Постанова № 53060562, 19.10.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2545/15-а10 год. 34 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Новотроїцьке відділення) за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Инвест-Агропром" про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

встановив:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Генічеської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих Генічеською ОДПІ від 23.04.2015 №0000461700, №0000471700 та вимогу про сплату боргу №Ф НОМЕР_1 і рішення ОДПІ №0000871700 від 03.06.2015. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що прийняті внаслідок невірного тлумачення норм права та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Генічеська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( далі відповідач, Генічеська ОДПІ), заперечує проти позову, вважає, що перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ПП «Інвест-Агропром», встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскажуються позивачем, правомірними. Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, пояснення свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив, що ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою підприємцем , платником податків, в тому числі податку на додану вартість, перебуває на обліку Новотроїцькому відділенні Генічеської ОДПІ.

В березні 2015 року Новотроїцьким відділенням Генічеської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, за результатами документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і збрів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування виконання умов валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, висновки перевірки зафіксовані в акті №39/17/21-18-21-18-2476313676 від 01.04.15.

Перевіркою підтверджено, що за перевіряємий період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 року Позивач здійснював такі види діяльності, як оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля пальним; вантажний автомобільний транспорт.

Документальною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_3 ст.44, п.п.198.1 п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України , в результаті чого фізичною особою - підприємцем безпідставно сформовано податковий кредит у 2012 р. -2014 роках , що привело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 35652 грн.; порушення вимог п.п.2 п.1 ст.7 Закону України №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 рік, а саме: занижену суму чистого доходу 35652 грн., донараховано єдиного внеску за 2012 рік за ставкою 34,7% - 34,35 грн., за 2013 рік за ставкою 36,6%- 3884,36 грн. за 2014 рік за ставкою 36,6% грн,- 9128,04 грн. на загальну суму 13046,75 грн.

До таких висновків податкова інспекція дійшла з огляду на те, що сума чистого оподатковуваного доходу є завищеною внаслідок завищення витрат позивача на загальну суму 35652 грн., в тому числі за 2012 рік на 99 грн., за 2013 р. на 10613 грн., за 2014 рік на 24940 грн. На суму заниженого річного оподатковуваного доходу 35652 грн. податкова інспекція донарахувала єдиний соціальний внесок в сумі 13046 грн. 75 коп. (36,6 %) відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб не визначались.

В акті перевірки зазначено, що заниження податку на додану вартість виникло внаслідок завищення податкового кредиту на загальну суму 35538 грн. 67 коп. за березень 2012 року - грудень 2014 року , в тому числі до даної суми увійшов ПДВ в сумі 10579грн. 97 коп. за грудень 2013 року та 24938 грн. 98 коп. за лютий 2014 року по постачальнику ПП „Инвест-Агропром. Відповідач використав при проведені перевірки акт ДПІ у м. Херсоні від 11.07.14 № 183/21-03-22-05/38594141 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інвест-Агропром» за період з 01.11.13 по 31.04.14, яким виявлено відсутність товариства за податковою адресою, ПП має контрагентів які не декларують зобовязання з ПП «Інвест-Агропром». Фінансово-господарська діяльність даного підприємства здійснюється поза межами правового поля, відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, активи, складські приміщення, транспортні засоби, податковий кредит сформований за рахунок ПП «Інвест-Агропром» є недійсним.

На підставі зазначеного акту, Генічеська ОДПІ прийняла податкові повідомлення- рішення від 23.04.2015:

-№ НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 35652 грн., в т.ч. штрафних санкцій на 17826 грн.;

-№ НОМЕР_3 про визначення суми грошового зобовязання з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 13046,75 грн. та застосування штрафу в сумі 2415 грн. 76 коп.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Херсонській області, яке рішенням від 29.04.15 № 80/ФОП/ 21-22-10-04-06 скасувала податкове повідомлення-рішення від 23.04.15 № НОМЕР_3 та зобовязала Генічеську ОДПІ сформувати та направити вимогу про сплату боргу і рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску.

Відповідач сформував та надіслав позивачу вимогу про погашення боргу №Ф НОМЕР_1 від 03.06.15 на суму недоїмки по єдиному внеску 13046 грн.75 коп. та рішення №0000871700 від 03.06.15 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне донарахування єдиного соціального внеску на суму 2415,76 грн.

Позивач з порушеннями, викладеними в акті перевірки не згоден, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Доводи податкової інспекції щодо заниження єдиного внеску внаслідок заниження суми загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Особливості оподаткування фізичної особи - підприємця, що перебуває на звичайній системі оподаткування, встановлено ст. 177 Податкового кодексу, згідно з п. 177.10 якої підприємці повинні вести облік власних доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат і мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, обєктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, повязаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця. При цьому, оскільки виручкою ФОП вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод. До складу витрат включаються тільки витрати, які повязані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату. Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування подають в податкові органи податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами календарного року.

ФОП ОСОБА_3 як фізична особа - підприємець, який знаходиться на звичайній системі оподаткування, подавав декларації за 2012-2014 роки, разом з Додатком 5 до Розділу III Декларації, в якому в таблиці 1 "Доходи від провадження господарської діяльності" були вказані суми чистого оподатковуваного доходу за 2012 рік 45619 грн., за 2013 рік - 49870 грн., за 2014 рік- 58920 грн., також зазначено показники витрат, які повязані з здійсненням господарської діяльності, в 2012 році такі витрати склали суму 5571928 грн., в 2013 році 4911202 грн., в 2014 році 8957804 грн.

Згідно поданих до податкової інспекції декларацій позивача витрати підприємця за 2012 рік в сумі 5571928 грн. складались з витрат на придбання товаро-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві 5187266,60 грн., витрат на оплату праці 198474 грн. 88 коп., інших витрат 186187 грн. 33 коп. За 2013 рік до складу витрат увійшли 4388417,53 грн. витрат на придбання ТМЦ, 220830,36 грн. витрат на оплату праці, 301955,15 грн. витрат інших, за 2014 рік до складу витрат увійшло 8207998, 64 грн. витрат на придбання ТМЦ, 254156, 85 грн. витрат на оплату праці та нарахування на заробітну плату, 495647,82 грн. інших витрат. Ці показники витрат співпадають з даними таблиці на сторінці 14 акту перевірки, яка має назву «Структура витрат, повязаних із здійсненням діяльності (за даними перевірки)". В описовій частині акту перевірки відсутні будь-які посилання на необґрунтоване включення витрат до складу витрат підприємця. В акті перевірки не вказано, що відомості декларацій підприємця не відповідають записам в Книзі обліку доходів та витрат , також не було виявлено порушень у веденні Книги обліку доходів та витрат позивача. До суду відповідач не надав доказів необґрунтованого включення до складу витрат будь-яких сум грошових коштів або вартості товарів, послуг. За таких обставин висновок ДПІ про заниження суми чистого оподатковуваного доходу на 35652 грн. за 2012-2014 роки не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Внаслідок викладених в акті порушень при визначенні чистого оподатковуваного доходу, які судом дослідженні при перевірці правильності обчислення валових витрат, суд також дійшов до висновку про необґрунтований висновок ОДПІ про заниження суми єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на 13046 грн. 75 коп. відповідно до п. 2 ч. І ст.7 Закону України від 08.07.2010 року №2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Тому податкова вимога №Ф НОМЕР_1 від 03.06.15 на суму недоїмки по єдиному внеску 13046 грн.75 коп. та рішення №0000871700 від 03.06.15 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне донарахування єдиного соціального внеску на суму 2415,76 грн. за заниження єдиного внеску є неправомірними та скасовуються.

Та обставина, що Головне управління ДФС у Херсонській області рішенням від 20 05.15 № 80/ФОП/ 21-22-10-04-06 скасувала податкове повідомлення-рішення Генічеської ОДПІ від 23.04.15 № НОМЕР_3, і тому таке податкове повідомлення-рішення є відкликаним, не позбавляє позивача права на подання до суду позову про визнання даного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування, якщо вважає, що його прийняттям порушені права та охоронювані законом інтереси позивача. Згідно ст.ст. 3, 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Тобто позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Податкове повідомлення-рішення від 23.04.15 № НОМЕР_3 при його прийнятті породжує правові наслідки, тому позивач не позбавлений права на захист порушеного суб'єктивного права шляхом пред'явлення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, тому в цій частині позов також задовольняється.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України передбачені ст. 200 Податкового кодекс) України. Так згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сум; підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України).

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України). Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6). Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обовязкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що на виконання угод між позивачем та ПП «Інвест-Агропром» на перевірку та суду надано копії договору поставки нафтопродуктів № 26\12 від 26.12.2013 року, видаткові накладні та податкові накладні (ПН №14, РН-0000015 від 26.12.2013 та ПН №13, РН-0000013 від 06.02.2014 та ПН№19, РН0000019 від 21.02.2014), докази оплати згідно платіжних доручень від 26 грудня 2013 року № 406 на суму 63479 грн.81 коп. відповідно рахунку - фактури постачальника № СФ -0000026 від 26 грудня 2013 року; платіжного доручення № 34 від 06.02.2014 на суму 11820 грн. відповідно рахунку - фактури № СФ - 0000015 від 06.02.2014 року ; платіжного доручення № 36 від 10.02.2014 року на суму 20000грн., платіжного доручення № 38 від 11.02.2014 року на суму 15000 грн., платіжного доручення № 45 від 13.02.2014 року на суму 7500 грн., платіжного доручення № 51 від 17.02.2014 року на суму 16200 грн., платіжного доручення № 52,53 від 19.02.2014 року на суму 2500 грн. та 4800 грн., платіжного доручення № 54 від 20.02.2014 року на суму 3000 грн.. платіжного доручення № 55 від 21.02.2014 року на суму 16200 грн., платіжного доручення № 56 від 24.02.2014 року на суму 20100 грн., платіжного доручення № 57 від 26.02.2014 року на суму 32512 грн.80 коп. Доставка придбаного палива підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів № 10\11 від 26.12.2013 та № 11\14-1 від 06.02.2014, № 11\16-1 від 21.02.2014 року, зі змісту яких вбачається, що перевезення здійснював ФОП ОСОБА_3 транспортом, який знаходиться у його власності, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Суду позивач надав копію журналу реєстрації довіреностей, копію журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, докази того, що позивач має в оренді та у власності автозаправочні станції, у власності склад паливо-мастильних матеріалів, гаражи.

Податкові накладні, отримані від ПП «Інвест-Агропром» оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, видані зареєстрованим платником ПДВ, тому позивач мав право на включення зазначених в цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту . Суд зазначає, що неможливість встановлення дійсного місцезнаходження контрагента позивача в липні 2014 року не може розцінюватися як свідчення необґрунтованості податкової вигоди платника та не є беззаперечним доказом того, що поставки товарів не здійснені за умови наявності документів на підтвердження реальності постачання товарів. Постачальник декларував податкові зобовязання по господарським операціям з позивачем, що не заперечує і податкова інспекція. Даний факт підтвердила і свідок ОСОБА_5, яка була директором підприємства на час здійснення господарських операцій з позивачем.

До наданого суду акту ДПІ у м. Херсоні від 11.07.14 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інвест-Агропром» суд відноситься критично, оскільки обставиною, яка унеможливлює проведення такої звірки є відсутність підприємства за податковою адресою АДРЕСА_1, в той же час відомостей до ЄДР про даний факт не внесено, що підтверджено витягом з ЄДР станом на 10.09.2015.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит із знаходженням або відсутністю підприємства-постачальника за юридичною адресою. У свою чергу, платник податків не зобов'язаний перевіряти наявність його контрагента за місцем реєстрації під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП «Інвест-Агропром» було фіктивним, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших субєктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують господарські операції, підтверджує фактичне їх здійснення і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам. Натомість відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Викладені у акті перевірки висновки щодо безтоварності операцій суперечать первинним бухгалтерським документам підприємця та під час розгляду справи не підтвердилися.

Враховуючи вищевикладене, суд, виходячи з наявних у справі доказів, приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.04.15 № НОМЕР_2.

Позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Новотроїцьке відділення) від 23.04.2015 № НОМЕР_2, №0000471700 а також визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ф0000861700 та рішення № НОМЕР_4 від 03.06.2015.

Стягнути з Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Новотроїцьке відділення) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідн. код НОМЕР_5) судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 жовтня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3