Вирок № 53096383, 03.11.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Клименко А. М..

Справа № 644/10506/14-к

Провадження № 1-кп/644/98/15

03.11.2015

Справа № 644/10506/14-к

1-кп/644/98/15

ВИРОК

Іменем України

03 листопада 2015 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Клименка А.М.,

при секретарях - Литвиненко А.Л., Полікарпові Є.В.,

за участі:

прокурорів - Макарової О.С., Оленіч В.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220690000127 від 05 березня 2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

1. 18 жовтня 2004 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.

2. 07 травня 2008 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України, до 5 років 2 місяців позбавлення волі.

3. 28 квітня 2014 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4-х місяців арешту,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року в період часу з 20 години 07 хвилин до 20 годин 44 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно та з корисливих спонукань, з умислом, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи в павільйоні кафе, розташованого поблизу будівлі залізничного вокзалу «Лосєве-2» Південної залізниці та виходу зі станції метро «Пролетарська» до автостанції № 6, що знахожиться по проспекту Московському, 299-А в м. Харкові, реалізуючи свій злочинний умисел, вивів з приміщення павільйону кафе потерпілого ОСОБА_1, пройшов з ним за огорожу майданчику кафе, і, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та темним часом доби, висловив ОСОБА_1 погрозу застосування до нього насильства, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я, потребував негайної передачі йому речей і відкрито заволодів належним ОСОБА_1 майном: грошима в сумі 2100 грн.; мобільним телефоном «MOTOROLA V3», вартістю 100 грн.; спортивною кофтою, вартістю 30 грн.; брюками з джинсового матеріалу «DIDI CORAL», вартістю 18 грн.; ременем, вартістю 14 грн.; кросівками «ADIDAS», вартістю 88 грн..; сумкою, вартістю 24 грн.; брюками з джинсового матеріалу «RED PLANET», вартістю 102 грн.; кофтою «Сedarwood state», вартістю 63 грн.; двома футболками, вартістю 98 грн.; зарядним пристроєм для телефону, вартістю 12 грн.; стереофонічною гарнітурою, вартістю 20 грн.; жилетом «Gruppo seratore», вартістю 98 грн.; кросівками «SAYOTA», вартістю 36 грн.; шапкою «ADIDAS», вартістю 14 грн., а всього майном на загальну суму 2817 грн.

02 березня 2013 року приблизно в період часу з 00 годин 34 хвилин до 00 годин 40 хвилин ОСОБА_3 був помічений ОСОБА_1 на пероні вокзалу станції «Лосєве-2» Південної залізниці, розташованої по проспекту Московському, 299-А в м. Харкові. Не реагуючи на вимоги ОСОБА_1 повернути викрадене майно, ОСОБА_3 сховався у вагоні електропотягу і хотів на ньому уїхати, але до відправлення потягу був затриманий співробітниками міліції.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково і пояснив, що в той день у кафе, розташованому біля станції метро «Пролетарська» в м. Харкові, він познайомився з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 Він запропонував їм випити спиртного, але ОСОБА_1 відмовився. Через деякий час він, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 пішли в туалет до лісосмуги. Там він запропонував ОСОБА_1 тимчасово помінятися речами, ОСОБА_1 погодився, і вони помінялися одягом. Він пообіцяв ОСОБА_1 пізніше повернути речі. Речами вони мінялися у присутності ОСОБА_4 Після цього вони гуляли біля станції метро, підземним переходом ходили на тролейбусну зупинку. ОСОБА_1 кудись зник, і вони його шукали. Сумка з речами ОСОБА_1 спочатку була у ОСОБА_4, а потім він її віддав йому, але забрав з сумки шапку і кросівки, і з ними пішов. Після цього він пішов на залізничну станцію, купив квиток на електропотяг і пройшов на перон. До нього підійшли міліціонери, перевірили документи і пішли. Коли на станцію підійшов потяг, то з'явився ОСОБА_1, який почав кричати, і його, тобто ОСОБА_3, затримали співробітники міліції. В нього вилучили сумку з речами ОСОБА_1 і гроші, телефону потерпілого в нього не було. Його одяг, яким він помінявся з ОСОБА_1, був у задовільному стані, тільки штани були порвані. Його розмір 46-й, у ОСОБА_1 розмір 52-54. Номеру свого телефону він ОСОБА_1 не залишив, про місце наступної зустрічі вони не домовлялися. Обвинувачений наполягав на тому, що він потерпілому не погрожував, ніякого насильства до нього не застосовував, а потерпілий з власної волі віддав йому свій одяг і сумку з речами.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, його вина у його скоєнні повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні і дослідженими під час судового провадження доказами, а саме…

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив суду, що в той день він відпочивав у кафе, розташованому біля станції метро «Пролетарська» в м. Харкові. З ним був ОСОБА_4 Напередодні він отримав зарплату, придбав собі новий одяг, частину якого одягнув на себе, а частину тримав у сумці. 2000 грн. він віддав сестрі, але 01 березня 2013 року забрав їх у неї і повернувся у кафе, де ще трохи випив з ОСОБА_4 До них підійшов раніше йому не знайомий ОСОБА_3, вони разом ще випили, а потім пішли до лісосмуги в туалет. Там ОСОБА_3 почав йому погрожувати побиттям, сказав: «Знімай одяг, а то поб'ю!». Він перелякався і став знімати одяг. Що сталося потім, він не пам'ятає, вважає, що на деякий час втратив свідомість, допускає, що внаслідок нанесення йому удару по голові. Коли прийшов до тями, то побачив поряд себе на землі одяг ОСОБА_3 Оскільки був майже повністю роздягнутий, до одягнув речі ОСОБА_3 і пішов на залізничну станцію до міліції. Він розповів співробітникам міліції про те, що сталося, а приблизно через 30 хвилин побачив ОСОБА_3, який купував білет, був вдягнений в його речі і тримав його сумку. Він повідомив про це співробітникам міліції, які перевірили у ОСОБА_3 документи і спочатку відпустили його, але потім, коли він назвав їм речі, які були у сумці, вони у вагоні електропотягу перевірили у ОСОБА_3 сумку і затримали його. Пізніше, в присутності понятих у ОСОБА_3 вилучили його речі, але частини одягу, грошей і його телефону у ОСОБА_3 не було.

Показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив суду, що в той день у кафе біля станції метро «Пролетарська» він познайомився з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з м. Куп'янськ. Спочатку він познайомився з ОСОБА_1, а вже пізніше до них підійшов ОСОБА_3, попросив закурити, і вони дали йому сигарети. Потім вони сиділи разом і вживали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_3 і ОСОБА_1 разом кудись пішли. Повернулися приблизно через час, ОСОБА_3 був вдягнений в одяг, який до цього був на ОСОБА_1 Він з ними не ходив і увесь час знаходився в кафе. На його питання з приводу одягу ОСОБА_3 відповів: «Просто передяглися». Після цього вони ще вживали спиртне, ОСОБА_1 заснув за столом, а ОСОБА_3 узяв його сумку, викликав його на вулицю, дістав з сумки шапку і кросівки, сказав, що це його і віддав йому. Потім ОСОБА_3 пішов з кафе, а через деякий час пішов з кафе і ОСОБА_1 Більше він їх в той день не бачив. Через три дні ОСОБА_1 приїхав до кафе разом із співробітниками міліції, яким він сам видав шапку і кросівки, які йому дав ОСОБА_3

Показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив суду, що він працював інспектором ДПС Південної залізниці і увечері 01 березня 2013 року заступив на чергування на станції «Лосево-2», яка знаходиться біля станції метро «Пролетарська» в м. Харкові. Близько 00 годин 02 березня 2013 року до них звернувся ОСОБА_1, який був вдягнений у брудний, порваний одяг. ОСОБА_1 вказав на ОСОБА_3 як особу, яка вчинила у відношенні нього злочин і була вдягнена в його речі. Вони оглянули сумку ОСОБА_3, в якій виявили перелічені потерпілим речі - одяг і зарядний пристрій до мобільного телефону, і затримали ОСОБА_3 Після цього викликали чергову оперативну групу, якій передали затриманого, потерпілого та сумку з речами.

Крім вищенаведених доказів вина обвинуваченого у вчиненні злочину також підтверджується письмовими доказами, а саме…

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року, ухваленим відносно ОСОБА_4, яким встановлено факт пограбування 01 березня 2013 року в період часу з 20 годин 07 хвилин до 20 години 44 хвилин біля станції метро «Пролетарська» в м. Харкові потерпілого ОСОБА_1 (а. с. 3-4, т. 2).

Протоколом огляду місця події від 02 березня 2013 року, в якому зафіксовано факт вилучення у ОСОБА_3 речей потерпілого ОСОБА_1 (а. с. 6-8, т. 2).

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпілого ОСОБА_1 від 02.03.2013 року, в якому зафіксовані обставини вчинення злочину, а також обставини за яких було виявлено ОСОБА_3 (а.с. 9-11, т. 2).

Протоколом слідчого експерименту від 02.03.2013 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1, з якого вбачається що під час його проведення потерпілий впевнено вказав місце де відбулося його пограбування, пояснив обставини, за яких ОСОБА_3 відібрав його речі та гроші, та обставини, за яких було виявлено ОСОБА_3 після вчинення злочину (а.с. 12-14, т. 2).

Протоколом слідчого експерименту, проведеного 02 березня 2013 року за участю ОСОБА_3, з якого вбачається, що під час його проведення обвинувачений вказав місце, де він заволодів речами потерпілого, і пояснив обставини, за яких це відбулося, та обставини, за яких він був виявлений та затриманий співробітниками міліції (а. с. 15-17, т. 2).

Протоколом огляду місця події від 02 березня 2013 року, в якому зафіксовано факт видачі ОСОБА_3 речей потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 24-28, т. 2).

Протоколом огляду міста події від 21 березня 2013 року, в якому зафіксовано факт добровільної видачі ОСОБА_4 кросівок «SAYOTA» і шапки «ADIDAS», які належать потерпілому і були передані йому 01 березня 2013 року ОСОБА_3 (а. с. 54-55, т. 2).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 92 від 07 березня 2013 року, згідно якого загальна ринкова вартість жилету, кофти спортивної, двох джинсових брюк, ременя, кросівок, сумки, кофти, двох футболок, мережевого зарядного пристрою та стерео гарнітури, які були викрадені у потерпілого, становить 567 грн. (а.с. 58-65, т.2).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 124 від 20 березня 2013 року, згідно якого вартість телефону марки «MOTOROLA V3», який був викрадений у потерпілого, становила 100 грн. (а.с. 14, т.2).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 140 від 26 березня 2013 року, згідно якого вартість кросівок та шапки, які належать потерпілому, і якими ОСОБА_6 незаконно заволодів, а потім передав свідку ОСОБА_4, становить 50 грн. ( а.с. 77-80, т. 2).

Протоколом огляду місця події від 21 березня 2013 року, в якому зафіксовано місце розташування камери відеоспостереження відділення Банку «МегаБанк» в підземному переході до станції метро «Пролетарська» в м. Харкові (а.с. 109-111, т.2).

Протоколом огляду від 26 березня 2013 року, в якому зафіксовані результати перегляду відеофайлів з камери відео-спостереження відділення банку «МегаБанк», розташованої в переході станції метро «Пролетарська», на яких зафіксовано переміщення потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, (у тому числі одяг в якому кожний з них був одягнений та речі, які знаходилися при них) в період часу з 20 години 03 хвилин по 22 години 54 хвилин 01 березня 2013 року (а.с. 101-108, т. 2).

Протоколами пред'явлення речей для впізнання від 27.03.2013 року, в яких зафіксовано факт впізнання потерпілим ОСОБА_1 своїх шапки та кросівок, якими 01.03.2013 року незаконно заволодів ОСОБА_3 (а.с. 119-124, а.с.125-129, т. 2).

Оцінивши зібрані під час кримінального провадження і досліджені в судовому провадженні докази, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Суд не приймає до уваги посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на застосування, безпосередньо після його затримання, до нього співробітниками оперативного підрозділу органів внутрішніх справ недозволених методів ведення досудового розслідування, оскільки прокурор Червонозаводського району м. Харкова листом від 04 вересня 2015 року повідомив суду, що за результатами проведеної перевірки зазначених стверджень обвинуваченого ОСОБА_3, підстав для внесення даних до ЄРДР у відношенні посадових осіб лінійного відділу міліції встановлено не було.

При призначенні обвинуваченому міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, конкретні обставини його вчинення і відомості про особу обвинуваченого, який раніше тричі судимий, негативно характеризується за місцем проживання, не працює, на обліку у лікаря нарколога не знаходиться, перебуває на обліку у лікаря - психіатра з приводу легкої розумової відсталості. Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 222 від 19 березня 2013 року в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення яке вчинив ОСОБА_3, він знаходився поза будь-якого хворобливого розладу психічної діяльності, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 2, а.с. 51)..

Обставин, які пом'якшують покарання, що призначається обвинуваченому, суд не вбачає.

Обставинами, які обтяжують покарання, що призначається обвинуваченому, є рецидив злочину і вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також з метою запобігання можливості вчинення ним нових злочинів, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

З обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави судові витрати в розмірі 831 грн. 30 коп. за проведення судово - товарознавчих експертиз.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази: сумку, навушники до мобільного телефону, зарядний пристрій для мобільного телефону, светр з капюшоном, дві пари джинсів, ремінь, дві футболки, дві пари кросівок, жилетку балоневу, куртку з ткані, шапку фірми «Адідас», - слід залишити потерпілому ОСОБА_1; квиток і бирки в кількості 22 штук, що зберігаються у камері речових доказів ЛВ на станції Основа УМВС України на Південній залізниці, - знищити; куртку, спортивні штани, кросівки, - залишити у ОСОБА_7; СД - диски з відеофайлами - залишити в матеріалах судового провадження.

Заява обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії, а ОСОБА_3 має більше двох непогашених судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому за вчинений злочин покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю призначених йому покарань за даним вироком і вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2014 року шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 6 років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати в розмірі 831 грн. 30 коп.

Речові докази: сумку, навушники до мобільного телефону, зарядний пристрій для мобільного телефону, светр з капюшоном, дві пари джинсів, ремінь, дві футболки, дві пари кросівок, жилетку, куртку з ткані, шапку фірми «Адідас», - залишити потерпілому ОСОБА_1; квиток і бирки в кількості 22 штук, що зберігаються у камері речових доказів ЛВ на станції Основа УМВС України на Південній залізниці, - знищити; куртку, спортивні штани, кросівки, - залишити у ОСОБА_7; СД - диски з відеофайлами - залишити в матеріалах судового провадження.

Строк відбування ОСОБА_3 призначеного покарання рахувати з дня обрання у відношенні нього судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 29 липня 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_3 у відбування покарання за даним вироком строк покарання, відбутий ним за вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2014 року з 18 квітня 2014 року по 28 липня 2014 року.

До вступу вироку в законну силу раніше обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою у Харківській установі виконання покарань УДПТС України в Харківській області (№ 27) залишити без змін.

Копію вироку вручити прокурору, захиснику і обвинуваченому негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: А.М. Клименко