Постанова № 53060843, 31.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2012 року 08:31№ 2а-7179/12/2670

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київгума»

до ОСОБА_1 державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна державна податкова служба Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби)

третя особа Державна податкова адміністрація в м. Києві

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 07.06.2012 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 30/9/10-130 від 14.05.2012 р.)

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність № 250/10-105 від 09.07.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 31.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «Київгума»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 р. по справі 8/283 суддею Пилипенко О.Є. в позові Відкритому акціонерному товариству «Київгума»було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київгума»було задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 р. по справі № 8/283, та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київгума»задоволено та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 р. касаційні скарги ОСОБА_1 державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової адміністрації в м. Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 р. та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 р. по справі № 8/283 скасовано, справу № 8/283 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, після скасування судового рішення, справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київгума»до ОСОБА_1 державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа - Державна податкова адміністрація в м. Києві про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, Окружним адміністративним судом міста Києва було присвоєно новий № 2a-7179/12/2670, та протоколом розподілу справ між суддями від 25.05.2012 р. справу № 2a-7179/12/2670 розподілено до розгляду на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було прийнято до нового розгляду справу № 2a-7179/12/2670 та призначено судове засідання з розгляду справи на 12.06.2012 р.

В судовому засіданні 31.07.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Київгума»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2007 р., відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637, відносно видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів та несвоєчасної подачі звітів про використання отриманих коштів.

На думку позивача, висновки, викладені в ОСОБА_4 перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, оскільки працівники позивача, які отримували аванс на одне й те ж відрядження двома частинами, у повній відповідності до вимог чинного (на момент виникнення спірних відносин) законодавства, звітували за ці кошти протягом 3-х днів з дня повернення з відрядження, та відповідно не може вважатися не звітуванням (невчасним звітуванням) за раніше видані кошти окреме не звітування (невчасне звітування) щодо першої частини авансу на відрядження при тому, що друга частина авансу, як і перша, видавалася відповідному працівнику до початку такого відрядження, а відповідно працівник, який на момент видачі другої частини авансу ще не був у такому відрядженні, ніяким чином не міг відзвітувати за першу частину авансу до головного підприємства без її фактичного використання у відрядженні.

Представники відповідача та третьої особи позов не визнали, зазначивши, що позивачем було порушено вимоги п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637, відносно видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів та несвоєчасної подачі звітів про використання отриманих коштів, відповідно до чого та на підставі п. 1 Указу Президента від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», контролюючим органом було правомірно прийнято оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна державна податкова служба Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби), відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.11, ч.1-5 п.4.11 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями) та до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Київгума»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2007 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено ОСОБА_4 від 02.10.2007 року № 835/40-30/00152253, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 р. № 637, відносно видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів та несвоєчасної подачі звітів про використання отриманих коштів.

На підставі встановлених в ОСОБА_4 перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р., згідно якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 5 890 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу оскаржив його до ДПА у м. Києві (скарга № 01пр-242 від 30.10.2007 р.).

За результатами розгляду зазначеної скарги ДПА у м. Києві було винесено рішення від 17.12.2007 р. № 4663/10/25-214, відповідно до якого позивачу додатково було збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 5 085,00 грн.

За результатами винесеного ДПА у м. Києві рішення про результати розгляду скарги від 17.12.2007 р. № 4663/10/25-214, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.12.2007 р. № НОМЕР_1 на суму 5 085,00 грн.

Зважаючи на викладене, не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р., позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Як зазначалося в обставинах справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 р. по справі 8/283 суддею Пилипенко О.Є. в позові Відкритому акціонерному товариству «Київгума»було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 р. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київгума»було задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 р. по справі № 8/283, та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київгума»задоволено та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 р. касаційні скарги ОСОБА_1 державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової адміністрації в м. Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 р. та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 р. по справі № 8/283 скасовано, справу № 8/283 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з ОСОБА_4 перевірки (п.п.3.3.2 ОСОБА_4 перевірки), відповідачем зазначено, що при перевірці фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Київгума»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2007 р., було встановлено порушення видачі позивачем конкретному працівнику під звіт готівкового авансу за наявності в нього раніше одержаних підзвітних коштів, за якими в установленому порядку не був складений авансовий звіт, чим відповідно порушено п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.

Проте, враховуючи наявні у справі докази та норми чинного (на момент виникнення спірних відносин) законодавства, суд не може погодитися з таким висновком контролюючого органу, та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 від 15.12.2004 р. № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п. 1.8 розділу II Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (надалі - Інструкція № 59), не дозволяється направляти у відрядження та видавати аванс працівнику, який не відзвітував про витрачені кошти в попередньому відрядженні.

Згідно ч.1 п.1.15 розділу II Інструкції № 59, після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, грошові кошти видавалися працівникам ВАТ «Київгума»на відрядження до інших підприємств.

Перед відрядженням ВАТ «Київгума»забезпечувало працівника авансом на відрядження.

Аванс видавався двома частинами, при цьому перша частина видавалася в гривнях, а друга частина в рублях Російської Федерації.

Після завершення відрядження та повернення працівників до місця постійної роботи ВАТ «Київгума», вони надавали складені звіти про використання коштів у встановлені законодавством строки, що підтверджується видатковими касовими ордерами, посвідченнями про відрядження, звітами про використання коштів наданих на відрядження (належним чином засвідчені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи), та зазначене наведено в таблиці.

№ п/п ПІБ Документ-підстава для видачі готівкових коштів з каси Видача коштів працівникамТермін відрядження Дата звітування про використані кошти Вид валютиСума коштів у валюті 1. ОСОБА_6Видатковий касовий ордер від 13.04.2005 р. Видатковий касовий ордер від 14.04.2005 р.Гривні2 000,00 800,00з 19.04.2005 р. по 22.04.2005 р.25.04.2005 р.2.ОСОБА_7Видатковий касовий ордерГривні1 050,00з 11.07.2005 р. по18.07.2005 р. від 08.07.2005 р. Видатковий касовий ордер від 11 07.2005 р. 650,0015.07.2005 р. 3. ОСОБА_8Видатковий касовий ордер від 21.11.2005 р. Видатковий касовий ордер від 24.11.2005 р.Гривні Рублі800,00 5 000,00з 27.11.2005 р. по 01.12.2005 р.02.12.2005 р.4. ОСОБА_9Видатковий касовий ордер від 16.01.2006 р. Видатковий касовий ордер від 17.01.2006 р.Гривні Рублі1 500,00 3 000,00з 18.01.2006 р. по 21.01.2006 р.23.01.2006 р.5. ОСОБА_10Видатковий касовий ордер від 16.03.2006 р. Видатковий касовий ордер від 17.03.2006 р.Гривні Рублі2 080,00 11 000,00з 19.03.2006 р. по 24.03.2006 р.27.03.2006 р.6. ОСОБА_10Видатковий касовий ордер від 22.06.2006 р. Видатковий касовий ордер від 26.06.2006 р.Гривні Рублі2 000,00 14 000,00з 26.06.2006 р. по 30.06.2006 р.03.07.2006 р.7. ОСОБА_10 Видатковий касовий ордер від 10.08.2006 р. Видатковий касовий ордер від 14.08.2006 р. Гривні Рублі 1 980,00 27 000,00 з 14.08.2006 р. по 18.08.2006 р.19.08.2006 р.8. ОСОБА_10Видатковий касовий ордер ні і 08.04.2006 р. Видатковий касовий ордер від 11.04.2006 р.Гривні Рублі1 680,00 8 000,00з 11.09.2006 р. по 14.09.2006 р.15.09.2006 р.9. ОСОБА_11Видатковий касовий ордер від 18.10.2006 р. Видатковий касовий ордер від 20 10.2006 р.Гривні Рублі1 420,00 5 700,00з 23.10.2006 р. по 27.10.2006 р.31.10.2006 р. 30.10.2006 р.10. ОСОБА_10Видатковий касовий ордер від 17.11.2006 р. Видатковий касовий ордер від 20.11.2006 р.Гривні Рублі2 300,00 13 000,00з 20.11.2006 р. по 25.11.2006 р.27.11.2006 р.11. ОСОБА_10Видатковий касовий ордер від 18.01.2007 р. Видатковий касовий ордер від 22.01.2007 р.Гривні Рублі2 000,00 15 000,00з 22.01.2007 р. по 27.01.2007 р.29.01.2007 р.12. ОСОБА_9Видатковий касовий ордер від 06.04.2007 р. Видатковий касовий ордер від 10.04.2007 р.Гривні Рублі2 350,00 3 800,00з 11.04.2007 р. по 14.04.2007 р.17.04.2007 р.

Проти зазначених в наведеній таблиці даних представник відповідача в судовому засіданні не заперечував.

Однак, відповідач зазначив, що платник податків, у відповідності до вимог чинного законодавства не має права видавати працівнику під звіт готівкового авансу за наявності в нього раніше одержаних підзвітних коштів за якими в установленому порядку не був складений авансовий звіт.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, в перевіряємому періоді ВАТ «Київгума»аванс на відрядження видавався працівникам двома частинами, при тому, що друга частина авансу, як і перша, видавалася відповідному працівнику до початку такого відрядження, а відповідно працівник, який на момент видачі другої частини авансу ще не був у такому відрядженні, ніяким чином не міг відзвітувати за першу частину авансу до головного підприємства без її фактичного використання у відрядженні, а отже здавав єдиний складений звіт про використання коштів, та при цьому такі звіти подавалися працівниками позивача у встановлені законодавством строки, що підтверджується матеріалами справи, та наведено в таблиці.

Таким чином, працівники ВАТ «Київгума», які отримували аванс на одне й те ж відрядження двома частинами, не можуть вважатися такими, що не відзвітували за раніше видані кошти (першу частину авансу на відрядження) при отримання другої частини коштів на те ж саме відрядження. Працівники ВАТ «Київгума»отримували грошові кошти двома частинами, але обидві частини до відрядження і звітували за ці кошти протягом 3-х днів з дня повернення з відрядження.

Зважаючи на викладене, висновок податкового органу про порушення ВАТ «Київгума»пунктів 1.15, 1.18 розділу II Інструкції № 59, є необґрунтованим, та таким, що спростовується наявними у справі доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні, передбачені п.1 Указу Президента від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», підстави для застосування до ВАТ «Київгума»штрафних санкцій за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, оскільки зазначеного порушення з боку позивача не було допустимими доказами доведено відповідачем, а матеріали справи свідчать про відсутність вчинення позивачем наведених порушень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р. - є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих ним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності прийнятих відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судових дебатах представник позивача не наголошував на відшкодуванні ВАТ «Київгума»судових витрат зі сплати судового збору, а тому суд не вирішував питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення ОСОБА_1 державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна державна податкова служба Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000744030/0 від 11.10.2007 р. та № НОМЕР_1 від 24.12.2007 р.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 03.08.2012 р.