Постанова № 53029376, 29.10.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

29.10.15

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/12568/15-а

Пр.№2а/521/257/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі Зубковій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, та закриття провадження по справі,

встановив:

У серпні 2015р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Одеська митниця ДФС України), посилаючись на те, що 17 червня 2015р. заступником начальника Одеська митниця ДФС України ОСОБА_3 була винесена постанова в справі про порушення митних правил №0458/50000/15, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України у вигляді штрафу в розмірі 124225,98грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 28 квітня 2015р. він, діючи на підставі договору на декларування товарів, підготовив та подав до Одеської митниці ДФС митну декларацію з метою здійснення митного оформлення у митному режимі «імпорт» товару «гербіциди», яка була зареєстрована за №500060001/2015/009003. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та подальшого митного оформлення до м/п «Одеса-порт» шляхом використання інформаційних технологій ним було надано коносамент №ZIMUSNH3700380 від 24.03.2015р., інвойс №1508UA071G від 24.03.2015р., контракт №14RS08UA408G від 31.01.2015р., додаткова угода №1 від 10.02.2015р. та інші товаросупровідні і комерційні документи, зокрема були надані фотографії зразків товарів з визначенням їх складу. Відповідно до гр.31 МД ним було заявлено товар №1 «гербіцид», торгова назва Ваа1 ВТ (діюча речовина 2,4 дихлорфеноксиоцтової кислоти, 2-етилгексиловий ефір, 452 г/л, у кислотному еквіваленті 300,0 г/л + флора сулам,6,25 г/л)-4800 літрів. Не в аерозольній упаковці. Країна виробництва СN. Виробник «Nanjing Red Sun International Trading Co LTD». Код товарів згідно УКТЗЕД був заявлений НОМЕР_1.

Стверджував, що 30.04.2015р. під час здійснення митного контролю вказаного вище товару було проведено його огляд, та відібрано його зразки, які були направлені до Одеського управління з питань експертизи та досліджень. За результатами проведеного експертного дослідження відділом митного оформлення №1 м/п «Одеса-порт», було винесено рішення про визначення коду товару № КТ -500060001-0023-2015, згідно якого, заявлений за МД № №500060001/2015/009003 код товару було змінено на код УКТЗЕД НОМЕР_2 і посадовими особами відповідача відносно нього було складено протокол про порушення митних правил №0458 /50000/15 від 25.05.2015р.

17 червня 2015р. на підставі протоколу про порушення митних правил №0458 /50000/15 від 25.05.2015 р., відносно нього була винесена постанова про порушення ним митних правил №0458 /50000/15 від 17.06.2015р. за ознаками порушенняст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення становить 124225,98 гривень.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та безпідставною, а тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС про порушення митних правил №0458 /50000/15 від 17.06.2015р. та закрити відносно нього провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченогост. 485 МК України.

Представник позивача, діючий за довіреністю від 19 травня 2015р. (а.с.22) та договором про надання адвокатських послуг від 25 серпня 2015р. (а.с.25), у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, оскільки при визначенні коду товару ОСОБА_2 керувався товаросупровідними документами, а саме висновком Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 24.03.2015р. №05.03.02-05/11921, в якому вказано код товару НОМЕР_1. Оскільки неправильне визначення коду товару згідно з УКТЗЕД відбулось у складному випадку класифікації товарів, то відповідно до вимог ч.6 ст.69 МК України за вказані дії позивач не несе відповідальність.

Представник відповідача, діючий за довіреністю від 16.12.2014р. №589/15-7026 (а.с.77), в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.34-36), в обґрунтування яких зазначав, що 28 квітня 2015р. ФОП «ОСОБА_2Є» ОСОБА_2Є, діючим на підставі договору на декларування товарів, була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «1М 40 ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за №500060001/2015/009003. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та для їх подальшого митного оформлення до м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС були подані: коносамент №ZIMUSNH3700380 від 24.03.2015р., інвойс № 1508UA071G від 24.03.2015р., контракт №14RS08UA408G від 31.01.2015р., додаткова угода №1 від 10.02.2015р. та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №500060001/2015/009003 та товаросупровідних і документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія «Nanjing Red Sun International Trading Co LTD», а покупцем та одержувачем ПП «Бізон Тех 2006» (70605 Україна, Запорізька обл.., АДРЕСА_1).

Відповідно граф 31,33 МД №500060001/2015/009003 було заявлено товар №1 «гербіцид». Торгова назва Ваа1 ВТ (діюча речовина 2,4 дихлорфеноксиоцтової кислоти, 2-етилгексиловий ефір, 452 г/л, у кислотному еквіваленті 300,0 г/л + флора сулам, 6,25 г/л) - 4800 літрів. Не в аерозольній упаковці. Країна виробництва СN. Виробник «Nanjing Red Sun International Trading Co LTD», код товару згідно УКТ ЗЕД заявлено НОМЕР_1.

Загальна сума митних платежів, які підлягають обовязковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України товару №1 становить 138028,89 грн.

Представник відповідача зазначав, що 30 квітня 2015 р. під час здійснення митного контролю вказаного товару було проведено митний огляд зазначеного товару, за результатами якого, було відібрано зразки товару та направлені до Одеського управління з питань експертизи та досліджень.

15 травня 2015р. за результатами проведеного експертного дослідження відділом митного оформлення №6 м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС винесено рішення про визначення коду товару №КТ-500060001-0023-2015, згідно якого, заявлений за МД №500060001/2015/009003 за описом в графі №31 відповідає, але код товару згідно з УКТ ЗЕД -НОМЕР_2.

Згідно службової записки управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Одеської митниці ДФС від 20.05.2015р. №1135/15-70-25, сума митних платежів, які підлягають обовязковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України вказаного товару складає 179437,55 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 41408,66грн.

Посилаючись на вимоги ст.257 МК України та пояснення ОСОБА_2 від 21.05.2015р. представник відповідача вважає, що матеріалами справи про порушення митних правил вина ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, передбаченогост. 485 МК України, доведена, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ч.1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31 січня 2015р. між ПП «Бізон Тех 2006» та компанією Виробник «Nanjing Red Sun International Trading Co LTD» (Китай) було укладено договір контракт №14RS08UA408G щодо поставки в Україну товарів. 22 квітня 2015р. в рамках вказаного вище договору до м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС з Китаю на судні закордонного плавання «ZIM SHEKOU» прибув контейнер № ZIMU 2523524 з товаром «Гербіцид».

Судом встановлено, що 28 квітня 2015р. ФОП «ОСОБА_2Є» ОСОБА_2Є, діючим на підставі договору на декларування товарів, була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС електронна митна декларація типу «1М 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за №500060001/2015/009003 з метою випуску товарів «Гербіциди», який надійшов на адресу ПП «Бізон Тех 2006» від компанії «Nanjing Red Sun International Trading Co LTD».

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до м/п «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС були подані: коносамент №ZIMUSNH3700380 від 24.03.2015р., інвойс № 1508UA071G від 24.03.2015р., контракт №14RS08UA408G від 31.01.2015р., додаткова угода №1 від 10.02.2015р. та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Згідно з графами 31,33,47 МД №500060001/2015/009003 ОСОБА_2 були заявлені відомості про товар №1; «Гербіцид». Торгова назва Ваа1 ВТ (діюча речовина 2,4 дихлорфеноксиоцтової кислоти, 2-етилгексиловий ефір, 452 г/л, у кислотному еквіваленті 300,0 г/л + флора сулам, 6,25 г/л) - 4800 літрів. Не в аерозольній упаковці. Країна виробництва СN. Виробник «Nanjing Red Sun International Trading Co LTD», код товару згідно УКТ ЗЕД заявлено НОМЕР_1, ставка ввізного мита - 0%.

Відповідно, загальна сума митних платежів, яка підлягала обовязкової сплаті у разі переміщення через митний кордон України товару №1 становила 138028,89 грн.

У ході митного контролю з метою перевірки правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД, 30 квітня 2015р. було відібрано зразки товару та направлено запит до Одеського управління з питань експертизи та досліджень.

15 травня 2015р. Одеською митницею ДФС винесено рішення про визначення коду товару №КТ-500060001-0023-2015, відповідно до якого частина товару №1, заявленого у МД №500060001/2015/009003 за описом у графі 31 відповідає заявленому, однак підлягає класифікації за кодом згідно з УКТ ЗЕД -НОМЕР_2, ставка ввізного мита за яким складає 6,5 % від митної вартості.

Встановлено, що згідно з розрахунком загальна сума недоборів митних платежів при декларуванні товару за МД №500060001/2015/009003 за кодом згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_2 становить 41408,66грн.

Згідно службової записки управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Одеської митниці ДФС від 20.05.2015р. №1135/15-70-25 сума митних платежів, які підлягала обовязкової сплаті у разі переміщення через митний кордон України вказаного товару складає 179437,55 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становила 41408,66грн.

Встановлено, що рішення Одеської митниці ДФС від 15.05.2015р. про визначення коду товару №КТ-500060001-0023-2015, згідно з яким частина товару №1, заявленого у МД №500060001/2015/009003 за описом у графі 31 підлягає класифікації за кодом згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_2, ставка ввізного мита за яким складає 6,5 % від митної вартості, позивачем не оскаржено.

У звязку з висновком про вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, 25 травня 2015р. у відношенні ОСОБА_2 Одеською митницею ДФС складено протокол про порушення ним митних правил №0458 /50000/15 від 17.06.2015р. за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України (а.с.37-39).

17 червня 2015 р. на підставі протоколу про порушення митних правил №0458 /50000/15 від 25.05.2015р., відносно позивача була винесена постанова про порушення ним митних правил №0458 /50000/15 від 17.06.2015р. за ознаками порушенняст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення становить 124225,98грн. (а.с.5-8).

В своїх поясненнях від 21.05.2015р. позивач вказував на те, що при визначенні коду товару НОМЕР_1 згідно з УКТ ЗЕД він керувався висновком Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 24.03.2015р. №05.03.02-05/11921. Але після подання ним митної декларації та відбору зразків товарів, ним було здійснено поглиблений аналіз вказаного у декларації коду товару та усвідомлено, що код, який вказаний у висновку Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 24.03.2015р. та митної декларації є невірним.

Судом встановлено, що позивач не погоджуючись з постановою про порушення ним митних правил №0458/50000/15 від 17.06.2015р. звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, в обґрунтування якої зазначав, що при визначенні коду товару він керувався товаросупровідними документами, а саме висновком Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 24.03.2015р. №05.03.02-05/11921, у якому вказано код товару НОМЕР_1. Стверджував, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, оскільки неправильне визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД відбулось у складному випадку класифікації товарів і не тягне за собою відповідальність відповідно до ч.6 ст.69 МК України.

За результатами розгляду скарги позивача, головним державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України ОСОБА_4, була винесена постанова про залишення постанови Одеської митниці ДФС від 17.06.2015р. у справі про порушення митних правил №0458/50000/15 від 17.06.2015р. без змін, а скарги без задоволення (а.с.13).

Відмовивши в задоволенні скарги, головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління протидії митним правопорушенням Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 зазначав, що положення ч.6 ст.69 МК України застосовується якщо прийняте рішення про класифікацію товарів було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що вплинуло на характер цього рішення. Оскільки, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності не у звязку з тим, що органом доходів і зборів прийнято невірне рішення про визначення коду товару, положення ч.6 ст.69 МК України не застосовуються.

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч.6 ст.264 МК України факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставляння на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу т її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Частиною 8 ст. 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з п.п. 1,4 ч.1 ст.266 МК України, декларант зобовязаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларації на бланку єдиного адміністративного документу», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012р. №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684) декларант зобовязаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Тобто, декларант зобовязаний заявити точні відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД .

Відповідно до ч.5 ст.266 МК України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обовязки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Таким чином, позивач, діючи від імені ПП «Бізон-Тех 2006» на підставі договору на декларування товарів від 20.04.2015р. №88, є уповноваженою особою і несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у митній декларації.

Відповідно до ст.67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. ВУКТ ЗЕДтовари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними під позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, девятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів вУКТ ЗЕДвключає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України передбачено, що ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідно здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ВеденняУКТ ЗЕДпередбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення субєктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Відповідно до Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012р. №428,УКТЗЕДє товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

На виконання вимог ст.ст. 23, 68, 69 МК України, наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012р. за № 1085/21397 був затверджений Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок роботи при вирішенні питань класифікації).

Відповідно до п. 1 розділу III зазначеного порядку декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України.

Статтею 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених вУКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно зУКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобовязані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ч. 5 ст.69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положеньУКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частинами 6, 7, 8 ст. 69 МК України передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у звязку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обовязковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕДпри митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

В судовому засіданні позивач посилався на те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, оскільки неправильне визначення ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД відбулось у складному випадку класифікації товарів, і вказані дії не відносяться до правопорушення.

Відповідно до ст.23 МК України за письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб органи доходів і зборів приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи. Такі рішення виносяться до початку переміщення товарів через митний кордон України. Попереднє рішення є обовязковим для виконання будь-яким органом доходів і зборів.

Згідно частин 4, 5 ст.23 МК України попередні рішення можуть прийматися з питань:1) класифікації товарів (у тому числі комплектних обєктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) згідно зУКТ ЗЕД; 2) визначення країни походження товарів; 3) надання у випадках, передбачених цим Кодексом, дозволу на поміщення товарів в окремі митні режими.

Строк прийняття попередніх рішень з питань класифікації товарів згідно зУКТ ЗЕДта надання дозволу на поміщення товарів в окремі митні режими становить 30 днів з дня отримання органом доходів і зборів відповідного звернення. Цей строк може бути продовжений керівником органу доходів і зборів або уповноваженою ним особою, але не більше, ніж на 15 днів, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Попереднє рішення про визначення країни походження товару приймається в строк, що не перевищує 150 днів з дня отримання органом доходів і зборів відповідного звернення за умови, що декларантом або уповноваженою ним особою повідомлено всі необхідні для прийняття такого рішення дані про товар.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач не звертався до відповідача з письмовим зверненням щодо прийняття попереднього рішення з питань класифікації товарів згідно зУКТ ЗЕД.

Тому, суд вважає, що на час оформлення митної декларації позивач не вважав питання класифікації товарів згідно зУКТ ЗЕД складним випадком.

Згідно ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, предявлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно ст. 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у звязку з поданням адміністративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленомуКодексом адміністративного судочинства України.

Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил встановлені ст.531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необєктивність або неповнота провадження у справі або необєктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Згідно ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Стаття 485 МК України, визначає правопорушенням дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Крім того, зі змісту ст. 485 МК України випливає, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що, відповідно дост. 360 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб'єкта.

Обставинами, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і неоднозначності класифікації тих чи інших дій та застосування діючого законодавства.

Відповідно до вимогст. 531 МК України, підставами для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення тих митних правил, які ставляться в вину правопорушнику.

Суд вважає, що позивач не надав достатніх доказів відсутності його вини у скоєному ним правопорушенні.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил №0458 /50000/15 від 17.06.2015р. за якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності заст. 485 МК Україниу вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення становить 124225,98грн. є законною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 68, 69, 458, 485, 494, 497, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст. ст. 2, 11,71,86, 99,159-163,171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позовОСОБА_2до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, та закриття провадження по справі залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.171-2,185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Сегеда