та морального впливу, використовуючи своє службове становище та зв'язки із правоохоронними органами та місцевим криміналітетом.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі Державної прикордонної служби України, а також зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, слід ОСОБА_2 визначити заставу у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою 726 мінімальних заробітних плат та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із м. Маріуполь Донецької області області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Враховуючи викладене, слідчий просить задовольнити клопотання.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання Слідчого яке погоджено з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року - підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Санкція ст. 369 ч. 2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна або без такої та зі спеціальною конфіскацією.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, факт того, що підозрюваний ОСОБА_2 працює старшим офіцером відділення протидії нелегальної міграції оперативно-розшукового відділу Донецького прикордонного загону ДПС України, має спеціальне звання «майор», раніше не судимий, одружений, скоїв тяжкий злочин, та буде переховувався від суду та слідства, слідчий, суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, вважає за необхідне визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 500 мінімальних заробітних плат а саме у розмірі 689 000 грн.

Керуючись ст. ст. 176,177,178,183, 193,194,196, 197 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого, слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції підполковника юстиції Каверіна С.М., яке погоджено з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції Дудко Д., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, уродженця села Висоцьк Рівненської області, українця, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 30.10.2015 року до 28.12.2015 року - включно.

На підставі ч. 4 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 500 (п'ятсот) мінімальних заробітних плат, що складає 689 000 (шістсот вісімдесят дев'ять тисяч) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, код ЄДРПОУ 26268059, код банку 820019, рахунок 37315901012089, відкритий в ГУДКСУ в місті Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_2, або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1)не відлучатись із із м. Маріуполь Донецької області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2)утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

3)здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд з України.

Роз'яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов'язань. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_2 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Артемівський СІЗО УДПСУ в Донецькій області.

На ухвалу судді може бути подана апеляційна скарга протягом семі днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Краматорського

міського суду О.М. Карпенко