Ухвала суду № 53034047, 07.10.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5576/15-ц

Провадження № 2-з/0203/124/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів. Ухвалою від 01 жовтня 2015 року позовну заяву залишено без руху. Після усунення недоліків позову ухвалою від 07 жовтня 2015 року за вказаним позовом було відкрито цивільну справу №203/5576/15-ц.

Одночасно з позовною заявою надійшла заява позивача про забезпечення позовних вимог, у якій позивач просить накласти арешт на майно квартиру №37, розташовану в м.Дніпропетровську в буд.74-А по вул.Комсомольській. Заява мотивована тим, що за спірними договором відповідачка мала продати вказану квартиру позивачу але в строк свої зобовязання не виконала, почала переховуватися. не відповідати на телефонні дзвінки. У звязку з цим позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може зробити неможливим виконання судового рішення.

Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Положеннями ст.152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заявлені позивачем вимоги не повязані з визнанням права власності на нерухоме майно, його витребування або зобовязання укласти договір щодо нього, а стосуються стягнення грошових коштів. Сума стягнення не є співмірною з вартістю квартири. Доказом належності квартири відповідачці є лише попередній договір від 09 липня 2015 року, укладений в простій письмовій формі. Зважаючи на приписи ч. 2 ст.215, ч. 1 ст.220, абз.4 ч. 1 ст.635,ст. 657 Цивільного кодексу України суд критично оцінює такий доказ.

При таких обставинах не вбачається підстав для накладення арешту на вказане нерухоме майно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151 153, ЦПК України, суддя,

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог у цивільній справі № 203/5576/15-ц шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропет-ровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропет-ровська протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.В. Єдаменко