Рішення № 5302442, 29.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/25829.07.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КОЛОРИТ» в особі Деснянської філії

Простягнення 96 004, 61 грн. Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Карпенко Д.В., дов. № 24 від 12.01.09 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КОЛОРИТ»в особі Деснянської філії про стягнення 67164,40 грн. основного боргу, 5 254,83 грн. пені, 656,83 грн. трьох процентів річних, 20149,32 грн. штрафу та 2779,33 грн. інфляційних втрат у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором дистрибуції № 50-08 від 06.05.2008 р. щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 27.05.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/258 та призначено її розгляд на 15.06.2009 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 15.06.2009 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи у звязку з відрядженням його представника.

Розглянувши подане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому перебування одного з представників відповідача у відрядженні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Крім того, суд звертає увагу на те, що у підтвердження викладеної у клопотанні відповідача обставини щодо відрядження не надано підтверджуючих документів, тому воно не є обґрунтованим.

У судовому засіданні 15.06.2009 р. представник позивача надав документи на виконання ухвали від 27.05.2009 р. № 37/258, зокрема: для залучення до матеріалів справи - письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, а також документи на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування позивача, для огляду у судовому засіданні - оригінали доданих до позовної заяви документів. Повідомив суду, що у даному судовому засіданні не може надати довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи в суді.

Ухвалою від 15.06.09 р. справу № 37/258 було відкладено та призначено на 06.07.09 р.

У судовому засіданні 06.07.09 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у дане судове засідання повторно не зявився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 27.05.09 р. не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у звязку з необхідністю витребувати додаткові документи та пояснення по суті спору у справі, а також враховуючи незявлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/258 на 29.07.09 р.

У судовому засіданні 29.07.09 р. представник позивача заявив клопотання про зменшення суми основного боргу у даній справі, у звязку з оплатою відповідачем частини основного боргу, надав суду додаткові документи по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у дане судове засідання повторно не зявився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал від 27.05.09 р. та 15.06.09 р. не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КОЛОРИТ»Деснянська філія був укладений договір дистрибуції № 50-08 від 06.05.08 р., відповідно до умов якого постачальник продає, а дистрибютор купує і приймає на себе обовязки маркетингу, реклами і продажу від свого імені продукції, виготовленої постачальником.

Відповідно до п. 4.7. договору № 50-08 від 06.05.08 р. право власності на товар, відповідальність за його збереження і ризик випадкової гибелі переходять від постачальника до дистрибютора після фактичної передачі товару і оформлення накладних та товарно-транспортних документів на складі дистрибютора.

Згідно з п. 5.4., п. 5.6. зазначеного договору, дистрибютор після отримання товару від постачальника на умовах п. 5.3 протягом 21 календарного дня здійснює його оплату. Відстрочка платежу на більший термін не допускається. Розрахунок за поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або за згодою сторін готівкою в касу постачальника з оформленням прибуткового ордера.

У відповідності до довіреностей на отримання матеріальних цінностей № б/н від 25.12.08 р., № б/н від 13.12.08 р. та товарно-транспортних накладних № РН-0003812 від 13.12.08 р. та № РН-0003949 від 25.12.08 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КОЛОРИТ» в особі Деснянської філії отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»товар на суму 125981,25 грн.

20.02.09 р. ТОВ «Віна Лівадії»направило ТОВ «Торговий дім «КОЛОРИТ»вимогу вихідний № 156 від 18.02.09 р. про сплату боргу по договору дистрибюції № 50-08 від 06.05.08 р. в розмірі 92164,44 грн., яка була вручена 02.03.09 р. представнику відповідача, належно завірена копія поштового відправлення додана до матеріалів справи № 37/258.

Позивач стверджує, що відповідно до договору № 50-08 від 06.0508р. оплата за поставлений товар повинна була відбутися з відстроченням платежу на 21 календарний день з моменту отримання. Після закінчення терміну платежу відповідач, порушуючи умови договору, своє грошове зобовязання не виконав та не сплатив борг, який станом на 12.05.09 р. складав 67164,40 грн.

У відповідності до клопотання про зменшення позовних вимог, позивач заявив, що ТОВ «Торговий дім «КОЛОРИТ»в особі Деснянської філії частково сплатив суму основного боргу, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, належним чином завірені копії яких додані до матеріалів справи 37/258, у звязку з чим основна заборгованість відповідача перед позивачем склала 59650,00 грн.

Представник позивача пояснив суду, що відповідач поставлений товар в повному обсязі не оплатив до цього часу, у звязку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КОЛОРИТ»в особі Деснянської філії перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»становить 59650,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача як основний борг. Також позивач просить стягнути з відповідача 5098,85 грн. пені, 17895,00 грн. штрафу, 2326,35 грн. інфляційних нарахувань та 637,36 грн. річних процентів у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок провів частково.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КОЛОРИТ»в особі Деснянської філії основного боргу за договором № 50-08 від 06.05.08 р. у розмірі 59650,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівдії»просить суд також стягнути з відповідача 2326,35 грн. інфляційних нарахувань та 637,36 грн. річних процентів у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання в сумі 59650,00 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 2326,35 грн. інфляційних нарахувань та 637,36 грн. річних процентів за період прострочення виконання зобовязання з 27.01.2009 р. до 25.05.09 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5098,85 грн. пені та 17895,00 грн. штрафу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.3.1. договору дистрибуції № 50-08 від 06.05.08 р. встановлено, що у випадку порушення строків оплати вартості отриманого товару, дистрибютор оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення зобовязання, від вартості несвоєчасно сплаченого товару за кожний день прострочення.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобовязань в розмірі 5098,85 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

У відповідності до п. 6.3.4. договору № 50-08 від 06.05.08 р. за ухилення від сплати вартості поставленого товару протягом 30 днів після закінчення терміну відстрочення платежу дистрибютор сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості поставленого товару (п. 2 ст. 692, п. 2 ст. 536 ЦК України).

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення 17895,00 грн. штрафу також підлягають задоволенню.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі даного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 918 від 20.03.09 р. в сумі 2303,22 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 960,05 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 1343,17 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КОЛОРИТ»(02094, вул. Попудренко, 15-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 34476834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»(98612, вул. Жовтнева, 8, кв. 32, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, код ЄДРПОУ 32362063) 59650 (пятдесят девять тисяч шістсот пятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 5 098 (пять тисяч девяносто вісім) грн. 85 коп. пені, 17 895 (сімнадцять тисяч вісімсот девяносто пять) грн. 00 коп. штрафу, 2 326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. 35 коп. інфляційних нарахувань, 637 (шістсот тридцять сім) грн. 36 коп. річних процентів, 763 (сімсот шістдесят три) грн. 37 коп. державного мита та 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»(98612, вул. Жовтнева, 8, кв. 32, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, код ЄДРПОУ 32362063) з Державного бюджету України державне мито в сумі 1343 (одна тисяча триста сорок три) грн. 17 коп., що перераховане платіжним дорученням № 918 від 20.03.09 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.