Постанова № 53059088, 21.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р. Справа № 804/7969/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі Федуркіній А.В.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську до Дніпропетровської обласної дирекції акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» про зобовязання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську (далі по тексту - позивач, відділення Фонду) звернулося з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної дирекції акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_3, банк Аваль), в якому просить суд:

- зобовязати ПАТ "ОСОБА_4 Аваль" перерахувати відділенню Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на професійних захворювань України у м.Дніпродзержинську грошову суму 54050,69грн. з особистого рахунка НОМЕР_1 ОСОБА_5, зараховані після її смерті, на рахунок відділення Фонду за реквізитами: відділенням виконавчої дирекції ФССНВУ в м.Дніпродзержинську код ЄДРПОУ 25841172, р/р 37174699982502, ГУДКУ в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відділенням Фонду відповідно до ст. 40 Закону України від 23.09.1999 №1105 призначено суму щомісячної страхової виплати, в разі смерті потерпілого, особам, які мають на це право жінці померлого ОСОБА_5. Відповідно довідки Баглійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського МУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 померла 23.11.2011р. Про смерть особи, яка отримувала страхові виплати, відділення Фонду дізналося у 06.11.2014 року та припинило нарахування страхових виплат. Загальна сума зайво перерахованих коштів за період з моменту смерті ОСОБА_5 з листопада 2011 року по жовтень 2014 року становить 54 050,69 грн.

Зазначені кошти, відповідно договору перераховувались до Банку відповідача, який в свою чергу зараховував їх на особистий рахунок померлої особи ОСОБА_5.

Позивач вважає що установа Банку повинна повернути відділенню Фонду надмірно сплачені кошти, оскільки страхові виплати нерозривно повязані з його особою, його спадкоємці мають право лише на ті виплати, які належали та були здійснені відділенням Фонду за період життя постраждалого, а ті суми які були сплачені відділенням Фонду вже після смерті підлягають поверненню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування своєї позиції надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив що позовні вимоги необґрунтовані та незаконні. Грошові кошти, які знаходяться на рахунку клієнта Банку ОСОБА_5 є власністю самого клієнта, а не Банку. Згідно до ст.1071 ЦК України встановлено вичерпаний перелік підстав для списання банками грошових коштів з рахунків їх клієнтів, а саме :

на підставі розпорядження клієнта;

на підставі рішення суду;

у випадках, встановлених законом та договором між банком і клієнтом.

Крім того, спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України.

З таких обставин просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, відділення Фонду здійснює соціальне страхування на території м. Дніпродзержинська та Криничанського району Дніпропетровської області. Відділення є юридичною особою, має самостійний кошторис, рахунок в установі банку, печатку із зображенням Державного Герба та своїм найменуванням.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, що є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_6 АОО № 394506, в межах своїх повноважень 08.10.2007 уклало договір із Відкритим Акціонерним Товариством «ОСОБА_4 Аваль» про здійснення страхових виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 09/04-20/260.

ОСОБА_7, що мешкав за адресою: м. Дніпродзержинськ. АДРЕСА_1, помер внаслідок нещасного випадку на виробництві (професійного захворювання) що сталося 07.04.2004 за час роботи на підприємстві ДП «Смоли».

Відповідно до статті 40 Закону України від 23.09.1999 № 1105 призначено суму щомісячної страхової виплати, в разі смерті потерпілого, особам, які мають на це право : жінці померлого ОСОБА_5.

За особистою заявою ОСОБА_5 від 14.06.2004 щомісячні страхові виплати у зв'язку зі смертю страхувальника ОСОБА_7 зараховувались та виплачувались через АТ «ОСОБА_3 Аваль».

Страхові виплати ОСОБА_5, проводилися відділенням Фонду на підставі постанови про призначення страхової виплати потерпілому на підприємстві віл 20.03.2006 № 1279, від 16.03.2007 № 100, від 07.04.2008 № 0405/1495/1495/11 відповідно ст. 29 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності).

Відповідно до довідки Баглійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського МУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 померла 23.11.2011р.

Відділення Фонду продовжувало перераховувати на особовий рахунок ОСОБА_5 страхові виплати у зв'язку зі смертю страхувальника до того часу , коли дізналося про її смерть. Загальна сума зайво перерахованих коштів за період з листопада 2011 по жовтень 2014 року становить 54 050,69 грн. (пятдесят чотири тисячі пятдесят грн. 69 кой.).

2014. вих. № 02-24821 відділення Фонду з метою досудового врегулювання спору звернулось до начальника Центрального Дніпродзержинського відділення «ОСОБА_3 Аваль» з проханням про повернення грошових коштів перераховано на імя ОСОБА_5 після дня її смерті 23.11.2011.

Листом від 27.11.2014 вих. № 2456 ОСОБА_3 відмовив відділенню Фонду в поверненні коштів.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

За статтею 28 зазначеного Закону страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку; за статтею 40 Закону страхові виплати провадяться щомісячно і за бажанням одержувачів можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Пунктами 1.8 та 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду № 24 від 27.04.2007 року передбачений спосіб одержання суми страхових виплат шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку; повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

Відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України правовідносини між банком та клієнтом регулюються договором банківського рахунку; за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківськими рахунками є рахунки, на яких обліковуються власні кошти.

В силу п. 1.4 постанови НБУ № 22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

За змістом п.п. 1.3., 1.39, ст. 1, пункту 7.1.2 ст. 7 та ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", гроші, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача; примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що власником коштів, виплачених застрахованій особі відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", є безпосередньо одержувач страхових виплат, а не банківська установа, в якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат. Відтак, саме одержувачу, а після його смерті спадкоємцям, належить право розпорядження ними.

Згідно статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до приписів зазначеної норми банк зобов'язаний виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи - володільця рахунку та отримувача грошових коштів, незалежно від волевиявлення володільця рахунку; доказів існування такого судового рішення щодо володільця рахунку ОСОБА_5 матеріали справи не містять.

Згідно ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідне положення міститься у ст. 14 Цивільного кодексу України, за якою цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Жодним з наведених законодавчих актів не передбачено право позивача, як стягувача, ініціювати примусове стягнення коштів за рахунок одержувачів страхових виплат та вимагати від банку повернення зайво перерахованих коштів з рахунків одержувачів страхових виплат у разі їх смерті, рівно як і обов'язку банку вчиняти такі дії на вимогу позивача.

Суд звертає увагу на те, що в силу принципу універсальності спадкового правонаступництва до складу спадщини включаються не тільки права, а й обов'язки спадкодавця, що не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, питання з приводу повернення спірних коштів Фонду позивач повинен вирішувати із особами, які отримають право розпорядження коштами на рахунку, де в даний час знаходяться ці кошти, після отримання їх у спадщину та без участі відповідача.

Примусове списання коштів у відповідності до п.1.39 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" відповідач як банк може здійснити лише на підставі визначених законом виконавчих документів.

Але, доказів про існування таких документів, які б не виконав відповідач, чим порушив би інтереси позивача, з матеріалів справи не вбачається.

Щодо твердження відповідача про те, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України, суд не бере до уваги, відповідно до Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по даній справі, а також згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20 травня 2013 року, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, оскарження його рішень (нормативно-правових чи правових актів індивідуальної дії чи бездіяльності).

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську є не обґрунтованим, в звязку з чим не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську до Дніпропетровської обласної дирекції акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» про зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 24 липня 2015 року

Суддя ОСОБА_6