Вирок № 53048301, 29.10.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12610/15-к

В И Р О К

іменем України

"29" жовтня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Фещенко Є.В.,

за участю прокурора: Батрака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12015100040003896 від 17 березня 2015 року за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, одруженої, яка має неповнолітню дитину АДРЕСА_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, станом на момент інкримінованих дій не судимої в силу ст.89 КК України, якій 07.03.2015 року Шевченківським РУ ГУМВС України в м.Києві повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, засудженої 06 липня 2015 року вироком Подільського районного суду м.Києва за ст.185ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.3, 185ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи повідомленою 07 березня 2015 року Шевченківським РУ ГУМВС України в м.Києві про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, належних висновків не зробила, на шлях виправлення не стала та повторно вчинила умисний корисливий злочин, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 17 березня 2015 року, приблизно о 18 годині 15 хвилин, проходячи повз кафе «Жовток», що розташоване за адресою: м.Київ, вулиця Русанівська Набережна, 8/2, звернула увагу на раніше незнайому ОСОБА_2, яка сиділа в приміщенні кафе разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 за столиком біля вікна, та помітила, що ОСОБА_2 дістала зі своєї жіночої сумки, яка знаходилась на підвіконні, гаманець темно-червоного кольору, після чого через деякий час знову поклала вказаний гаманець до своєї сумки, при цьому у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме належного ОСОБА_2 гаманця з грошовими коштами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, того ж дня, приблизно о 18 годині 23 хвилини, зайшла в приміщення кафе «Жовток» по вулиці Русанівська Набережна, 8/2 у м.Києві, де сіла за столик, поряд з яким сиділа потерпіла ОСОБА_2 разом зі своїм чоловіком.

Продовжуючи реалізувати свої злочинні дії, ОСОБА_1, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що увага ОСОБА_2 була зосереджена на спілкуванні з чоловіком, діючи таємно, своєю лівою рукою дістала з сумки ОСОБА_2, належний останній гаманець темно червоного кольору марки «MICHAEL KORS», вартістю 2800 гривень, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 300 гривень, однак, в цей час злочинні дії ОСОБА_1 були помічені потерпілою ОСОБА_2, яка намагалась зупинити ОСОБА_1, разом з тим, остання, усвідомлюючи, що її дії помічені потерпілою, одразу ж викинула вищезазначений гаманець, яким вона намагалась заволодіти, назад до сумки потерпілої, при цьому з причин, що не залежали від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала, вищезазначені обставини підтвердила та детально і послідовно пояснила, що дійсно 17 березня 2015 року, приблизно о 18 годині 15 хвилин, вона, проходячи повз кафе «Жовток», що розташоване за адресою: м.Київ, вулиця Русанівська Набережна, 8/2, звернула увагу на раніше незнайому жінку, якою виявилась в подальшому ОСОБА_2, яка сиділа в приміщенні кафе разом з чоловіком за столиком біля вікна, та помітила, що ОСОБА_2 дістала зі своєї жіночої сумки, яка знаходилась на підвіконні, гаманець темно-червоного кольору, після чого, через деякий час, знову поклала вказаний гаманець до своєї сумки, при цьому вона вирішила вчинити крадіжку належного ОСОБА_2 гаманця з грошовими коштами. З цією метою, вона зайшла в приміщення вищезазначеного кафе «Жовток», де сіла за столик, поряд з яким сиділа потерпіла ОСОБА_2 разом з чоловіком. Далі, вона, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що увага ОСОБА_2 була зосереджена на спілкуванні з чоловіком, своєю лівою рукою дістала з сумки ОСОБА_2, належний останній гаманець червоного кольору, однак, в цей час її дії були помічені потерпілою ОСОБА_2, у зв'язку з чим вона одразу ж викинула гаманець назад до сумки потерпілої, при цьому була затримана.

Свою винність ОСОБА_1 визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась та пояснила, що зробила для себе відповідні висновки, послалась на те, що злочин вчинила через скрутне матеріальне становище, а також зазначила, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні, з показаннями потерпілої, свідків по справі, в тому числі з з вартістю майна, яке вона намагалась викрасти, що зазначена в обвинувальному акті, згодна повністю, фактичні обставини справи не оспорювала.

Дані обвинуваченою ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинуваченої ОСОБА_1 повністю підтверджується її показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15ч.3, 185ч.2 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_1, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також даних протоколу огляду місця події, протоколу огляду предметів, які ОСОБА_1 намагалась викрасти, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Винність ОСОБА_1, яка не оспорювала фактичні обставини справи знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.ст.15ч.3, 185ч.2 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно, при цьому з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу обвинуваченої, яка не працює, в силу ст.89 КК України не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, вину у вчиненому визнала, щиро розкаялась, майно повернуто потерпілій.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченої.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, вищезазначених даних про особу обвинуваченої, враховуючи, що ОСОБА_1, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, на даний час засуджена вироком Подільського районного суду м.Києва від 06 липня 2015 року за вчинення аналогічного корисливого злочину до покарання, яке останній належить відбувати реально, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила злочин, за який засуджується по даній справі 17.03.2015 року, тобто до постановлення вироку Подільського районного суду м.Києва від 06.07.2015 року, остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Речові докази по справі: шкіряний гаманець темно-червоного кольору марки «MICHAEL KORS» та грошові кошти у розмірі 300 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_2 та передані останній на зберігання під розписку слід залишити у володіння та розпорядженні потерпілої ОСОБА_2

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.336, 368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.15ч.3, 185ч.2 КК України і призначити їй покарання за цей злочин у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ст.70ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним цим вироком у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, менш суворого покарання, призначеного вироком Подільського районного суду м.Києва від 06 липня 2015 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної Пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області залишити без зміни до набрання вироком законної сили та вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття під варту по даній кримінальній справі, тобто з 23.07.2015 року.

Зарахувати в строк остаточно призначеного ОСОБА_1 покарання, частково відбуте ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком Подільського районного суду м.Києва від 06 липня 2015 року, а саме: з 26.05.2015 року до 23.07.2015 року.

Речові докази по справі: шкіряний гаманець темно-червоного кольору марки «MICHAEL KORS» та грошові кошти у розмірі 300 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_2 та передані останній на зберігання під розписку слід залишити у володіння та розпорядженні потерпілої ОСОБА_2

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: