Ухвала суду № 53092434, 28.10.2015, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/484/15-ц

2/0187/191/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участі секретаря судового засідання Срібненко О.М., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні цивільну справу №187/484/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", реєстраційна служба Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, Петриківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, усунення перешкод в користуванні власності та вселення; та зустрічний позов ОСОБА_3 до Курилівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на нерухоме майно, -

Встановив:

23.04.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі Позивачи) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі Відповідача), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", реєстраційна служба Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, яким з урахуванням уточнень позову від 21.07.2015, від 10.08.2015, від 17.08.2015, просили:

- визнати за ОСОБА_1 право власності 1/3 частину житлового будинку і господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Курилівка, вул. Леніна, 356 та складається із житлового будинку А-1, загальною площею 80,4 кв.м., житловою - 35,3 кв.м., А-1 житлової прибудови, Ганок, Б-1 Літньої кухні, б-1 тамбур, сараїв В-1, Ж-1, З-1, і-1 вбиральні, № 1-4 огорожі, тротуару "І" в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 померлого 29.08.2014.

- визнати за ОСОБА_2 право власності 1/3 частину житлового будинку і господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Курилівка, вул. Леніна, 356 та складається із житлового будинку А-1, загальною площею 80,4 кв.м., житловою - 35,3 кв.м., А-1 житлової прибудови, Ганок, Б-1 Літньої кухні, б-1 тамбур, сараїв В-1, Ж-1, З-1, і-1 вбиральні, № 1-4 огорожі, тротуару "І" в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 померлого 29.08.2014.

- визнати за ОСОБА_1 право власності 1/3 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,3000 гектарів, розташованої по вул. Леніна № 356 в с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 померлого 29.08.2014.

- визнати за ОСОБА_2 право власності 1/3 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,3000 гектарів, розташованої по вул. Леніна № 356 в с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 померлого 29.08.2014.

- зобов'язати Відповідача забезпечити їм вільний доступ та не чинити їм перешкод у користуванні будинком № 356 по вулиці Леніна в с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області та надати їм комплект ключів від будинку та вселити до нього.

Одночасно просять стягнути судові витрати з Відповідача.

Свої вимоги мотивують тим, що вони є дітьми ОСОБА_5, померлого 29.08.2014. На підставі договору дарування від 05.05.1998 їх батькові на праві власності належав спірний будинок та земельна ділянка площею 0,3000 га. у 2003 році батько одружився з Відповідачкою, яка зареєстрована та мешкає у спірному будинку. Після смерті батька вони у встановлений законом строк звернулися до нотаріуса Петриківської районної державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на спірне нерухоме майно, але постановою державного нотаріуса їм відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у звязку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи. Відповідачка по справі перешкоджає їм в отримані свідоцтва про право на спадщину. В будинок не пускає, документи на будинок та земельну ділянку не дає. Тому вони не можуть отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом. Других спадкоємців крім їх та Відповідачки немає.

30.09.2015 до суду звернулася Відповідач із зустрічним позовом до Курилівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, яким просила:

- визнати домоволодіння № 356 по вул. Леніна с. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, яке складається з житлового будинку А-1, загальною площею 80,4 кв.м., житловою 35,3 кв.м., житлової прибудови (ганок) А1-1, літньої кухні Б-1, прибудови б-1, сараю В-1, сараю Ж-1, сараю З-1, вбиральні І-1, ворота та огорожа та тротуару таким, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_5 померлого 29.08.2014.

- визнати за ОСОБА_3 право власності 1/3 частину домоволодіння № 356 по вул. Леніна с. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, яке складається з житлового будинку А-1, загальною площею 80,4 кв.м., житловою 35,3 кв.м., житлової прибудови (ганок) А1-1, літньої кухні Б-1, прибудови б-1, сараю В-1, сараю Ж-1, сараю З-1, вбиральні І-1, ворота та огорожа та тротуару в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого 29.08.2014.

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частини домоволодіння № 356 по вул. Леніна с. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, яке складається з житлового будинку А-1, загальною площею 80,4 кв.м., житловою 35,3 кв.м., житлової прибудови (ганок) А1-1, літньої кухні Б-1, прибудови б-1, сараю В-1, сараю Ж-1, сараю З-1, вбиральні І-1, ворота та огорожа та тротуару.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 04.12.2000 розірвав шлюб зі своєю дружиною. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 запропонував їй стати його дружиною і проживати разом з ним в подарованому йому житловому будинку №356 по вул. Леніна с. Курилівка, на що вона дала згоду і з 2003 року стала постійно, але без реєстрації проживати разом з ним і за їх спільні кошти, своїм трудом зайнялись перебудовою подарованого йому домоволодіння. Так вони з чоловіком побудували прибудову б-1 до літньої кухні Б-1. збудували сараї Ж-1 і З-1, потім самочинно перебудували житловий будинок А-1, внаслідок чого площа будинку збільшилася , а саме до перебудови площа будинку А-1 була 35,8 кв. м., а після перебудови стала 80,4 кв.м. З 05.04.2006 вона офіційно була зареєстрована у спірному будинку, де постійно проживає до теперішнього часу. 07.06.2006 вони офіційно зареєстрували шлюб. Внаслідок проведеної ними перебудови домоволодіння його вартість збільшилася в декілька разів. 29.08.2014 чоловік помер і вони не встигли узаконити перебудову будинку та самочинно збудовані господарчі будівлі. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на яку претендую вона як дружина, та діти її чоловіка позивачі за первісним позовом. Останні звернулись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спірний будинок в якому просять визнати за ними право власності по 1/3 всього домоволодіння не враховуючи те, що 1/2 частина домоволодіння належить на законних підставах їй.

Позивач ОСОБА_1, представники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити. Пояснили, що Відповідачка перешкоджає їм в реалізації їй права на спадщину, в тому числі у користування спірним майном. Щодо переобладнання будинку вказали, що кошти на облаштування направлялися і Позивачами. Зазначили, що 1/3 частини права власності Відповідачки у порядку спадкування ними не заперечується. Із зустрічним позовом не згодні, так як будинок не є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідач та її представник ОСОБА_8 проти первісного позову заперечували, так як будинок самочинно переобладнаний. Натомість вважають обґрунтованим зустрічний позов, так як будинок є спільною сумісною власністю, а тому 2/3 його частини належить їй. Інша частина домоволодіння належить їй на праві власності у порядку спадкування за законом. Просили задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову, та відсутність про підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з такого.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів. Зокрема, за змістом ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно паспорта громадянина України серії АЕ678202 видано на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. У свідоцтві про народження серії І-КИ №376710 батьками ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 записано ОСОБА_4 та ОСОБА_10 (а.с. 148-150 та на звороті).

Відповідно паспорта громадянина України серії АН217693 видано на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2. У свідоцтві про народження серії V-КИ №396404 батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 записано ОСОБА_4 та ОСОБА_11 (а.с. 142-144).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії 1-КИ №039595 ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_3 06.06.2006.

Сторони не заперечували, що позивачі є дітьми померлого ОСОБА_5, а Відповідач дружиною.

ОСОБА_5 помер 29.08.2014, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 139).

Після смерті ОСОБА_5, відкрилася спадщина на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані по вул. Леніна, 356 в с. Курилівка.

10.09.2014 до Державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 (а.с. 138). З аналогічною заявою 16.02.2015 звернувся і ОСОБА_2 (а.с 146-147).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.09.2014 відомості про відкриття спадкової справи на померлого ОСОБА_5 відсутні (а.с. 141).

Постановами державного нотаріуса від 20.03.2015 та від 28.10.2015 Позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, а саме на спірне нерухоме майно, у зв'язку із відсутністю у спадкоємців правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Як вбачається із матеріалів справи, за договором дарування від 05.05.1998 ОСОБА_12 подарувала, а обдарований ОСОБА_5 прийняв у дар житловий будинок №356 по вул. Леніна в с. Курилівка, що розташований на приватизованій земельній ділянці, який складається із житлового будинку А-1, житловою площею 11,1 кв.м., Б-1 літньої кухні, сарай В-1, Д-1 вбиральня, Е-1 навіс, №І колодязь, №2, 3 огорожі (а.с. 169-170).

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок №356 по вул. Леніна в с. Курилівка складеного 04.05.1998 власником значиться ОСОБА_12 Житловий будинок складається із житлового будинку А-1, загальною площею 35,8 кв.м., житловою 11,1 кв.м., піддашок, Б-1 Літньої кухні, б-1 тамбур, сарай В-1, Д-1 вбиральня, Е-1 навіс (а.с. 104-107).

На виконання ухвали суду про забезпечення доказів, суду надано технічний паспорт на житловий будинок №356 по вул. Леніна в с. Курилівка виготовленого 14.11.2014, відповідно до якого власником значиться ОСОБА_12 Житловий будинок складається із житлового будинку А-1, загальною площею 80,4 кв.м., житловою - 35,3 кв.м., А-1 житлової прибудови, Ганок, Б-1 Літньої кухні, б-1 тамбур, сараїв В-1, Ж-1, З-1, і-1 вбиральні, № 1-4 огорожі, тротуару "І". Також маються примітки, що житлова прибудова А-1, сараї Ж-1, З-1 збудовані самовільно, житловий будинок А-1 самовільно переплановано із самочинним збільшенням загальної площі на 6,6 кв.м. та самочинним збільшенням житлової площі на 11,9 кв.м. (а.с. 161-166).

Відповідачем надано технічний паспорт, де власником зазначено ОСОБА_5

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухому майно, щодо обєкта нерухомого майна від 06.08.2015 за параметрами запиту право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок №356 по вул. Леніна в с. Курилівка, відомості відсутні (а.с. 122-123).

Однак, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, після придбання будинку він був реконструйований, а саме житлова площа збільшилася до 35,3 кв.м., дані зміни у встановленому законом порядку зареєстровані не були.

Доказів, що питання реконструкції будинку були предметом розгляду компетентного державного органу, а ні Позивачами, а ні Відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В даному випадку норми ст. 392 ЦК України, на які посилаються Позивачі, не застосовуються щодо вимог про визнання права власності на обєкти самочинного будівництва (ч. 3 ст. 376 ЦК).

Таким чином в задоволенні позову в частині визнання права власності в порядку спадкування, як за первісним так і за зустрічним позовом слід відмовити.

Щодо вимог Відповідача про визнання спільною сумісною власністю будинку суд зазначає таке.

За змістом статей 60, 69-71 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від доходу подружжя, в разі поважної причини відсутності самостійного заробітку у одного з подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу, та у разі поділу майна частки подружжя є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В даній справі, спірний будинок, хоча договір і не був зареєстрований у виконавчому комітеті місцевої ОСОБА_11 народних депутатів, не є обєктом спільної власності подружжя, оскільки був переданий померлому на підставі договору дарування.

Таким чином в задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.

Посилання Відповідача на те, що з її боку витрачалися особисті кошти на розбудову будинку, під час розгляду не знайшли свого підтвердження, так як належних та допустимих доказів цьому не надано.

Також суд не приймає до уваги посилання Відповідача щодо визнання права власності на будинок як на новостворений обєкт, оскільки обєкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого обєкта, в даній справі є самочинним.

Тому в іншій частині зустрічний позов також підлягає залишенню без задоволення.

Щодо вимоги про визнання права власності на змелену ділянку, то як вбачається із копії договору дарування земельної ділянки від 05.05.1998, ОСОБА_12 подарувала, а обдарований ОСОБА_5 прийняв у дар земельну ділянку 0,30 га, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована по вул. Леніна № 356 в с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області (а.с. 167-168).

Відповідно Державного акта на право приватної власності на землю серія ДП земельна ділянка площею 0,3000 га, яка розташована по вул. Леніна № 356 в с. Курилівка, Петриківського району, Дніпропетровської області, видана ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с. 108 та на звороті).

Як зазначено вище, постановою державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на земельну ділянку відмовлено.

Відповідно до положень статей 1261, 1268 ч.ч.2 та 5, 328 ч. 2 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Позивачами підтверджено право власності спадкодавця на земельну ділянку, з метою забезпечення права на спадщину, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в даній частині.

У зв'язку з відмовою в задоволенні первісного позову в частині визнання права власності на будинок, враховуючи пояснення Позивачів, що ОСОБА_2 проживає за межами України, ОСОБА_1 лише один раз відвідала будинок, де нікого не застала, вимоги про зобов'язання Відповідача забезпечити їм вільний доступ, не чинити їм перешкод у користуванні спірним будинком, надати їм комплект ключів від будинку та вселити до нього, підлягають залишенню без задоволення, у зв'язку із необґрунтованістю. Доказів в підтвердження своїх доводів, Позивачами в порушення вимог статей 10 та 60 ЦПК України суду не надано.

Інші доводи сторін, висновків суду не спростовують.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме згідно квитанцій ОСОБА_9 сплачено судового збору за подання позову 121,80 грн. (а.с.3) та 243,90 грн. (а.с. 43). З боку ОСОБА_2 сплачено 121,80 грн. (а.с. 1-2) та 243,60 грн. (а.с. 156а) за подання позову, 121,80 грн. за забезпечення доказів (а.с. 101а)

Оскільки майнові вимоги Позивачів задоволено частково, з Відповідача підлягають стягненню понесені витрати пропорційно задоволеній частині вимог, тобто в розмірі 60,90 грн. на користь кожного з Позивачів. Так як витрати по забезпеченню доказів понесені ОСОБА_2, ці витрати, пропорційно задоволеної частини вимог, підлягають стягненню з Відповідачки на його користь, а саме в розмірі 20,30 грн.

При цьому, Позивачами окрім вимог майнового характеру заявлено три вимоги немайнового характеру, о отже останнім необхідно доплатити судовий збір за дві немайнові вимоги, тобто по 243,60 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_9 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", реєстраційна служба Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, Петриківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, усунення перешкод в користуванні власності та вселення задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,3000 га, розташованої по вул. Леніна, 356, в с. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, що належала померлому ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.03.2001 (серія ДП).

Визнати за ОСОБА_9 право власності на 1/3 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,3000 га, розташованої по вул. Леніна, 356, в с. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, що належала померлому ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.03.2001 (серія ДП).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 60 (шістдесят) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: код ЄДРПОУ суду 26371366; Р/Р 31215206700225; КБК 22030001; отримувач УДКСУ у Петриківському районі Дніпропетровської області; ОКПО 37320300; МФО 805012; банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: код ЄДРПОУ суду 26371366; Р/Р 31215206700225; КБК 22030001; отримувач УДКСУ у Петриківському районі Дніпропетровської області; ОКПО 37320300; МФО 805012; банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Курилівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на нерухоме майно залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено та підписано 02.11.2015.

Суддя ОСОБА_13