Рішення № 53057995, 26.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015р. Справа№914/755/15

За позовом: Приватного підприємства «ДЕОЛ ТРЕЙД», м. Львів

до відповідача: Duotrade OU, Tallinn, Estonia

про стягнення 5 800 000 доларів США

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №04-07/15 від 06.07.2015 р.);

від відповідача: не зявився

Приватне підприємство «ОККО-БІЗНЕС», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Duotrade OU, Tallinn, Estonia про стягнення 5 800 000 доларів США.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.03.2015р. призначив розгляд справи на 23.03.2015 р.

Ухвалою суду від 23.03.2015 р. розгляд справи №914/755/15 відкладено на 19.10.2015 р. у звязку із зверненням до компетентного органу за місцем знаходження Duotrade OU із судовим дорученням про вручення документів у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах.

14.04.2015 р. суд звернувся до компетентного органу Естонії (Justiitsministeerium) з проханням про вручення судових та позасудових документів.

08.06.2015 р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшов супровідний лист запитуваного органу з долученим проханням з відмітками про його виконання.

Судом також встановлено, що 02.07.2015 р. здійснено реєстрацію нової редакції статуту Приватного підприємства «ДЕОЛ ТРЕЙД». Відповідно загальних положень вказаного статуту, Приватне підприємство «ОККО-БІЗНЕС» перейменовано на Приватне підприємство «ДЕОЛ ТРЕЙД».

Відтак, в подальшому найменування позивача - Приватне підприємство «ОККО-БІЗНЕС» слід змінити на Приватне підприємство «ДЕОЛ ТРЕЙД».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено контракт, на виконання умов якого позивач здійснив передоплату за поставку товару, на загальну суму 5 800 000 доларів США. Однак, відповідач оплачений товар не поставив, грошові кошти не повернув. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 5 800 000 доларів США боргу та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, 15.07.2015 р. надійшов лист (вх. №29456/15 від 15.07.2015 р.), в якому відповідач зазначив про визнання ним позовних вимог в повному обсязі та просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

4 грудня 2014 р. між Приватним підприємством «ОККО-БІЗНЕС», яке в подальшому було перейменовано в Приватне підприємство «ДЕОЛ ТРЕЙД» (покупець) та компанією Duotrade OU (продавець) було укладено контракт №24-DUO/04-12/2014.

За цим контрактом продавець (відповідач) зобовязувався передати у власність, а покупець (позивач) оплатити і прийняти січні-червні 2015 р. бензин неетильований АІ-95-К5-Євро і/або дизельне паливо в обсязі до 30 000 тон +/-2%.

4 грудня 2014 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до контракту, відповідно до п. 1.1. якої продавець зобовязувався передати у власність, а покупець (позивач) оплатити і прийняти бензин неетильований АІ-95-К5-Євро, виробництва АТ «Орлен Летува», в кількості 30 000 тон +/-2% в опціоні продавця.

8 грудня 2014 р. сторони уклали додаткову угоду №3 до контракту, якою виклали п. 1.1. контракту - продавець зобовязувався передати у власність, а покупець (позивач) оплатити і прийняти в січні 2015 р. (строк поставки) бензин неетильований АІ-95-К5-Євро, виробництва АТ «Орлен Летува», в кількості 30000 тон +/-2%.

Відповідно до п. 2.4. контракту в редакції, викладеній додатковою угодою №3 від 08.12.2014 р., продавець забезпечує кожну партію поставку товару в кількості, що оплачена покупцем, не пізніше 10-ти календарних днів з дня отримання продавцем попередньої оплати за товар.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату в розмірі 5800000 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №50 від 09.12.2014 р., №51 від 10.12.2014 р., №53 від 11.12.2014 р.

Згідно п. 2.6. контракту в редакції, викладеній додатковою угодою №3 від 08.12.2014 р., початок відвантаження товару здійснюється після поступлення грошових коштів в належній до сплати сумі на рахунок продавця.

Відповідно до п. 5.7. контракту в редакції, викладеній додатковою угодою №3 від 08.12.2014 р., у випадку непоставки договірної кількості товару у визначені строки (п. 1.1. контракту) незалежно від причин такої непоставки товару, продавець зобовязується повернути покупцю всю суму грошових коштів (отриманої попередньої оплати вартості товару) за недопоставлену кількість товару протягом 20 календарних днів з дати закінчення строку поставки (п. 1.1. контраку).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо поставки оплаченого товару не виконав, на дату розгляду справи в суді докази поставки товару відповідачем позивачу відсутні, сплачена сума грошових коштів в якості передоплати у розмірі 5 800 000 доларів США позивачу не повернута.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні субєкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обовязки, що і субєкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних субєктів господарювання визначається за цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 9.1. контракту із змінами, внесеними додатковою угодою №3 від 08.12.2014 р., даний контракт регулюється українським законодавством. Будь-який спір, який виникне, в тому числі, у звязку з невиконанням (неналежним) виконанням умов даного контракту, підлягає передачі на розгляд і вирішення до Господарського суду Львівської області

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону «Про міжнародне приватне право», при яких Господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно ст. 7 Закону України «Про міжнародне приватне право», при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання. Внаслідок односторонньої відмови від зобовязання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобовязання або воно припиняється.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 5800000 доларів США.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 625, 626, 642, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 7, 76, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Duotrade OU, Pae 25-36, Tallinn 13620, Estonia, REG NR 12165864 на користь Приватного підприємства «ДЕОЛ ТРЕЙД», м. Львів, вул.Пластова, 1 (ідентифікаційний код 37278249) борг в розмірі 5800000 доларів США, 73 080 грн. 00 коп. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 26.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 30.10.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.