Ухвала суду № 53067211, 26.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №22-ц/796/12131/2015 Головуючий у І інстанції - Малинников О.Ф.

Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Чобіток А.О., Желепи О.В.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в Апеляційному суді міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про визнання іпотечного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання іпотечного договору недійсним.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 24 жовтня 2007 року між нею та АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», укладено Іпотечний договір № 84/07, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О. Е., зареєстрований в реєстрі за № 7124.

За умовами вказаного договору нею передано у іпотеку ПАТ «Брокбізнесбанк» свої майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що випливають з договору про участь у Фонді фінансування будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 від 23 жовтня 2007 року та Договору № 043 відступлення майнових прав від 24 жовтня 2007 року, укладеного між нею, довірителем Фонду фінансування будівництва (надалі - ФФБ) житлового будинку по АДРЕСА_1, та АБ «Брокбізнесбанк», як Управителем ФФБ. Предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва - трикімнатна квартира АДРЕСА_1,оціночна вартість предмету іпотеки становить 1 788 609 грн.

Іпотекою забезпечене виконання зобов'язання по Кредитному договору № 1201-71 від 24 жовтня 2007 року, укладеному між сторонами про надання грошових коштів в розмірі 247 926 доларів США на строк з 24 жовтня 2007 року по 23 жовтня 2022 року, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% (згодом з 06 травня 2011 року - 11% річних) для придбання нерухомого-майна на первинному ринку.

Вважає, що вказаний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним,посилаючись на порушення вимог ч. 3 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про іпотеку», оскільки у Законіна час укладання договору поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав були відсутні.

Предметом правового регулювання «Закону України «Про іпотечне кредитування, операцій з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» є відносини, що виникають з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору.

Предметом іпотеки також міг бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Частина об'єкта нерухомого майна, яка у даному випадку, могла бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності, як на окремий об'єкт нерухомості, чи укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки.

На підставі викладеного, позивачка просила визнати недійсним Іпотечний договір № 84/07 від 24 жовтня 2007 року, укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О.Е., зареєстрований в реєстрі за № 7124.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2015 року у задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2007 р. між позивачкою, як Довірителем, та відповідачем, як Управителем, було укладено Договір №043 про участь у Фонді фінансування будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, об»єктомінвестування було визначено квартиру №48 вказаного будинку.

За умовами даного договору Довіритель на підставі повного визнання ним Правил Фонду фінансування будівництва виду А, затвердженого Головою Правління AT «БРОКБІЗНЕСБАНК»», надала згоду на участь у Фонді фінансування будівництва (далі - «ФФБ»); взяла на себе зобов'язання виконувати Правила ФФБ та передати кошти до ФФБ в довірче управління, а Управитель прийняв кошти до ФФБ в довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ відповідно до Правил ФФБ.

24 жовтня 2007 р. між AT «БРОКБІЗНЕСБАНК»», правонаступником якого є відповідач, та позивачкою укладено кредитний договір № 1201-71 про надання ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 247 926 доларів США строком з 24 жовтня 2007 року по 23 жовтня 2022 року, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,5% (згодом з 06 травня 2011 року - 11% річних) для придбання нерухомого-майна на первинному ринку.

Договором №043 від 24.10.2004 р. відступлення майнових прав, укладеним між сторонам, позивачка, як Довіритель, після повної сплати закріпленого за нею об'єкта інвестування відступила відповідачу, як Управителю, майнові права на об'єкт інвестування-квартиру №48, за будівельною адресою: АДРЕСА_1.

24 жовтня 2007 року між позивачкою ОСОБА_2 та АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», укладено Іпотечний договір № 84/07, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О. Е., зареєстрований в реєстрі за № 7124.

За умовами вказаного договору ОСОБА_2 передано в іпотеку ПАТ «Брокбізнесбанк» свої майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - трикімнатну квартиру № 48, в житловому будинку АДРЕСА_1, що випливають з договору про участь у Фонді фінансування будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 від 23 жовтня 2007 року та Договору № 043 відступлення майнових прав від 24 жовтня 2007 року, укладених між нею, як Довірителем Фонду фінансування будівництва, та відповідачем, як Управителем даного фонду.

Іпотекою забезпечене виконання зобов'язання по вказаному Кредитному договору № 1201-71 від 24 жовтня 2007 року, укладеному між сторонами, про надання грошових коштів в розмірі 247 926 доларів США .

Вказані правовідносини врегульовані Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Відповідно до частині першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, що встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Позивачка вважає, що вказаний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним, посилаючись на порушення вимог ч. 3 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на час укладення іпотечного договору), оскільки на момент укладення спірного договору майнові права на об'єкти незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки.

Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» ( в редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору) визначений вичерпний перелік об»єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором. Водночас поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі були відсутні.

Разом з тим, відповідно до ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (в редакції, що діяла на час укладення іпотечного договору) Банк надає кредит довірителю ФФБ на умовах, визначених в договорі про іпотечний кредит, предметом іпотеки за іпотечним договором є об'єкт інвестування, який стане власністю позичальника в майбутньому, та/або майнові права на нього.

Згідно договору № 043 від 23 жовтня 2007 р. про участь у Фонді фінансування будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 об'єктом інвестування було визначено квартиру №48, у житловому будинку АДРЕСА_1, кошти було внесено Довірителем на фінансування будівництва, яке здійснювалося за вказаним договором. Відповідно до кредитного договору №120 1-71 від 24 жовтня 2007 р. кредит надавався Довірителю для придбання нерухомого майна шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Фонду фінансування будівництва, Управителем якого був відповідач.

Враховуючи вищевказане, майнові права на об'єкт інвестування було передано в іпотеку у відповідності до статті 50 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", яким врегульовано правовідносини щодо оформлення іпотечного договору. Укладення між сторонами Іпотечного договору не суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, спрямований на реальне настання правових наслідків, що передбачені правочином, а тому відсутні підстави, передбачені ст.ст. 203, 215 ЦК України, для визнання іпотечного договору недійсним.

Можливість передачі в іпотеку майнових прав було передбачено також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_2, обґрунтовано відмовивши в позові.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: