Ухвала суду № 53067002, 22.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц /796/13042/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - Шклянка М.П.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана її представником ОСОБА_3, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року по справі за поданням головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ДАНИЛЮК Ольги Борисівни про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2,

встановила:

У липні 2015 року Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Данилюк О.Б. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, посилаючись на те, що на виконанні у відділі знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 753/21770/14 від 22.05.2015 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» боргу в розмірі 277 372 грн. 09 коп.

18.06.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано строк для самостійного виконання до 25.06.2015 року та направлено боржнику. Однак, боржником в зазначений строк рішення не виконано, про причини невиконання державного виконавця повідомлено не було. 13.07.2015 року та 27.07.2015 року державним виконавцем здійснювались виходи за місцем проживання боржника, але здійснити опис майна боржника та квартири не вдалось, оскільки двері державному виконавцю не відчинили.

Оскільки боржник ОСОБА_2 добровільно не виконує рішення суду, а строк добровільного виконання пройшов, і не надає можливості державному виконавцю провести опис майна для його реалізації в рахунок погашення боргу, з метою своєчасного та повного виконання виконавчих документів державний виконавець просив надати дозвіл на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року подання задоволено: надано дозвіл державному виконавцю ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві на примусове проникнення в квартиру АДРЕСА_1, де проживає боржник ОСОБА_2, для вчинення виконавчих дій, що будуть полягати у проведенні опису та арешту власного майна боржника.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказував, що суд першої інстанції розглянув справу без участі державного виконавця, який не довів необхідність обмеження конституційного права ОСОБА_2 на недоторканість житла, як боржника у виконавчому провадженні.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.

Представники ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві та стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 травня 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» боргу в розмірі 277 372 грн. 09 коп.

18 червня 2015 року державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано строк для самостійного виконання до 25.06.2015 року та направлено боржнику.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником ОСОБА_2 зареєстрована квартира АДРЕСА_1.

Задовольняючи подання державного виконавця про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 для вчинення виконавчих дій, що будуть полягати у проведенні опису та арешту власного майна боржника, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до матеріалів подання, боржник добровільно не виконала вимоги державного виконавця про стягнення, не відкрила двері квартири АДРЕСА_2 для проведення опису майна, а тому відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» подання підлягає задоволенню.

Однак погодитись із висновками суду першої інстанції у повному обсязі неможливо, оскільки таких висновків суд дійшов з порушенням порядку розгляду подання.

Згідно з п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної ухвали, подання розглянуто судом за відсутності державного виконавця, тоді як законом визначено, що під час розгляду цього подання участь державного виконавця є обов'язковою.

Також задовольняючи подання державного виконавця, суд вважав встановленою обставину, що при виходах державного виконавця за адресою реєстрації боржника квартира АДРЕСА_2 була постійно зачинена, боржник не відкрила двері квартири для проведення опису майна.

Разом з тим, розглядаючи подання без участі державного виконавця, суд першої інстанції, за відсутності відповідних письмових доказів, не з'ясував, яким чином боржник ОСОБА_2 повідомлялась про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, та чи чинила цьому перешкоди, не надавала доступу до житла у призначений час для вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі дні не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час провадження виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час провадження виконавчих дій.

Відповідно до п.4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, опис та арешт майна боржника здійснюються в такій послідовності: після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані дані, що визначені п.4.2.1 Інструкції. Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна.

Як вбачається зі змісту наданих державним виконавцем актів про неможливість здійснити опис майна боржника у зв'язку з тим, що двері квартири АДРЕСА_2 ніхто не відчинив, акти складені державним виконавцем 13 липня 2015 року о 18 год. 20 хв. та 27 липня 2015 року о 18 год. 20 хв.

Проте матеріали подання не містять жодних посилань та доказів щодо належного повідомлення боржника про призначення часу і дати проведення опису майна боржника та необхідності забезпечення доступу до квартири в зазначений час.

Приймаючи до уваги, що питання про примусове проникнення до житла повинно вирішуватись шляхом прийняття вмотивованої ухвали, однак суд першої інстанції неповно з'ясував обставини виконання рішення суду, не перевірив наявність підстав для звернення з даним поданням та підстав для його задоволення, порушив порядок розгляду подання, оскаржувану ухвалу неможливо визнати законною і обґрунтованою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 з метою опису майна розглянуте судом першої інстанції з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, тому оскаржувана ухвала від 14 серпня 2015 року підлягає скасуванню, а питання вирішення подання - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року - скасувати, питання щодо вирішення подання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: