Постанова № 53058569, 28.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015 року Справа № 904/4678/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Антонік С.Г., Дмитренко Г.К.

При секретарі Ковзикові В.Ю.

Зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палаи ОСОБА_1 від 28.10.2015 року.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №04/28-06 від 05.01.15;

від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність №147 від 28.10.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЛІНДЕ ГАЗ Україна»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2015 року у справі № 904/4678/15

за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «ЛІНДЕ ГАЗ Україна», м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 71 460 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2015 року (суддя Ліпинський О.В.) позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» до Публічного акціонерного товариства «ЛІНДЕ ГАЗ Україна» - задоволені.

Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства «ЛІНДЕ ГАЗ Україна» на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» 71 395 грн. 70 коп. основного боргу за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 64 грн. 55 коп. - 3 % річних, та судовий збір.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство «ЛІНДЕ ГАЗ Україна», звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки суд не врахував прорив на колекторі водопроводу, що виключає настання відповідальності відповідача. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги розрахунок суми боргу за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин за три місяці, оскільки поняття «систематичність» не визначено законодавством. За таких обставин суд мав би стягнути борг за один місяць.

Всі ці обставини, на думку позивача, свідчать про неповне зясування всіх обставин справи, неправильну правову оцінку наданим доказам, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 12 жовтня 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2015р. розгляд справи відкладено до 28 жовтня 2015р., у зв»язку з неявкою представника позивача в судове засідання.

Розпорядженням секретаря судової палати ОСОБА_1 від 28.10.15р. розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2015 року у справі № 904/6579/15 визначено колегією суддів у складі головуючого судді Березкіної О.В. (доповідача), суддів Антоніка С.Г., Дмитренко Г.К., у зв»язку з відпусткою судді Чус О.В. та тимчасовою непрацездатністю судді Дарміна М.О. - членів постійно діючої колегії суддів, згідно з рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. №1.

28 жовтня 2015р. відбулось судове засідання. Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.02.2003 між Позивачем (далі-Водоканал) та Відповідачем (далі-Абонент) був укладений Договір № 0870 на надання послуг водопостачання та водовідведення (далі-Договір), за умовами якого Водоканал зобов'язався надавати Абоненту послуги водопостачання та водовідведення, а Абонент зобов'язався оплачувати надані послуги.

Відповідно до пункту 7.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19 лютого 2002 року (далі-Правила), підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються Водоканалом.

Згідно пункту 7.5 Правил водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають Підприємства.

Пунктом 7.8 Правил передбачено, що з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник

Підприємства-абонента.

Згідно з пунктом 6.5 Договору, скид Абонентом стоків з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК) оплачується по підвищеному тарифу за весь обсяг стічних вод, скинутих Абонентом протягом місяця, коли було зафіксовано перевищення ГДК.

Звертаючись до Публічного акціонерного товариства «ЛІНДЕ ГАЗ Україна» із позовом про стягнення заборгованості по оплаті за приймання в міську каналізацію стічних вод з понаднормативним забрудненням в розмірі 71 460 грн. 25 коп., із яких 71 395 грн. 70 коп. - основного боргу за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 64 грн. 55 коп. - 3% річних, позивач - Комунальне підприємство "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" посилалось на те, що при відборі разових проб в каналізаційних мережах Відповідача було виявлено перевищення допустимих концентрацій по показникам амоній-іонів та заліза, що відповідно породжує обовязок Відповідача сплатити підвищену плату за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням. Оскільки відповідач вже допускав аналогічні забруднення, нарахування було здійснено за три місяці.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що при обстеженні стану мережі каналізації ПАТ "ОСОБА_4 Україна" позивачем було виявлено перевищення допустимих концентрацій по показникам амоній-іонів та заліза, що є підставою для здійснення розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями на суму 71 395 грн. 70 коп., а також нарахованих на цю суму 3% річних.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з п.7.11 Правил приймання та скиду стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська від 25.12.2012 №1895, з метою контролю якості стічних вод підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують склад та властивості стічних вод і відповідність фактичних концентрацій забруднюючих речовин допустимим. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

З матеріалів справи вбачається, що 4.08.2014 року Позивачем за участю Відповідача було проведено обстеження стану мережі каналізації ПАТ "ОСОБА_4 Україна", про що складено акт (а.с 75) та здійснено відбір разових проб з каналізаційних мережах Відповідача, про що був складений ОСОБА_3 №б/н від 04.08.2014 року (а.с. 9).

За результатами лабораторного аналізу, які оформлені Протоколом вимірювань показників складу та властивостей стічних вод від 09.08.2014 року (а.с. 10), в разових пробах було виявлено перевищення допустимих концентрацій по показникам амоній-іонів та заліза.

Згідно з п.п. 2.1 та 2.4 Правил Приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, водоканали мають право пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, а Підприємства зобов'язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пунктом 8.5 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджених Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 25.12.2012 №1895 передбачено, що плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством

протягом місяця, коли було зафіксовано перевищення ДК. В окремих випадках (систематичне порушення Правил приймання, урахування рівня небезпеки скинутих забруднень тощо) - три місяці (місяць, у якому відібрана проба та двох попередніх місяців).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зробив розрахунки плати за перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємства, за червень 2014 року на суму 25 541 грн. 82 коп., за липень 2014 року на суму 22 802 грн. 40 коп., за серпень 2014 року на суму 23 051 грн. 85 коп., всього на суму 71 395 грн. 70 коп., виходячи з систематичності порушень Правил приймання, урахування рівня небезпеки скинутих забруднень тощо.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення означеної суми на користь позивача.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність його вини, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, актом обстеження стану мереж каналізації, що складено в день відібрання проб, та підписано відповідачем без зауважень, який не містить даних відносно вказаних Відповідачем обставин, та листом Позивача №3766/14-06 від 21.04.2015 року, з якого убачається, що на момент перевірки прорив трубопроводу був усунений, а отже, не міг впливати на якісні характеристики стічних вод, щодо яких було проведено відповідну перевірку.

Інших належних доказів того, що прорив на колекторі водопроводу стався саме до здійснення обстеження позивачем стану мережі каналізації ПАТ "ОСОБА_4 Україна" та здійснення відбору разових проб з каналізаційних мережах відповідача, ним не надано.

Не є обґрунтованими і доводи апелянта про безпідставність розрахунку за три місяці, оскільки, на його думку, на вбачається ознаків систематичності порушень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово допускав аналогічні порушення Правил, а саме, в квітні та листопаді 2013 року, про що свідчать надані у справу акти відбору проб стічних вод та протоколи вимірювань показників складу та властивостей стічних вод (а.с. 57, 58, 61, 62), якими зафіксовані перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах Відповідача, виставлення йому рахунків на оплату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також оплата відповідачем за ці порушення.

З огляду на вказані обставини, господарський суд обґрунтовано розрахував величину плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за червень 2014 серпень 2014 року, тобто за три місяці.

Аналогічний висновок стосовно застосування поняття «систематичність» висловлений у постанові ВГСУ по справі № 904/702/15

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують, а зводяться лише до переоцінки тих доказів, які зроблені судом першої інстанції.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно зясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЛІНДЕ ГАЗ Україна» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2015 року у справі № 904/4678/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя Г.К.Дмитренко

Суддя С.Г.Антонік

02.11.15р