Вирок № 53052629, 02.11.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6041/15-к

Провадження № 1-кп/265/359/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Азаровій А. О.,

за участю прокурора - Вознесенського М. Д.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015050000000674 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм ТОВ ТК «Золотий урожай», неодруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

7 серпня 2015 року приблизно об 6-00 год. водій ОСОБА_1, керуючи за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 технічно справним автомобілем марки «ГАЗ 33021» реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював на ньому рух по проїзній частині вул. Набережній з боку вул. Пашковського у напрямку вул. Торгової в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, та на шляху прямування, проїжджаючи ділянку дороги в районі електроопори № 32, розташованої зліва відносно руху транспортного засобу, діючи в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які регламентують: «п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; діючи необережно, проявляючи злочинну недбалість, об'єктивно маючи можливість запобігти дорожньо-транспортній події та маючи можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, а саме: за розташуванням автомобіля «ЗАЗ-ДЕУ Нубіра» реєстраційний номер НОМЕР_3, який знаходився на смузі його руху в статичному положенні в попутному напрямку, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості або зупинки керованого ним автомобіля марки «ГАЗ 33021», та правою передньою частиною кузова вказаного транспортного засобу скоїв наїзд на автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ Нубіра» реєстраційний номер НОМЕР_3, який після наїзду на нього в некерованому стані виїхав за межі проїжджої частини праворуч, де правою бічної передньою частиною автомобіля «ЗАЗ-ДЕУ Нубіра» стався наїзд на пішохода ОСОБА_2, власника автомобіля «ЗАЗ-ДЕУ Нубіра», яка знаходилась за межами проїзної частини на узбіччі. Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження в вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя, закритий перелом кісток носа зі зміщенням, рублена рана носа, повний передньонижній вивих лівої плечової кістки, перелам правої головки малогомілкової кості без зміщення, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що потребували для свого лікування тривалий час, строком більш ніж 21 день. Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно небезпечних наслідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав повністю та пояснив суду, що на початку серпня 2015 року в ранішню пору він рухався по вул. Набережній в м. Маріуполі в напрямку вул. Торгової по правій смузі для руху зі швидкістю 60 км/год. Оскільки він не спав ніч перед цим, то в нього накопичилась втома. На цій ділянці дороги йому також в обличчя світило сонце. Раптом він вже перед самим автомобілем «ГАЗель», яким керував, метрів за п'ять, побачив легковий автомобіль ДЕУ, який не рухався, та намагався об'їхати зліва, намагався гальмувати, однак не встиг, бо відстань була замалою. Внаслідок цього його «ГАЗель» правою передньою частиною зіштовхнулось із ДЕУ об його задню ліву частину. Із-за зіткнення автомобіль ДЕУ виштовхнуло на узбіччя праворуч. Коли він зупинився, то побачив, що біля автомобіля ДЕУ лежала жінка, яку він до цього не бачив. У потерпілої, яка прийшла до тями, була кров. Машина «ГАЗель» та ДЕУ були пошкоджені. У ДЕУ також було пошкоджено передне водійське скло, мабуть внаслідок удару потерпілої об нього. Зазначав, що він мешкає разом із двома доньками, бо після розлучення діти залишились жити із ним. Додавав, що працює водієм, та це його єдиним заробітком. У скоєному розкаювався та просив його не судити суворо.

Потерпіла, ОСОБА_2, в судовому засіданні підтвердила покази обвинуваченого та додала, що 7 серпня 2015 року вона, керуючи автомобілем ДЕУ по вул. Набережній в м. Маріуполі, зупинилась перед постом ДАІ для перевірки документів. Коли вже повернулась до свого автомобілю, стоячи перед ним, то не знає яким чином, однак вона відчула дуже сильний удар, від якого її вдарило об переднє скло її автомобіля, внаслідок чого вона розбила собі голову та обличчя, та її відкинуло вбік. Після цього вона нічого не пам'ятає. Отямившись, вона побачила, що в її автомобіль врізалась «ГАЗель», приїхали працівники ДАІ та швидка допомога. Вона закінчила лікування від отриманих ушкоджень лише 16 жовтня 2015 року. Внаслідок ДТП вона отримала сильний стрес, відчувала сильний фізичний біль, довгий час не мала змоги пристосуватись до нового життя, бо фактично не мала змоги рухатись, тому страждала уся її родина, вони із чоловіком були змушені найняти няньку для малолітньої дитини. У теперішній час вона продовжує лікуватися на дому, та досі відчуває незручності, бо не може працювати та нормально жити, що спричиняє їй сильний душевний бік. При цьому не наполягала на суворій мірі покарання обвинуваченому.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 7 серпня 2015 року вбачається, що на ділянці дороги по вул. Набережній в районі світлової опори № 32 були виявлені пошкоджений автомобіль «ГАЗель» н/з НОМЕР_2, а також автомобіль «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» н/з НОМЕР_3, що знаходився за межами дорожнього полотна (т. 1, а. с. 71-72).

На підставі висновку експерта № 1098 від 11 серпня 2015 року вбачається, що гальмівна система та рульове управління автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 на момент огляду, а відповідно й на момент дорожньо-транспортної пригоди, перебували в працездатному стані (т. 1, а. с. 93-98).

Відповідно до висновку експерта № 1097 від 19 серпня 2015 року вбачається, що в момент первинного контакту права передня частина автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 контактувала з лівою задньою частиною автомобіля «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» р/н НОМЕР_3, а саме: права частина накладки переднього бампера автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 контактувала з лівою частиною накладки заднього бампера автомобіля «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» р/н НОМЕР_3, в результаті чого відбувається руйнування вищезазначених частин. При подальшому взаємному впровадженні в контакт вступили права частина переднього бампера автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 з лівою частиною заднього бампера автомобіля «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» р/н НОМЕР_3, в цей же час капот, передня панель, декоративна решітка радіатора автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 вступили в контакт кришкою багажника та лівим заднім крилом автомобіля «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» р/н НОМЕР_3, в результаті чого на автомобілі «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 утворилися наступні пошкодження: руйнування скла передньої правої блок фари, вм'ятини капоту, правого переднього крила, передньої панелі, та утворилося нашарування речовини червоного кольору на зазначених деталях, а на автомобілі «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» р/н НОМЕР_3: відбулося руйнування лівої задньої блок фари, деформації кришки багажнику та лівого заднього крила. В наступному стався вихід транспортних засобів із контактування та їх подальше переміщення в кінцеве положення. В момент первинного контакту поздовжні осі автомобілів знаходились під кутом близько 0°±5°. Місце зіткнення автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 та автомобіля «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» р/н НОМЕР_3 розташоване на проїзній частині вул. Набережна м. Маріуполь в районі початку сліду шини правого переднього колеса автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 та в районі осипу скла, тобто в області близької до координати 1.7-2.4 м. від правого краю проїжджої частини вул. Набережна, та на відстані близької до значення 14.8 м. до кінцевого розташування правого переднього колеса автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 (т. 1, а. с. 102-109).

За висновком експерта № 1190 від 28 серпня 2015 року вбачається, що з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, тобто при виявленні попереду на його смузі руху нерухомий автомобіль «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» р/н НОМЕР_3 повинен був оцінити його, як «перешкоду для руху», що передбачало від нього застосування гальмування аж до зупинки транспортного засобу або виконання безпечного маневру об'їзду перешкоди. З технічної точки зору в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1, виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, дії водія автомобіля «ГАЗ-33021» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1, які не відповідали вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 2, а. с. 6-10).

Згідно до висновку експерта № 417 від 27 серпня 2015 року вбачається, що на підставі вивчених медичних документів ОСОБА_2 в потерпілої були виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя, закритий перелом кісток носа зі зміщенням, рублена рана носа, повний передньонижній вивих ліво плечової кістки, перелам правої головки малогомілкової кості без зміщення, які виникли від дій тупих предметів, чи при ударі о такі, якими могли бути виступаючи частини автотранспортного засобу, та дорожнє покриття, що могло мати місце в умовах дорожньо-транспортної пригоди, та які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які потребували для свого лікування тривалий час, строком понад 21 день. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень можливо вважати, що потерпіла знаходилась передньою поверхнею тіла відносно травмуючого предмету (т. 1, а. с. 159-160).

Таким чином, на підставі досліджених у сукупності доказів по справі, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_1 була доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані за ст. 286 ч. 1 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 скоїв злочин, який відноситься до категорії злочинів невеликого ступеня тяжкості, не судимий в силу ст. 89 КК України, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має двох неповнолітніх доньок.

При цьому обвинувачений у вчиненому злочині щиро покаявся, що суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання.

З урахуванням наведеного та обставин справи, за якими потерпіла особа зазнала тілесних ушкоджень за вини ОСОБА_1, суд вважає за необхідне призначити покарання винному у вигляді обмеження волі в мінімальних межах санкції статті кримінального закону.

Натомість, зважаючи на данні винної особи та обставини справи, думку потерпілої, яка не наполягала на суворій мірі покарання винному, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього положень ст. ст. 75, 76 КК України шляхом звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Також суд, керуючись положеннями ст. 77 КК України та враховуючи каяття обвинуваченого в скоєному ним злочині, те, що він має заробіток від керування транспортним засобом, що для нього є джерелом прибутку, який має тривалий водійський стаж, то суд вважає за можливе не призначити в такому разі ОСОБА_1 додаткове покарання за злочин у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час проведення підготовчого судового засідання ОСОБА_2 заявила цивільний позов до ТОВ «ТК «Золотий Урожай» та ПрАТ «СК «ВУСО» про стягнення майнової та немайнової шкоди на її користь, завданої внаслідок ДТП від 7 серпня 2015 року (т. 1, а. с. 15-17).

Потерпіла просила залишити в ході судового розгляду справи її вимоги в частині матеріальної шкоди щодо стягнення 79754,64 грн. внаслідок пошкодження її автомобіля «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» без розгляду.

За тими позовними вимогами потерпілої, що залишись останньою без змін, ОСОБА_2 просила суд стягнути на її користь з цивільних відповідачів витрати на медичні препарати в сумі 4655,35 грн., на рентгенівський знімок в сумі 33,30 грн., на стоянку в сумі 400 грн., на евакуатора в сумі 700 грн., на проведення експертизи в сумі 1500 грн., на правову допомогу в сумі 5000 грн., на сплату судового збору в сумі 243,60 грн. Крім цього ОСОБА_2 просила суд стягнути на її користь 100 000 грн. у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником автомобіля «ГАЗ 33021» н/з НОМЕР_2 є ТОВ «Хлібторг» (т. 1, а. с. 195).

За полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2896394 від 8 вересня 2014 року до 15 вересня 2015 року страховиком АТ «СК «ВУСО» було застраховано цивільно-правову відповідальність ТОВ «Хлібторг» перед третіми особами на випадок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу: автомобіля «ГАЗ 33021» н/з НОМЕР_2, визначено в розмірі 100 000 грн. ліміт відповідальності по шкоді, заподіяній життю і здоров'ю особи, та в розмірі 50 000 грн. ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (т. 1, а. с. 197).

За договором оренди № 3001/15 від 30 січня 2015 року та акту прийому-передачі до нього вбачається, що ТОВ «Хлібторг» передала в оренду ТОВ «ТК «Золотий Урожай» до 31 грудня 2015 року перелік автомобілів, в тому числі «ГАЗ 33021» н/з НОМЕР_2, для здійснення господарської діяльності (т. 1, а. с. 205-206, 207-209).

За посвідченням водія вбачається, що ОСОБА_1 дозволено керувати транспортними засобами категорії «А», «В», «С» (т. 1, а. с. 195).

Факт працевлаштування водія ОСОБА_1 в ТОВ «ТК «Золотий Урожай» з 31 січня 2015 року підтверджується копією заяви обвинуваченого та наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 1 лютого 2015 року (т. 1, а. с. 201, 202).

За водієм ОСОБА_1 був закріплений за наказом № 03 від 10 лютого 2015 року автомобіль, належний ТОВ «Хлібторг», «ГАЗ 33021» н/з НОМЕР_2 (т. 1, а. с. 203-204).

Факт керування 7 серпня 2015 року об 6-00 год. водієм ОСОБА_1 автомобіля «ГАЗ 33021» н/з НОМЕР_2 за подорожним листом ТОВ «ТК «Золотий Урожай» підтверджується подорожнім листом, виписаним 7 серпня 2015 року об 1-30 год. (т. 1, а. с. 196).

Факт знаходження на стаціонарному лікуванні ОСОБА_2 з 7 серпня 2015 року по 14 серпня 2015 року підтверджується випискою з медичної карти останньої (т. 1, а. с. 27).

В судовому засіданні було оглянуто квитанції та чеки потерпілої особи на придбання медичних препаратів та рентген плівки на загальну суму 4688,57 грн., витрати на стоянку автомобіля ДЕУ н/з НОМЕР_3 від 7 серпня 2015 року в розмірі 400 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 1500 грн., витрати на вантажне перевезення 7 серпня 2015 року автомобіля ДЕУ н/з НОМЕР_3 в сумі 700 грн. (т. 1, а. с. 18-20, 20-а, 20-б, 21, 22, 23-25).

Витрати ОСОБА_2 на оплату судового збору в розмірі 243,60 грн. підтверджуються квитанцією від 7 вересня 2015 року (т. 1, а. с. 58).

Витрати потерпілої на оплату правової допомоги адвокату ОСОБА_3 в сумі 5000 грн. підтверджуються довідкою від 7 вересня 2015 року, угодою про надання правової допомоги від 7 серпня 2015 року та актом виконаних робіт від 21 жовтня 2015 року (т. 1, а. с. 26, 152-153; т. 2, а. с. 45).

Представник ПрАТ «СК «ВУСО» просили суд залишити позов ОСОБА_2 без розгляду, посилаючись згідно письмових заперечень на те, що 11 серпня 2015 року ТОВ «ТК «Золотий Урожай» письмово повідомило ПрАТ «СК «ВУСО» про настання страхового випадку, а ОСОБА_4 звернулась до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою на виплату страхового відшкодування. Вказував, що строк для прийняття рішення страховиком про виплату страхового відшкодування не настав за фактом ДТП від 7 серпня 2015 року та відсутнє судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у скоєні ДТП. Заперечував проти стягнення моральної шкоди в розмірі, більшому ніж 234,43 грн. Також за додатковими запереченнями вважав не доведеними витрати потерпілої на послуги евакуатора в сумі 700 грн. Додавав, що ОСОБА_2 свої обґрунтовані витрати на придбання ліків довела лише на суму 2907,69 грн., бо інші витрати не були визначені її лікарем за випискою з медичної карти останньої.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Спеціальний Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 23 Спеціального Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Таким чином посилання представника ПрАТ «СК «ВУСО» на неможливість провести страховиком страхового відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 в розмірі більше ніж 234,43 грн. не ґрунтуються на законі, оскільки до шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, також відноситься моральна шкода.

За ст. 24 Спеціального Закону в зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

На підставі ст. 28 Спеціального Закону до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься шкода, пов'язана з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому в ст. 29 Спеціального Закону зазначено, якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин суд відхиляє посилання представника страховика на передчасність позову ОСОБА_2 внаслідок не закінчення строку для прийняття ПрАТ «СК «ВУСО» рішення про сплату страхового відшкодування, бо право потерпілої особи заявити позов під час кримінального провадження не обмежено будь-яким строком, та саме вироком суду встановлюється наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 вини в скоєні ДТП.

Також суд зауважує, що за ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На підставі ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

З аналізу перелічених норм кримінально-процесуального законодавства України вбачається, що підстав для залишення позову ОСОБА_2 без розгляду за клопотанням ПрАТ «СК «ВУСО» немає.

При цьому суд не може погодитись із доводами представника ПрАТ «СК «ВУСО» про недоведеність вимог ОСОБА_2 щодо стягнення на її користь витрат на придбання ліків, які не перелічені безпосередньо в виписці з медичною карти останньої, бо медичні препарати не можуть бути виключені із переліку витрат ОСОБА_2, пов'язаних із її лікуванням від наслідків ДТП, оскільки є допоміжними медичними препаратами для комплексного лікування та безпосередньо містяться у наданих квитанціях в переліку із тими препаратами, які безпосередньо визначені лікарями в медичній картці ОСОБА_2

Таким чином вимоги ОСОБА_2 про відшкодування їй витрат на придбані медичні препарати підлягають задоволенню в сумі 4688,57 грн.

Суд відхиляє посилання представника страховика на недоведеність витрат ОСОБА_2 на евакуатор, бо усі необхідні документи на підтвердження чеку про сплату потерпілою особою витрат в розмірі 700 грн. маються в матеріалах справи.

Тому також підлягають задоволенню, як обґрунтовані, вимоги потерпілої про стягнення на її користь витрат на стоянку в сумі 400 грн. та витрати на евакуатора в сумі 700 грн.

Натомість вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення витрат на її користь на проведення авто-товарознавчої експертизи не підлягають задоволенню, бо потерпілою були залишенні без розгляду вимоги про стягнення на її користь майнових витрат пошкодженого автомобіля, на обґрунтування вартості якого ОСОБА_2 саме й проводилась зазначена експертиза. Тому за відсутності доведеності факту спричинення в розмірі 79 754,64 грн. такої шкоди потерпілій вимоги останньої про стягнення витрат на експертизу є передчасними.

На підставі п. 6 Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з Розгляду Цивільних і Кримінальних Справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

За п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Таким чином відповідати за завдану потерпілій шкоду внаслідок ДТП в межах ліміту страхованого відшкодування повинен страховик, ПрАТ «СК «ВУСО», а за його межами - ТОВ «ТК «Золотий Урожай».

Відповідно до ст. 26-1 Спеціального Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки в судовому засіданні потерпілою було належним чином доведено завдання їй моральної шкоди, яка полягала у фізичному болі та стражданнях, яких ОСОБА_2 зазнала внаслідок ушкодження її здоров'я від ДТП, що сталась 7 серпня 2015 року, спричиненого ОСОБА_1, то її вимоги про відшкодування такої шкоди суд визнає обґрунтованими.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди потерпілій суд враховує, що цивільні відповідачі досі не здійснили відшкодування витрат, заподіяних здоров'ю потерпілої.

На підставі наведених доводів ОСОБА_2 та враховуючи обставини справи, суд вважає, що відшкодування моральних страждань позивачці в розмірі 20000 грн. буде відповідати обсягу того фізичному болю та душевних страждань, які були перенесені нею внаслідок їх спричинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортною пригодою 7 серпня 2015 року.

Таким чином з ПрАТ «СК «ВУСО» підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 1234,43 грн. ((4688,57 + 20000) х 0,05 = 1234,43), а з ТОВ «ТК» Золотий Урожай» відповідно - 18765,57 грн. (20000 - 1234,43 = 18765,57).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За п. п. 47, 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано ст. ст. 8, 59 Конституції України. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи наведену правову позицію Вищого Спеціалізованого Суду України, суд дійшов висновку про доведеність обґрунтованості вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., які були доведені відповідними документами та розрахунком, а також відповідають чинному законодавству України.

Суд при цьому зазначає, що за змістом п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди (тобто як матеріальної, так й моральної), заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Оскільки ОСОБА_2 просить суд стягнути на її користь шкоду, завдану їй внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, та спричинену ушкодженням її здоров'я, тобто вона є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду, то судовий збір в сумі 243,60 грн. є зайво сплачений нею, про повернення якого вона має право просити суд.

Таким чином її вимоги про стягнення судового збору в сумі 243,60 грн. з цивільних відповідачів є необґрунтованими.

На підставі переліченого вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення витрат на стоянку в сумі 400 грн., на евакуатора в сумі 700 грн., на правову допомогу в сумі 5000 грн., на придбання ліків в сумі 4688,57 грн., а також в рахунок відшкодування моральних страждань в сумі 20000 грн.

При цьому з ПрАТ «СК «ВУСО» підлягає стягненню 7023 грн. (400 + 700 + 4688,57 + 1234,43), а з ТОВ «ТК «Золотий Урожай» відповідно - 18765,57 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України, відповідно до частки задоволених вимог з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі (7023 / (7023 + 18765,57) х 5000 = 1361,65) 1361,65 грн., а з ТОВ «ТК «Золотий Урожай» відповідно (5000 - 1361,65 = 3638,35) - 3638,35 грн.

У кримінальному провадженні також маються документально підтверджені витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи на загальну суму 2025,54 грн. (613,80 + 920,70 + 491,04), які на підставі ст. ст. 118, 124 КПК України повинні бути стягнуті з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази: автомобіль «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» н/з НОМЕР_3, переданий на зберігання його власнику, необхідно залишити останній, як належне ОСОБА_2 майно; автомобіль «ГАЗ 33021» н/з НОМЕР_2, переданий на зберігання його власнику, необхідно залишити останньому, як належне ТОВ «ТК «Золотий Урожай» майно.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України, та призначити покарання ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 1 КК України в вигляді 1 (одного) року обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом випробувального терміну не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

За ст. 76 КК України зобов'язати засудженого в період випробувального терміну повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ЄДРПОУ: 31650052, розташованого в м. Києві по вул. Казимира Малевича 31, на користь ОСОБА_2, зареєстрованої в АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 1234,43 грн., витрати на стоянку - 400 грн., витрати на евакуатор - 700 грн., витрати на придбання медикаментів - 4688,57 грн., витрати на правову допомогу - 1361,65 грн., а усього - 8384 (вісім тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 65 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Золотий Урожай», ЄДРПОУ: 39537147, розташованого в м. Києві по вул. Зрошувальній 5, на користь ОСОБА_2, зареєстрованої в АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 18765,57 грн., витрати на правову допомогу - 3638,35 грн., а усього - 22403 (двадцять дві тисячі чотириста три) грн. 92 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 79754,64 грн. внаслідок пошкодження автомобіля ЗАЗ ДЕУ Нубіра н/з НОМЕР_3 - залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілій, що вона має право пред'явити ці вимоги в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 2025,54 грн.

Речові докази: автомобіль «ЗАЗ ДЕУ Нубіра» н/з НОМЕР_3, переданий на зберігання його власнику, як належне останній майно, - залишити ОСОБА_2;

автомобіль «ГАЗ 33021» н/з НОМЕР_2, переданий на зберігання його власнику, як належне останньому майно, - залишити ТОВ «ТК «Золотий Урожай».

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя