Постанова № 530971, 20.03.2007, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 р.

Справа № А-14/316 - 9/7

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді : Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Кіндрат Галині Романівні розглянувши справу за позовом : Приватного підприємства "Стріла" , м.Івано-Франківськ обл., Косівський р-н, с.Рожнів

до відповідача : Державної податкової інспекції в Косівському райлні , м.Косів

про визнання недійсним рішення

За участю представників сторін:

Від позивача: Триндохір В.В., представник, (довіреність № 2 від 27.09.04р.)

Від відповідача: Гордій Михайло Юрійович - старший державний податковий інспектор юридичного сектору , (довіреність № 2459/9-10-018 від 09.03.06 р.)

Від позивача: Кричун Микола Дмитрович - власник, ( паспорт серія МЕ № 563543 від 06.01.05 року)

СУТЬ СПРАВИ: Заявлено вимогу про визнання недійсним ДПІ в Косівському районі від 29.06. 2004р. № 5444 " Про результати розгляду скарги ПП " Стріла " та скасування відповідних повідомлень рішень на стягнення 15597 грн. а також зоюбов"язання ДПІ надати офіційнф вибачення за неправомірні дії щодо підприємсьтва " Стріла " та її керівника і покарати винних посадових осіб . Заявою про уточнення позовних вимог , яка надійшла до суду 01.02.2005р., та зареєстрована за № 554 , позивач змінив позовні вимоги та просить визнати недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Косівському районі від 29.06.04 р. за №0000191700/1-5444, №0001082301/1/5444, №0001002301/1/5444, №0001072301/1/5444 №370/23-1/24684055/4358/1/5444. та першу податкову вимогу від 06.09.04 р. №1/127.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує , що ДПІ в Косівському ройоні в порушення вимог Указу Президента України від 23.07.1998р. " Про деякі заходи з дерегулюванння підприємницької діяльності " 21.01.2004р. розпочала перевірку , тоді як повідомлення директором фірми отримано 12.01.2007р. , тобто перевірка розпочата без дотримання 10 - го терміну щодо повідомлення про її початок . В обгрунтування неправомірності прийняття податкового - повідомлення рішення № 0000191700/1-5444 про стягнення 785 грн. прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадяна ми, позивач зазначає , що в акті перевірки безпідставно зазначено про порушення ст.6 та п. 2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України " Про прибутковий податок з громадян " , оскільки вказані норми не містять заборони утримувати прибутковий податок із звільнених та прийнятих на роботу працівників , які не відпрацювали повний робочий місяць із наданням пільги у вигляді застосування неоподаткованого мінімуму. Крім того , позивач вважає, що вказані порушення ,зафіксовані в акті , не містять посилання на конкретні розміри заробітку кожного працівника , не вказано за який період здійснено нарахування . Внаслідок чого , донарахування прибуткового податку в сумі 785 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1570 грн. є безпідставними. Позивач вказує, на безпідставність застосування щодо нього штрафних санкцій в сумі 340 грн. за несплату та неподання звітності по збору на розвиток виноградарства , садівництва та хмелярства ,оскільки розмір є завищеним . А за наведеного вважає незаконним рішення №0001082301/1/5444 про стягнення 9 грн. збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та штрафу в сумі 340грн.

Державна податкова інспекція у повідомленні-рішенні № 0001002301/1/5444 зазна чила про стягнення 1038 грн. ПДВ. В обгрунтування зазначеного ,податкова посилається на не включення в оподаткований оборот надходження авансових коштів в сумі 1693,80 грн., тоді як всі кошти, які надходили підприємству оподатковані, адже обов'язко во обліковано кошти, які надійшли по безготівковому перерахуванню на банківський раху нок. Позивач вказує на необгрунтованість оподаткування 371 грн. винагороди від продажу державних лотерей, оскільки пункт 3.2.4 За кону України „Про податок на додану вартість" вивільнює від оподаткування операції з обігу державних лотерей, в тому числі і винагороду. Щодо ви значеної за аналогією вартості оренди автомобіля і збільшення об'єкта оподаткування на 1800 грн., то не відповідає дійсності висновок податкової інспекції, що підприємство не має права надати в оренду майно безоплатно, використана аналогія по місту Косів не може відображати умови в селі Рожнів ( не та місцевість, не та кон'юктура, не ті ціни, також не враховано технічний стан автомобіля і умови договору).При цьому ,в акті перевірки податкова ін спекція зафіксувала, що не використовує непрямих методів, а п. 1.20.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств'' зобов'язує застосувати непрямі методи. В За коні ..Про податок на додану вартість" розуміння звичайної ціни наводиться в розумінні звичайної ціни згідно закону для оподаткування прибутку, який передбачає застосування ціни договору, врахування всіх обставин і покладає обов'язок доведення того, що ціна до говору не відповідає рівню звичайної ціни, на податковий орган з урахуванням пояснення платника податку . Одночасно позивач вказує , що пункт 3.2.2 Закону „Про податок на додану вартість" встановлює, що передача майна в оренду не є об'єктом оподаткування, отже є конфлікт інтересів , а в такому випадку пункт 4.4.1 Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає прийняття рішення на користь платника по датків .

Позивач вважає необгрунтованим висновок про завищення податкового кредиту на 283 грн. по використаному цементу на укладку плитки тротуарної, і не проведення вказаної операції по бухгалтерському обліку. При цьому вказує , що Положення (стандарт) від 28.07.2000 визначає, що затрати на поліпшення об'єкта, відображаються орендарем як ка пітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів, пункт 7.4.1 Зако ну „Про податок на додану вартість" включає в податковий кредит спорудження необорот них матеріальних активів, отже податок на додану вартість по при дбаному цементу законно включено в податковий кредит. Виготовлену плитку оприбутко вано в бухгалтерському обліку (аркуші 108-110 справи). Намагання податкової інспекції покарати підприємство по ніби відсутніх податкових накладних на 52 і 59 грн. (останній абзац аркушу 42 справи) спростовується наявністю таких накладних (на 52 грн.-2,88 грн. № 168 від 29.12.02; 35,33 грн. № 901835 від 11.10.02; 2,80 грн. № 08692 від 24.09.02; 11,21 грн. № 08691 від 24.09.02- копії, додатки 11, 12, 13, 14, на 59 грн. № 133 від 15.04.03 - копія, додаток 15 ).

В обгрунтування неправомірності донарахування єдиного податку в сумі 124 грн. податковим - повідомленням рішенням № 0001072301/1/5444 позивач вказує , що на думку податкової , платником податку не включено до об"єкту оподаткування поступлення коштів на розрахунковий рахунок в сумі 1693, 80 грн. та отримана винагорода від продажу лотарейних білетів в сумі 371 грн. При цьому, позивач вказує , що в акті перевірки не міститься зауважень щодо ведення бухгалтерського обліку та правильності складання бухгалтерської звітності , як і не міститься посилання на документи первинного бухгалтерського обліку , за наслідками перевірки яких виявлено вказане порушення.

В обгрунтування неправомірності стягнення штрафних санкцій в сумі 11129 грн. за порушення норм регулювання готівки , застосованих відповідно до податкового - повідомлення рішення № 370/23-1/24684055/4358/1/5444, позивач вказує , що твердження податкової про неоприбуткування готівки від реалізації лотарейних білетів ТОВ " МСЛ " в сумі 2225 грн. спростовується матеріалами справи , а саме видатковими касовими ордерами , що знаходяться на сторінках 111 - 116 .

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині визнання нечинною першої податкової вимоги від 06.09.04 р. №1/127 та повідомив суд , що вона дійсно була видана з порушеннями, а саме невірно було визначено суму податкового зобов"язання .

З огляду на це , та у відповідності до ст. 136 КАС України , суд приймає таке визнання адміністративного позову та задовільняє позов в цій частині .

Решту позовних вимог відповідач заперечив з мотивів зазначених у письмових запереченнях в яких виклав обставини зафіксовані актом перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні , крім того пояснив , що посилання позивача на проведення перевірки без дотримання строку передбаченого в Указі Президента України " Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності " є безпідставним , оскільки позивачем надіслано повідомлення до початку перевірки із дотриманням строку передбаченого у вказаному вище Указі.

Розглянувши матеріали справи, додатково подані докази , заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог. При цьому виходив з наступного.

За приписами ч.2ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб"єктами підприємницької діяльності- юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами , затвердженими Наказом ДПА України №429 від 16.09.02.(зарєстр. в Мінюсті україни 29.12.02. за №1023/7311) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів , які проводили перевірку.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово - господарської діяльності суб"єкта підприємницької діяльності , які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.

Факти виявлення порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об"єктивно та в повній мірі ,із посиланням на первинні або інші документи , які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Актом документальної перевірки № 41/23-023/24684055 від 28.05.2004 року зафіксовано:

а) збільшення суми податку на додану вартість на 1038.00 грн. за рахунок: заниження податкового зобов'язання - 644.00грн. при цьому зазначено що в порушення п.3.1 ст.З. п.4.1 ст.4 та пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97 -ВР підприємством не включено до податкового зобов'язання авансові кошти, які поступили на розрахунковий рахунок згідно виписок банку в розмірі - 1693.80грн. (ПДВ - 282 грн.) в т.ч.:

- 1 / від 01.10.02р. Рожнів с/р - 200,00 грн.:

2/ від 20.12.02р. ПП Кричун - 800.00 грн.;

З/ від 05.02.03р. ПП Кричун - 126.00 грн.;

4/ від 18.02.03р. Рожнів с/р - 117.80 грн.:

5/ від 27.02.03р. ПП Кричун - 350.00 грн.;

6/ від 25.03.03р. ПП Кричун - 100.00 грн..

Зі змісту акту не вбачається , яким чином перевіряючі дійшли такого висновку, оскільки в акті не міститься посилання на документи бухгалтерського обліку ( відомості головної книги , тощо ) , натомість позивач в судовому засіданні стверджував про облікування всіх коштів , у відповідності до Правил бухгалтерського обліку , які надходили на підприємство по безготівковому розрахунку . В акті відсутні зауваження щодо правильності ведення бухгалтерського обліку по оприбуткуванню коштів.

-а також отриманих винагород від продажу державних лотерей, а саме від ТОВ "Чернівці МСЛ" в розмірі - 371,00 грн. (ПДВ - 62.00грн.) в т.ч.: 1/ жовтень 2002р. - 47,90 грн.(ПДВ - 8.00грн.); 2/ січень 2003р. - 103,10 грн.(ПДВ - 17грн.); З/ травень 2003р. - 136.00 грн.(ПДВ - 23.00грн.): 4/ липень 2003р. - 23.00 грн.(ПДВ - 4.00грн.); 5/ вересень 2003р. - 60.60 грн. ( ПДВ - 10.00грн.).

ВІдповідно до п. 3.2.4 Закону України " Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування цим податком операції з обігу держаних лотарей в тому числі і винагороди .

- в порушення п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством надано в безоплатну оренду автомобіль "ЗІЛ - 130" з 01.04.2003р. ПП "Перламутр" м. Івано-Франківськ (договір оренди від 01.04.2003р. №б/н).. Згідно п.4.2 ст. 4 Вищезгаданого Закону "У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або частковою оплатою їх вартості коштами .... база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни" . Згідно довідки AT "Скіф-авто" оренда вантажного автомобіля ЗІЛ становить - 300грн. в місяць. Таким чином в порушення п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством надано в безоплатну оренду автомобіль "ЗІЛ" з 01.04.2003р. по 01.10.2003р. ПП "Перламутр" м.Івано-Франківськ (договір оренди від 01.04.2003р. №б/н).в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 300.00грн. = (6 місяців * 300.00грн. = 1800.00грн.* 16.67%/100%).

Пункт 1. 20 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" визначає поняття звичайної ціни , підстави для визначення звичайної ціни умови та порядок визначення , а також встановлює що донарахування податкових зобов"язань платника податку податковим органом внасліідок визначення звичайних цін здійснююється за процедурою встановленою закном для нарахування податкових зобов"язань за непрямимми методами. Зі змісту акту вбачається , що для визначення звичаних цін взяті неспівставні умови , як того вимагає п. 1. 20.2 вказаного Закону . Крім того , зі змісту акту вбачається , що перевіряючими не застосовувались непрямі методи( п 2.14. акту перевірки ) . Одночасно , слід зазначити п. 3.2.2. Закону України " Про податок на додану вартість" встановлює , що передача майна в оренду не є об"єктом оподаткування, тобто наявний конфлікт інтересі. За таких орбставин , п.п. 4.4. 1 п. 4. 4. ст. 4 Закону України " Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає прийняття рішення на користь платника податків.

б) завищення податкового кредиту - 394.00грн.

- в порушення пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97 -ВР підприємством включено до податкового кредиту списані матеріали, які не відносяться до складу валових витрат в розмірі - 1700грн. в т.ч.: ПДВ - 283грн..а саме списаний цемент на укладку плитки тротуарної на суму - 1700грн.. які списані на облаштування території біля орендованих приміщень (акт списання від 31.05.2003р.). Однак згідно договору оренди нерухомого майна від 04.01.2002р. підприємство орендує лише не житлові приміщення. Також дане списання не було проведено по бухгалтерському обліку.

2-ий кв. 2003р. -283грн..

- в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищезгаданого Закону України підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі - 52 грн. без наявності податкової накладної в 4-ому кварталі 2002р. та без наявності податкової накладної в 2-ому кварталі 2003р. в розмірі - 59 грн.(ПДВ).

ВІдповідно до Положення ( стандарту ) бухгалтерського обліку 14 "Оренда " затвердженого Наказом Мінфіну № 181 від 28.07.2000р. ( зареєстрованого в Мінюсті України 10.08.2000р. за № 487/4708) визначено , що затрати на поліпшення об"єкта відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів, а п. 7. 4.1. п. 7. 4. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість " включає в податковий кредит спорудження необоротних матеріальних активів. За наведених обставин , позивачем обгрунтовано включено в податковий кредит податок на додану варітсть по придбаному цементу. Твердження податкової про неоприбуткування плитки по бухгалтерському обліку спростовується наявними в матеріалах справи доказами ( арк . справи 108 - 110 ) . Щодо посилання податкової на відсутність податкових наколадних на 52 грн. та 59 грн. , вказана обставина теж спростовується матеріалами справи ( аркуш справи ----- том 2 )

За перевірений період перевіркою встановлено нарахування єдиного податку в сумі 1534 грн. . Актом встановлена фактична сума єдиного податку - 1658.00 грн. Заниження єдиного податку в сумі - 124.00грн. встановлено за рахунок :

порушення ст.З Указу Президента України '"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року: підприємством не включено до об'єкту оподаткування поступлення коштів на розрахунковий рахунок в сумі -1693.80 грн. в т.ч.:

4-ий квартал 2002р. - 1000.00 грн.;

1-ий квартал 2003р. - 693.80 грн.

а також отриману винагороду від продажу лотерейних білетів в сумі - 371 грн. в т.ч.:

4-ий квартал 2002р. - 49.90 грн.:

1-ий квартал 2003р. - 103.10 грн.;

2-ий квартал 2003р. - 136.00 грн.

3-ий квартал 2003р. - 83.60 грн..

Зі змісту акту не вбачається , яким чином перевіряючі дійшли такого висновку, оскільки в акті не міститься посилання на документи бухгалтерського обліку. Відсутні зауваження щодо складання фінансової звітності в тому числі балансу підприємства .

В акті заначено , що прибутковий податок із звільнених та прийнятих на роботу працівників, які не відпрацювали повний робочий місяць(менше 15-ти календарних днів), утримувався з наданням пільги у вигляді застосування неоподаткованого мінімуму, чим порушено ст.6. п.2 ст. 19 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. В результаті чого занижено прибуткового податку в сумі 8 грн.

Перевіркою особових рахунків .щодо правильності визначення оподаткованого доходу встановлено, що згідно платіжних відомостей 5-ти працівникам виплачено заробітну плату нараховану згідно табелів робочого часу з погодинною оплатою праці, що становить 25 % від мінімальної заробітної плати і відповідно робочий день даних працівників, згідно представлених табелів, становив 2 години . Згідно пояснень працівників відібраних працівниками Косівського ТВПМ. зарплата виплачувалась у значно більших розмірах і їх робочий день тривав 8-12 годин, тобто на підприємстві ведеться подвійна бухгалтерія.

В акті зроблено висновок , що прибутковий податок з громадян за період з 01.10.2002р. по 31.12.2003р. та податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01. по 31.03.2004р. з фактично виплачених сум заробітної плати утримано в неповному обсязі, чим порушено ст.9. п.2 ст.19 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. та ст. 8. п.19.2.а ст19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р.Таким чином, занижено нарахування (та. відповідно, недоутримано) прибуткового податку з громадян на суму 668 гри. та податку з доходів фізичних осіб на суму 109 грн. (розрахунок додається). В порушення вимог Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати»заробітна плата виплачувалась нижче рівня мінімальної заробітної плати.

З висновками перевірки погодиттись не можна , оскільки з акту не вбачається з якого конкретного заробітку кожного працівника і за який період здійснено нарахування прибуткового податку. В акті наявні припищення інспекторів , а крім того застосовано не прямі методи , натомість акт містить застереження щодо їх не застосування.

Актом перевірки встановлено , що в порушення п.2.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого постановою Правління Національного банку України 19.02.2001р. №72 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за №237/5428 підприємством не оприбуткована готівка отримана від реалізації лотерейних білетів ТОВ «МСЛ». в сумі - 2225грн. в т.ч.:

1/ жовтень 2002р. - 210.00 грн.:

2/ січень 2003р. - 571.00 грн.:

З/ травень 2003р. - 757,00 грн.:

4/липень 2003р. - 166.00 грн.:

5/ вересень 2003р. - 521.00 грн..

Однак, вказане твердження податкової спростовується матеріалами справи , а саме наявними прибутковими касовими ордерами на вищевказані суми ( арк. справи 111 - 116, том 1 ) .

Відповідно до Закону України від 9.04.99р. №587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" ПП "Стріла" є платником вищеназваного збору. Актом перевірки зафіксовано , що виручка, одержана від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива становить 9300.00грн.. Ставка збору (1%) . Нараховано збору в сумі 93.00 грн.. сплачено до бюджету 93 грн..

В порушення ст. 2 Закону України від 9.04.99р. №587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" підприємством не включено в оподаткування реалізацію алкогольних напоїв в сумі 900.00 грн. за вересень 2003р. та не нараховано 9.00 грн. збору на розвиток виноградарства. Крім того не подано розрахунок збору на розвиток виноградарства за вересень 2003р. . чим порушено пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами "від 21.12.2000 року №2181-111.

Зі змісту акту не вбачається які саме документи первинного обліку перевірено і зроблено висновок про ненарахування збору . Натомість в першому абзаці значиться про перерахування збору в сумі 93 грн. Одночасно, при прийнятті рішення № 0001082301/1/5444 , яким донараховано збір на розвиток виноградництва , садівництва та хмелярства в сумі 9 грн. , застосовано санкцію в сумі 340 грн. , що не відповідає пп. 17. 1. 7 п. 17. 1 ст. 17 Закону України " Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " .

За наведених обставин , суд дійшов висновку , що акт перевірки складений з порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб"єктами підприємницької діяльності , затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002р. № 429, грунтується на припущеннях перевіряючих , свідчить про застосування непрямих методів , при тому , що в акті є застереження про їх не застосування , не містить жодного посилання на показники звітності платника податків, не містить доказів про дослідження перевіряючими документів первинного бухгалтерського обліку .

Під час розгляду справи , відповідачем - органом владних повноважень не надано суду жодного документального обгрунтування своїх заперечень .

З огляду на викладене, зафіксовані в акті перевірки № 41/ 23-023/24684055 від 28.05.2004р. порушення, не можуть бути підставою для нарахування податкових зобов"язань та штрафних санкцій.

Крім того , слід зазначити , що відповідачем в порушення вимог Указу Президента України від 23.07.1998р. " Про деякі заходи з дерегулюваання підприємницької діяльності " 21.01.2004р. розпочато перевірку , однак повідомлення про проведення перевірки вручено директору позивача лише 12.01.2004р. Тобто, перевірка розпочата без дотримання десятиденного терміну щодо повідомлення про її початок. Вказана обставина, підтверджується повідомленням № 15624 /10 - 013 від 18.10.2005р. адресованим позивачу від ДПА області за наслідками службового розслідування , в якому йдеться про покарання винних осіб в тому числі і за недотримання десятиденного терміну вручення повідомлення про проведення документальної перевірки .

За наведених обставин , суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.124 Конституції України, п. 4.4. 1. ст. 4 , п.17.1.7. ст. 17 , Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 1.18 , ст. 1 , п. 3.2.1. , п. 3.2.4. ст. 3 , п. 7. 4.1. п. 7. 4. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість ", п. 1. 20 , ст. 1 Законом України " Про оподаткування прибутку підприємств " , Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб"єктами підприємницької діяльності- юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами , затвердженими Наказом ДПА України №429 від 16.09.02.(зарєстр. в Мінюсті україни 29.12.02. за №1023/7311), Указом Президента України від 23.07.1998р. " Про деякі заходи з дерегулюваання підприємницької діяльності " ст. 71 , 94, 136, 160, 163 , 167 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Косівському районі від 29.06.04 р. за №0000191700/1-5444, №0001082301/1/5444, №0001002301/1/5444, №0001072301/1/5444 №370/23-1/24684055/4358/1/5444. та першу податкову вимогу від 06.09.04 р. №1/127.

Стягнути з відповідача Державної податкової інспекції в Косівському районі , м.Косів на користь позивача Приватного підприємства "Стріла" , м.Івано-Франківськ обл., Косівський р-н, с.Рожнів 85 грн. витрат по сплаті державного мита .

На постанову господарського суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) постанови через місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони, на користь якої ухвалено постанову.

Суддя Фанда Оксана Михайлівна

Постанова складена в повному обсязі 02.04.07 року.