Ухвала суду № 53034028, 05.10.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5322/15-ц

Провадження № 2-з/0203/132/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ЄдаменкоС.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1, який діє як представник позивача ОСОБА_2, про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла перебуває цивільна справа №203/5322/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, ОСОБА_3, третя особи без самостійних вимог Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання торгів недійсними.

Через канцелярію суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позовних вимог, у якій він просить накласти арешт на майно гараж №3, що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Юрія Савченка, 1А та належить відповідачу ОСОБА_3 Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 може якимось чином змінити стан цього гаража, а також здійснити його відчуження на користь третіх осіб, що може зробити неможливим виконання судового рішення. Представник позивача також вказує, що зараз гараж перебуває у володінні ОСОБА_4, тому вжиття заходів забезпечення позову не порушуватиме прав відповідача ОСОБА_3

Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Положеннями ст.152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з позовної заяви, поданої ОСОБА_2, предметом позову є визнання недійсними електронних торгів з реалізації гаража №3 по вул.Юрія Савченка, 1А в м. Дніпропетровську, визнання недійсним акту про проведення прилюдних торгів арештованого майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та обтяжень на гараж за ОСОБА_3

Таким чином, позовні вимоги не стосуються визнання права власності позивача на зазначений вище гараж або його повернення позивачу у разі визнання торгів недійсними, тому немає підстав вважати, що не накладення арешту зробить неможливим або утруднить виконання судового рішення. Також відсутні будь-які підстави вважати, що відповідач ОСОБА_3 має намір здійснити відчуження спірного нерухомого майна.

Твердження у заяві про забезпечення позову про те, що відповідач ОСОБА_3 може якимось чином змінити стан цього гаража, погіршити його, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки сам заявник визнає, що на цей час гараж перебуває у фактичному володінні не ОСОБА_3А, а іншої особи ОСОБА_4

При таких обставинах не вбачається підстав для накладення арешту на вказане нерухоме майно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151 153, ЦПК України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог у цивільній справі № 203/5322/15-ц шляхом накладення арешту на гараж №3, що знаходиться в м.Дніпропетровську по вул. Юрія Савченка, 1А та належить відповідачу ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.В. Єдаменко